Постанова

від 16.01.2023 по справі 440/18617/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2023 р. Справа № 440/18617/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.03.2022, головуючий суддя І інстанції: С.С. Сич, по справі № 440/18617/21

за позовом Приватного підприємства "Інтер-Сервіс 2009"

до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Приватне підприємство «Інтер-Сервіс 2009» (далі за текстом ПП «Інтер-Сервіс 2009», позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі за текстом ГУ ДПС у Полтавській області, перший відповідач), Державної податкової служби України (далі за текстомДПС України, другий відповідач), у якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області від 16.09.2021 №3122193/36454168 про відмову у реєстрації податкової накладної №50 від 07.06.2021 (реєстраційний №9199341059 від 20.07.2021) у Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних виписану ПП "Інтер-Сервіс 2009" податкову накладну №50 від 07.06.2021 (реєстраційний №9199341059 від 20.07.2021) датою її фактичного надходження 20.07.2021;

судові витрати покласти на відповідачів.

В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність і безпідставність оскаржуваного рішення ГУ ДПС в Полтавській області від 16.09.2021, оскільки на вимогу контролюючого органу позивачем було надано разом із поясненнями копії всіх необхідних документів, що у повному обсязі підтверджують та розкривають зміст господарської операції між ПП "Інтер-Сервіс 2009" та його контрагентом ТОВ «Гределіс». Наполягає на відсутності підстав для віднесення господарської операції, відображеної в податковій накладній №50 від 07.06.2021, до ризикової відповідно до п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, оскільки жодній з умов ризиковості вона не відповідає. При цьому, зупиняючи реєстрацію спірної податкової накладної, контролюючий орган не навів у відповідній квитанції чіткого переліку документів, яких не вистачає для проведення її реєстрації, що свідчить про необґрунтованість і невмотивованість вказаної квитанції як акту індивідуальної дії.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.03.2022 у справі №440/18617/21 позовні вимоги Приватного підприємства «Інтер-Сервіс 2009» до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16 вересня 2021 року №3122193/36454168.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 07 червня 2021 року №50, подану на реєстрацію Приватним підприємством "Інтер-Сервіс 2009" (ідентифікаційний код 36454168) 20 липня 2021 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Приватного підприємства "Інтер-Сервіс 2009" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1240,50 грн (одна тисяча двісті сорок гривень п`ятдесят копійок).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Приватного підприємства "Інтер-Сервіс 2009" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1240,50 грн (одна тисяча двісті сорок гривень п`ятдесят копійок).

Перший відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, розглядати справу за участю представника ГУ ДПС у Полтавській області.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що зупинення реєстрації спірної податкової накладної здійснено ГУ ДПС у Полтавській області у межах повноважень, передбачених Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, оскільки податкова накладна №50 від 07.06.2021 не відповідає жодній з ознак безумовної реєстрації, а тому підлягає автоматизованому моніторингу на відповідність критеріям ризиковості платника податку та/або на відповідність відображених у ній операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

В обґрунтування законності спірного рішення посилався на результати опрацювання контролюючим органом копій первинних документів, поданих позивачем до спірної податкової накладної, якими встановлено, що надана платником виписка з банківського рахунку складена з порушенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №966 та пп. 2.14 п. 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного Банку України №22 від 21.04.2004, а саме вказано про відсутність обов`язкових реквізитів (штамп банку).

Вважає, що задовольняючи позовну вимогу про зобов`язання зареєструвати податкову накладну №50 від 07.06.2021 суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень та підмінив контролюючий орган, оскільки питання про реєстрацію чи відмову в реєстрації податкової накладної відноситься до дискреційних повноважень другого відповідача.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Клопотання представника ГУ ДПС в Полтавській області про розгляд справи за його участю задоволенню не підлягає, оскільки в силу частини 2 статті 313 КАС України проведення у відкритому судовому засіданні розгляду справи, призначеної до розгляду в порядку письмового провадження, є правом, а не обов`язком суду апеляційної інстанції. При цьому, це можливо лише за тих обставин, якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні. Разом з тим, жодних доводів в обґрунтування необхідності слухання справи у відкритому судовому засіданні першим відповідачем не наведено, а судом апеляційної інстанції, враховуючи, що наявні у справі докази є достатніми для її розгляду, не знайдено підстав для перенесення розгляду справи та призначення її у відкритому судовому засіданні.

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддюдоповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП "Інтер-Сервіс 2009" (ідентифікаційний код 36454168) зареєстроване як юридична особа та зареєстроване платником податку на додану вартість з 01.05.2016, що підтверджується витягом №1616174500056 з реєстру платників податку на додану вартість, сформованим 04.04.2016 /а.с. 28/.

