Постанова

від 16.01.2023 по справі 912/2874/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2023 року м.Дніпро Справа № 912/2874/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. - (доповідача),

судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Леасия"</a> на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.12.2021 (суддя Коваленко Н.М.) у справі № 912/2874/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КПП ЦЕНТР"</a>, (далі - ТОВ "КПП ЦЕНТР"), код ЄДР 38169102, вул. Польова, буд. 97, с. Черляни, Городоцький р-н, Львівська обл., 81500, адреса для листування: а/с 22, м. Городок, Львівська обл., 81500

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Леасия"</a> (далі - ТОВ "Леасия"), код ЄДР 43106421, вул. Ювілейна, буд. 1-Д, кімната 115, м. Світловодськ, Кіровоградська обл., 27500

про стягнення 39 415,12 грн

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ТОВ "КПП ЦЕНТР" до ТОВ "Леасия" про стягнення 39 415,12 грн, в тому числі: основний борг 31 825,03 грн, пеня - 1034,08 грн, 3% річних - 190,95 грн та штраф - 6365,06 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки №550414 від 05.10.2020 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 28.12.2021 у справі № 912/2874/21 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Леасия"</a> на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КПП ЦЕНТР"</a> 39 415,12 грн, з яких: 31 825,03 грн - сума боргу, 1 034,08 грн - пеня, 190,95 грн - 3% річних, 6 365,06 грн - 20% штрафу, а також 2 270,00 грн судового збору.

Рішення мотивовано тим, що матеріалами справи доведено факт невиконання зобов`язання належним чином відповідно до умов договору. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій відповідно до вимог закону.

Не погодившись з зазначеним рішенням Господарського суду Кіровоградської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Леасия"</a>, звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до платіжного доручення №255 від 09.11.2021 ТОВ «Леасия» в повному обсязі сплачено заборгованість до ухвалення рішення у даній справі.

Скаржник зазначає, що товариство не приймало участь у даній справі з об`єктивних причин та не мало можливості подати свої заперечення та докази.

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2022 даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді Дармін М.О., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.08.2022 визнано поважними підстави пропуску строку на подання апеляційної скарги та відновити строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Леасия"</a> на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.12.2021 у справі № 912/2874/21. Зупинено дію оскаржуваного рішення на час розгляду апеляційної скарги. Визначено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Відзиву на апеляційну скаргу позивачем не надано. Згідно ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.10.2020 між ТОВ "КПП ЦЕНТР" (Постачальником) та ТОВ "Леасия" (Покупець) укладено Договір поставки №550414 (далі - Договір) за умовами якою Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що предметом Договору є поставка запасних частин, аксесуарів до транспортних засобів та розхідних матеріалів (Товар) за погодженою кількістю, асортиментом та ціною, згідно виставленого рахунку-фактури Постачальника.

Відповідно до п. 4.3. Договору, передача Товару оформляється видатковою накладною, в якій зазначається найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна та загальна вартість.

Згідно з п. 5.7. Договору моментом отримання Товару вважається момент підписання представником Покупця видаткової накладної на проданий Товар чи здачі Товару перевізникові, або організації зв`язку для доставки покупцеві (кур`єрським фірмам) у порядку п. 2 ст. 664 Цивільного кодексу України.

На виконаний умов укладеного Договору, Постачальник здійснив поставку Покупцеві Товару на загальну суму у розмірі 58 825,03 грн. Факт поставки Товару підтверджуються підписаними та скріпленими печатками сторонами договору видатковими накладними:

1) №FТМ00174803/21 від 03 червня 2021 року на суму 8 750,03 грн,

2) №FТМ00185676/21 від 11 червня 2021 року на суму 15 884,99 грн,

3) №FТМ00189394/21 від 15 червня 2021 року на суму 2 275,01 грн,

4) №FТМ00190578/21 від 16 червня 2021 року на суму 3 960,01 грн,

5) №FТМ00194356/21 від 18 червня 2021 року на суму 650,00 грн,

6) №FТМ00196482/21 від 22 червня 2021 року на суму 6 835,01 грн,

7) №FТМ00210774/21 від 02 липня 2021 року на суму 8 364,98 грн,

8) №FТМ00212760/21 від 05 липня 2021 року на суму 12 105,00 грн.

