ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.01.2023Справа № 910/11442/22Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу
за позовом Управління поліції охорони в м. Києві
до Приватного підприємства "Центр народознавства "Козак Мамай"
про стягнення 5008,06 грн,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Управління поліції охорони в м. Києві звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного підприємства "Центр народознавства "Козак Мамай" про стягнення заборгованості у розмірі 5008,06 грн, що обґрунтований порушенням відповідачем зобов`язань за договором оперативного реагування на повідомлення представників № 657-Д/2004/Св від 08.10.2004 в частині здійснення розрахунків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 відкрито провадження по справі № 910/11422/22, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), встановлено відповідачу строк - п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.ст. 165, 251 ГПК України.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом відповідно до господарського процесуального закону строк не скористався.
При цьому, ухвала Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі № 910/11442/22 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, а саме: вул. М. Донця, б. 2, м. Київ, 03061, однак поштове відправлення повернулось з відміткою пошти про причини повернення - "за закінченням терміну зберігання".
Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 Господарського процесуального кодексу України, за змістом пункту 4 частини шостої якої днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Таким чином, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20).
З огляду на наведене, враховуючи, що судом здійснено необхідні заходи щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та про встановлений строк для подання відзиву, а саме, шляхом направлення відповідної ухвали за адресою, зазначеною в ЄДРПОУ, суд дійшов висновку, що відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи та встановлений йому строк на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав дійсну можливість ознайомитись з судовими рішеннями щодо нього в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
08.10.2004 між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС в м. Києві (Охорона) та Приватним підприємством "Центр народознавства "Козак Мамай" (Замовник) укладено договір оперативного реагування на повідомлення представників № 657-Д/2004/Св (надалі також - договір), за умовами п 2.1 якого Замовник своєчасно повідомляє чергову частину Святошинського МВДСО по тел.424-І4-09, 423-90-93 про злочини та правопорушення, а Охорона приймає на себе обов`язки по оперативному реагуванню на повідомлення представників Замовника про злочини та правопорушення які скоюються на об`єкті Замовника " Мамаєва Слобода" (куточок української природи, архітектури та побуту) за адресою: вул. М. Донця, 2.
Відповідно до п. 4.2 договору, оплата за охорону здійснюється щомісячно платіжними вимогами-дорученнями Охорони не пізніше 5 числа поточного місяця.
Договір укладається на строк 3 місяці і вважається продовженим, якщо жодна із сторін не подала пропозицію щодо розірвання. Кожна сторона має право розірвати Договір достроково з попередженням іншої сторони за 5 днів. Договір набуває чинності з дня підписання. (п. 5.1 договору).
У Додатковій угоді № 2 від 01.12.2015 до договору погоджено, що, починаючи з 01 грудня 2015 р. права та обов`язки за Договором від 08.10.2004 р.
№ 657-Д/2004/Св переходять від «УДСО» до «УПО»; оплата послуг за Договором здійснюється «Замовником» з 01 грудня 2015р. на рахунок УПО.
У додатковій угоді № 3 від 30.12.2015 до договору сторони виклали в новій редакції додатки до договору - «Протокол», «Розрахунок».
У Протоколі узгодження ціни за здійснення заходів охорони сторони домовились, що вартість заходів охорони в місяць буде становити 750,00 грн, в тому числі ПДВ.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач не виконав свої зобов`язання в частині своєчасної та повної оплати за надані йому позивачем послуги за договором за період лютий-серпень 2022 року, у зв`язку з чим загальна заборгованість замовника становить 5008,06 грн.
У гарантійному листі від 11.07.2022 відповідач гарантував сплатити позивачу грошові кошти за договором № 657-Д/2004/Св від 08.10.2004 у повному обсязі до 06.09.2022.
У претензії до відповідача від 09.08.2022 № 456/43/29/20/01-2022 позивач просив погасити борг у розмірі 5250,00 грн, який утворився станом на 09.08.2022, а у листі від 01.09.2022 № 576/43/29/20/01-2022 позивач повідомив відповідача про припинення дії договору з 22.08.2022 в односторонньому порядку через невиконання останнім зобов`язань. Зазначені вимоги залишились відповідачем без відповіді та виконання.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором в період лютий-серпень 2022 року на суму 5008,06 грн, в той час як відповідач ці послуги у встановлений п. 4.2 договору не оплатив.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів позивачу за послуги у сумі 5008,06 грн.
Оскільки відповідач, в порушення зазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору, не здійснив оплату наданих послуг у повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, відповідачем обставин наявності вказаної заборгованості перед позивачем не спростовано.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Центр народознавства "Козак Мамай" (вул. М. Донця, б. 2, м. Київ, 03061, ідентифікаційний код 14279187) на користь Управління поліції охорони в м. Києві (вул. Студентська, б. 9, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код 40109147) борг у розмірі 5008,06 грн та судовий збір у розмірі 2481,00 грн.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 16.01.2023
Суддя Т. Ю. Трофименко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2023 |
Оприлюднено | 18.01.2023 |
Номер документу | 108413033 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Трофименко Т.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні