Постанова

від 16.01.2023 по справі 300/6631/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/6631/21 пров. № А/857/15091/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Запотічного І.І., Кузьмича С.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД РІВЕР» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 липня 2022 року у справі №300/6631/21 за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД РІВЕР» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) (головуючий суддя першої інстанції Скільський І.І., час ухвалення у порядку письмового провадження, місце ухвалення м. Івано 0 Франківськ, дата складання повного тексту 28.07.2022),-

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (надалі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД РІВЕР» (далі відповідач), в якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД РІВЕР» (код ЄДРПОУ 38163069) за адресою: вулиця Т.Г. Шевченка, буд.1, с. Братківці, Івано-Франківська область, шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідками планової перевірки додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД РІВЕР» за адресою: вулиця Т.Г. Шевченка, буд.1, с. Братківці, Івано-Франківська область, складено акт за №301/21-47 від 27.08.2021. Згідно вказаного акту в Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД РІВЕР» наявні порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Позивач стверджує, що виявлені під час планової перевірки порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, а тому відповідно до статті 68 Кодексу цивільного захисту України позивач просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду, а саме: зупинити та заборонити експлуатацію будівель (споруд, приміщень) Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД РІВЕР» (код ЄДРПОУ 38163069) за адресою: вулиця Т.Г. Шевченка, буд.1, с. Братківці, Івано-Франківська область, шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 липня 2022 року позов задоволено повністю. Застосовано заходи реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД РІВЕР» (код ЄДРПОУ 38163069), що знаходиться за адресою: вул. Т.Г. Шевченка, 1, с. Братківці, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази та встановлено обставини справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Апелянт зазначає, що Позивачем був винесений Припис, який містить вказівку строку виконання по всім пунктах до 30.11.2021р. Однак позивач ще до проведеної перевірки виконання припису від 27.08.2021 за №229/21-46 подав даний позов, на що суд уваги не звернув.

Суд безпідставно не врахував, що відповідач повністю усунув порушення, а саме було: призначено відповідальну особу за пожежну безпеку з питань цивільного захисту та пожежної безпеки, що підтверджується наказом №5-од від 08.11.2021 року; демонтовано у приміщеннях пічне опалення, що підтверджується копією Наказу №6- од від 08.11.2021р.; укладено договір про навчання посадових осіб з пожежної безпеки, що підтверджується договором №П-214 від 08.11.2021 року. Факт проходження навчання підтверджується Актом №1 здачі прийому наданих послуг від 08.11.2021р.; встановлено систему протипожежного захисту, що підтверджується договором №29/10-2021 від 11.11.2021 року, актом наданих послуг №РН-00106И від 11.02.2022 року, актом перевірки відповідності системи протипожежного захисту на об`єкті; проведено вимірювання опору ізоляції електричних мереж та контурів заземлення, що підтверджується протоколом №88/21 від 15.11.2021 року та Актом №Е-0000162; укомплектовано приміщення вогнегасниками та знаками пожежобезпеки, що підтверджується накладною №12 від 07.02.2022 року. Проведено перезаряд та заміну вогнегасників, що підтверджується Актом №143/08/21 від 12.08.2021р.; отримано декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці; проведено страхування майна згідно договору №12-0901-22-00002, що підтверджується Актом прийому здачі від 10.01.2022р.

Згідно акту від 02.09.2022р. складеного за результатами позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері технологічної та пожежної безпеки складеного Позивачем по справі, порушень у TОB «ВУД-РІВЕР» не виявлено. Таким чином всі порушення згідно припису усуненні.

Щодо заявлених позовних вимог, які суд задовольнив апелянт стверджує, що захід реагування у вигляді повної заборони експлуатації будівель і приміщень за адресою : Шевченка, 1 с. Братківці, Івано-Франківська область, який позивач вимагає застосувати, є обмеженням права на майно, а тому повинно застосовуватись з урахуванням принципів обґрунтованості та пропорційності.

Метою застосування такого заходу є відвернення ймовірного настання для прав та інтересів невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. Такі негативні наслідки полягають у завданні шкоди життю та здоров`ю людей, але їх настання є вірогідною подією.