Згідно з п. 3.3.1 Договору Покупець зобов`язаний отримати Товар та своєчасно його оплатити.

Відповідно до п. 5.5. Договору, оплата Товару здійснюється Покупцем на основі даного Договору і видаткових накладних на нього шляхом безготівкового перерахунку коштів на рахунок Постачальника. Покупець здійснює оплату протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару.

Отже, строк оплати за Товар, за умовами Договору по наведених вище видаткових накладних сплив через 14 (чотирнадцять) календарних днів після отримання товару, факт отримання якого підтверджується датою підписання видаткових накладних.

Відповідачем здійснено оплати: на суму 20 000,00 грн (01.07.2021), на суму 7 000,00 грн. (10.08.2021), разом 27 000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками, із зазначенням призначення платежу, сум та дати сплати грошових коштів.

Позивач зазначає, що кошти в сумі 26 910,03 грн зараховано для сплати заборгованості, що виникла за видатковими накладними: №FТМ00174803/21 від 03 червня 2021 року на суму 8 750,03 грн, №FТМ00185676/21 від 11 червня 2021 року на суму 15 884,99 грн та №FТМ00189394/21 від 15 червня 2021 року на суму 2 275,01 грн.

Сума, що залишилась - 89,97 грн зараховано в рахунок поставки товару за видатковою накладною №FТМ00190578/21 від 16 червня 2021 року на суму 3 960,01 грн, тому за цією видатковою накладною існує залишок заборгованості в сумі - 3 870,04 грн.

Усі інші вищезазначені накладні є неоплаченими.

Відтак основний борг за поставлений товар складає 31 825,03 грн (58 825,03 - 27 000).

Позивач просить стягнути 31 825,03 грн основного боргу, 1 034,08 грн пені, 190,95 грн 3% річних, 6 365,06 грн штрафу.

Відповідно до приписів статей 11, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, в силу яких договір є підставою виникнення зобов`язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ "КПП ЦЕНТР" належним чином, виконало свої зобов`язання за Договором та поставило на користь ТОВ "Леасия" продукцію на загальну суму 58 825,03 грн.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними підписаними уповноваженою особою на отримання товару із проставленням відбитку печатки підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У п. 5.5. Договору сторони погодили оплату протягом чотирнадцяти календарних днів з моменту отримання товару.

Відтак, Відповідач зобов`язаний був сплатити заборгованість в розмірі 3 870,04 грн - до 30.06.2021; 650,00 грн - до 02.07.2021; 6 835,01 грн - до 06.07.2021; 8 364,98 грн - до 16.07.2021; 12 105,00 грн - до19.07.2021. Отже, до стягнення із відповідача підлягає 31 825,03 грн суми основної заборгованості.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги, судова колегія враховує наступні положення діючого законодавства України.

За положеннями ст. 610 ЦК України - порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 6.1 Договору, у випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами цього Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення до моменту закінчення такого прострочення, а у випадку, коли прострочення триває - до моменту звернення Постачальника до суду.

Відповідно до п. 6.3 Договору, у випадку прострочення оплати поставленого товару понад 30 календарних днів Покупець окрім пені сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. (ст. 611 ЦК України)

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно зі ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 1, 3).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Матеріалами справи встановлено, що Позивач нарахував на загальну суму 31 825,03 грн пеню за період 20.07.2021 - 30.09.2021.

Колегія суддів констатує, що при розрахунку позивачем, в межах позовних вимог за період 20.07.2021 - 30.09.2021, дотримано вимог чинного законодавства, зокрема ч. 6 ст. 232 ГК України, такий розрахунок є арифметично вірним.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17 та від 25.05.2018 у справі №922/1720/17).

