Рішення

від 16.01.2023 по справі 910/11977/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.01.2023Справа № 910/11977/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕРЕК» (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 19)

про стягнення 37 673,33 грн.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕРЕК» про стягнення 37 673,33 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором № 828/19 від 21.12.2019 тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власті територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу, а саме в частині повної та своєчасної оплати за тимчасове користування місцем, за період з 01.02.2021 по 31.08.2021, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 24 371,90 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку. Крім того, позивач нарахував до стягнення з відповідача штраф 15% у розмірі 3 655,79 грн, пеню у розмірі 1 962,07 грн, 3% річних у розмірі 1 001,27 грн та інфляційне збільшення у розмірі 6 682,29 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/11977/22 та вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст.ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Як встановлено судом, конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі від 08.11.2022 не був отриманий відповідачем та 16.11.2022 повернувся на адресу суду у зв`язку із вибуттям адресата із вказаної адреси, жодних заяв про зміну місцезнаходження відповідача суду не надходило.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливості ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 08.11.2022 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2022, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Будь яких заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Поряд із цим, у зв`язку з перебуванням судді Пукшин Л.Г. у щорічній відпустці у період з 26.12.2022 по 13.01.2023, повний текст складений та підписаний у перший робочий день після виходу судді з відпустки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

21.12.2019 між Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТЕРЕК» (Відповідач) був укладений договір № 828/19 тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу (Договір).

За умовами п.1.1 Договору на підставі відповідного наказу Робочого органу (Позивача) про встановлення пріоритету на місце для розміщення рекламного засобу, дозволу на розміщення зовнішньої реклами, наданого на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Рекламорозповсюджувачу (Відповідачу) надається право тимчасового платного користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, виключно для розміщення та експлуатації рекламного засобу (право тимчасового користування).

Відповідно до п.1.2 Договору, Рекламорозповсюджувач зобов`язується прийняти у платне користування місце та користуватись наданим йому місцем добросовісно та розумно, відповідно до загальних вимог законодавства України, правил щодо благоустрою населених пунктів, умов цього договору та Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 207 від 05.02.2019, своєчасно та у повному обсязі відповідно до умов цього договору здійснювати оплату за користування місцем, сумлінно виконувати свої обов`язки за цим договором, самостійно нести відповідальність за технічний стан рекламного засобу (РЗ), порушення вимог техніки безпеки під час розташування та експлуатації РЗ, утримання місця у належному санітарному стані відповідно до законодавства.

Згідно до п. 2.2 Договору, адресний перелік - це невід`ємна частина Договору, який містить перелік місць для розміщення РЗ, на які за Рекламорозповсюджувачем встановлено пріоритет та/або на які надано дозволи на розміщення РЗ, із зазначенням адреси та місця для розміщення РЗ, типу (виду) РЗ, площі його вертикальної/горизонтальної проекції, на які встановлено/продовжено пріоритет, дату встановлення/продовження та строк дії пріоритету, дати початку та закінчення строку дії дозволу, його продовження, а також відомостей про розмір щомісячної плати за тимчасове користування місцями, яка визначається відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до п.5.2.3. Договору, Рекламорозповсюджувач зобов`язаний не пізніше 20-го числа кожного місяця отримувати та сплачувати рахунки за тимчасове користування місцем, у тому числі у разі встановлення/продовження пріоритету.

Пунктом 6.1 Договору сторони домовились, що ціною цього Договору є плата за тимчасове користування, розмір якої відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України визначається та розраховується на підставі рішень Київської міської ради або розпоряджень її виконавчого органу залежно від встановлених за Рекламорозповсюджувачем пріоритетів та наданих дозволів, вказаних у відповідних адресних переліках.

Плата за тимчасове користування місцем нараховується, зараховується та використовується Робочим органом у порядку, визначеному рішеннями Київської міської ради або її виконавчого органу (п. 6.2 Договору).

Відповідно до п. 6.3 Договору, підставою для нарахування плати за тимчасове користування місцями та внесення Рекламорозповсюджувачем плати є рішення Робочого органу про встановлення/продовження пріоритету, рішення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання/продовження дозволу, інші юридичні факти (вчинки Рекламорозповсюджувача щодо фактичного користування місцем для розміщення РЗ) відповідно до п.4 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цей Договір.

Як вбачається з п. 6.4 Договору, плата щомісячно перераховується Рекламорозповсюджувачем до бюджету міста Києва відповідно до умов Договору.

Також, п.6.13 та п. 6.14 Договору передбачено, що розрахунковим періодом надання місця у тимчасове користування та нарахування плати за тимчасове користування місцем є календарний місяць. Плата за тимчасове користування місцем, штрафні санкції за прострочення здійснення платежів, нараховується Робочим органом щомісячно та переказуються Рекламорозповсюджувачем не пізніше 20-го числа поточного місяця, виключно на казначейський рахунок для зарахування до цільового фонду спеціального фонду бюджету міста Києва, в розмірах, зазначених у рахунках.

