Рішення

від 16.01.2023 по справі 904/4119/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2023м. ДніпроСправа № 904/4119/22

за позовом Приватного підприємства "АВГ КАРС", с. Струмівка Луцького району Волинської області

до Приватного підприємства "А.І.Д.А", м. Кам`янське Дніпропетровської області

про стягнення 122 140,71 грн, -

Суддя Бажанова Ю.А.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "АВГ КАРС" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Приватного підприємства "А.І.Д.А" на свою користь 122 140,71 грн. інфляційних втрат та 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у справі №904/2903/20 видані накази про стягнення з Приватного підприємства "А.І.Д.А" на користь Приватного підприємства "АВГ КАРС" заборгованість в розмірі 346 314,00 грн, 7 296,80 грн судового збору, 10 000,00 грн. витрат на правову допомогу, 8 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, всього суму 371 610,80 грн. Судові накази були зверненні до примусового виконання до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Біловол В.О.

З відповіді приватного виконавця Біловол В.О. №7192 від 26.10.2022 на заяву Приватного підприємства "АВГ КАРС" вбачається, що в рамках зведеного виконавчого провадження №65516989 до складу якого входять ВП №№ 65511652, 65512246, 65507955 з рахунків боржника Приватного підприємства "А.І.Д.А." було списано грошові кошти, що надійшли на депозитний рахунок приватного виконавця та були розподілені та перераховані стягувачу Приватному підприємству "АВГ КАРС" в рахунок погашення боргу 10.06.2021 у розмірі 860,73 грн - платіжне доручення № 2480; 24,34 грн - платіжне доручення №2483; 19,47 грн платіжне доручення №2486.

Станом на 26.10.2022 залишок боргу Приватного підприємства "А.І.Д.А." перед Приватним підприємством "АВГ КАРС" за зведеним виконавчим провадженням № 66516989 до складу якого входять ВП №№ 65511652, 65512246, 65507955 з примусового виконання наказів від 17.05.2021 у справі №904/2903/20, виданих Господарським судом Дніпропетровської області складає 370 706,26 грн.

Приватне підприємство "АВГ КАРС" вважає за необхідне для захисту своїх прав нарахувати та стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2022 позовну заяву залишено без руху, Приватному підприємству "АВГ КАРС" ухвалено протягом 10 днів з дати отримання цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме зазначити обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, надати докази, що їх підтверджують.

29.11.2022 від Приватного підприємства "АВГ КАРС" надійшла заява № б/н від 28.11.2022 про усунення недоліків позовної заяви з долученням додатків а саме: копії договору №111 від 17.12.2018 року на 5 арк.; копії рахунку на оплату № 1 від 17.01.2019 року на 1 арк.; копі платіжного доручення №81 від 25.01.2019 року на 1 арк.; копі платіжного доручення № 102 від 25.01.2019 року на 1 арк.; копі платіжного доручення № 103 від 25.01.2019 року на 1 арк.; копі платіжного доручення № 117 від 11.02.2019 року на 1 арк.; копі платіжного доручення №13 від 20.02.2019 року на 1 арк.

Однак позивачем не направлено відповідачеві додані до заяви №б/н від 28.11.2022 докази якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги та які є додатками до позову.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2022 постановлено позовну заяву залишити без руху, Приватному підприємству "АВГ КАРС" протягом 5 днів з дати отримання цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду докази направлення відповідачу за його місцезнаходженням копії всіх доданих до позову документів, а саме доданих до заяви № б/н від 28.11.2022 про усунення недоліків позовної заяви документів.

07.12.2022 від Приватного підприємства "АВГ КАРС" надійшли докази надсилання відповідачу документів, на підставі яких позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, а саме опис вкладення та накладна відправлення.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2022 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2022 у справі №904/4119/22 направлена на адресу відповідача, яка повернулась на адресу Господарського суду із відміткою Укрпошти від 22.12.2022 "адресат відсутній за вказаною адресою".

Днем вручення судового рішення день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з Витягом з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Приватного підприємства "А.І.Д.А" є: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, проспект Аношкіна, буд. 22, кв. 41.

Тобто, поштову кореспонденцію було направлено судом за правильною адресою.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився, від відповідача відзиву на позов чи клопотання про продовження строку на подання відзиву на позов до господарського суду не надходило.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Враховуючи, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарським судом Дніпропетровської області від 26.11.2020 рішення у справі №904/2903/20 встановлені такі обставини.

17.12.2018 між Приватним підприємством "АВГ КАРС" (покупець) та Приватним підприємством "А.І.Д.А" (продавець) укладено договір №111 предметом якого, згідно з пунктом 1.1 є зобов`язання продавця продати, а покупця прийняти та оплатити товар, а саме: подіум, який обертається, діаметром 6 м. та подіум зібраний навколо нього розміром 6.7х6.7 м.

