Рішення

від 16.01.2023 по справі 910/9856/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.01.2023Справа № 910/9856/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Привалова А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників

справу №910/9856/22

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвтортранс»

про стягнення 121 980,00 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії «Львівська залізниця» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвтортранс» про стягнення 121 980,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом в частині внесення плати за користування у період з 24.02.2022 по 23.03.2022 вагонами №№62892229, 63150080, що належать позивачу, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 121980,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії «Львівська залізниця» було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

01.11.2022 на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Розглянувши матеріали позовної заяви та подані докази, господарський суд визнав їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При цьому, судом враховано характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, які не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, суд запропонував відповідачу подати відзив на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 02.11.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04071, м. Київ, вул. Електриків, 6.

З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що ухвала Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 була отримана відповідачем - 11.11.2022.

У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Втім відповідач, у визначений судом строк, не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.

Приписами ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

Надання послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів та проведенням взаєморозрахунків за ці послуги, здійснюється між Акціонерним товариством "Українська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська Універсальна Транспортна Компанія" на підставі вимог договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом (далі - договір).

Предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях І експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та або вагонах Замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном Перевізника не є орендною платою (п. 1.1. договору).

Надання послуг за договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами, (п. 1.4. договору).

Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється Перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті://uz-cargo.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) (п. 1 6. договору).

Договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір друга сторона засвідчує, що знайомилась та згодна з усіма умовами договору(п. 1.7. договору).

Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником Інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1. договору (п.1.10. договору).

Договір було акцептовано відповідачем згідно заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом №43918803/2021-001 від 20.05.2021 року.

Повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом №99-43918803/2021-001 від 21.05.2021 року було направлено ТОВ «Укрвтортранс» 21.05.2021 року.

Згідно Повідомлення ТОВ «Укрвтортранс» було присвоєно код відправника/одержувача № 8803 та код платника №8223014 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером.

Згідно п. 3.4 договору, замовник зобов`язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами Перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих Замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника.

Підпунктом 3.4.1. договору визначено, що плата за користування власними вагонами перевізника визначається за кожен вагон відповідного типу за формулою:

Пвик = (Спл/ 24) х tгод х Км, де:

- Пви - плата за користування власними вагонами Перевізника для відповідного типу вагонів;

- Спл - ставка плати за використання власних вагонів Перевізника для відповідного типу власних вагонів Перевізника, грн / вагон за добу визначена в додатку 1-2 до Договору;

- 24 - кількість годин у добі;

- tгод - кількість годин користування власним вагоном Перевізника для відповідного типу вагонів.

- Км - коригуючий коефіцієнт, що застосовуються до Пвик для вагонів, які приймаються до перевезення у складі маршрутної відправки. Коефіцієнт встановлюються Перевізником та зазначається в Додатку 1-2 договору.

Згідно підпункту 3.4.2 договору, моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами Перевізника, визначеної в п. 3.4. договору, є момент передачі Замовнику власних вагонів Перевізника або початку затримки відповідно до Правил користування вагонами.

Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами Перевізника у випадках вказаних в п. 3.4. договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Застосування плати за користування власними вагонами Перевізника в частині, що не визначена Договором, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами.

Загальний час, за який нараховується та сплачується замовником плата за користування власними вагонами перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні Замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і підходах до них.

Також плата за користування власними вагонами Перевізника нараховується та сплачується Замовником у випадку їх затримки під час перевезення з причин, що не залежать від Перевізника. В таких випадках кількість годин затримки обліковується окремо по кожній станції затримки на підставі актів загальної форми ГУ-23.

За умовами п. 4.2 договору оплата послуг відповідно до договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Перевізника, вказаний в розділі 14 договору.

У випадку відсутності на особовому рахунку Замовника коштів, у необхідному для оплати перевезення та інших послуг розмірі, Перевізник припиняє приймання, видачу вантажів та надання додаткових послуг згідно ст. 62 Статуту залізниць України з одночасним віднесенням відповідальності на Замовника за затримку вагонів і контейнерів та зберігання вантажу, (п. 5.1 договору).

Згідно з п. 8.1 договору, сторони домовились про використання електронного документообігу.

Пунктом 8.2. договору передбачене оформлення документів з накладанням КЕП (із застосуванням спеціалізованого інтерфейсу користувача), якщо їх оформлення в електронній формі реалізовано в інформаційних системах перевізника та нормативно-правовими актами не встановлено обов`язковість паперового оформлення, зокрема, актів загальної форми ГУ-23, актів про затримку вагонів форми ГУ-23 а, пам`яток про видачу/приймання вагонів форми ГУ-45. відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, накопичувальної картки зборів за роботи (послуги) та штрафів форми ФДУ-92.

