Постанова

від 10.01.2023 по справі 922/1454/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2023 року м. Харків Справа № 922/1454/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Плахов О.В. , суддя Фоміна В.О.,

за участі секретаря судового засідання Дзюби А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Зачепилівської селищної ради (вх. №3104Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 07.09.2021 (рішення ухвалене суддею Чистяковою І.О. у приміщенні Господарського суду Харківської області 07.09.2021 о 17:42, повний текст складено 17.09.2021) у справі №922/1454/21

за позовом Фермерського господарства АЛМАЗ, Харківська область, Зачепилівський район, смт. Зачепилівка,

до Зачепилівської селищної ради, Харківська область, Зачепилівський район, смт. Зачепилівка,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків,

про визнання права постійного користування земельними ділянками

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.09.2021 у справі №922/1454/21 (суддя Чистякова І.О.) позов задоволено повністю; визнано за Фермерським господарством АЛМАЗ право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 6322255100:03:000:0161, площею 11,29 га, розташованою на території Зачепилівської селищної ради, призначеною для ведення фермерського господарства, яка була надана на ім`я ОСОБА_1 відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії ХР-11-00-000008 від 19.04.1994, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №8; визнано за Фермерським господарством АЛМАЗ право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 6322282000:12:000:0017, площею 8,083 га, розташованою на території Малоорчицької сільської ради, яка була надана на ім`я ОСОБА_1 відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії ХР-11-00-000753 від 08.08.1996, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №35; визнано за Фермерським господарством АЛМАЗ (64401, Харківська область, Зачепилівський район, смт. Зачепилівка, вул. Жовтнева, 72 ідентифікаційний код 22673099) право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 6322282000:12:000:0018, площею 7,5871 га, розташованою на території Малоорчицької сільської ради, яка була надана на ім`я ОСОБА_1 відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії ХР-11-00-000753 від 08.08.1996, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №35; судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 6810,00 грн. покладено на відповідача: Зачепилівську селищну раду; стягнуто з Зачепилівської селищної ради на користь Фермерського господарства АЛМАЗ судовий збір у розмірі 6810,00 грн.

Зачепилівська селищна рада звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 07.09.2021 у справі №922/1454/21 за позовом Фермерського господарства АЛМАЗ до Зачепилівської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ГУ Держгеокадастру у Харківській області, повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, зокрема, таке.

Предметом доказування у справі є момент переходу права користування спірними земельними ділянками, який прямо залежить від моменту створення (державної реєстрації) ФГ як юридичної особи. На думку відповідача, доказами, що можуть підтверджувати вказане є Статут, рішення органу про створення і реєстрацію ФГ, свідоцтво про державну реєстрацію ФГ. До матеріалів справи не додані вказані документи, які датовані квітнем травнем 1994 року.

Так, ОСОБА_1 було видано державний акт на право постійного користування землею серії ХР-11-00-000008 від 19.04.1994, проте юридична особа СФГ «Алмаз» була ним зареєстрована 31.10.1994. Тобто ОСОБА_1 був недотриманий строк для реєстрації юридичної особи (30 днів), передбачений ч. 2 ст. 9 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» у редакції чинній на момент створення СФГ. При цьому, позивач у позовній заяві зазначив, що ФГ «Алмаз» було створено саме 31.10.1994, тобто через півроку після отримання ОСОБА_1 першого державного акту від 19.04.1994.

Також, предметом доказування є користування ФГ спірними земельними ділянками протягом усього часу аж до звернення з позовом до суду. Такими доказами можуть бути відповідні звіти, господарські документи, бухгалтерські документи. Проте, в матеріалах справи відсутні докази користування цими земельними ділянками протягом 2020- 2021 років, тобто після смерті ОСОБА_1 і до тепер.

Подані позивачем до клопотання від 22.06.2021 документи не є належними доказами, що стосуються предмета спору, оскільки не доводять ні факту створення ФГ «Алмаз» 19.04.1994, ні факту переходу права користування землею за іншим державним актом від 08.08.1996 до фермерського господарства. Крім того, надані докази подані з порушенням процесуального строку та взагалі є недопустимими.

Діюче на час надання державних актів (1994-1996 років) законодавство не передбачало створення ФГ без створення юридичної особи.

Розпорядженням Зачепилівської районної державної адміністрації №58 від 28.12.1995 було додатково передано громадянину ОСОБА_1 в постійне користування земельну ділянку площею 15,61 га на території Малоорчицької сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею ХР-11-00-000753 від 08.08.1996. Оскільки після такого передання нового ФГ не було створено, позивач зазначає, що вказана земельна ділянка передавалась з метою розширення вже створеного ФГ. Однак, за твердженням відповідача, законодавство 1994-1996 років не передбачало такого поняття, як «розширення селянського (фермерського) господарства, тому дана земельна ділянка була надана не для реєстрації чи розширення ФГ «Алмаз», а в постійне користування ОСОБА_1 .

Право користування земельною ділянкою, наданої члену вже створеного ФГ, не може автоматично переходити до цього створеного ФГ, оскільки воно вже створене. Тобто наявність чи відсутність «додаткової» землі не впливає на можливість ФГ здійснювати господарську діяльність не землі, яка вже була надана для його створення. При цьому фізична особа, на чиє ім`я видано державний акт, як член ФГ, мала право надавати цю ділянку у користування вже створеному ФГ, членом якого вона є. Однак у такому разі, право користування земельною ділянкою з боку ФГ припиняється з моменту смерті такої фізичної особи.

