Рішення

від 16.01.2023 по справі 360/3633/21

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

16 січня 2023 року Справа № 360/3633/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до Передільського ліцею Щастинської міської територіальної громади про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі - позивач) до Передільського ліцею Щастинської міської територіальної громади (далі - відповідач), в якій просить суд:

- застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Комунального викладу «Передільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Станично-Луганського району Луганської області» у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: 93631, Луганська область, Станично-Луганського району, с. Передільське, вул. Миру, буд. 6, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в Акті перевірки.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що у період з 24 червня 2021 року по 25 червня 2021 року у відповідності до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, Припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, наказу Головного управління № 197-НС від 17 червня 2021 року Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю), на підставі посвідчення на проведення перевірки № 470 від 24 червня 2021 року, здійснено позапланову перевірку відповідача Комунального викладу «Передільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Станично-Луганського району Луганської області» за адресою: 93631, Луганська область, Станично-Луганського району, с. Передільське, вул. Миру, буд. 6, з метою перевірки виконання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

За результатами перевірки складено Акт проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (далі - Акт перевірки) № 19 від 25 червня 2021 року.

Актом перевірки виявлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VІ (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі - ППБУ) та інших діючих нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки.

Подальша експлуатація будівлі, споруд та приміщень Комунального викладу «Передільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Станично-Луганського району Луганської області» з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей.

Ухвалою суду від 19 липня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 03 серпня 2021 року за клопотанням сторін зупинено провадження у справі з наданням часу для примирення.

Ухвалою суду від 28 жовтня 2021 року замінено відповідача у справі з Комунального закладу Передільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Станично-Луганського району Луганської області на Передільський ліцей Щастинської міської територіальної громади; продовжено строк зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 10 січня 2022 року продовжено строк зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 27 грудня 2022 року поновлено провадження, судове засідання у справі призначено на 16 січня 2023 року.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, у клопотанні про поновлення провадження також клопотав про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

Відповідно до положень частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.

За даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Передільський ліцей Щастинської міської територіальної громади, ідентифікаційний код 34274257, зареєстрований в якості юридичної особи, місцезнаходження: вул. Миру, буд. 6, с. Передільське, Щастинський район, Луганська область, 27 серпня 2021 року змінило назву з Комунального закладу Передільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Станично-Луганського району Луганської області.

Згідно з приписом про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 13 листопада 2020 року № 15 під час перевірки у період з 11 листопада 2020 року по 13 листопада 2020 року 12 порушень.

Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 17 червня 2021 року № 197-НС "Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)", відповідача включено в графік щодо проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) об`єктів з масовим перебування людей на території Луганської області (пункт 146).

На підставі посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 24 червня 2021 року № 470, виданого на проведення позапланової перевірки будівель відповідача, розташованого за адресою: вул. Миру, буд. 6, с. Передільське, Щастинський район, Луганська область, відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на виконання наказу Головного управління № 197-НС від 17 червня 2021 року "Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)" на підставі контролю виконання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 13 листопада 2020 року № 15 у період з 24 червня 2021 року по 25 червня 2021 року проведено перевірку стану додержання вимог законодавства у сфері пожежної техногенної безпеки та цивільного захисту.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки відповідача складено акт № 19 від 25 червня 2021 року відповідачем не усунуто 9 з 12 порушень вказані в приписі. Акт підписано директором Д`ячковою О. без зауважень.

Не усуненні порушення вимог законодавства:

1. Пункту 16 розділу ІІ Правил пожежної безпеки України від 30 грудня 2014 року (далі - ППБУ) посадові особи не пройшли навчання та перевірку пожежної безпеки.

2. Пункту 20 розділу ІІ ППБУ посадові особи, які не пройшли навчання, і перевірки знань з питань пожежної безпеки приступили до виконання своїх обов`язків.

3. Пункту 2.14 глави 2 розділу ІІІ ППБУ будівля закладу опалюється за допомогою пічного опалення, яке встановлено в одному із приміщень будівлі.

4. Пункту 2.32 глави 2 розділу ІІІ ППБУ виходи з будівлі школи не забезпечені світловими показчиками «Вихід».

5. Пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ будівля не обладнана системою протипожежного захисту.

6. Пункту 1.6. глави 1 розділу V ППБУ об`єкт не забезпечено телефонним зв`язком.

7. Підпункту 2 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ утримання пожежного резервуару не відповідає вимогам ППБУ.

8. Підпункту 7 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ пожежна водойма не захищена від замерзання води.

9. Підпункту 9 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ місце розташування водойми не забезпечено показчиком з літерним індексом.

Станом на дату розгляду справи заходи державного нагляду (контролю) з метою перевірки усунення порушень, зазначених в Актах, проводилися не в повному обсязі, відповідачем визнається, що порушення повністю не усунуті.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає

Закон України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Позивач відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року (далі - Закон № 877-V) та Кодексу цивільного захисту України є спеціально уповноваженим органом, який наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб`єктів господарювання певних заходів реагування.

Приписами статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбаченихзаконом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Приписами статті 4 Закону № 877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (частина третя статті 6 Закону № 877-V).