Згідно з п.9.4. договору, зміни (доповнення) до договору Перевізних здійснює шляхом викладення в новій редакції договору в цілому або окремих його частин та їх оприлюднення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням КЕП.

Зміни до договору, в тому числі ставки плати, коефіцієнти та інші умови платежів, вступають в дію через 30 календарних днів від дня їх оприлюднення або пізніше, якщо це вказано в повідомленні про оприлюднення. Зміни до договору, які зменшують розмір провізних платежів, ставок, коефіцієнтів та інших розрахункових величин, також можуть вступати в дію раніше ніж 30 календарних днів від дня їх оприлюднення.

Зміни до договору поширюються на всіх осіб, що приєдналися до договору. В окремих випадках, за заявою замовника допускається вступ в дію змін до договору раніше, ніж визначено вище.

Якщо Замовник не згоден з внесеними перевізником змінами, він має право ініціювати внесення змін до Договору в порядку, передбаченому п. 9.3. договору, або з власної ініціативи припинити дію договору у відносинах з ним.

Замовлення та/або отримання послуг та/або їх оплата за договором засвідчує повну згоду Замовника з договором та змінами до нього.

Згідно пункту 6 Розділу 56 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом Укрзалізниці від 04.06.2013р. №147-Ц у разі подачі вагонів на під`їзну колію одержувачу (відправнику), який не є власником цієї колії, потрібна згода на це власника колії. Така згода має бути оформлена письмовою угодою власника колії з вантажовласником. У ній повинно бути обумовлено, хто (власник колії або вантажовласник) сплачує платежі за подавання, забирання вагонів, за маневрову роботу та за користування вагонами. При згоді з умовами угоди начальник станції дає дозвіл на подачу вагонів на під`їзну колію.

Відповідач у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 здійснював навантаження та вивантаження вантажів з під`їзної колії ТОВ «Івано-Франківський Вторчормет», яка розташована по станції Івано-Франківськ на підставі трьохсторонньої угоди № 3, укладеної між підприємством-контрагентом, власником під`їзної колії та залізницею. Обов`язок здійснювати розрахунки за подачу-забирання вагонів, маневрову роботу, користування вагонами згідно трьохсторонньої угоди покладено на підприємство-контрагент, тобто, на відповідача.

24.02.2022 на під`їзну колію ТОВ «Івано-Франківський Вторчормет» відповідачу були подані під навантаження порожні вагони власності АТ «Укрзалізниця» №№62892229, 63150080, що підтверджується пам`яткою № 30 про подавання вагонів.

В той же день, 24.02.2022 після навантаження та визначення маси вантажу вагони №№62892229, 63150080 були повернуті на під`їзну колію в очікування оформлення перевізних документів, у зв`язку із введенням обмежень на перевезення вантажів територією України - вказівка ЦЦО/99 та введенням воєнного стану від 24.02.2022 р., про що складено працівниками станції 388404 Івано-Франківськ, Львівська залізниця Акт загальної форми № 199 форми ГУ-23.

23.03.2022 вантажовласник - ТОВ «Укрвтортранс» здійснив вантаження вагонів та повернув їх у порожньому стані позивачу, що підтверджується складеними працівниками станції 388404 Івано-Франківськ, Львівська залізниця Актом загальної форми № 271 форми ГУ-23, пам`яткою № 29 про забирання вагонів форми ГУ-45 та повідомленням №29 про закінчення вантажних операцій з вагонами.

Отже, у період з 11:35 год. 24.02.2022 по 16:00 год. 23.03.2022 вагони №№62892229, 63150080 знаходилися на під`їзній колії ТОВ «Івано-Франківський Вторчормет» та загальний час простою вказаних вагонів склав 652:25 годи.

За доводами позивача, відповідач всупереч умовам договору не здійснив у вищевказаний період належних розрахунків за користування вагонами, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 121980,80 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

За змістом частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори, що укладаються між суб`єктами цивільних правовідносин, до яких законодавцем віднесено договір перевезення (стаття 908 ЦК України).

Загальні умови перевезення визначаються ЦК України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Водночас, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, правилами, що видаються відповідно до них (частина 2 статті 908 ЦК України).

Положеннями частини 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами.

Так, пунктом 8 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України. Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Отже, правовідносини з перевезення вантажів залізничним транспортом на підставі договорів про надання послуг перевезення, укладених із суб`єктами господарювання-замовниками, регулюються в порядку, визначеному Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншим галузевим законодавством, що застосовується під час надання залізницею послуг з перевезення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 затверджено Статут залізниць України, положення якого згідно з пунктом 2 Статуту визначають обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Пунктом 3 Статуту залізниць передбачено, що його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.

Відповідно до пункту 119 Статуту залізниць, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянам-суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Отже, за період фактичного використання суб`єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці.