Отже, на думку відповідача, позивач помилково ототожнив поняття «надання земельної ділянки для створення ФГ» та «надання земельної ділянки члену створеного ФГ».

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В.) від 01.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Зачепилівської селищної ради на рішення Господарського суду Харківської області від 07.09.2021 у справі №922/1454/21, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 02.12.2021.

09.11.2021 від ГУ Держгеокадастру у Харківській області надійшов відзив, в якому третя особа просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ФГ Алмаз відмовити у повному обсязі. Також, ГУ Держгеокадастру у Харківській області просить здійснювати розгляд справи за відсутності його представника (вх.№12979).

10.11.2021 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін (вх.№13059).

19.11.2021 від відповідача надійшла відповідь на відзив, в якому він просить скасувати рішення повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю (вх.№13448).

Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2021 у зв`язку з навчанням судді Фоміної В.О., яка входила до складу колегії суддів, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Пуль О.А., суддя Шевель О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 14.12.2021.

13.12.2021 від Зачепилівської селищної ради надійшли письмові пояснення щодо окремих питань, до яких додані копії: адвокатського запиту, відповіді архівного відділу Красноградської РДА, відповіді ГУ ДПС у Харківській області, довідки фінансового відділу Зачепилівської селищної ради (вх.№14574).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 27.01.2022.

13.01.2022 від позивача надійшли пояснення щодо окремих питань, в яких він просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін (вх.№447).

25.01.2022 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, в якому він просив поновити процесуальний строк для подання доказів та приєднати до матеріалів справи копію заяви ОСОБА_1 від 16.05.1994 №82 та копію розпорядження Зачепилівської районної ради народних депутатів від 19.04.1994 №8 (вх.№883).

Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2022 у зв`язку з відпусткою судді Пуль О.А. та тимчасовою непрацездатністю судді Шевель О.В., які входили до складу колегії суддів, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Плахов О.В., суддя Фоміна В.О.

27.01.2022 від ГУ Держгеокадастру у Харківській області надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника (вх.№989).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2022 оголошено у судовому засіданні перерву до 10.02.2022.

09.02.2022 від відповідача надійшли:

- клопотання про зупинення провадження у справі №922/1454/21 до закінчення судового розгляду справи №922/4721/21 за позовом Зачепилівської селищної ради до ФГ Алмаз, третя особа ГУ Держгеокадастру у Харківській області, про скасування державних актів (вх.№1641);

- клопотання про витребування у Сектора державної реєстрації Красноградської районної державної адміністрації реєстраційної справи Фермерського господарства Алмаз (вх.№1642);

- письмові пояснення щодо окремих питань (вх.№1643).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 було зобов`язано Зачепилівську районну державну адміністрацію Харківської області (64401, Харківська обл., Зачепилівський р-н, селище міського типу Зачепилівка, вул. Центральна, будинок 49) та/ або Красноградську районну державну адміністрацію Харківської області (63304, Харківська обл., Красноградський р-н, місто Красноград, вул. Соборна, будинок 58-А), та/або Сектор державної реєстрації Красноградської районної державної адміністрації Харківської області (63304, Харківська область, Красноградський р-н, місто Красноград, вул. Бєльовська, 88) протягом 7 календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду реєстраційну справу Фермерського господарства Алмаз (64401, Харківська область, Зачепилівський р-н, смт. Зачепилівка, вул. Жовтнева, 72, код ЄДРПОУ 22673099), оголошено в судовому засіданні перерву до 22.03.2022.

Проте, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

За таких обставин, судове засідання, призначене на 22.03.2022, не відбулося.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 доведено до відома учасників справи, що дата наступного відкритого судового засідання з розгляду справи буде визначена після усунення обставин, що становлять загрозу та небезпеку життю і здоров`ю учасників судового процесу; повторно зобов`язано Зачепилівську районну державну адміністрацію Харківської області (64401, Харківська обл., Зачепилівський р-н, селище міського типу Зачепилівка, вул. Центральна, будинок 49) та/ або Красноградську районну державну адміністрацію Харківської області (63304, Харківська обл., Красноградський р-н, місто Красноград, вул. Соборна, будинок 58-А), та/або Сектор державної реєстрації Красноградської районної державної адміністрації Харківської області (63304, Харківська область, Красноградський р-н, місто Красноград, вул. Бєльовська, 88) протягом 7 календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду реєстраційну справу Фермерського господарства Алмаз (64401, Харківська область, Зачепилівський р-н, смт. Зачепилівка, вул. Жовтнева, 72, код ЄДРПОУ 22673099).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 20.09.2022; повторно зобов`язано Зачепилівську районну державну адміністрацію Харківської області (64401, Харківська обл., Зачепилівський р-н, селище міського типу Зачепилівка, вул. Центральна, будинок 49) та/ або Красноградську районну державну адміністрацію Харківської області (63304, Харківська обл., Красноградський р-н, місто Красноград, вул. Соборна, будинок 58-А), та/або Сектор державної реєстрації Красноградської районної державної адміністрації Харківської області (63304, Харківська область, Красноградський р-н, місто Красноград, вул. Бєльовська, 88) протягом 7 календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду реєстраційну справу Фермерського господарства Алмаз (64401, Харківська область, Зачепилівський р-н, смт. Зачепилівка, вул. Жовтнева, 72, код ЄДРПОУ 22673099).