20.07.2021 ПП "Інтер-Сервіс 2009" подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №50 від 07.06.2021 (отримувач (покупець) ТОВ "Гределіс") на попередню оплату за послуги телескопічного навантажувача кількістю 80 одиниць, на загальну суму 80000 грн, у тому числі ПДВ 13333,33 грн /а.с. 22-23, 40/.

За результатами розгляду податкової накладної №50 від 07.06.2021 контролюючий орган 20.07.2021 через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України, версія 2.3.7.25" направив ПП "Інтер-Сервіс 2009" квитанцію, у якій зазначено: "Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 07.06.2021 №50 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.99, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних." /а.с. 40/.

ПП "Інтер-Сервіс 2009" направило контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій документів /а.с. 62/, у якому зазначило, що між ПП "Інтер-Сервіс 2009" та ТОВ «Гределіс» укладено договір №05/05/2021-1 від 05.05.2021 про надання послуг спеціальною та автотранспортною технікою. Відповідно до вказаного договору було проведено попередню оплату за послуги телескопічного навантажувача на загальну суму 80000 грн, у тому числі ПДВ 13333,33 грн, (рахунок №51 від 02.06.2021) з наступним формуванням податкової накладної та відправленням на реєстрацію до органів ДПС.

До вказаного повідомлення позивачем додано пояснювальну записку та інші документи у кількості 6 додатків, копії яких містяться у матеріалах справи.

16.09.2021 комісією ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №3122193/36454168 про відмову у реєстрації податкової накладної від 07.06.2021 №50 /а.с. 25/.

За змістом вказаного рішення підставою для відмови в реєстрації податкової накладної зазначено "надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства: надана платником виписка з банківського рахунку складена з порушенням вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV та пп. 2.14 п. 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою НБУ №22 від 21.01.2004, а саме відсутні обов`язкові реквізити щодо завірення виписки штампом банку".

Позивач не погодився з вказаним рішенням та подав на нього скаргу до ДПС України /а.с.26/.

Рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.09.2021 №43965/36454168/2, яке прийнято комісією Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, скаргу ПП "Інтер-Сервіс 2009" залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін /а.с. 27/.

Позивач не погодився з рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Полтавській області №3122193/36454168 від 16.09.2021 про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з не доведення відповідачами наявності визначених законом підстав для зупинення реєстрації спірної податкової накладної, оскільки вважав, що поданих позивачем документів достатньо для спростування ризиковості господарської операції.

За висновком суду першої інстанції, ненаведення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної переліку документів, які необхідно подати платнику податків, унеможливлює визначення платником порядку своїх дій для прийняття контролюючим органом позитивного рішення з цього питання.

Суд першої інстанції критично оцінив доводи про невідповідність виписки з банківського рахунку вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №966 та пп. 2.14 п. 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного Банку України №22 від 21.04.2004, оскільки вказана виписка не є ні первинним, ні розрахунковим документом. Разом з цим зазначив, що надана позивачем виписка з банківського рахунку є належним доказом та підтверджує дату зарахування коштів від покупця ТОВ "Гределіс" на банківський рахунок платника податку (позивача), як оплату послуг, що підлягають виконанню відповідно до умов договору про надання послуг спеціальною та автотранспортною технікою №05/05/2021-1 від 05.05.2021.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також дотримання гарантій того, що спір між сторонами буде вирішено остаточно, суд першої інстанції вважав за необхідне зобов`язати другого відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з таких підстав.

За змістом підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України(у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) (далі за текстом ПК України) об`єктом оподаткування є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівкудата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такоїдата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарівдата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послугдата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі за текстом Порядок №1246).

Зокрема, пункт 12 Порядку №1246 передбачає, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкової накладної обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову в реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі за текстом ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом ЄРПН, Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності 01.02.2020 (далі за текстом Порядок №1165).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

В силу приписів пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як вбачається зі змісту отриманої позивачем копії квитанції від 20.07.2021 №9199341059 підставою для зупинення реєстрації ПН №50 від 07.06.2021 в ЄРПН слугувала відсутність Кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.99 в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товарів/послуг, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Додатково повідомлено показники «D» = 3.6347%, «Р» = 5520.

Критерії ризиковості здійснення операцій визначені у Додатку №3 до Порядку №1165.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій під таке визначення підпадає відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Аналіз п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку (підпункт 2 пункту 11 Порядку №1165).