Згідно до п. 6.15 Договору, Акт користування місцем що перебуває у комунальній власності територіальної громади м.Києва, для розміщення рекламного засобу до Договору із наведеним в ньому розрахунком плати за тимчасове користування місцем підтверджує факт повної оплати за тимчасове користування цим місцем у відповідному розрахунковому періоді. Акт користування до Договору надається на дату повної оплати за тимчасове користування місцем.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками та діє щодо кожного місця розміщення РЗ протягом строку дії встановленого пріоритету та/або дозволу, а також протягом строку фактичного користування місцем. Припинення пріоритету або дозволу щодо окремого місця для розміщення РЗ у разі наявності у Рекламорозповсюджувача інших чинних пріоритетів та/або дозволів не тягне за собою припинення цього Договору в цілому. (п.8.1 Договору).

Так, з матеріалів справи вбачається, що на підставі розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2016 № 785 Відповідачу було надано Дозвіл № 499993-15 та від 31.08.2016 надано Дозвіл № 49718-15, а між Позивачем та Відповідачем було підписано Адресні переліки № 1 та № 2, згідно до яких Відповідачу було надано право тимчасового користування місцями.

Так, відповідно до Адресного переліку № 1 від 21.12.2019 (додаток № 1 до договору) Відповідачу було встановлено пріоритет на місце розміщення Рекламної вивіски на будівлі, розміром 1.594*0.228, площа проекції 1,0000, у Печерському районі міста Києва по вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), 19, № дозволу 49993-15, № та дата розпорядження про надання/продовження строку дії дозволу № 785 від 31.08.2016 на період з 31.08.2016 по 30.08.2021, розмір плати на місяць 717,50 грн.

Відповідно до Адресного переліку № 2 від 21.12.2019 (додаток № 2 до договору) Відповідачу було встановлено пріоритет на місце розміщення 1 Рекламної вивіски на будівлі, розміром 3.500*2.500, площа проекції 8,7500, у Печерському районі міста Києва по вул. Велика Васильківська, 19, № дозволу 49718-15, № та дата розпорядження про надання/продовження строку дії дозволу № 791 від 31.08.2016 на період з 31.08.2016 по 30.08.2021, розмір плати на місяць 6278,13грн.

При цьому, Позивачем було зазначено, що в порушення умов укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору, Відповідачем не було здійснено розрахунку у період з 01.02.2021 по 31.08.2021 на загальну суму 24 371,90 грн., які Позивач просив стягнути на його користь з Відповідача.

Крім того, за прострочення оплати Відповідачем, Позивачу було нараховано штраф на підставі п.7.3 Договору у розмірі 3 655,79 грн., пеню у розмірі 1 962,07 грн., 3% річних у розмірі 1 001,28 грн. та інфляційні нарахування у розмірі 6 682,29 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 ЦК України встановлено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про рекламу», розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003, визначено, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою). При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для неназемного та недахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на виконання розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Відповідачу були видані дозволи № 49993-15, № 49718-15 на розміщення рекламних засобів №785, 791.

Крім того, сторонами було підписано Адресні переліки № 1 та № 2, які є невід`ємними частинами договору, згідно з якими Відповідачу було надане право тимчасового користування місцями за наведеними дозволами на період з 31.08.2016 по 30.08.2021.

За період 01.02.2021 по 31.08.2021 тимчасового користування місцем (-ями) РЗ №49718-15, 49993-15, Позивачем було виставлено для оплати Відповідачу рахунки № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 та рахунки коригування № НОМЕР_13 (до рахунку № НОМЕР_1), НОМЕР_8 (до рахунку № НОМЕР_2 ), НОМЕР_9 (до рахунку № НОМЕР_3 ), НОМЕР_10 (до рахунку № НОМЕР_4 ), НОМЕР_11 (до рахунку № НОМЕР_5 ), НОМЕР_12 (до рахунку № НОМЕР_6 ), НОМЕР_14 (до рахунку № НОМЕР_7 ) датовані з 08.02.2021 по 06.08.2021.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем під час розгляду даної справи не надано доказів оплати ним послуг, обумовлених договором, укладеним між сторонами у даній справі.

За вказаних обставин, суд вважає вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 24 371,90 грн. заборгованості за послуги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача штраф на підставі п.7.3 Договору у розмірі 3 655,79 грн., пеню у розмірі 1 962,07 грн., 3% річних у розмірі 1 001,28 грн. та інфляційні нарахування у розмірі 6 682,29 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.2 Договору Робочий орган застосовує до Рекламорозповсюджувача штрафні санкції у вигляді пені за несвоєчасне або неповне внесення платежів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Також відповідно до п.7.3 Договору, Робочий орган має право додатково нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за тимчасове користування, що складає більше 1 місяця - штраф у розмірі 15 відсотків простроченої суми.

Перевіривши надані Позивачем розрахунки пені та штрафу, суд зазначає, що останні є арифметично правильними та виконаними відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору, а тому позовні вимоги у частині стягнення пені у розмірі 1 962,07 грн. та 3 655,79 грн. штрафу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних нарахувань, суд зазначає, що такі розрахунки є арифметично вірними, відтак вимоги про стягнення 1 001,28 грн. 3% річних та 6 682, 29 грн. інфляційних нарахувань є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕРЕК» (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 19, ідентифікацій код 20017758) на користь Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, ідентифікаційний код 41348526) заборгованість у розмірі 24 371 грн. 90 коп., 3% річних в розмірі 1 001 грн. 28 коп., інфляційні витрати у розмірі 6 682 грн. 29 коп., пеню в розмірі 1 962 грн. 07 коп., штраф у розмірі 3 655 грн. 79 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 481 грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16.01.2023

Суддя Л.Г. Пукшин