19.09.2022 від представника відповідача адвоката Камінської А.А. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю прийняти участь у судовому засіданні, яке призначене на 20.09.2022, а також тимчасовою неможливістю взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 оголошено у судовому засіданні перерву до 22.11.2022, повторно зобов`язано Зачепилівську районну державну адміністрацію Харківської області (64401, Харківська обл., Зачепилівський р-н, селище міського типу Зачепилівка, вул. Центральна, будинок 49) та/ або Красноградську районну державну адміністрацію Харківської області (63304, Харківська обл., Красноградський р-н, місто Красноград, вул. Соборна, будинок 58-А), та/або Сектор державної реєстрації Красноградської районної державної адміністрації Харківської області (63304, Харківська область, Красноградський р-н, місто Красноград, вул. Бєльовська, 88) протягом 7 календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду реєстраційну справу Фермерського господарства Алмаз (64401, Харківська область, Зачепилівський р-н, смт. Зачепилівка, вул. Жовтнева, 72, код ЄДРПОУ 22673099).

14.10.2022 від Красноградської районної військової адміністрації Харківської області на виконання ухвали суду надійшла справа №14570002960 Фермерського господарства Алмаз.

22.11.2022 від представника відповідача адвоката Камінської А.А. надійшли додаткові письмові пояснення щодо окремого питання (вх. №7289).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 оголошено у судовому засіданні перерву до 10.01.2023; зобов`язано Архівний відділ Красноградської районної державної (військової) адміністрації Харківської області протягом семи календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду належним чином засвідчені копії всіх наявних реєстраційних документів (рішення, розпорядження, довідки, статути, протоколи, реєстраційні картки тощо) Фермерського господарства Алмаз (64401, Харківська область, Зачепилівський р-н, смт. Зачепилівка, вул. Жовтнева, 72, код ЄДРПОУ 22673099), в тому числі розпорядження Зачепилівської районної Ради народних депутатів Харківської області від 19.04.1994 №8 Про реєстрацію фермерського господарства та рішення Зачепилівської районної Ради народних депутатів Харківської області ІУ сесії ХХІІІ скликання від 23.10.1998 Про передачу земельної ділянки головою селянського /фермерського/ господарства Алмаз.

15.12.2022 на виконання вимог ухвали суду від 22.11.2022 від Архівного відділу Красноградської районної державної адміністрації Харківської області надійшли копії таких документів:

- рішення виконавчого комітету Зачепилівської селищної ради народних депутатів №306 від 09.09.1993 «Про припинення договору на оренду землі та створення фермерського господарства»;

- рішення ХІІІ сесії ХХІ скликання Зачепилівської районної Ради народних депутатів від 25.02.1994 «Про відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення селянського/фермерського господарства із земель запасу Зачепилівської селищної Ради»;

- розпорядження виконавчого комітету Зачепилівської селищної Ради народних депутатів №83 від 31.10.1994;

- рішення виконавчого комітету Малоорчиківської сільської Ради народних депутатів №11 від 05.12.1995 «Про виділення земельної ділянки ОСОБА_1 для розширення селянського /фермерського господарства на землях запасу»;

- розпорядження Зачепилівської районної державної адміністрації Харківської області №57 від 28.12.1995 «Про відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для розширення селянського /фермерського господарства га землях запасу Малоорчицької сільської Ради».

Також, повідомлялось, що розпорядження Зачепилівської районної ради народних депутатів Харківської області від 19.04.1994 №8 «Про реєстрацію фермерського господарства та рішення Зачепилівської районної ради народних депутатів Харківської області ІV сесії ХХІІІ скликання від 23.10.1998 «Про передачу земельної ділянки головою селянського/фермерського господарства «Алмаз» до архівного відділу не надходили.

09.01.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому адвокат Камінська А.А. повідомляла, що вона є членом Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих Міністерства юстиції України. На 10.01.2023 о 10:00 призначено чергове засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, у якому Камінська А.А. повинна взяти участь, і яке неможливо відкласти. Участь у засіданні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих Міністерства юстиції України є обов`язком кожного її члена, тим більше у воєнний час. Крім того, як зазначає представник відповідача, їй стало відомо що до суду надійшли документи архівного відділу №1 Красноградської районної державної адміністрації, щодо яких вона бажає надати свої пояснення у судовому засіданні.

До вказаного клопотання представником відповідача надані:

- наказ Міністерства юстиції України №4296/7 від 13.12.2021 «Про персональний склад Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих», до переліку якого входить арбітражний керуючий Камінська А.А.;

- повідомлення Міністерства юстиції України від 26.12.2022 про призначення засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих на 10.01.2023 о 10:00 год;

- адвокатський запит на адресу архівного відділу №1 Красноградської районної Державної адміністрації Харківської області від 03.01.2023 та архівна довідка архівного відділу Красноградської районної Державної адміністрації Харківської області від 04.01.2023 на адвокатський запит;

- копії судових рішень з Єдиного державного реєстру судових рішень по справі №952/158/20.