Так, з дослідженої колегією суддів копії квитанції про зупинення реєстрації ПН №50 від 07.06.2021 встановлено, що перший відповідач, наводячи показники «D» = 3.6347%, «Р» = 5520, не надає при цьому розрахунку за критерієм підпункту 2 пункту 11 Порядку №1165, а також не вказує чіткого переліку документів, які слід подати до контролюючого органу у цьому випадку, що в свою чергу дозволяє дійти висновку про безпідставність зупинення реєстрації спірної податкової накладної.

Колегія суддів зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 20 серпня 2019 року у справі №2540/3009/18.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість і вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 02 квітня 2019 року у справі №822/1878/18.

Натомість, у квитанції від 30.03.2021 №9067441133 про зупинення реєстрації податкової накладної від 09.03.2021 №1 не наведено чіткого визначення мотивів зупинення комісією ГУ ДПС у Полтавській області реєстрації вказаної ПН, вичерпного переліку документів, який необхідно надати, що свідчить про необґрунтованість та невмотивованість такого рішення, оскільки позивач не міг передбачити відсутність яких саме документів може слугувати підставою для відмови в реєстрації вказаної ПН.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520(далі за текстом Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з вимогами пунктів 911 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п. 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії державної податкової служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

За результатами аналізу наведених норм Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2021 року у справі №380/3498/20 зазначив, що чинними нормативно-правовими актами наведено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520 передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.

Крім того, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 3 листопада 2021 року у справі №360/2460/20.

Колегією суддів установлено, що на виконання вимоги першого відповідача позивачем до ГУ ДПС у Полтавській області було надіслано повідомлення від 14.09.2021 №8 про надання пояснень та копій документів (6 додатків) щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, а саме: договір про надання послуг спеціальною та автотранспортною технікою №05/05/2021-1 від 05.05.2021 /а.с. 9-10, 56-58/; додаток №1 до договору про надання послуг спеціальною та автотранспортною технікою №05/05/2021-1 від 05.05.2021 /а.с. 59/; свідоцтво про реєстрацію машини навантажувача телескопічного JСВ 531-70 АGRІ серії НОМЕР_1 (власник ПП "Інтер-Сервіс 2009") /а.с. 49/; замовлення №6 на перевезення вантажів/виконання робіт автомобільним транспортом/спецтехнікою від 05.05.2021 /а.с. 60-61/; рахунку на оплату №51 від 02.06.2021 /а.с. 55/; виписка Креді Агріколь Банк з рахунку ПП "Інтер-Сервіс 2009" за 07.06.2021 /а.с. 15, 48/ та пояснювальна записка від 14.09.2021 вих.№14/09/2021-3 /а.с. 51-54/.

Так, з досліджених колегією суддів документів установлено, що за умовами договору про надання послуг спеціальною та автотранспортною технікою №05/05/2021-1 від 05.05.2021, укладеного між ПП "Інтер-Сервіс 2009" (виконавець) та ТОВ "Гределіс" (замовник), виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги із залученням власної спеціальної автотранспортної техніки виконавця в порядку та на умовах, визначених цим договором, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги. (п.1.1 Договору)

Згідно з п. 2.5 Договору розцінки вартості послуг визначено в Додатку №1 до цього Договору. Сума договору складається з сум фактично наданих послуг Виконавцем згідно актів виконаних робіт на протязі дії договору.

Відповідно до п. 2.6 Договору послуги за цим договором надаються на підставі замовлення замовника, в якому визначається вид, кількість, строк початку та орієнтовний термін надання послуг, а також місце надання послуг. Замовлення надається шляхом направлення повідомлення електронною поштою або факсимільним зв`язком.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 Договору замовник згідно кожного замовлення зобов`язується проводити остаточні розрахунки за надані послуги виконавцем протягом трьох банківських днів з моменту підписання обома сторонами акту виконаних робіт (наданих послуг). Крім того, можливо проведення попередніх оплат в разі надання послуг на постійній основі. Наданий Виконавцем обсяг послуг підтверджується актом, складеним у 2 (двох) примірниках та підписаний уповноваженими представниками Замовника і Виконавця.

Відповідно до п. 7.2 Договору цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2021 року включно, а в частині взаєморозрахунків до їх повного виконання.

Додатком №1 до договору про надання послуг спеціальною та автотранспортною технікою №05/05/2021-1 від 05.05.2021 сторони узгодили тарифи на послуги спеціальної техніки, згідно з якими послуги телескопічних навантажувачів JСВ 531-70 АGRІ, JСВ 541-70, MASSEY FERGUSON MF8947 коштують 1000 грн за одну годину роботи з ПДВ.

