Рішення

від 16.01.2023 по справі 910/8063/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.01.2023Справа № 910/8063/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Привалова А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників

справу №910/8063/22

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТЕБЛЬ"

про стягнення 86425,56 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТЕБЛЬ" про стягнення 86425,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами були укладені два договори охорони майна №09/10-2 від 09.10.2019 та № 22/10-1 від 22.10.2019, на виконання яких позивачем були сплачені кошти в сумі 115 729,56 грн, проте фактично послуг охорони надано відповідачем у листопаді 2019 року на суму 29304,00 грн, у зв`язку з чим позивачу завдано збитків на суму 86 425,56 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2022 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

08.09.2022 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Розглянувши матеріали позовної заяви та подані докази, господарський суд визнав їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При цьому, судом враховано характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, які не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2022 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, суд запропонував відповідачу подати відзив на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 13.09.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Солом`янська, буд. 3, офіс 6, м. Київ, 03110.

З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що ухвала Господарського суду міста Києва від 13.09.2022 була отримана відповідачем - 26.09.2021.

У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Втім відповідач, у визначений судом строк, не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.

Приписами ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Справу розглянуто в розумні строки, враховуючи запровадження в Україні воєнного стану та постійні сигнали повітряної тривоги в місті Києві, що впливає на особливості роботи Господарського суду міста Києва.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

09.10.2019 між позивачем (за договором - замовник) та відповідачем (за договором - виконавець) був укладений Договір №09/10-2 (надалі - Договір № 1), відповідно до п. 1.1. якого замовник передає, а виконавець приймає під охорону споруди, майно та матеріальні цінності, які знаходяться за адресами, що зазначені у Додатку №4 до Договору (надалі - «об`єкт»).

Охорона об`єкту включає в себе охорону майна, що знаходиться та зберігається на території замовника, від розкрадання, знищення, підпалу та інших обставин, що можуть спричинити пошкодження чи знищення (втрату) майна, окрім випадків, передбачених п. 5.3.1. Договору. (п. 1.2.1. Договору).

Пунктом 1.3. Договору передбачено, що охорона території та матеріальних цінностей Замовника здійснюється цілодобово, включаючи вихідні та святкові дні.

Виконавець зобов`язується приступити до виконання зобов`язань за цим Договором негайно після передачі йому об`єктів під охорону замовником. Передача об`єктів/майна під охорону оформляється актом приймання-передачі (Додаток №1 до Договору), підписаним представниками сторін. Підписанням акту обстеження об`єкту (Додаток №2 до Договору) виконавець підтверджує, що замовник передав йому потрібні виконання обов`язків з охорони об`єктів приміщення та обладнання. (п. 1.1. Договору).

Замовник здійснює оплату послуг охорони протягом 30 календарних днів з дня підписання акту приймання-передачі виконаних робіт, але не раніше для реєстрації постачальником оформленої належним чином податкової накладної. (п. 2.3. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору, вартість охоронних послуг складає 2 860 070,40 грн, в тому числі ПДВ - 476 678,40 грн та здійснюється відповідно до Додатку № 3 до Договору.

Виконавець несе відповідальність за прямі збитки, спричинені майну замовника, що зберігалось на «об`єкті», сторонніми особами внаслідок неналежного виконання працівниками виконавця своїх зобов`язань за Договором. Факти неналежного виконання виконавцем своїх зобов`язань та розмір збитків, що підлягає відшкодуванню, встановлюється у визначеному чинним законодавством порядку. (п. 5.2.1. Договору).

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до 08.10.2020 року, але у будь-якому випадку до повного виконання своїх зобов`язань сторонами. (п. 8.1. Договору).