Також, 09.01.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про долучення документів, а саме: копії адвокатського запиту до Красноградської РДА та копії відповіді на адвокатський запит від Красноградської РДА.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Проти задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до закінчення судового розгляду справи №922/4721/21 за позовом Зачепилівської селищної ради до ФГ Алмаз, третя особа ГУ Держгеокадастру у Харківській області, про скасування державних актів, представник позивач заперечував.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, хоча були повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Розглянувши клопотання представника відповідача адвоката Камінської А.А. про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно ч. 11 13 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

В свою чергу, у клопотанні про відкладення розгляду справи заявник не навів обставин, які б перешкоджали суду розглянути апеляційну скаргу по суті за його відсутності.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що всі доводи і вимоги відповідача викладені в апеляційній скарзі та у заявах по суті справи. Таким чином, його правова позиція доведена до суду.

Необхідно також зауважити, що неможливість участі в судовому засіданні адвоката відповідача не позбавляла можливості направити в судове засідання іншого представника.

Крім того, враховуючи, що про обставини призначення засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих на 10.01.2023 о 10:00 год., представник відповідача була обізнана, згідно повідомлення Міністерства юстиції України від 26.12.2022, адвокат могла завчасно подати до суду пояснення стосовно документів архівного відділу №1 Красноградської районної державної адміністрації.

Стосовно клопотання представника позивача про долучення доказів, а саме копій заяви ОСОБА_1 від 16.05.1994 №82 та розпорядження Зачепилівської районної ради народних депутатів від 19.04.1994 №8 (вх.№883 від 25.01.2022), та клопотання представника відповідача про долучення копій адвокатського запиту до Красноградської РДА від 03.01.2023 та відповіді на адвокатський запит від Красноградської РДА від 09.01.2023, тобто долучення нових доказів, які не були предметом розгляду суду першої інстанції, колегія суддів, враховуючи положення ст. 269 ГПК України, не приймає їх до розгляду.

Розглянувши клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі №922/1454/21 до закінчення судового розгляду справи №922/4721/21 за позовом Зачепилівської селищної ради до ФГ Алмаз, третя особа ГУ Держгеокадастру у Харківській області, про скасування державних актів, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

В обґрунтування клопотання про зупинення провадження у справі відповідач зазначає, що справи пов`язані між собою. Так, підставою позову у справі №922/1454/21 є наявність державних актів, відповідно до яких позивач просить визнати за ФГ «Алмаз» право постійного користування земельними ділянками, внаслідок його автоматичного переходу. Разом з тим, предметом позову у справі №922/4721/21 є скасування державних актів з підстав смерті особи. Обґрунтування цього позову є відсутність переходу права користування земельними ділянками від ОСОБА_1 до ФГ «Алмаз». Таким чином, у випадку задоволення позовних вимог Зачепилівської селищної ради в рамках справи №922/4721/21 і скасування державних актів на право постійного користування землею, відпаде правова підстава позову у справі №922/1454/21, оскільки якщо будуть скасовані державні акти, то припиниться правовідношення щодо спірних земельних ділянок, на якому ґрунтуються позовні вимоги у цій справі, що розглядається. У зв`язку з цим, на думку відповідача, вбачається, що вказані справи є взаємопов`язані як предметом, так і підставою виникнення правовідносин, тому неможливо розглянути дану справу без вирішення справи №922/4721/21.

Колегія суддів звертає увагу, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини четверта та шоста статті 75 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

При цьому сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі.

Крім того, слід зазначити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього.

Так, предметом позову у справі 922/4721/21 є скасування державних актів на право постійного користування землею, виданих ОСОБА_1 , у зв`язку з його смертю. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ФГ «Алмаз», з підстав порушення вимог законодавства щодо порядку реєстрації Фермерського господарства не набуло права постійного користування земельними ділянками та після смерті ОСОБА_1 не може претендувати на їх подальше використання, внаслідок чого видані ОСОБА_1 акти на право постійного користування землею підлягають скасуванню.

В свою чергу, у даній справі предметом позову є визнання за ФГ "Алмаз" право постійного користування земельними ділянками: кадастровий номер 6322255100:03:000:0161, площею 11,29 га, яка була надана на ім`я ОСОБА_1 відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії ХР-11-00- 000008 від 19.04.1994; кадастровий номер 6322282000:12:000:0017, площею 8,083 га, яка була надана на ім`я ОСОБА_1 відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії ХР-11-00-000753 від 08.08.1996; кадастровий номер 6322282000:12:000:0018, площею 7,5871 га, яка була надана на ім`я ОСОБА_1 відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії ХР-11-00-000753 від 08.08.1996.

Предметом дослідження у даній справі є саме встановлення обставин і підстав переходу права постійного користування земельними ділянками призначеними для ведення фермерського господарства, які були надані на ім`я ОСОБА_1 відповідно до державних актів на право постійного користування землею, до створеної ним юридичної особи - ФГ «Алмаз».

Отже, в даному випадку відсутні підстави для зупинення провадження у справі 922/1454/21 до закінчення судового розгляду справи №922/4721/21.