Пунктом 2.3 договору визначена загальна вартість товару 494 733,60 грн з ПДВ.

Пунктом 2.3.1 договору сторони погодили, що передплата здійснюється покупцем в розмірі 346 313,52 грн з ПДВ.

Остаточний розрахунок здійснюється покупцем впродовж 5 робочих днів з моменту здійснення монтажних робіт під керівництвом представника продавця, але не пізніше 05.03.2019 року (пункт 2.3.2 договору).

Пунктом 2.6. договору визначено, що термін поставки товару здійснюється продавцем не пізніше 01.03.2019 за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Струмівка, вул. Рівненська, буд.74.

Приватне підприємство "АВГ КАРС" здійснило передоплату товару в розмірі 346 314,00 грн.

03.07.2020 між сторонами складено Акт про виявлені дефекти устаткування, зі змісту якого вбачається, що при здійсненні монтажу устаткування, яке відбулось 21.06.2019 сторонами було виявлено дефекти та узгоджено строк для їх усунення. Так, узгодженим строком для усунення виявлених дефектів є 01.09.2020.

Однак, Приватне підприємство "А.І.Д.А" виявлені дефекти у встановлений строк не усунуло, отриману передплату Приватному підприємству "АВГ КАРС не повернуло.

За приписами статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 статті 693 Цивільного кодексу України).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2020 у справі №904/2903/20 позовні вимоги задоволено в повному обсязі, розірвано договір №111 від 17 грудня 2018 року, укладений між Приватним підприємством "АВГ КАРС" та Приватним підприємством "А.І.Д.А", стягнуто з Приватного підприємства "А.І.Д.А" на користь Приватного підприємства "АВГ КАРС" заборгованість в розмірі 346 314,00 грн, а також 7 296,80 грн судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2021 у справі №904/2903/20 заяву представника позивача Приватного підприємства "АВГ КАРС" задоволено; стягнуто з Приватного підприємства "А.І.Д.А" на користь Приватного підприємства "АВГ КАРС" витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.03.2021 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2020 та додаткове рішення від 13.01.2021 у справі № 904/2903/20 залишено без змін.

Додатковою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2021 стягнуто з Приватного підприємства "А.І.Д.А" на користь Приватного підприємства "АВГ КАРС" витрати на правову допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

17.05.2021 Господарським судом Дніпропетровської області видано наказ у справі №904/2903/20 про стягнення з Приватного підприємства "А.І.Д.А." на користь Приватного підприємства "АВГ КАРС" заборгованості в розмірі 346 314,00 грн, а також 7 296,80 грн судового збору.

17.05.2021 Господарським судом Дніпропетровської області видано наказ у справі №904/2903/20 про стягнення з Приватного підприємства "А.І.Д.А." на користь Приватного підприємства "АВГ КАРС" витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн

17.05.2021 Господарським судом Дніпропетровської області видано наказ у справі №904/2903/20 про стягнення з Приватного підприємства "А.І.Д.А." на користь Приватного підприємства "АВГ КАРС" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8 000,00 грн.

Вказані вище судові накази були зверненні до примусового виконання до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Біловол В.О.

З відповіді приватного виконавця Біловол В.О. №7192 від 26.10.2022 на заяву Приватного підприємства "АВГ КАРС" вбачається, що в рамках зведеного виконавчого провадження №65516989 до складу якого входять ВП №№ 65511652, 65512246, 65507955 з рахунків боржника Приватного підприємства "А.І.Д.А." було списано грошові кошти, що надійшли на депозитний рахунок приватного виконавця та були розподілені та перераховані стягувачу Приватному підприємству "АВГ КАРС" в рахунок погашення боргу 10.06.2021 у розмірі 860,73 грн - платіжне доручення № 2480; 24,34 грн - платіжне доручення №2483; 19,47 грн платіжне доручення №2486.

Станом на 26.10.2022 залишок боргу Приватного підприємства "А.І.Д.А." перед Приватним підприємством "АВГ КАРС" за зведеним виконавчим провадженням № 66516989 до складу якого входять ВП №№ 65511652, 65512246, 65507955 з примусового виконання наказів від 17.05.2021 у справі №904/2903/20, виданих Господарським судом Дніпропетровської області складає 370 706,26 грн.

Приватне підприємство "АВГ КАРС" посилається на несвоєчасне виконання Приватним підприємством "А.І.Д.А." зобов`язання з погашення заборгованості, стягнутої на підставі рішення господарського суду у справі №904/2903/20, яка примусово стягується за зведеним виконавчим провадженням № 66516989 до складу якого входять ВП №№ 65511652, 65512246, 65507955 з примусового виконання наказів від 17.05.2021 у справі №904/2903/20, виданих Господарським судом Дніпропетровської області.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 122 140,71 грн. інфляційних втрат та 3% річних.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 17 371,64 грн з яких: за період з 14.04.2021 по 10.06.2021 у розмірі 1 771,51 грн; за період з червня 2021 року по вересень 2022 року у розмірі 15 600,13 грн.