У зв`язку з цим відповідач вважає обраний позивачем захід реагування таким, що не в повній мірі відповідає критеріям пропорційності, так як зрозумілого обґрунтування застосуванню повного зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень), окрім виконання робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, з врахуванням характеру вчинених порушень, позивачем не наведено і належними доказами не доведено. На що суд уваги не звернув.

Також апелянт зазначає, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення об`єктів і надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

В призмі положень частини 2 статті 51 та частина 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України Забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Матеріали справи свідчать про активне усунення порушень.

Застосовуючи у спірних правовідносинах поняття «порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей», слід виходити із наступних мотивів.

Ні Кодекс цивільного захисту України, ні Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не містить в собі юридичне визначення «конкретних обставин, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей», переліку відповідних «небезпечних чинників», «порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки», наявність яких створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Дана категорія понять є оціночною, у зв`язку з чим трактування «загрози життю та здоров`ю людей», що створюється певним порушенням у сфері пожежної безпеки, повинно визначатися контролюючим органом і оцінюватися судом в кожному конкретному випадку окремо.

Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Повна заборона експлуатації приміщень відповідача призведе до припинення роботи товариства.

З огляду на це, оцінюванню підлягає питання, чи є захід реагування співрозмірним до мети його застосування і, що таке втручання у права відповідача буде пропорційним і, таким чином, буде досягнуто справедливий баланс між інтересами відповідача та публічними інтересами.

Метою застосування цього заходу є відвернення ймовірного настання для прав та інтересів невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. Такі негативні наслідки полягають у завданні шкоди життю та здоров`ю людей, але їх настання є вірогідною подією.

У зв`язку з цим, з урахуванням встановлених обставин щодо усунення порушень, обраний позивачем захід реагування та підтриманий судом є таким, що не в повній мірі відповідає критеріям пропорційності, так як зрозумілого обґрунтування застосуванню повного зупинення та заборони експлуатації будівель, споруд і приміщень (окрім виконання робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки) з врахуванням характеру вчинених порушень, позивачем не наведено і належними доказами не доведено, а отже не дає підстав для висновку, що саме у такий Спосіб буде досягнуто справедливого балансу між публічними інтересами та інтересами відповідача.

У даному випадку не усунені відповідачем порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж, але можуть створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

Проте, оскільки ризик виникнення пожежі має вірогідний характер і він безпосередньо не виникає внаслідок виявлених порушень, то позивач вправі на підставі положень статей 68, 69 Кодексу цивільного захисту України самостійно вжити заходи реагування шляхом видачі приписів, постанов і розпоряджень щодо усунення таких порушень.

Крім того, не встановлено, що не усунуті порушення викликають необхідність застосування саме судом заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації певних будівель, споруд і приміщень відповідача.

Водночас відповідачем вживаються необхідні заходи, спрямовані на дотримання пожежної безпеки.

Обраний позивачем спосіб застосування такого заходу за змістом не відповідає коментованим положенням Кодексу цивільного захисту України. Належним і ефективним способом реагування повинен бути той, який ґрунтується на положеннях закону.

Також апелянт зазначає, що підприємство працює в умовах воєнного стану. На підприємстві працює 12 працівників та справно сплачуються податки. Під час воєнного стану на роботу прийнято ОСОБА_1 (підтверджується Наказом 02-к від 15.07.2022р.). В зв`язку з чим, повне задоволення позову призведе до втрати працівниками роботи та зупинки роботи підприємства.

З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позов відмовити.

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що на підставі наказу №НС-191/54 від 22.07.2021 року «Про проведення планових перевірок у серпні 2021» та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) №2360/09-17 від 28.07.2021 року, посадовими особами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД РІВЕР», що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 1, с. Братківці, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки.