Крім того, ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.11.2022 у справі №922/4721/21 клопотання Фермерського господарства «АЛМАЗ» про зупинення розгляду справи задоволено; провадження по справі №922/4721/21 зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №922/1454/21. При постановленні вказаної ухвали, суд першої інстанції дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду справи, оскільки у справі №922/1454/21 встановлюються обставини, що безпосередньо вплинуть на подання і оцінку доказів у справі №922/4721/21. Вказана ухвала набрала законної сили та є чинною.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

У квітні 2021 ФГ "Алмаз" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом, в якому просило:

- визнати за ФГ "Алмаз" право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 6322255100:03:000:0161, площею 11,29 га, розташованою на території Зачепилівської селищної ради, призначеною для ведення фермерського господарства, яка була надана на ім`я ОСОБА_1 відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії ХР-11-00- 000008 від 19.04.1994, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №8;

- визнати за ФГ «Алмаз» право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 6322282000:12:000:0017, площею 8,083 га, розташованою на території Малоорчицької сільської ради, яка була надана на ім`я ОСОБА_1 відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії ХР-11-00-000753 від 08.08.1996, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №35;

- визнати за ФГ «Алмаз» право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 6322282000:12:000:0018, площею 7,5871 га, розташованою на території Малоорчицької сільської ради, яка була надана на ім`я ОСОБА_1 відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії ХР-11-00-000753 від 08.08.1996, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №35.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що з метою створення СФГ, керуючись ст. 51 ЗК України в ред. 15.01.1993, голова новоствореного ФГ Попов М.Є подав заяву про виділення земельної ділянки (як голова новоствореного ФГ) для створення ФГ.

Рішенням Зачепилівської районної ради народних депутатів Харківської області від 25.02.1994 надано гр. ОСОБА_1 земельну ділянку площею 11,0 га для ведення селянського (фермерського) господарства в постійне користування. На підставі вказаного рішення ОСОБА_1 було видано Державний акт на право постійного користування землею серії ХР 11-00-000008 від 19.04.1994, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №8.

В подальшому, на виконання ч. 1 ст. 9 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» в ред. від 23.07.1993, ОСОБА_1 31.10.1994 зареєстрував юридичну особу ФГ «Алмаз».

28.12.1995 розпорядженням Зачепилівської районної державної адміністрації №57 було додатково передано гр. ОСОБА_1 в постійне користування земельну ділянку площею 15,61 га на території Малоорчицької сільської ради для ведення сільського (фермерського) господарства (Державний акт на право постійного користування землею серії ХР-11-00-000753 від 08.08.1996).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер.

Проте, як стверджує позивач, з самого початку створення та реєстрації ФГ «Алмаз» та навіть після смерті його засновника, саме вказане господарство здійснює користування спірними земельними ділянками, які були надані для його створення та діяльності, хоча і оформлені на виконання вимог чинного на той час законодавства на ім`я голови господарства.

Позивач стверджує, що з листа Зачепилівської селищної ради від 28.09.2020 йому стало відомо про те, що земельній ділянці площею 11,29 га в ході інвентаризації земель було присвоєно кадастровий номер 6322255100:03:000:0161; земельна ділянка площею 15,61 га була розділена на дві ділянки: кадастровий номер 6322282000:12:000:0017, площа 5, 5871 га та кадастровий номер 6322282000:12:000:0018, площа 8,0830 га.

З метою внесення інформації про право постійного користування на вищевказані земельні ділянки до ДЗК в березні 2021 ФГ «Алмаз» звернулось до Зачепилівської селищної ради із заявами про надання ФГ «Алмаз» згоди на відновлення меж земельної ділянки площею 15,61 га, наданої в постійне користування ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ХР-11-00-000753, та на відновлення меж земельної ділянки площею 11,29 га, наданої в постійне користування на ім`я ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ХР-11-00-000008.

Проте, Зачепилівська селищна рада у відповідь на заяви ФГ «Алмаз» надало листи від 15.03.2021 та від 22.03.2021, якими відмовила в наданні дозволу та відновлення меж у зв`язку з тим, що ФГ «Алмаз» не є користувачем вказаних земельних ділянок, та не має права на їх використання, так як державні акти на право постійного користування видані на фізичну особу, яка померла, а не на фермерське господарство.

Враховуючи факт не визнання права ФГ «Алмаз» на використання спірних земельних ділянок зі сторони власника, в особі уповноваженого органу, ФГ «Алмаз» звернулося до суду за захистом права.

В якості правових підстав позивач посилається на ст. 7, 22, ч.1 ст. 23, ч.1 ст. 51, 80, 83 Земельного кодексу України, ст. 2, 5, ч.1-3 ст. 9, 10, 11, 14, 18 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство".

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти позову, зокрема посилаючись на те, що:

- позивачем не доведено та не надано доказів того, що ФГ "Алмаз" набув права користування на спірні земельні ділянки за кадастровими номерами 6322255100:03:000:0161, 6322282000:12:000:0017, 6322282000:12:000:0018 унаслідок створення ФГ на підставі державних актів ХР-11-00-000008 від 19.04.1994 та ХР-11-00-000753 від 08.08.1996 на право постійного користування землею, що були видані на ім`я ОСОБА_1 за життя останнього;

- позивачем не доведено, що ФГ «Алмаз» був створений у порядку ст. 51 Земельного кодексу України в ред. від 15.01.1993 та ст. 9 Закону України «Про селянське (фермерське) товариство» в ред. від 23.07.1993 та у встановлені строки;

- діюче законодавство на час створення ФГ "АЛМАЗ" не передбачало автоматичний перехід права постійного користування земельною ділянкою до фермерського господарства після державної реєстрації останнього;

- законодавство 1994-1996 років не передбачало такого поняття як розширення селянського (фермерського) господарства;

- позивачем не підтверджено перехід права користування земельними ділянками до ФГ «Алмаз» після смерті ОСОБА_1 .