Також позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат у загальному розмірі 104 769,07 грн, з яких: за період з квітня по червень 2021 року у розмірі 7 466,03 грн; за період з 11.06.2021 по 04.11.2022 у розмірі 97 303,04 грн;

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 статті 693 Цивільного кодексу України).

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

При цьому, за нормами статей 509, 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2020 у справі №904/2903/20 встановлено, що у постачальника (продавця) виникло зобов`язання повернути покупцю суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, частини першої статті 530 Цивільного кодексу України з наступного дня після спливу строку поставки, тобто з 02.09.2019.

Відтак, відповідач прострочив своє грошове зобов`язання з повернення суми попередньої оплати у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки, та яку позивач зажадав повернути на підставі частини другої статті 693 Цивільного кодексу України.

Слід зазначити, що стаття 625 розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги п`ятої Цивільного кодексу України та визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Приписи розділу І книги п`ятої Цивільного кодексу України поширюють свою дію на всі види грошових зобов`язань, у тому числі як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги п`ятої Цивільного кодексу України), так і на недоговірні зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги п`ятої цього Кодексу).

При цьому у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Не є таким винятком із загального правила випадок, коли покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати на підставі частини другої статті 693 Цивільного кодексу України.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, встановлено, що за змістом статті 625 Цивільного кодексу України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов`язання, стягувана позивачем з відповідача сума інфляційних втрат та 3 % річних від несплаченої (неповернутої) суми попередньої оплати є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.

Так, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Відтак, правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.

За приписами статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Обов`язок відповідача виконати своє грошове зобов`язання (повернення авансового платежу) перед позивачем підтверджено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області №904/2903/20 від 26.11.2020.

У постанові від 22.09.2020 у справі №918/631/19 Велика Палата Верховного Суду відступила від протилежних висновків щодо застосування норми права (статті 625 Цивільного кодексу України) у подібних правовідносинах, викладених у в постановах Верховного Суду України та вказала, що правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1, 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на які поширюється дія положень частини другої статі 625 Цивільного кодексу України, беручи до уваги практику Верховного Суду, викладену в постанові Великої Палати Верховного суду від 22.09.2020, яка є найбільш релевантна, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму попередньої оплати (346 314.00 грн., яка стягнута рішенням у справі №904/2903/20) обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 цього Кодексу).

Згідно зі статтею 610 Цивільного України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових рішень про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

Враховуючи викладене позовні вимоги про стягнення з відвідача на користь позивача 3% річних за період з 14.04.2021 по 04.11.2022 (нараховані на суму попередньої оплати у розмірі 346 314 грн.) у сумі 16 224,57 грн. та інфляційні втрати за період з квітня 2021 року по вересень 2022 року (нараховані на суму попередньої оплати у розмірі 346 314 грн.) у сумі 99 684,63 грн. підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд вважає безпідставними позовні вимоги про стягнення спірних складових на підставі статті 625 Цивільного кодексу України на стягнуту за рішенням суду суму судового збору, оскільки судовий збір сплачується та розподіляється між сторонами у справі на підставі певно визначених процесуальних норм. Він є платежем до бюджету який здійснюється на виконання публічних та процесуальних зобов`язань, відшкодування його відповідної частини на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України за рішенням суду не змінює його процесуально-правової природи, отже навіть на стягнуту (розподілену) суму сплаченого судового збору за рішенням суду норми статті 625 Цивільного кодексу України не розповсюджуються.

Щодо стягнутих за рішенням суду витрат на правову допомогу, які хоча й входять до складу судових витрат, як і судовий збір, але в основі їх визначення є цивільно-правовий договір, що укладений між адвокатом та учасником справи, а також в процесі розгляду справи останній повинен довести необхідність та розмір їх понесення, тому норми статті 625 Цивільного кодексу України на витратити на правничу допомогу не розповсюджуються.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України)

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин є обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 115 909,20 грн. (16 224,57 грн. 3 % річних + 99 684,63 грн. інфляційних втрат).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства "АВГ КАРС" до Приватного підприємства "А.І.Д.А" про стягнення 122 140,71 грн задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "А.І.Д.А" (51900, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, проспект Аношкіна, 22/41; код ЄДРПОУ 37665310) на користь Приватного підприємства "АВГ КАРС" (45603, Волинська область, Луцький район, с. Струмівка, вул. Рівненська, буд. 74; код ЄДРОПОУ 41400897) 16 224,57 грн (шістнадцять тисяч двісті двадцять чотири гривні 57 коп.) 3% річних, 99 684,63 грн (дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 63 коп.) інфляційних втрат, 2 354,43 грн (дві тисячі триста п`ятдесят чотири гривні 43 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16.01.2023

Суддя Ю.А. Бажанова