На момент підписання Договору Сторонами додатками до цього Договору, які є його невід`ємними частинами, є: Додаток № 1 - Акт приймання-передачі об`єкту під охорону (складається на кожний об`єкт окремо); Додаток № 2 - Акт обстеження об`єкту (складається на кожний об`єкт окремо) та Додаток № 4 - Дислокація об`єктів щодо яких надаються послуги по забезпеченню цілодобової охорони території та об`єктів (пп. 11.1.1., 11.1.2. та 11.1.4. п. 11.1. Договору).

Згідно Акту прийому-передачі об`єктів від 25.10.2019, підписаного представниками сторін та скріпленого відбитками їх печаток, Замовник передав, а Виконавець прийняв з 20 год. 00 хв. 25 жовтня 2019 року під охорону споруди, майно та матеріальні цінності, які знаходяться за адресою: м. Костянтинівка, вул.. Олекси Тихого, 238.

Відповідно Додатку № 4 до Договору «Дислокація об`єктів щодо яких надаються послуги по забезпеченню цілодобової охорони території та об`єктів», серед іншого було визначено: послуги по забезпеченню цілодобової охорони територій та об`єктів Костянтинівської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» за адресою: Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, 238 - цілодобовий пост охорони - 1.

Крім того, 22.10.2019 між позивачем (за договором - замовник) та відповідачем (за договором - виконавець) був укладений Договір №09/10-1 (надалі - Договір № 2), відповідно до п. 1.1. якого замовник передає, а виконавець приймає під охорону споруди, майно та матеріальні цінності, які знаходяться за адресами, що зазначені у Додатку №4 до Договору (надалі - «об`єкт»).

Охорона об`єкту включає в себе охорону майна, що знаходиться та зберігається на території замовника, від розкрадання, знищення, підпалу та інших обставин, що можуть спричинити пошкодження чи знищення (втрату) майна, окрім випадків, передбачених п. 5.3.1. Договору. (п. 1.2.1. Договору).

Пунктом 1.3. Договору передбачено, що охорона території та матеріальних цінностей Замовника здійснюється цілодобово, включаючи вихідні та святкові дні.

Виконавець зобов`язується приступити до виконання зобов`язань за цим Договором негайно після передачі йому об`єктів під охорону замовником. Передача об`єктів/майна під охорону оформляється актом приймання-передачі (Додаток №1 до Договору), підписаним представниками сторін. Підписанням акту обстеження об`єкту (Додаток №2 до Договору) виконавець підтверджує, що замовник передав йому потрібні виконання обов`язків з охорони об`єктів приміщення та обладнання. (п. 1.1. Договору).

Замовник здійснює оплату послуг охорони протягом 30 календарних днів з дня підписання акту приймання-передачі виконаних робіт, але не раніше для реєстрації постачальником оформленої належним чином податкової накладної. (п. 2.3. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору, вартість охоронних послуг складає 7 686 439,20 грн, в тому числі ПДВ - 1 281 073,20 грн та здійснюється відповідно до Додатку № 3 до Договору.

Виконавець несе відповідальність за прямі збитки, спричинені майну замовника, що зберігалось на «об`єкті», сторонніми особами внаслідок неналежного виконання працівниками виконавця своїх зобов`язань за Договором. Факти неналежного виконання виконавцем своїх зобов`язань та розмір збитків, що підлягає відшкодуванню, встановлюється у визначеному чинним законодавством порядку. (п. 5.2.1. Договору).

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до 31.10.2020 року, але у будь-якому випадку до повного виконання своїх зобов`язань сторонами. (п. 8.1. Договору).

На момент підписання Договору Сторонами додатками до цього Договору, які є його невід`ємними частинами, є: Додаток № 1 - Акт приймання-передачі об`єкту під охорону (складається на кожний об`єкт окремо); Додаток № 2 - Акт обстеження об`єкту (складається на кожний об`єкт окремо) та Додаток № 4 - Дислокація об`єктів щодо яких надаються послуги по забезпеченню цілодобової охорони території та об`єктів (пп. 11.1.1., 11.1.2. та 11.1.4. п. 11.1. Договору).