В свою чергу, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області проти позову заперечувало та зазначало таке:

- позивачем не доведено, що стосовно земельної ділянки площею 15,61 га (Державний акт на право постійного користування землею від 08.06.1996 Серія ХР-11-00-000753) було дотримано процедуру відведення земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства, передбаченої Законом України від 20.12.1991 "Про селянське (фермерське) господарство";

- була порушена процедура створення ФГ «Алмаз», оскільки ОСОБА_1 було видано Державний акт на право постійного користування землею 19.04.1994, а державну реєстрацію ФГ «Алмаз» було проведено лише 31.10.1994. Отже, замість 30-денного терміну, передбаченого діючим на той час законодавством, державна реєстрація зайняла більше ніж півроку.

Суд першої інстанції, посилаючись на те, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи дійшов висновку про їх задоволення.

Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Відповідно до положень ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Згідно положень ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання прав.

Таким чином, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права на земельну ділянку.

Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням селянських (фермерських) господарств регулюються Земельним кодексом України, Законом України "Про селянське (фермерське) господарство", Законом України "Про фермерське господарство" та іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до ст. 9 Закону України від 20.12.1991 "Про селянське (фермерське) господарство" (у редакції Закону від 23.07.1993) після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку. Для державної реєстрації селянського (фермерського) господарства до відповідної Ради народних депутатів подається заява, статут, якщо це необхідно для створюваної організаційної форми підприємництва, список осіб, які виявили бажання створити його (із зазначенням прізвища, імені та по батькові голови), і документ про внесення плати за державну реєстрацію. За державну реєстрацію справляється плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону. Сільська, селищна, міська Рада народних депутатів заносить до спеціальної погосподарської книги дані про склад господарства, передану у власність та надану у користування господарству земельну ділянку.

Отже, законодавством, чинним на момент створення Фермерського господарства "Алмаз", було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності селянським (фермерським) господарством як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації такого господарства. Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення селянського (фермерського) господарства, без створення такого господарства.

З наведеного нормативного регулювання випливає, що на момент надання земельної ділянки гр. ОСОБА_1 земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення фермерського господарства надавалася йому не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Так, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.04.2021 датою державної реєстрації Фермерського господарства "Алмаз" зазначено 31.10.1994.

Проте, як вірно встановив суд першої інстанції, ОСОБА_1 зареєстрував юридичну особу - Фермерське господарство "Алмаз" у строк встановлений ст. 9 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство", що підтверджується довідкою ДПІ по Зачепилівському району Харківської області від 16.03.1995, в якій зазначено про те, що Фермерське господарство "Алмаз" створене 19.04.1994 та зареєстровано виконавчим комітетом Ради народних депутатів під № 8 від 19.04.1994.

Крім того, з того самого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.04.2021 вбачається, що Фермерське господарство "Алмаз" вперше стало на облік як платник податків ще 16.05.1994, а 30.05.1994 як платник єдиного внеску.

Також, з розпорядження виконавчого комітету Зачепилівської районної ради народних депутатів від 31.10.1994 за №83 вбачається, що у зв`язку з тим, що фермерські господарства (зокрема, «Алмаз») не увійшли до всесоюзного класифікатору галузей народного господарства, прийнято рішення перереєструвати, зокрема, Фермерське господарство "Алмаз" та присвоїти йому відповідний ідентифікаційний код 22673099, що і дало підстави для внесення відповідних даних щодо позивача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців (дата вказаного розпорядження (31.10.1994) була вказана як дата реєстрації господарства), а також видачі відповідного свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

Розпорядженням Зачепилівської районної державної адміністрації №57 від 28.12.1995 було додатково передано гр. ОСОБА_1 в постійне користування земельну ділянку площею 15,61 га на території Малоорчицької сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії ХР-11-00-000753 від 08.08.1996, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №35.

Апеляційний господарський суд вважає за необхідне окремо зауважити, що в матеріалах реєстраційної справи №145700002960 Фермерського господарства "Алмаз" код 22673099 мається копія рішення ІУ сесії ХХІІІ скликання Зачепилівської районної ради Харківської області «Про передачу земельної ділянки головою селянського /фермерського/ господарства «Алмаз»» від 23.10.1998 року (арк 6 реєстраційної справи). Згідно даного рішення вбачається, що рада на підставі заяви голови селянського /фермерського/ господарства «Алмаз» ОСОБА_1 в зв`язку з досягненням пенсійного віку та погіршенням стану здоров`я згідно ст. 13 Закону України «Про селянське/фермерське/ господарство» та ст. 53 Земельного кодексу України вирішила передати земельну ділянку площею 26,9 га, яка надана у постійне користування ОСОБА_1 , у тимчасове довгострокове користування /терміном на 25 років/ - ОСОБА_2 , який приймає участь у веденні цього господарства.