Замовленням №6 на перевезення вантажів/виконання робіт автомобільним транспортом/спецтехнікою від 05.05.2021 сторони узгодили, що виконавець зобов`язується виконати для замовника послуги телескопічних навантажувачів JСВ 531-70 АGRІ, JСВ 541-70, MASSEY FERGUSON MF8947 по виконанню робіт з навантаження-розвантаження товарно-матеріальних цінностей, а замовник зобов`язується сплатити виконавцю за надані послуги обумовлену плату. Дата і години подачі спецавтотранспорту визначені з 08.06.2021 по 31.07.2021 з 08:00 до 17:00 за попередньою домовленістю. Порядок, форма і строки оплати визначені у вигляді попередньої оплати.

На виконання умов вказаного вище договору ПП «Інтер-Сервіс 2009» виписано рахунок на оплату від 02.06.2021 №51 на послуги телескопічного навантажувача кількістю 80год на суму 80000 грн, у тому числі ПДВ 13333,33 грн.

Оплата за послуги з призначенням платежу: «за послуги телескопічного навантажувача по рах. №51 від 02.06.2021, у т.ч. ПДВ 20%-13333,33 грн» надійшла на рахунок ПП "Інтер-Сервіс 2009" від ТОВ "Гределіс" 07.06.2021 в розмірі 80000 грн, що підтверджується випискою АТ «Креді Агріколь Банк» з рахунку ПП "Інтер-Сервіс 2009" за 07.06.2021.

Вважаючи, що 07.06.2021 у зв`язку з зарахуванням коштів від замовника на банківський рахунок платника податку, як оплату послуг, що підлягають постачанню за договором №05/05/2021-1 від 05.05.2021, у позивача виникло податкове зобов`язання в силу частини 1 статті 187 ПК України (за правилом першої події), ПП "Інтер-Сервіс 2009", діючи відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, сформувало відповідну податкову накладну №50 від 07.06.2021.

Проте, незважаючи на подані документи, першим відповідачем прийнято спірне рішення, яким відмовлено позивачу в реєстрації ПН №50 від 07.06.2021 в ЄРПН у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. При цьому, у графі «Додаткова інформація» оскаржуваного рішення зазначено, що надана платником виписка з банківського рахунку складена з порушенням вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996 ХІV та пп. 2.14 п. 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою НБУ №22 від 21.01.2004 через відсутність обов`язкових реквізитів щодо завірення виписки штампом банку.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, після оскарження позивачем спірного рішення до комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, остання, рішенням від 29.09.2021 №43965/36454168/2 /а.с. 27/, залишила таку скаргу без задоволення, а спірне рішення без змін.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом (частина 1 статті 74 КАС України).

Належними доказами, які підтверджують здійснені клієнтом банківські операції та їх розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно з частинами 1, 2 статті 9 вказаного закону, у чинній на день складення спірної виписки з рахунку позивача редакції, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Пунктами 61, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, у чинній на день складення спірної виписки з рахунку позивача редакції, визначено, що форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: 1) номер особового рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) суму вхідного залишку за рахунком; 7) код банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку.

Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позивача є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо надходження коштів на банківський рахунок клієнта.

Дослідивши надану позивачем до суду першої інстанції копію виписки з рахунку /а.с. 15/ колегія суддів установила, що вказана виписка відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та пунктам 61, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, оскільки наявність штампу банку не є обов`язковим реквізитом такої виписки.

Щодо невідповідності спірної виписки з рахунку позивача вимогам підпункту 2.14 пункту 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004, колегія суддів зазначає таке.

Підпунктом 2.14 пункту 2 вказаної інструкції встановлено, що банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов`язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача - "Дата надходження в банк стягувача" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня".

Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту "Дата надходження", який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.

У розрахункових документах дата, зазначена в реквізиті "Дата виконання", має відповідати: даті списання коштів з рахунку платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку; даті списання коштів з рахунку платника та з кореспондентського рахунку банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

При цьому, колегія суддів зазначає, що, пунктом 1.4 глави І. Загальні положення цієї ж інструкції визначено, що розрахунковий документ документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

Таким чином, спірна виписка з рахунку позивача не є розрахунковим документом в розумінні вказаної інструкції, оскільки не є дорученням або вимогою про перерахування коштів, а тому положення підпункту 2.14 пункту 2 останньої на неї не розповсюджуються, що вірно було встановлено судом першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає безпідставними посилання податкового органу як на підставу для відмови реєстрації спірної податкової накладної на невідповідність банківської виписки вищенаведеним вимогам законодавства, та враховує, що надана позивачем виписка АТ «Креді Агріколь Банк» з рахунку ПП "Інтер-Сервіс 2009" є належним доказом зарахування на банківський рахунок останнього грошових коштів від ТОВ "Гределіс", як оплата послуг, що підлягають постачанню відповідно до договору про надання послуг спеціальною та автотранспортною технікою №05/05/2021-1 від 05.05.2021 та замовлення №6 на перевезення вантажів/виконання робіт автомобільним транспортом/спецтехнікою від 05.05.2021.