За результатами проведеного планового заходу державного нагляду щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки було виявлено порушення, які висвітлені та зафіксовані в акті за №301/21-47 від 27.08.2021 року, зокрема:

1. Посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою КМУ від 26 червня 2013 року №444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях», (п. 16 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014р. №1417 (далі - Правил);

2. Не проведено обробку дерев`яних елементів покрівлі вогнетривким розчином. (п.2.5 розділу III Правил);

3. Будинки та інші об`єкти не забезпечені адресними вказівниками (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасадах будівель або інших видних місцях і освітлюваними у темний час доби, (п.2.22 розділу III Правил);

4. Не проведено заміри опору ізоляції електричних мереж та контурів заземлення (п. 1.20 розділу IV Правил);

5. Не проведено перевірку пристроїв блискавкозахисту (п. 1. 21 розділу IV Правил);

6. Допускається влаштування пічного опалення в складських приміщеннях (п.2.14. розділу IV Правил);

7. В складських та виробничих приміщеннях відсутня система автоматичної пожежної сигналізації (п. 1.2 розділу V Правил);

8. Виробничі приміщення не обладнані автоматичною системою пожежогасіння.(п. 13.2.1 таблиці А1 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»);

9. Виробничі та складські будівлі не обладнано системою оповіщення про пожежу та евакуюванням людей, (п. 19 таблиці Б1 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»);

10. Не влаштовано до штучного вододжерела під`їзд з майданчиком (пірс) для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року (пп.5, п.2.1 розділу V Правил);

11. Складські та виробничі приміщення забезпечено в недостатній кількості вогнегасниками, (п.3.6 розділу V Правил).

За результатами перевірки, Івано-Франківським районним відділом Головного управління ДСНС в Івано-Франківській області винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 27.08.2021 за №229/21-46, яким вимагалось вжити заходи по усуненню порушень виявлених перевіркою.

Крім цього, наявність вказаних порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки стали підставою для звернення позивача з даним позовом.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що відповідачем не надано суду достатніх і належних доказів, що свідчили б про реальне, повне усунення усіх виявлених позивачем порушень, експлуатація будівель Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД РІВЕР» за наявності вищевказаних недоліків, безумовно створить загрозу життю та/або здоров`ю людей, а також, не дозволить вчасно попередити та ліквідувати пожежу чи інші надзвичайні ситуації.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Правилами пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України №1417 від 30.12.2014 та зареєстровані у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697.

Відповідно до статей 4, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Відповідно до статей 64, 66, 67 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема:

- здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу;

- складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень;

- звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Основними завданнями Державної служби України з надзвичайних ситуацій є: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи (пункт 7 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій).

Згідно пункту 1 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04.02.2013 № 3, в редакції наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 29.03.2021 № 167) Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки визначені статті 68 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів встановлені статтею 70 Кодексу цивільного захисту України.

Відповідно до цієї правової норми, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно з частиною другої статті 51 та частиною третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Пожежна безпека це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю (пункт 33 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до пункту 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України вказаної статті техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з пунктом 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Таким чином, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Із Акту за №301/21-47 від 27.08.2021 слідує, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ВУД РІВЕР» допущено порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідач зазначав, що на час розгляду справи усунув частину порушень, зокрема: призначено відповідальну особу за пожежну безпеку з питань цивільного захисту та пожежної безпеки, що підтверджується наказом №5-од від 08.11.2021 року; укладено договір про навчання посадових осіб з пожежної безпеки, що підтверджується договором №П-214 від 08.11.2021 року; встановлено систему протипожежного захисту, що підтверджується договором №29/10-2021 від 11.11.2021 року, актом наданих послуг №РН-0010611 від 11.02.2022 року, актом перевірки відповідності системи протипожежного захисту на об`єкті; проведено вимірювання опору ізоляції електричних мереж та контурів заземлення, що підтверджується протоколом №88/21 від 15.11.2021 року; укомплектовано приміщення вогнегасниками та знаками пожежобезпеки, що підтверджується накладною №12 від 07.02.2022 року.

Також зазначено, що інші порушення, у зв`язку з браком часу, перебувають на стадії виконання.

Крім цього, товариство зазначає, що порушення, які залишились не усунутими, самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж.

Апеляційний суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже с самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повною зміцнення експлуатації (роботи) будівель та приміщень.

Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.12.2019 у справі №320/7019/18.