Проте, суд зазначає, що вказана копія рішення не засвідчена жодною особою (відсутні написи про відповідність її оригіналу як на самій копії рішення, так і в посвідченні про кількість прошитих, пронумерованих та скріплених печаткою і підписом уповноваженого представника сторінок в кінці справи).

Матеріали реєстраційної справи не містять і відповідної заяви ОСОБА_1 про відмову від земельної ділянки або передання її в користування іншій особі, що позбавляє суду встановити, чи малися у нього відповідні наміри та їх спрямованість.

У вказаному рішенні ради йдеться про земельну ділянку площею 26,9 га. Проте, за обставинами даної справи спірними є земельні ділянки іншої площі, що за відсутності у рішенні інших ідентифікуючих ознак не дозволяє ототожнити їх.

Окрім того, матеріали справи не містять жодних доказів реалізації такого рішення ради (зокрема, на виконання його пункту 2) щодо внесення відповідних коректив у земельнооблікову документацію.

Окрім того, відповідно статті 53 Земельного кодексу України (в редакції станом на час прийняття радою рішення від 23.10.1998) громадянин, який веде селянське (фермерське) господарство на земельній ділянці, наданій йому в постійне користування, може у разі втрати працездатності або досягнення пенсійного віку за рішенням відповідної Ради народних депутатів надати її в тимчасове користування одному із членів сім`ї, який веде спільно з ним селянське (фермерське) господарство. В разі відсутності таких осіб громадянин може передати у тимчасове користування земельну ділянку іншим членам сім`ї, які не ведуть разом з ним селянське (фермерське) господарство, але мають необхідну кваліфікацію, досвід роботи в сільському господарстві і бажають вести селянське (фермерське) господарство, а також іншим особам, які беруть участь у веденні цього селянського (фермерського) господарства. При тимчасовій втраті працездатності або наявності інших поважних причин громадянин може надати земельну ділянку в тимчасове користування особам, зазначеним у частинах першій і другій цієї статті, на підставі договору.

Згідно статті 13 Закону України «Про селянське/фермерське/ господарство» (в редакції станом на час прийняття радою рішення від 23.10.1998) громадянин, який веде селянське (фермерське) господарство на земельній ділянці, наданій йому в постійне користування, може у разі втрати працездатності або досягнення пенсійного віку за рішенням Ради народних депутатів, яка надала цю земельну ділянку, надати її в тимчасове користування одному із членів сім`ї, який веде спільно з ним селянське (фермерське) господарство. В разі відсутності таких осіб громадянин може передати у тимчасове користування земельну ділянку іншим членам сім`ї, які не ведуть спільно з ним селянське (фермерське) господарство, але мають необхідну кваліфікацію, досвід роботи в сільському господарстві і бажають вести селянське (фермерське) господарство, а також іншим особам, які беруть участь у веденні цього селянського (фермерського) господарства. У разі тимчасової втрати працездатності або наявності інших поважних причин громадянин може надати земельну ділянку в тимчасове користування на підставі договору особам, зазначеним у частинах першій і другій цієї статті, а у разі призову на строкову військову службу, вступу до навчального закладу - на термін до п`яти років. При успадкуванні земельної ділянки неповнолітнім допускається надання її в оренду під контролем місцевої Ради народних депутатів на період до досягнення спадкоємцем повноліття.

Таким чином, вказані норми не тільки не передбачали припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданого особі для створення селянського (фермерського) господарства, а навпаки надавали можливість тимчасово передати таке право іншим особам, які беруть участь у веденні цього селянського (фермерського) господарства.

З урахуванням викладеного, апеляційним господарським судом (з урахуванням рішення ІУ сесії ХХІІІ скликання Зачепилівської районної ради Харківської області «Про передачу земельної ділянки головою селянського /фермерського/ господарства «Алмаз»» від 23.10.1998 року) не встановлено обставин припинення наданого ОСОБА_1 права постійного користування земельними ділянками, наданими для створення (розширення) фермерського господарства. Навіть якщо таке право тимчасово передавалося ОСОБА_2 , який приймає участь у веденні цього господарства, вказані земельні ділянки залишалися у користуванні фермерського господарства «Алмаз».

При цьому, з листа Зачепилівської селищної ради від 28.09.2020 №1145/02.01-25 вбачається, що Державні акти на право постійного користування землею (серії ХР-11-00- 000008 та ХР-11-00-000753) є дійсними, рішення про їх скасування в селищній раді відсутнє; а з листа ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 05.10.2020 №29-20-14-7756/0/19-20 вбачається, що Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області не приймалось жодних рішень щодо припинення права постійного користування на вищевказані земельні ділянки.

Сторонами не заперечується, що земельній ділянці площею 11,29 гектарів (Державний акт на право постійного користування землею серії ХР-11-00-000008 від 19.04.1994) в ході інвентаризації земель було присвоєно кадастровий номер 6322255100:03:000:0161. Земельна ділянка площею 15,61 га (Державний акт на право постійного користування землею серії ХР-11-00-000753 від 08.08.1996) була розділена на дві ділянки: кадастровий номер 6322282000:12:000:0017, площа 7,5871 га; кадастровий номер 6322282000:12:000:0018, площа 8,0830 га.

