Постанова

від 16.01.2023 по справі 240/5817/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/5817/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова О.Г.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

16 січня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року (ухвалене в м. Житомир) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-інжинірингова компанія "Хіммашойл-Груп" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2022 позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

15 грудня 2022 року до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначено про безпідставність її доводів.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29 листопада 2022 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ "ВІК ХІММАШОІЛ-ГРУП" (код ЄДРПОУ 43531832) зареєстровано як юридична особа 26 лютого 2020 року, номер запису про державну реєстрацію: 1 305 102 0000 016940.

Основний вид економічної діяльності - КВЕД 28.25 виробництво промислового холодильного та вентиляційного устаткування.

Товариство орендує приміщення: цех, загальною площею 193 кв.м., зварювальний цех, загальною площею 49,2 кв.м згідно договору оренди складу та виробничих приміщень згідно договорів №01/09/20 від 01.09.2020 та №01/01/21 від 01.01.2021 з ФОП ОСОБА_1 , а також офісного приміщення згідно договору №12-2021 від 01.01.2021 та №27-2020 від 01.09.2020 з ВКФ фірма "ВЕРАС". Укладено договір оренди легкового автомобіля від 06.10.2020.

На балансі товариства обліковується власне обладнання: апарат плазмової різки CUT60, компресор повітряний Dnipro-M AC-100 VG, кран балка 5тн, радіально свердлильний верстат 2М55.

На підприємстві працює п`ять осіб, що підтверджується податковими розрахунками сум доходу, нарахованого на користь платників податків-фізичних осіб і сум утриманих з них податків, а також сум нарахованого внеску.

ТОВ "ВІК ХІММАШОІЛ-ГРУП" здійснювало закупівлю товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "МИКОЛЬС", ТОВ "Виробнича компанія Преміор", ТОВ "Каменс-Промгрупп", ТОВ" ВОЛСЕК".

08.10.2021 позивачем сформовано та надіслано до контролюючого органу через автоматизовану систему податкові накладні №50 від 08.10.2021, №51 від 08.10.2021 та №52 від 12.10.2021, якими відображено податкові зобов`язання по здійсненню фінансово-господарських відносин між ТОВ "ВІК ХІММАШОІЛ-ГРУП" та контрагентами.

Вказані податкові накладні доставлені до ДПС України. Документи прийнято, однак реєстрацію зупинено, що підтверджено квитанціями №9324991257 та №9325025305 від 29.10.2021. Підставами зупинення реєстрації визначено: відповідно до п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України, платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В подальшому, 29.10.2021 комісією Головного управління ДПС у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийнято рішення №65831 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Підставою прийняття вказаного рішення зазначено: "відсутні матеріали та трудові ресурси для здійснення господарської діяльності".

У зв`язку із отриманням вищевказаного рішення 10.11.2021 підприємством подано до контролюючого органу пакет документів на підтвердження наявності матеріалів та трудових ресурсів, а також опис своєї діяльності.

Рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №69069 від 15.11.2021, повторно визначено відповідність платника податку критеріям ризиковості на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, зокрема: "відсутність матеріалів та трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності».

У зв`язку із отриманням вищевказаного рішення 16.11.2021 року підприємство повторно звернулося до контролюючого органу з відповідною заявою про прийняття рішення щодо невідповідності критеріям ризиковості платника податку та надало пояснення і копії документів на підтвердження здійснення господарської діяльності.

22.11.2021 ГУ ДПС у Житомирській області, врахувавши отримані копії документів, прийнято рішення №69880 від 22.11.2021, яким повторно визначено відповідність платника податку критеріям ризиковості на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, із зазначенням іншої підстави, а саме: "подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості".

03.12.2021 позивач знову звернувся до ГУ ДПС у Житомирській області із заявою про прийняття рішення щодо невідповідності платника податків критеріям ризиковості, надав додаткові пояснення, копії документів на підтвердження здійснення господарської діяльності, договорів з контрагентами, в яких закуповував матеріали для виробництва, договорів з покупцями.

