Рішення

від 16.01.2023 по справі 910/12574/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.01.2023Справа № 910/12574/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Привалова А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників

справу №910/12574/22

за позовом Управління поліції охорони в м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИСПЛЕЙНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ"

про стягнення 4725,60 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління поліції охорони в м. Києві звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИСПЛЕЙНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" про стягнення 4725,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором №12/19/16/ОБ/ОС-2019 про централізовану охорону майна на об`єкті з реагуванням наряду поліції охорони від 01.05.2019 щодо повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг, внаслідок чого виникла заборгованість у загальній сумі 4725,60 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 відкрито провадження у справі №910/12574/22 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України до Єдиного державного реєстру, зокрема, вносяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Невід`ємною архівною складовою частиною Єдиного державного реєстру є Реєстр документів дозвільного характеру, Єдиний реєстр громадських формувань, Реєстр громадських об`єднань та Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 21.11.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: площа Солом`янська, 2, офіс 706, м. Київ, 03035.

Втім, ухвала суду була повернута відділенням поштового зв`язку без вручення відповідачу з відміткою «неправильна зазначена адреса».

За аналізом приписів пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, день проставлення у поштовому повідомлені відмітки «неправильна зазначена адреса» вважається днем вручення відповідачу ухвали суду в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, судом також враховано, що відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 21.11.2022 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Разом з цим, у відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Втім, відповідач у визначений законом строк не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.

Приписами ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, ані клопотання про продовження строку на його подання, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

01.05.2019 між Управління поліції охорони в м. Києві (за договором - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДИСПЛЕЙНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" (за договором - Замовник) було укладено Договір про централізовану охорону майна на Об`єкті з реагуванням наряду поліції охорони № №12/19/16/ОБ/ОС-2019.

Так, згідно до п. 1.1. Договору, Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується здійснювати охорону Майна Замовника на Об`єкті та обслуговування сигналізації на цьому Об`єкті.

Відповідно до п. 1.2. договору, охорона майна, що знаходиться на об`єкті, здійснюється у дні та години, вказані у Дислокації (додаток № 1 до Договору).

У відповідності до п 2.1., ціна охоронних послуг за цим Договором є договірною і визначається Сторонами в Розрахунку та Протоколі узгодження договірної ціни (додатки №№ 2, 3 до Договору), які є невід`ємною частиною цього Договору.

Оплата охоронних послуг відповідно до визначених тарифів та кількості годин охорони здійснюється Замовником на умовах попередньої оплати, шляхом перерахування відповідної суми, вказаної у Розрахунку вартості наданих послуг (додаток № 2 до Договору), що є невід`ємною частиною цього договору, на рахунок виконавця до 10 числа поточного місяця за послуги, які будуть надані в наступному місяці (п. 2.5. Договору).

Відповідно до п. п. 2.9, 2.10 Договору, до закінчення поточного місяця Виконавець надає Замовнику два примірники Акта приймання наданих послуг, який останній зобов`язаний протягом п`яти перших робочих днів наступного місяця підписати і один примірник підписаного Акта повернути Виконавцю. У випадку наявності у Замовника заперечень щодо обсягу послуг, наданих Виконавцем у звітному місяці, Замовник зобов`язаний в той же строк у письмовій формі надати Виконавцю свої обґрунтовані заперечення.

За умови неповернення Замовником підписаного Акта приймання наданих послуг чи ненадання обґрунтованих заперечень щодо обсягу послуг, наданих Виконавцем у звітному місяці, в строк, визначений в п. 2.9 даного Договору, вважається, що послуги у такому місяці надані Виконавцем в повному обсязі і прийняті Замовником без зауважень, а Акт приймання наданих послуг таким, що підписаний сторонами.

У п. 9.1. визначено, що цей Договір набирає чинності з 01.05.2019 та є чинним протягом 3 місяців.

Договір пролонгується на строк, встановлений п. 9.1. договору, якщо жодна із сторін не менше ніж за 15 календарних днів до закінчення строку чинності Договору письмово не заявить про його припинення. Кількість разів пролонгації договору не обмежується (п. 9.2 Договору).

Додатками №№ 1-3,5 до Договору сторонами узгоджено Дислокацію Об`єкта, Розрахунок вартості охорони Об`єкта, Протокол погодження договірної ціни та Інструкцію про порядок приймання (здавання) об`єктів та окремих приміщень під охорону на ПЦС.

29.08.2022 позивач рекомендованим листом надіслав на адресу відповідача претензію № 456/43/29/16/01-2022 на суму 4077,86 грн, до якої додав для підписання акти прийому-здачі виконаних послуг за лютий, березень, квітень, червень, липень, серпень 2022 року. Відповідач отримав вказану претензію отримав 01.09.2022, що підтверджується доданим до справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

19.09.2022 позивач рекомендованим листом надіслав на адресу відповідача претензію № 567/43/29/16/01-2022 на суму 4771,86 грн, до якої додав для підписання акти прийому-здачі виконаних послуг за лютий, березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень 2022 року. Відповідач отримав вказану претензію отримав 22.09.2022, що підтверджується доданим до справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач надіслані йому акти прийому-здачі виконаних послуг за лютий, березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень 2022 року не підписав та не повернув на адресу позивача. При цьому, будь-яких зауважень щодо обсягу послуг, наданих позивачем у спірний період, також не направив.

Водночас, 19.08.2022 відповідач надав гарантійний лист за № 60/22, в якому зазначив, що оплата за послуги охорони на об`єкті ТОВ"ДИСПЛЕЙНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" за адресою: м. Київ, вул. Радистів, буд.64Н, буде здійснена частково на протязі 3 місяців після завершення воєнного стану.

З огляду на викладене, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за надані у період лютий, березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень 2022 року за договором послуги охорони в загальній сумі 4725,60 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Чинним законодавством передбачено, зокрема ст. 526 ЦК України, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Такі самі положення закріплені у ч. 1 ст. 193 ГК України, згідно з якою суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 ст. 193 ГК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотивів, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За таких обставин, беручи до уваги наведені вище приписи чинного законодавства, враховуючи, що відповідач свої грошові зобов`язання за договором не виконав, факт наявності заборгованості перед позивачем не спростував, у той час як розмір заявлених до стягнення коштів в сумі 4725,60 грн підтверджується зібраними у справі доказами, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у вказаній сумі є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 ГПК України, обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можливо встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2 481,00 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИСПЛЕЙНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" (ідентифікаційний код 40863694, адреса: площа Солом`янська, 2, офіс 706, м. Київ, 03035) на користь Управління поліції охорони в м. Києві (ідентифікаційний код 40109147; адреса: ул. Студентська, 9, м. Київ, 04050) заборгованість у сумі 4725 грн 60 коп. та судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено та підписано: 16.01.2023.

Суддя А.І. Привалов