Відповідно Додатку № 4 до Договору «Дислокація об`єктів щодо яких надаються послуги по забезпеченню цілодобової охорони території та об`єктів», серед іншого було визначено: послуги по забезпеченню цілодобової охорони територій та об`єктів Костянтинівської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» за адресою: Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Проислова, 10; м. Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, 208Б; м. Костянтинівка, вул. Шмідта, 3б; будівля та колії скловітки - цілодобовий пост охорони - 4.

До матеріалів справи позивачем надано тільки Акт прийому-передачі об`єктів від 25.10.2019, підписаного представниками сторін та скріпленого відбитками їх печаток, Замовник передав, а Виконавець прийняв з 20 год. 00 хв. 25 жовтня 2019 року під охорону споруди, майно та матеріальні цінності, які знаходяться за адресою: м. Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, 208Б.

Як зазначає позивач та підтверджується доданими до справи доказами, на виконання умов Договору № 1 за надані в листопаді 2019 року послуги охорони позивач сплатив кошти у загальній сумі 234 432,00 грн, а по Договору № 2 за надані в листопаді 2019 року послуги охорони - 630 036,00 грн.

Директор Костянтинівської філії листом від 27.04.2020 за № 267 повідомив ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ», що за листопад 2019 року була виявлена невідповідність суми, що надійшла до сплати за послуги ТОВ «Констебль», фактично наданим послугам. За листопад 2019 року на філію надійшло авізо щодо сплати ТОВ «Констебль» 115 729,56 грн, хоча по фактичним послугам, наданим Костянтинівській філії в листопаді 2019 р., сума складає 29 304,00 грн, оскільки фактично на Костянтинівській філії знаходиться 2 пости охорони, де послуги надаються по 12 годи щоденно (з 20-00 до 8-00), а не цілодобово. Отже, Костянтинівська філія недоотримала послуг від ТОВ «Констебль» на суму 86425,56 грн.

Аналогічного змісту на ім`я в.о. головного бухгалтера ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» було надано службову записку головним бухгалтером Костянтинівської філії.

Окрім того, відповідачу було направлено претензію за № 5400 від 14.12.2021 з вимогою відшкодувати збитки в розмірі 86 425,56 грн, які складають вартість недоотриманих послуг за договорами № 09/10-2 від 09.10.2019 та № 22/10-1 від 22.10.2019.

Звертаючись до суду позивачем зазначено, що суму прямих збитків у розмірі 86 425,56 грн відповідачем не відшкодовано, у зв`язку з чим, позивач просить їх стягнути в судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Засадами чинного Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. (ст.15 ЦК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Крім способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених ч.2 ст.16 ЦК України, суд згідно ч.2 зазначеної статті Кодексу може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У відповідності до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, 11.10.2019 року між позивачем та відповідачем були укладені договорами № 09/10-2 від 09.10.2019 та № 22/10-1 від 22.10.2019, відповідно до п. 1.1. яких позивач передає, а відповідач приймає під охорону споруди, майно та матеріальні цінності, які знаходяться за адресами, що зазначені у Додатку №4 до Договору.

При цьому, у п. 1.3. договорів визначено, що охорона території та матеріальних цінностей Замовника здійснюється цілодобово, включаючи вихідні та святкові дні.

Так, в Додатках №4 до договорів, що є невід`ємними їх частинами, також передбачено цілодобові пости охорони, зокрема, на об`єктах Костянтинівської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ», розташованих за адресою: Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, 238 та вул. Олекси Тихого, 208Б

Відповідно до п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст. 903 Цивільного Кодексу України).

Згідно зі ст. 978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб`єктом підприємницької діяльності, зобов`язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов`язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Згідно з приписами частини першої статті 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання з відшкодування шкоди, збитків є деліктним зобов`язанням.