Однак, врахувавши отримані копії документів та пояснень від платника податку, ГУ ДПС у Житомирській області прийнято рішення №72585 від 07.12.2021, яким повторно визначено відповідність платника податку критеріям ризиковості на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, зокрема: "подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості".

05.01.2022 позивач знову звернувся до ГУ ДПС у Житомирській області з листом, в якому просив виключити товариство зі статусу ризикових, або ж вказати конкретні документи, які мають бути подані для прийняття відповідного рішення.

Врахувавши отримані копії документів та пояснення від платника податку ГУ ДПС у Житомирській області прийнято рішення №771 від 04.01.2022, яким повторно визначено відповідність платника податку критеріям ризиковості на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, зокрема: "використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ "ВІК ХІММАШОІЛ-ГРУП", в процесі якого встановлено, що податковий кредит (ліміт) частково сформовано від СГ, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ "МИКОЛЬС" (ЄДРПОУ 43702957), ТОВ "Виробнича компанія Преміор" (ЄДРПОУ 42620161), ТОВ "Каменс-Промгрупп" (ЄДРПОУ 43696488), ТОВ "ВОЛСЕК" (ЄДРПОУ 43293579).

Вважаючи вказані рішення протиправними, позивач звернувся до суду для їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі Порядок № 1165).

За визначенням пункту 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 1165, податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку № 1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з додатком 4 Порядку № 1165 рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить формулювання «рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

Аналізуючи вищенаведені норми слід зазначити, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органів податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання Товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

З матеріалів справи встановлено, що рішення №771 від 14.01.2022 року мотивовано тим, що використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ "ВІК ХІММАШОІЛ-ГРУП", в процесі якого встановлено, що податковий кредит (ліміт) частково сформовано від СГ, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ "МИКОЛЬС" (ЄДРПОУ 43702957), ТОВ "Виробнича компанія Преміор" (ЄДРПОУ 42620161), ТОВ "Каменс-Промгрупп" (ЄДРПОУ 43696488), ТОВ "ВОЛСЕК" (ЄДРПОУ 43293579).

При цьому будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийнято оскаржувані рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано, як і не надано доказів того, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої від позивача інформації.

Додатком 1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, до яких згідно п.8 віднесено наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

Тобто, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Проте, зі змісту рішення від 14.01.2022 встановлено, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність Товариства Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, а у зв`язку з наявною податковою інформацією отриманою з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю щодо взаємовідносин позивача з контрагентами, які мають ознаки ризиковості, що суперечить Порядку №1165.

Також слід врахувати, що згідно з положеннями Порядку № 1165 в якості підстави для віднесення платника податку до ризикових повинно бути зазначено відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація стала підставою для таких висновків.

Натомість, у рішенні від 14.01.2022, як податкова інформація вказано, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій. Отже, відповідачем не було конкретизовано у яких саме операціях та з якими контрагентами приймав участь позивач, що ймовірно є ризикованими.

Не надано такої інформації й на неодноразові запити позивача.

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Колегія суддів зауважує, що не виклавши розшифрування податкової інформації, зокрема, не навівши конкретного переліку ризикових операцій з контрагентами, що були задіяні в таких операціях в рішенні від 14.01.2022, як це передбачено пунктом 8 Порядку № 1165, відповідач фактично діяв без дотримання власної процедури, не прозоро та у спосіб, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20 та від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податковим органом при прийнятті рішень про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку був порушений принцип належного урядування. Контролюючий орган позбавив платника податку можливості спростувати факт відповідності критеріям ризиковості, не надавши повної інформації щодо підстав прийняття такого рішення, а тому оскаржуване рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку Головного управління ДПС у Житомирській області №771 від 14 січня 2022 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" суд визначив, що "... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Матохнюк Д.Б.