Рішення

від 16.01.2023 по справі 320/7015/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2023 року справа №320/7015/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінія" про стягнення податкового боргу.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінія» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінія» кошти в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 139144,86 грн. з рахунків відповідача у банках, що обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача податкового боргу з плати за землю у розмірі 47366,78 грн., податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 91778,08 грн., що в цілому становить 139144,86 грн., який добровільно не було сплачено, у зв`язку з чим контролюючий орган просить стягнути заборгованість у примусовому порядку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований належним чином шляхом направлення поштової кореспонденції за адресою місцезнаходження, однак кореспонденція не була вручена відповідачу та була повернута до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є, серед іншого: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінія» (ідентифікаційний код 33082750, місцезнаходження: 07101, Київська обл., м.Славутич, Каштановий проїзд, буд.1) 19.08.2004 зареєстровано в якості юридичної особи, про що свідчить інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінія» було подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік від 19.02.2020, в якій самостійно визначено суму плати за землю, що підлягає сплаті на суму 44224,12 грн., а саме: за період з січня по листопад 3685,34 грн. щомісячно, за грудень 3685,38 грн.

Судом встановлено, що відповідачем подано до контролюючого органу уточнену податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік від 20.04.2020, в якій самостійно визначено суму плати за землю, що підлягає сплаті на суму 40538,78 грн., а саме: за період з січня по лютий та зквітня по листопад 3685,34 грн. щомісячно, за грудень 3685,38 грн., та зменшено плату за землю за березень на 3685,34 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінія» були подані до контролюючого органу наступні податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

- за 2018 рік від 19.02.2018, в якій самостійно визначено до сплати суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 26453,43 грн., а саме: з І по ІІІ квартал 2018 року 6613,36 грн. щоквартально та за IV квартал 2018 року 6613,35 грн.;

- за 2019 рік від 19.02.2019, в якій самостійно визначено до сплати суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 29650,01 грн., а саме: з І по ІІІ квартал 2019 року 7412,50 грн. щоквартально та за IV квартал 2019 року 7412,51 грн.;

- за 2020 рік від 19.02.2020, в якій самостійно визначено до сплати суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 33549,83 грн., а саме: з І по ІІІ квартал 2020 року 8387,46 грн. щоквартально та за IVквартал 2020 року 8387,45 грн.;

- уточнююча податкова декларація за 2020 рік від 21.04.2020, в якій самостійно визначено до сплати суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 30754,01 грн., а саме: зменшено податкове зобов`язання за 1 квартал 2020 року на 2795,82 грн.

Відповідно до відомостей з інтегрованих карток відповідачу була нарахована пеня за несвоєчасну сплату плати за землю у розмірі 3142,70 грн. та пеня за несвоєчасну сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 2124,81 грн.

Несплата відповідачем вищевказаних самостійно нарахованих сум та пені стала підставою для звернення до суду з позовом у цій справі, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 ПК України визначено, що самостійно визначене платником податків податкове зобов`язання оскарженню не підлягає.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається, зокрема, при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Положенням пункту 58.3 статті 58 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Положеннями статті 42 ПК України закріплено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було складено податкову вимогу форми «Ю» №110-23 від 24.06.2020 на загальну суму 325806,46 грн., яка була направлена на адресу відповідача, проте рекомендована поштова кореспонденція була повернута на адресу контролюючого органу з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень пункту 2 Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1244, вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками контролюючого органу (далі - працівники) з урахуванням вимог пунктів 95.2-95.5 статті 95 Податкового кодексу України.

У випадках, передбачених пунктами 95.2-95.4 статті 95 Податкового кодексу України, рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу видається за формою згідно з додатком 1 на підставі рішення суду про стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту у вигляді стягнення з відповідача коштів в рахунок погашення податкового боргу з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, відповідає положенням чинного податкового законодавства України.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 28.05.2019 р. у справі № 808/2916/16.

Суд зазначає, що у позовній заяві позивач зазначив, що за податковими деклараціями сума податкового боргу з плати за землю становить 44224,12 грн., а з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, - 89653,27 грн.

Проте, позивач неправильно визначив суму податкового боргу, яка підлягає стягненню з відповідача.

Так, за розрахунками суду сума заборгованості по податковій звітності з плати за землю становить 40538,78 грн., а з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, - 86857,45 грн. Різниця у розрахунках пов`язана з тим, що відповідачем не були враховані коригування відповідачем податкових зобов`язань у бік зменшення: щодо орендної плати на 3685,34 грн., щодо податку на нерухоме майно на 2795,82 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, з урахуванням пені, становить 132663,74 грн.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки відповідачем під час розгляду справи не надано доказів погашення податкового боргу та враховуючи дотримання контролюючим органом законодавчо встановленої процедури, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінія» (ідентифікаційний код 33082750, місцезнаходження: 07101, Київська обл., м.Славутич, Каштановий проїзд, буд.1), та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, податковий борг у розмірі 132663,74 грн. (сто тридцять дві тисячі шістсот шістдесят три грн. 74 коп.).

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.