Згідно з частинами першою та другою статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення) (абзац перший частини п`ятої статті 7 Закону № 877-V).

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону № 877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

В силу статті 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другоюстатті 68 Кодексу цивільного захисту Українивстановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України та полягають у:

1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Надаючи оцінку встановленим Актом порушенням та можливим наслідкам їх неусунення позивачем, суд зазначає таке.

Вказані порушення норм Нормативно правового акту з пожежної безпеки передбачені Правилами пожежної безпеки України (далі - ППБУ в редакції, яка діяла на момент проведення перевірки).

Пункту 16 розділу ІІ ППБУ встановлено що посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях».

Згідно з пунктом 20 розділу ІІ ППБУ приступати до роботи особам, які не пройшли навчання, протипожежного інструктажу і перевірки знань з питань пожежної безпеки, забороняється.

Відповідно до пункту 2.14 глави 2 розділу ІІІ ППБУ у будинках житлового, громадського, адміністративного та побутового призначення забороняється розміщувати магазини та склади ЛЗР, ГР, вогненебезпечних (горючих) речовин і матеріалів, балонів з газом, майстерні та інші приміщення з категоріями за вибухопожежною небезпекою А і Б.

Пунктом 2.32 глави 2 розділу ІІІ ППБУ встановлено, що світлові покажчики «Вихід» необхідно постійно утримувати справними. У залах для глядачів, виставкових, актових залах та інших подібних приміщеннях вони мають бути увімкнуті на весь час перебування людей (проведення заходу).

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Пунктом 1.6. глави 1 розділу V ППБУ передбачено, що об`єкти з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення з одночасним перебуванням 50 і більше осіб, потенційно небезпечні об`єкти та об`єкти підвищеної небезпеки повинні бути забезпечені телефонним зв`язком.

Підпунктами 2, 7, 9 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ встановлено, що зовнішній протипожежний водопровід повинен відповідати таким вимогам: пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями; пожежні резервуари (водойми) та їх обладнання повинні бути захищені від замерзання води. Узимку для забирання води з відкритих вододжерел слід встановлювати утеплені ополонки розміром не менше 0,6 x 0,6 м, які мають утримуватись у зручному для використання стані; біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені (відповідальні за встановлення - згідно з підпунктом 8 цього пункту) покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева); для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми.

Відповідачем не надано доказів усунення виявлених порушень суду не надано.

Суд зауважує, що в межах даної справи розглядається не питання наявності підстав для притягнення керівника відповідача до будь-якого виду відповідальності, а наявність підстав для вжиття визначених законом заходів реагування з метою запобігання настанню негативних наслідків для життя та здоров`я людей, зокрема, дітей, які можуть бути спричинені внаслідок експлуатації приміщень та будівель, які не в повній мірі відповідають встановленим нормам та правилам пожежної безпеки.

З матеріалів справи не вбачається факту 100 % усунення виявлених порушень, при цьому позивачем проведено перевірку повторно та встановлено про усунення 25 % виявлених порушень (усунення 3 з 12 порушень).

Крім того, ті порушення, існування яких не заперечується відповідачем станом на дату розгляду справи може створювати загрозу життю та здоров`ю учнів і персоналу навчального закладу, що є підставою для застосування заходів реагування.

Такий висновок в повній мірі узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31 березня 2020 року у справі № 160/998/19.

З огляду на наведене, встановлені позивачем порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в акті № 19 від 25 червня 2021 року, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, призводять до загрози життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі. Тобто, вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі, як неконтрольованого процесу знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища.

Суд акценту, що відповідач фактично не забезпечує належної безпеки дітей, що є пріоритетним завданням кожного закладу освіти.

Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Також згідно з визначенням ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Суд зазначає, що відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки в закладі освіти. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 травня 2019 року у справі № 812/1296/18.

Враховуючи приписи частини п`ятої статті 4 Закону № 877-V відновлення експлуатації будівлі, споруд та приміщень скаржника можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Суд зауважує, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель, споруд, приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

З огляду на наведене, враховуючи встановлені судом під час розгляду справи порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, а також не надання відповідачем доказів усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в акті перевірки № 19 від 25 червня 2021 року, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, суд дійшов висновку про застосування до Передільського ліцею Щастинської міської територіальної громади заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованого за адресою: вул. Миру, буд. 6, с. Передільське, Щастинський район, Луганська область, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в акті перевірки № 19 від 25 червня 2021 року.

Таким чином, позовні вимоги належить задовольнити повністю.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З викладеного слідує, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб`єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб`єкту владних повноважень, не підлягає.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (місцезнаходження: вул. Новікова, 1б, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, ідентифікаційний код 38617137) до Передільського ліцею Щастинської міської територіальної громади (ідентифікаційний код 34274257, місцезнаходження: вул. Миру, буд. 6, с. Передільське, Щастинський район, Луганська область) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Передільського ліцею Щастинської міської територіальної громади у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: вул. Миру, буд. 6, с. Передільське, Щастинський район, Луганська область до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в Акті перевірки № 19 від 25 червня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.В. Смішлива