Згідно інформацій із Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 01.12.2020 та 17.03.2021 земельні ділянки кадастровий номер 6322255100:03:000:0161; 6322282000:12:000:0017; 6322282000:12:000:0018 перебувають у комунальній власності Зачепилівської селищної ради.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , виданим 06.06.2019.

Зі статуту Фермерського господарства "АЛМАЗ" в редакції 2014 року вбачається, що вказані земельні ділянки були передані ОСОБА_1 до статутного фонду господарства.

Також, факт користування означеними вище земельними ділянками Фермерським господарством "Алмаз" підтверджується довідками відділу Держземагентства у Зачепилівському районі Харківської області від 12.02.2015 № 209/в, від 08.02.2016 №229/в, виконавчого комітету Малоорчинської сільської ради Зачепилівського району Харківської області від 30.01.2019 № 102, від 30.01.2019 № 02-20/550.

Згідно ч. 1 ст. 51 Земельного кодексу України (у редакції, на момент створення позивача) громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до статті 7 Земельного кодексу України (у вказаній редакції) користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Положеннями ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу України (у вказаній редакції) визначено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Аналіз наведених норм права, які діяли на момент створення позивача, вказує на те, що земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення селянського (фермерського) господарства надавалась не громадянину України, а спеціальному суб`єктові голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

19.06.2003 було прийнято новий Закон України № 937-IV "Про фермерське господарство" (далі - Закон № 937-IV), яким Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991 № 2009-XII визнано таким, що втратив чинність.

Положеннями статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» визначено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно положень ст. 5 Закону України «Про фермерське господарство» право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство.

Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство»).

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.(ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство").

З наведених вище правових норм вбачається, що як на момент створення позивача, так і на сьогодні можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Фермерське господарство (у будь-якій його формі), яке є формою підприємницької діяльності громадян, створюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, з метою отримання прибутку, що відповідає наведеному у статті 42 Господарського кодексу України визначенню підприємництва як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Ураховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення (створення) фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання за статтею 55 Господарського кодексу України.

Отже, за змістом положень статей 1, 5, 7, 8 Закону України «Про фермерське господарство» після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Пунктом 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (у редакції Закону від 25.10.2001), який діяв з 01.01.2002 (момент набрання чинності названим Земельним кодексом України) до 22.09.2005, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01.01.2002, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2008 переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Зазначені положення пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, рішенням Конституційного Суду України №5-рп/2005 від 22.09.2005 визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційним).

З огляду на рішення Конституційного Суду України, громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

Отже, з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки. При цьому, слід враховувати висновки Великої Палати Верховного Суду, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 615/2197/15-ц (провадження № 14-533цс18).

Разом з тим, право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу. Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку. Угода про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню. Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації (ст. 142 Земельного кодексу України)

Відповідно до приписів частини 1статті 27 ЗК України, яка діяла до 01.01.2002, право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

Судова колегія враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 23.06.2020 у справі № 922/989/18 та від 19.08.2020 у справі №922/804/19, згідно з якими наведені положення законодавства свідчать, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство. У земельному законодавстві така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою, як смерть громадянина - засновника фермерського господарства, відсутня.

З огляду на вищенаведене, судова колегія зазначає, що підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення фермерського господарства і подальшої державної реєстрації господарства як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.

Отже, у разі смерті громадянина - засновника фермерського господарства відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.

Матеріали справи свідчать, що Фермерське господарство «Алмаз» не ліквідовувалось та не припиняло своєї діяльності.

ФГ "Алмаз" продовжує здійснювати фермерську діяльність та використовувати земельні ділянки на праві постійного користування, що підтверджується податковим звітом ДПС, згідно з яким вбачається податковий облік спірної земельної ділянки за ФГ "Алмаз", а також довідкою відділу Держземагенства у Зачепилівському районі Харківської області з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власника земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) №209/в від 12.02.2015, довідкою відділу Держгеокадастру у Зачепилівському районі Харківської області з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власника земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) №228/в від 08.02.2016, довідкою відділу Держгеокадастру у Зачепилівському районі Харківської області з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власника земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) №229/в від 08.02.2016, довідкою Малоорчицької сільської ради №102 від 30.01.2019, довідкою Зачепилівської селищної ради №02-20/550 від 30.01.2019.

За змістом статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Поняття "майно" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації певного блага у внутрішньому праві країни. Згідно з Конвенцією, інші права та інтереси є активами, тому можуть вважатися "правом власності", а відтак і "майном".

Право постійного користування земельною ділянкою, отриманою громадянином - засновником для ведення селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства), є майном у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, право на яке підпадає під її захист.

Правове становище діючого фермерського господарства, як юридичної особи та суб`єкта господарювання, в тому числі його майнова основа, повинно залишатися стабільним незалежно від припинення участі в його діяльності окремих його членів ( даному випадку - засновника такого господарства) в силу об`єктивної неможливості, зокрема, смерті.

Втручання держави у право особи на мирне володіння майном повинно здійснюватися на підставі закону, під яким розуміється нормативно-правовий акт, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог та їх задоволення.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 07.09.2021 у справі №922/1454/21 без змін.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Зачепилівської селищної ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 07.09.2021 у справі №922/1454/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 16.01.2023.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя О.В. Плахов

Суддя В.О. Фоміна