Окрім того, презумпція вини має на увазі те, що особа буде вважатися винною у завданні збитків, поки вона не доведе, що вони завданні не з її вини, але це при умові, що позивачем доведено наявність самого цивільного правопорушення і усіх елементів складу цього правопорушення належними, допустимими, достовірними і вірогідними доказами, які передбаченні законом.

Враховуючи заявлену позивачем вимогу про відшкодування збитків, завданих йому внаслідок порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань щодо надання послуг охорони цілодобово, господарський суд вважає за необхідне звернутись до приписів цивільного законодавства, якими врегульовані загальні підстави виникнення у особи обов`язку відшкодування збитків за умови перебування управленої та зобов`язаної сторони у договірних правовідносинах.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина 2 статті 22 ЦК України).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (абзац 1 частини 3 статті 22 ЦК України).

Так, положення ст. 224 ГК України передбачають, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Частиною 3 ст. 225 ГК України передбачено, що при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Породжуючи настання цивільних прав та обов`язків згідно ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв`язку між протиправною поведінкою та настанням негативного результату. Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами. Стягнення збитків як виду цивільно-правової відповідальності можливе у випадку наявності таких збитків та обґрунтованості їх розміру.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вини. Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань. Тобто, для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних дій відповідача та причинного зв`язку між збитками позивача та діями відповідача. З аналізу наведеного слідує, що вимога про відшкодування збитків (шкоди) може пред`являтися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила. Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від18.06.2019 у справі № 920/85/18 (Провадження № 12-268гс18)

З огляду на здійснений судом правовий аналіз приписів чинного законодавства, якими визначені правові підстави для відшкодування збитків особою, яка порушила прийняті на себе договірні зобов`язання, суд вважає за необхідне при вирішенні даного спору встановити наявність у діях ТОВ „Констебль" складу цивільного правопорушення та дослідити наявність правових підстав для покладення на відповідача обов`язку відшкодування витрат позивача, які кваліфіковані останнім як збитки.

На підтвердження факту понесення збитків, які відповідно до закону кваліфікуються як реальні, позивач посилається на лист директора Костянтинівської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» від 27.04.2020 за № 267 та службову записку головного бухгалтера цього підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Водночас, докази, надані позивачем до матеріалів справи фактично є внутрішніми документами позивача та складеними в односторонньому порядку посадовими особами Костянтинівської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ».

Водночас, об`єм послуг, що надаються, з охорони об`єктів позивача - як цілодобові пости охорони, передбачено як умовами п. 1.3. договорів, так і умовами Додатку № 4 до Договору «Дислокація об`єктів щодо яких надаються послуги по забезпеченню цілодобової охорони території та об`єктів», що є невід`ємною частиною договору.

Приписами п. 10.4. договорів № 09/10-2 від 09.10.2019 та № 22/10-1 від 22.10.2019 визначено, що внесення змін та/або доповнень до Договору може бути здійснено за взаємною згодою сторін шляхом оформлення відповідних додаткових угод до договору, підписаних сторонами та скріплених печатками сторін.

Водночас, матеріали справи не містять жодних доказів, що свідчать про дії позивача внести зміни до Договорів № 09/10-2 від 09.10.2019 та № 22/10-1 від 22.10.2019 відносно об`ємів послуги з охорони об`єктів Костянтинівської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ».

Фактично матеріали справи взагалі не містять переконливих доказів на підтвердження неналежного виконання відповідачем зобов`язань за Договорами № 09/10-2 від 09.10.2019 та № 22/10-1 від 22.10.2019 у листопаді 2019 року та надання послуг охорони не в повному об`ємі.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що позивачем не було доведено належними засобами доказування протиправних дій відповідача та причинного зв`язку між збитками позивача та діями відповідача, що свідчить про відсутність усіх елементів складу цивільного правопорушення та відповідно виключає можливість притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення збитків.

За положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду .

Повний текст рішення складено та підписано: 16.01.2023.

Суддя А.І. Привалов