Рішення

від 16.01.2023 по справі 910/11837/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.01.2023Справа № 910/11837/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши в

порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астор І Ко"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Компані Груп"

про стягнення 237 580,74 грн,

ОБСТАВИНИ СРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Астор І Ко" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Компані Груп" про стягнення 237 580,74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №Б2/10/08/21 від 10.08.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/11837/22 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

На адресу Господарського суду міста Києва 18.11.2022 повернулося поштове відправлення за № 01054 92988908, яким на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (04114, м. Київ, вул. Макіївська, 10, прим. 7), було направлено ухвалу від 04.11.2022, із зазначенням причини повернення: адресат відсутній за вказаною адресою, дата довідки ф.20: 14.11.2022.

Відповідно до частин 2, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 04.11.2022 вручена відповідачу 14.11.2022.

Станом на 16.01.2023 відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подачу відзиву на позов.

Згідно з частиною другою статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 10.08.2021 укладено договір поставки №Б2/10/08/21 відповідно до умов якого позивач зобов`язався передати у власність відповідачу товар та надати послуги, найменування, кількість, ціна яких вказані у специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього договору, а відповідач прийняти та оплатити товар.

Відповідно до пункту 3.4.1. договору видаткова накладна передається відповідачу протягом трьох робочих днів з моменту поставки товару.

Згідно з пунктом 3.4.2. договору акт надання транспортних послуг позивач надає відповідачу протягом трьох робочих днів з моменту отримання відповідачем таких послуг. Будь-які інші умови можуть бути визначені у специфікації додатково.

Пунктом 3.6. договору сторони погодили, що перехід права власності на товар від позивача до відповідача наступає з дати видаткової накладної.

Відповідно до пункту 4.1. договору ціна на партію товару, яка буде поставлена позивачем в межах терміну дії договору, вказується в специфікаціях, що є невід`ємною частиною договору і діє до моменту зміни ціни у позивача.

Пунктом 4.7. договору визначено, що загальна сума договору становить сукупність вартості партій товару, переданого за видатковими накладними до даного договору. Транспортні витрати за поставкою товару відносяться на покупця.

Згідно з пунктом 4.8.1. договору відповідач оплачує товар на умовах та у строки, визначені у специфікаціях.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2021. У разі якщо до закінчення терміну дії договору сторони не виявлять бажання розірвати договір, то він вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах (пункт 11.5. договору).

Згідно пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, позивачем, на виконання умов договору, було поставлено відповідачу товар за специфікацією від 10 серпня 2021 року №1, а саме: БСГ В20 Р4 F200 W6, якою погоджену ціну, яка становить 1 387,44 за 1 м3.

Згідно пункту 1.2. специфікації вартість доставки автобетонозмішувачем (АБЗ) на об`єкт відповідача, що знаходиться за адресою: вул. Щаслива, 2, Білогородка, Київська обл., становить 240,90 грн/м3.

Відповідно до пункту 3.5. специфікації час перебування АБЗ на об`єкті відповідача довше сплаченого часу (простій), сплачується останнім додатково, як понаднормовий час вивантаження:

-для АБЗ з корисним об`ємом змішувального барабана до 7 м3 - 4,62 грн за хвилину;

-для АБЗ з корисним об`ємом змішувального барабана понад 7 м3 - 5,76 грн за хвилину.

Пунктом 2.1. специфікації визначено, що відповідач здійснює попередню оплату у розмірі 10% від вартості товару. Залишок у розмірі 90% від вартості товару, відповідач здійснює протягом дев`яти календарних днів з моменту одержання товару.

Позивачем здійснено поставку товару на підставі видаткових накладних №16445 від 08.09.2021 на суму 110 995,20 грн та №16949 від 14.09.2021 на суму 34 686,00 грн та товаро-транспортних накладних №233604 від 08.09.2021, №233616 від 08.09.2021, №233628 від 08.09.2021, №233642 від 08.09.2021, №233660 від 08.09.2021, №233674 від 08.09.2021, №233684 від 08.09.2021, №233703 від 08.09.2021, №235285 від 14.09.2021, №235291 від 14.09.2021 та №235295 від 14.09.2021.

Актами надання послуг №16445 від 08.09.2021 на суму 19 617,60 грн та №16949 від 14.09.2021 на суму 6 022,5 грн, підписаних сторонами, підтверджено транспорті витрати за поставку товару відповідачу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було частково здійснено оплату за поставлений товар на загальну суму 24 425,10 грн на підставі платіжного доручення №280 від 07.09.2021.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором №Б2/10/08/21від 10.08.2021 також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов даної угоди.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 146 896,20 грн, з урахування часткової оплати, є правомірною і підлягає задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 49 590,55 грн пені, 4 918,05 грн 3% річних та 36 175,94 грн інфляційних нарахувань.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Пунктом 6.2. договору визначено, що відповідач за прострочення виконання грошового зобов`язання проти термінів, обумовлених у пункті 4.8. договору, за вимогою позивача зобов`язаний сплатити останньому суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день прострочення. Обчислення пені проводиться від суми простроченого платежу без обмеження термінів, встановлених частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України та 3% річних від простроченої суми.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань) відповідно до умов пункту 6.2. договору та захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Судом перевірено наведений у позовній заяві розрахунок пені та визнано його арифметично вірним.

За таких умов, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача 49 590,55 грн пені, нарахованої за період з 18.09.2021 по 01.11.2022 по видатковій накладній №16445 від 08.09.2021, за період з 24.09.2021 по 01.11.2022 по видатковій накладній №16949 від 14.09.2021 та акту наданих послуг №16949 від 14.09.2021.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Судом перевірено розрахунки 3% річних на суму 4 918,05 грн та інфляційних нарахувань на суму 36 175,94 грн, встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку щодо оплати поставленого товару, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних на суму 4 918,05 грн та інфляційних нарахувань на суму 36 175,94 грн нарахованих за період з 18.09.2021 по 01.11.2022 по видатковій накладній №16445 від 08.09.2021, за період з 24.09.2021 по 01.11.2022 по видатковій накладній №16949 від 14.09.2021 та акту наданих послуг №16949 від 14.09.2021 визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 74 та 77, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Компані Груп" (04114, м. Київ, вул. Макіївська, 10, прим. 7, ідентифікаційний код 39310886) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Астор І Ко" (08202, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Соборна, 152, ідентифікаційний код 39812547) заборгованість у розмірі 146 896 (сто сорок шість тисяч вісімсот дев`яносто шість) грн 20 коп., пеню у розмірі 49 590 (сорок дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто) грн 55 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 36 175 (тридцять шість тисяч сто сімдесят п`ять) грн 94 коп., 3% річних у розмірі 4 918 (чотири тисячі дев`ятсот вісімнадцять) грн 05 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 563 (три тисячі п`ятсот шістдесят три) грн 71 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.Ю.Кирилюк