Рішення

від 16.01.2023 по справі 910/12181/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.01.2023Справа № 910/12181/22Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мувекс Україна"

про стягнення заборгованості в розмірі 179 000,00 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Комерційний банк «Глобус» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мувекс Україна» про стягнення заборгованості в розмірі 179 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Додатковою угодою про врегулювання спору від 20.12.2021 до Специфікації № 14 від 31.03.2021 до договору про надання послуг № 01/07/14-1 від 01.07.2014, в частині повернення авансу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12181/22. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

15.12.2022 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Невід`ємною архівною складовою частиною Єдиного державного реєстру є Реєстр документів дозвільного характеру, Єдиний реєстр громадських формувань, Реєстр громадських об`єднань та Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.11.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також на фактичну адресу.

Втім ухвали суду були повернуті органом поштового зв`язку без вручення відповідачу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 14.11.2022.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2014 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний союз» (далі - виконавець) та Акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус» (далі - замовник, позивач) укладено Договір про надання послуг № 01/07/14-1 (далі - Договір), за умовами якого виконавець приймає на себе зобов`язання надати, а замовник прийняти та сплатити за послуги щодо розробки та налаштування програми CRM (далі - ПЗ) за номенклатурою, в кількості, за цінами та в строки згідно до умов Договору та специфікації до нього, які є невід`ємною частиною Договору.

Кожна специфікація є окремою угодою, підписаною в рамках Договору. Кожна наступна специфікація не відміняє та/або не призупиняє дію попередніх специфікацій, якщо в ній не вказано інше (п. 1.2 Договору).

03 травня 2017 року між Акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус» (далі - замовник), Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний союз» (далі - сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Клевер Бізнес Менеджмент» (далі - сторона 2) укладено Договір уступки права вимоги (цесії) № 2410-01, за умовами якого сторона 1 уступає, а сторона 2 приймає на себе у повному обсязі всі права та обов`язки сторони 1 за Договором з усіма Додатками та/або доповненнями (змінами) до нього), що був укладений між замовником та стороною 1. При цьому права та обов`язки сторони 1 переходять стороні 2 з 14.05.2017.

25 травня 2020 року між Акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус», Товариством з обмеженою відповідальністю «Клевер Бізнес Менеджмент» (далі - сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мувекс Україна» (далі - сторона 2) укладено Договір уступки прав вимоги (цесії) № 2505-01, за умовами якого сторона 1 уступає, а сторона 2 приймає на себе у повному обсязі всі права та обов`язки сторони 1 за Договором з усіма Додатками та/або доповненнями (змінами) до нього), що був заключний між замовником та стороною 1. При цьому права та обов`язки сторони 1 переходять стороні 2 з 01.06.2020.

31 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мувекс Україна» (далі - виконавець, відповідач) та позивачем підписано Специфікацію № 14 до Договору, загальна вартість послуг за якою складає 630 400,00 грн.

Згідно з п. 3 Специфікації оплата вартості робіт виконується замовником за наступним графіком:

1) протягом 5 робочих днів після підписання даної Специфікації замовник сплачує виконавцю 50% вартості від вартості 1-го етапу робіт, що становить 214 800,00 грн. без ПДВ;

2) після повного виконання 1-го етапу робіт та підписання акту здачі-приймання 1-го етапу робіт замовник сплачує виконавцю:

- заключні 50% вартості від вартості 1-го етапу робіт;

- 50% вартості від вартості 2-го етапу робіт, що становить 100 400,00 грн. без ПДВ, загалом 315 200,00 грн. без ПДВ

3) після повного виконання 2-го етапу робіт та підписання акту здачі-приймання 2-го етапу робіт замовник сплачує виконавцю залишок коштів за 2-й етап робіт.

06 квітня 2021 року позивачем перераховано ТОВ «Мувекс України» аванс у розмірі 214 800,00 грн. згідно платіжного доручення № 10436 від 06.04.2021.

20 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мувекс Україна» та Акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус» укладено Додаткову угоду про врегулювання спору до Специфікації № 14 від 31.03.2021 до Договору, предметом якої є врегулювання спору, що виник між замовником та виконавцем з питань, що пов`язані з розірванням Договору про надання послуг № 01/07/14-1 від 01.07.2014.

У зв`язку з розірванням Договору замовник висунув виконавцю Претензію вих. № 2646 від 02.11.2021 щодо повернення 50% вартості 1-го етапу робіт відповідно до п. 3.1 Специфікації № 14 у сумі 214 800,00 грн.

Укладанням та підписання цієї Додаткової угоди, сторони підтверджують факт досягнення компромісу та врегулювання спору шляхом проведення переговорів (п. 2 та п. 3 Додаткової угоди).

Відповідно до п. 4 Додаткової угоди сторони дійшли згоди що наступного графіку повернення виконавцем 50% вартості 1-го етапу робіт за Специфікацією № 14: не пізніше 31 січня 2022 року - 35 800,00 грн., не пізніше 28 лютого 2022 року - 35 800,00 грн., не пізніше 31 березня 2022 року - 35 800,00 грн., не пізніше 30 квітня 2022 року - 35 800,00 грн., не пізніше 31 травня 2022 року - 35 800,00 грн., не пізніше 30 червня 2022 року - 35 800,00 грн.

На виконання Додаткової угоди відповідачем сплачено 07.02.2022 суму у розмірі 10 000,00 грн., та 11.02.2022 суму у розмірі 25 800,00 грн.

Позивач зазначає, що ТОВ «Мувекс Україна», у порушення взятих на себе зобов`язань за Додатковою угодою, не здійснив повернення сплачених позивачем коштів у визначені угодою строки, у зв`язку з чим за ним обліковується заборгованість в розмірі 179 000,00 грн., внаслідок чого позивач звернуся до суду з позовом.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до п. 4 Додаткової угоди сторони дійшли згоди що наступного графіку повернення виконавцем 50% вартості 1-го етапу робіт за Специфікацією № 14: не пізніше 31 січня 2022 року - 35 800,00 грн., не пізніше 28 лютого 2022 року - 35 800,00 грн., не пізніше 31 березня 2022 року - 35 800,00 грн., не пізніше 30 квітня 2022 року - 35 800,00 грн., не пізніше 31 травня 2022 року - 35 800,00 грн., не пізніше 30 червня 2022 року - 35 800,00 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання Додаткової угоди відповідачем сплачено 07.02.2022 суму у розмірі 10 000,00 грн., та 11.02.2022 суму у розмірі 25 800,00 грн.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження повернення усієї суми авансу, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Таким чином, відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за Додатковою угодою, повернення отриманих коштів у повному обсязі не здійснив, у зв`язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 179 000,00 грн.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасного та повного повернення отриманих коштів підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 179 000,00 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання взятих на себе зобов`язань за Договором в частині повернення отриманих коштів.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мувекс Україна» (04119, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 83Д; ідентифікаційний код: 40467136) на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» (04073, м. Київ, Куренівський провулок, 19/5; ідентифікаційний код: 35591059) 179 000 (сто сімдесят дев`ять тисяч) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 685 (дві тисячі шістсот вісімдесят п`ять) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено: 16.01.2023

Суддя О.А. Грєхова