Відтак, при розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними, допустимими і достатніми доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції) в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства).

Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтранспорту України №113 від 25.02.1999.

Відповідно до п. 2, 3 Правил за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під`їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату. Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Пунктом 4 Правил визначено, що відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження і містять розрахунки платежів за користування вагонами, за маневрову роботу та за подавання та збирання вагонів.

Час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під`їзні колії або орендовані ділянки колій (п. 6 Правил).

Згідно з п. 13 Правил, плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

З матеріалів справи вбачається, що 24.02.2022 на під`їзну колію ТОВ «Івано-Франківський Вторчормет» відповідачу були подані під навантаження порожні вагони власності АТ «Укрзалізниця» №№62892229, 63150080, що підтверджується пам`яткою № 30 про подавання вагонів.

24.02.2022 після навантаження та визначення маси вантажу вагони №№62892229, 63150080 були повернуті на під`їзну колію в очікування оформлення перевізних документів, у зв`язку із введенням обмежень на перевезення вантажів територією України - вказівка ЦЦО/99 та введенням воєнного стану від 24.02.2022 р., про що складено працівниками станції 388404 Івано-Франківськ, Львівська залізниця Акт загальної форми № 199 форми ГУ-23.

23.03.2022 вантажовласник - ТОВ «Укрвтортранс» здійснив вантаження вагонів та повернув їх у порожньому стані позивачу, що підтверджується складеними працівниками станції 388404 Івано-Франківськ, Львівська залізниця Актом загальної форми № 271 форми ГУ-23, пам`яткою № 29 про забирання вагонів форми ГУ-45 та повідомленням №29 про закінчення вантажних операцій з вагонами.

Отже, у період з 11:35 год. 24.02.2022 по 16:00 год. 23.03.2022 вагони №№62892229, 63150080 знаходилися на під`їзній колії ТОВ «Івано-Франківський Вторчормет» та загальний час простою вказаних вагонів склав 652:25 годи.

Акти загальної форми ГУ-23 складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акту.

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами (п. 3 Правил складання актів, що затвердженні наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 за №334).

Таким чином, належним та допустимим доказом на підтвердження факту настання відповідних подій - затримки вагонів на станціях є акт загальної форми ГУ-23.

У зв`язку з вищевказаними затримками вагонів, враховуючи акти загальної форми ГУ-23, позивачем було складено відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 № 28049021 та №28049021.

Зі змісту п. 2.1.5. договору встановлено, що замовник зобов`язується відшкодувати перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема, з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника.

З матеріалів справи вбачається, що станцією Сільце регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» були оформленні відповідні документи, на підставі яких розрахована плата за користування вагонами по відомостях ф. ГУ-46 № 28049021 та №28049021 в загальному розмірі 123 880,08 грн з врахування ПДВ 20%.

Перевіривши розрахунок плати за користування вагонами, суд встановив, що останній є обґрунтованим та відповідає вимогам чинного законодавства.

29.04.2022 з особового рахунку 8223014 ТОВ «Укрвтортранс» за користування вагонами №№62892229, 63150080 за відомістю № 28049021 стягнута частина коштів у розмірі 1900,08 грн з урахуванням ПДВ.

Отже, заборгованість плати за користування вагонами №№62892229, 63150080 становить 121980,00 грн.

Судом встановлено, що з метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією № ДН-4-2/1240 від 24.05.2022 про сплату існуючої заборгованості в розмірі 121980,00 грн за користування вагонами, проте, відповідач вказану претензію на момент розгляду справи по суті залишив без відповіді та задоволення.

Суд зазначає, що внесення плати за користування вагонами здійснюється у порядку, встановленому Правилами користування вагонами і контейнерами (пункти 119-126 Статуту залізниць України).

Слід зауважити, що залізниця має право на відшкодування витрат, завданих простоєм у всіх випадках, крім тих, які сталися з вини залізниці. Однак, зазначене має враховувати встановлений законодавством принцип індивідуалізації відповідальності: відповідальність покладається не на певне коло осіб суб`єктів певних відносин, а на конкретну особу, з вини якої сталось порушення прав або інтересів залізниці.

Відповідачем належними та допустимими доказами не доведено, що перестоювання вагонів було викликане з вини залізниці та з необхідністю дотримання вимог Правил технічної експлуатації залізниць України.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним саме відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення плати за користування вагонами є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не надано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвтортранс» (04071, м. Київ, вул. Електриків, 6; ідентифікаційний код 43918803) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (79007, м. Львів, вул.. Гоголя, 1, ідентифікаційний код 40081195) заборгованість у розмірі 121 980,00 грн та судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду .

Повний текст рішення складено та підписано: 16.01.2023.

Суддя А.І. Привалов