Суд першої інстанції вірно вказав, що такі порушення як: не оброблення дерев`яних конструкцій горища приміщень будівлі вогнетривким розчином; не обладнання в повному обсязі системами протипожежної сигналізації та системами оповіщення всіх будівель підприємства; не проведення перевірки пристроїв блискавкозахисту; не демонтовано пічне опалення в складських приміщеннях (доказ демонтування відсутній); не укомплектовано в повному обсязі складські та виробничі приміщення вогнегасниками та знаками безпеки; не влаштовано до штучного вододжерела під`їзд, відповідачем не усунуто та такі створюють небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей.

Таким чином, відповідачем не доведено перед судом обставин усунення порушень, які зафіксовані в акті перевірки та про які правомірно та об`єктивно зазначено як у адміністративному позові, так і у рішенні суду, оскільки такі не підтверджені належними і допустимими доказами, за таких обставин, судом першої інстанції прийнято обґрунтоване га законне рішення, з урахуванням принципу верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права, свободи та життя визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

У апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що ним усунуто усі виявлені порушення, що підтверджується Актом від 02.09.2022р., складеним за результатами позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері технологічної та пожежної безпеки складеного Позивачем по справі, відповідно до якого порушень у TОB «ВУД-РІВЕР» не виявлено. Таким чином всі порушення згідно припису усуненні, однак судом першої інстанції вказана обставина врахована не була.

Апеляційний суд із такими доводами не погоджується та вважає їх безпідставними. оскільки рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду прийнято 28.07.2022, в той час як відповідач звернувся до Головного управління з заявою про проведення позапланової перевірки виконання припису - 22.08.2022 (майже через місяць після прийняття судом рішення), а перевірка проведена - 02.09.2022. Отже, на час ухвалення рішення судом першої інстанції, виявлені порушення усунуті не були.

Щодо твердження відповідача про передчасність звернення до суду із позовною заявою, оскільки не закінчився визначений у Приписі строк на усунення порушень, то такі доводи апелянта також є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Тобто, зазначена норма Закону не зобов`язує орган державного нагляду чекати настання терміну виконання припису для того, щоб звернутись до суду із відповідним позовом про застосування до підприємства заходів реагування, а навпаки дозволяє цьому органу обирати один із заходів реагування або поєднувати ті з них, застосування яких орган державного нагляду вважає за потрібне у конкретній ситуації.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №808/1883/16 (адміністративне провадження №К/9901/15161/18).

Відповідно до частини першої статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно з статтею 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Вказане зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

З урахуванням наведених вище норм чинного законодавства та обставин справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем не надано суду достатніх і належних доказів, що свідчили б про реальне, повне усунення усіх виявлених позивачем порушень, експлуатація будівель Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД РІВЕР» за наявності вищевказаних недоліків, безумовно створить загрозу життю та/або здоров`ю людей, а також, не дозволить вчасно попередити та ліквідувати пожежу чи інші надзвичайні ситуації, тому наявна необхідність застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Апеляційний суд зазначає, що можливі обмеження відповідача в здійсненні ним основної діяльності за наслідками застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), не можуть бути співрозмірними із гарантованими державою правами людини на життя і здоров`я, особисту безпеку, які є найвищою соціальною цінністю, а їх забезпечення - головним обов`язком держави. Застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які об`єктивно створюють загрозу життю та здоров`ю людей, та можуть бути усунуті.

Стаття 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує, що право кожного на життя охороняється законом та обов`язок захищати право на життя за ст. 2 цієї Конвенції визначається у поєднанні із загальним обов`язком держави за ст. 1 Конвенції, яка визначає гарантування кожному, хто перебуває під юрисдикцією, прав і свобод які визначені в Конвенції, а тому, дії відповідача не є пропорційними відносно шкоди, яка може настати для працівників відповідача та відносно мети з охорони здоров`я га життя громадян.

Застосований захід реагування мас тимчасовий характер, період дії якого безпосередньо залежить від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД РІВЕР» - залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 липня 2022 року у справі №300/6631/21 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді І. І. Запотічний С. М. Кузьмич