Оскільки, відповідач не сплатив за отриманий товар у строк понад тридцять календарних днів позивач правомірно нарахував штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару - 6 365,06 грн (31 825,03 грн х 20%).

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем за період із 20.07.2021 по 30.09.2021 нараховано 3% річних у розмірі 190,95 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд першої інстанції обгрунтовано встановив, що останні розраховані правильно.

Таким чином заборгованість відповідача в сумі 31 825,03 грн. підтверджується матеріалами справи. Пеня у розмірі 1 034,08 грн., 3% річних у розмірі 190,95 грн. та 20 % штрафу розмірі 6 365,06 грн. - нараховані правильно. І колегія суддів погоджується з рішенням суду.

Щодо недослідження судом першої інстанції доказів про сплату заборгованості у сумі 31 825,03 грн. до прийняття оскаржуваного рішення та не прийняття участі відповідача у розгляді даної справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 1, 3 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зазначені конституційні принципи закріплені в статтях 2, 13 ГПК України, за змістом яких основними засадами господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін; суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 42 ГПК України учасники справи, зокрема, мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Згідно з частинами другою, третьою, четвертою статті 120 ГПК України: суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частини першої, другої статті 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову (ч.1 ст.165 ГПК України).

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі (ч.8 ст.165 ГПК України).

У спрощеному позовному провадженні відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ч.1 ст.251 ГПК України)

Згідно з частинами 1-3 ст.252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 27.10.2021 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/2874/21, постановив справу №912/2874/21 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи №912/2874/21 здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами, встановив сторонам строки для подання заяв по суті.

Поштовий конверт із вкладенням - копією ухвали від 27.10.2021, що направлявся судом на адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернутий органом поштового зв`язку із довідкою ф. 20 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", дата поштового штемпеля 01.11.2021.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, дата невдалої спроби вручити поштовий конверт з ухвалою 27.10.2021 вважається днем вручення судового рішення ТОВ "Леасия".

Вказана ухвала суду була надіслана всім учасникам справи у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, так відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осбі та громадських формувань місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю «Леасия» є: 27500, Кіровоградська область, місто Світловодськ, вул. Ювілейна, б. 1-Д, кімната 115, іншої адреси суду не повідомлено.

Також, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.

Згідно з частиною першою статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справах «Олександр Шевченко проти України» (Case of Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine (dec.), заява № 50966/99, від 14.10.2003).

З огляду на встановлені обставини, товариство з обмеженою відповідальністю «Леасия» не було позбавлено об`єктивної можливості надати свої заперечення та докази до суду першої інстанції користуючись, зокрема, засобами поштового зв`язку.

За змістом частин 4 та 8 статті 80 ГПК України, яка врегульовує загальний порядок подання доказів, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що на залежали від неї.

За приписами п.п.2, 4 ч.2 ст.42 ГПК України серед обов`язків учасників справи визначені наступні: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів зазначає, що єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасність вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку відповідача).

Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмо обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що скаржник в апеляційній скарзі на виконання вимог частини 4 статті 80, пункту 6 частини 2 статті 258, частини 3 статті 269 ГПК України не доводив неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від відповідача.

Таким чином, відповідач не дотримався чітко встановленого процесуальним законодавством порядку подання додаткових доказів в суді апеляційної інстанції, а отже не вчинив відповідної процесуальної дії, що, як наслідок, виключає вчинення судом апеляційної інстанції процесуальних дій щодо долучення та надання оцінки додатковим доказам.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на неналежну процесуальну поведінку позивача у цій справі.

Так, за приписами п.п.2, 4 ч.2 ст.42 ГПК України серед обов`язків учасників справи визначені наступні: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

З огляду на встановлені обставини, місцевий господарський суд всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин та застосував норми матеріального права при ухваленні оскаржуваного рішення.

Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги та вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269-270, 275, 276, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Леасия"</a> на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.12.2021 у справі № 912/2874/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.12.2021 у справі № 912/2874/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О.Дармін