Колегія суддів вважає, що у своїй сукупності надані позивачем документи є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

Враховуючи, що у надісланій позивачу квитанції про зупинення реєстрації спірної ПН не вказано конкретного переліку документів, необхідних і достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН, а також надання позивачем достатньої кількості документів, які дозволяють повністю ідентифікувати господарські відносини, посилання, як на підставу для відмови, на відсутність у вказаній вище виписці такого реквізиту як штамп банку, є неприйнятним.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18.

Водночас, позивачем своєчасно, за встановленою формою та в повному обсязі, відповідно до приписів пункту 6 Порядку №1165, пункту 5 Порядку №520 і підпунктів 201.16.1., 201.16.2. пункту 201.16. статті 201 ПК України подано до ГУ ДПС у Полтавській області інформацію та документи, які підтверджують здійснення господарської операції та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірної ПН.

Колегія суддів зауважує, що в силу частини 2 статті 2 КАС України будь-які рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

ГУ ДПС у Полтавській області в ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації спірної ПН в ЄРПН.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази колегія суддів вважає, що ГУ ДПС у Полтавській області при прийнятті рішення від 16.09.2021 №3122193/36454168 про відмову в реєстрації в ЄРПН ПН №50 від 07 червня 2021 року діяло необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, не на підставі та не у спосіб, що передбачені ПК України, без дотримання вимог частини 2 статті 2 КАС України, а тому наявні підстави для визнання його протиправним та скасування.

Як установлено пунктами 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов`язаний був зареєструвати спірну податкову накладну, були виконані позивачем, а тому у другого відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати таку накладну. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації спірної податкової накладної були обставини, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ПП "Інтер-Сервіс 2009" №50 від 07 червня 2021 року датою її подання на реєстрацію.

Щодо розміру судових витрат зі сплати судового збору, які підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідачів, слід зазначити наступне.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частин 1, 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір судового збору за подання юридичною особою до адміністративного суду позовної заяви з вимогою немайнового характеру на рівні 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 2270 грн.

Позивач з позовом звернувся до суду першої інстанції 23.12.2021, що вбачається з відомостей зазначених АТ «УКРПОШТА» на конверті (а.с. 30), в якому була надіслана позовна заява до суду.

Таким чином, розмір судового збору, який підлягав сплаті позивачем за подання адміністративного позову з двома вимогами немайнового характеру, одна з яких є похідною від іншої, становить 2270,00 грн.

У той же час, суд першої інстанції рішенням від 09.03.2022 у справі №440/18617/21 стягнув за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь ПП "Інтер-Сервіс 2009" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1240,50 грн з кожного, тобто в загальному розмірі 2481 грн, що перевищує розмір судового збору, який передбачений законодавством за подання цієї позовної заяви до суду.

При розподілі судових витрат суд повинен керуватися розміром судового збору, який встановлений законодавством, а не фактично сплаченою сумою судового збору.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом апеляційної інстанції дійсний розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідачів на корись позивача, а також задоволення позовних вимог в повному обсязі, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області та Державної податкової служби України на користь ПП «Інтер-сервіс 2009» витрати по сплаті судового збору за подання позову в розмірі 1135,00 грн з кожного відповідача.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 4 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

На підставі викладеного колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.03.2022 у справі №440/18617/21 в частині розподілу судових витрат, виклавши абзаци четвертий, п`ятий резолютивної частини рішення у такій редакції: «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Приватного підприємства "Інтер-Сервіс 2009" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1135 грн (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень). Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Приватного підприємства "Інтер-Сервіс 2009" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1135 грн (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень).», в іншій частині рішення залишити без змін.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.03.2022 по справі № 440/18617/21 - змінити, виклавши абзаци четвертий, п`ятий резолютивної частини рішення в наступній редакції:

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44057192, вул. Європейська, 4, м.Полтава, 36000) на користь Приватного підприємства "Інтер-Сервіс 2009" (ідентифікаційний код 36454168, вул. Героїв України, 51, м. Лохвиця, Миргородський район, Полтавська область, 37200) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1135 грн (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 43005393, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) на користь Приватного підприємства "Інтер-Сервіс 2009" (ідентифікаційний код 36454168, вул. Героїв України, 51, м.Лохвиця, Миргородський район, Полтавська область, 37200) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1135 грн (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень).

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.03.2022 у справі №440/18617/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді В.Б. Русанова С.П. Жигилій