Рішення

від 16.01.2023 по справі 927/1049/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

16 січня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/1049/22

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лакталюкс»,

код ЄДРПОУ 44258086, вул. Павлоградська, 18, с. Лукаші, Броварський район, Київська область, 07513

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Чернігівське головне підприємство по племінній справі в тваринництві»,

код ЄДРПОУ 00709773, вул. Чернігівська, 16А, с. Довжик, Чернігівський район, Чернігівська область, 15511

Предмет спору: про стягнення 30 231,97 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

не викликались

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лакталюкс» звернулось до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Чернігівське головне підприємство по племінній справі в тваринництві», у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 177204,23 грн заборгованості, з яких 146 972,26 грн основного боргу, 24 361,15 грн пені, 1461,66 грн - 3 % річних та 4409,16 грн інфляційних втрат.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 01.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Також ухвалою від 01.12.2022 встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, а саме:

- відповідачу - п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами;

- позивачу - п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду та відповідачу відповіді на відзив з доданими до неї документами;

- відповідачу - п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду та позивачу заперечень з доданими до них документами.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового повідомлення № 1400055674231 ухвалу суду від 01.12.2022 відповідач отримав 08.12.2022.

Отже, останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 23.12.2022.

14.12.2022, тобто у встановлений судом строк, відповідач повторно подав до суду відзив на позовну заяву з доданими до нього документами.

Ухвалою суду від 21.12.2022 відзив на позовну заяву № 73 від 14.12.2022 Приватного акціонерного товариства "Чернігівське головне підприємство по племінній справі в тваринництві" залишено без розгляду.

У зв`язку з відсутністю фінансування на оплату поштових послуг процесуальний документ засобами поштового зв`язку відповідачу у справі не направлявся.

Копія ухвали суду від 21.12.2022 була направлена 22.12.2022 на електронні адреси позивача - lactalux.garbuz@ukr.net та відповідача - cgppt@lagros.ua, яка вказана у відзиві на позов.

23.12.2022, тобто в установлений судом, відповідач повторно подав до суду відзив на позовну заяву з доданими до нього документами, у т.ч. доказами направлення їх позивачу.

23.12.2022 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог з доданими документами та доказами направлення відповідачу, в якій повідомивши про сплату відповідачем суми основного боргу в розмірі 146 972,26 грн платіжними дорученнями № 326 від 09.12.2022, № 339 від 12.12.2022, № 1364 від 14.12.2022, просить зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача 24 361,15 грн пені, 1461,66 грн - 3 % річних та 4409,16 грн інфляційних втрат та судові витрати. Дана заява містить ЕЦП.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Якщо для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Провадження у цій справі відкрито 01.12.2022, в ухвалі про відкриття провадження у справі від 01.12.2022 зазначено про розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін, тому встановлений ч. 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України строк вчинення процесуальних дій закінчувався 31.12.2022.

Позивачем заява про зменшення позовних вимог подана до суду 23.12.2022, тобто до закінчення встановленого законом строку.

За наведених обставин, суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог на суму основного боргу 146 972,26 грн, оскільки вона подана у порядку та строк, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, а тому спір вирішується з її урахуванням.

Суд зазначає, що у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Оскільки суд прийняв зменшення позивачем позовних вимог, тому має місце нова ціна позову - 30 231,97 грн.

23.12.2022 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява, в якій останній просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат на правову допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору № 006 від 11.08.2021 в частині своєчасної оплати за поставлений товар та виконані роботи, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 146 972,26 грн, на яку позивачем нараховано 24 361,15 грн пені, 1461,66 грн - 3 % річних та 4409,16 грн інфляційних втрат.

Відповідач у відзиві на позов повідомив про проведення розрахунків на суму 146972,26 грн. Вказав, що на підставі умов договору № 006 від 11.08.2021 позивач зобов`язувався поставити матраци для розміщення корів, заміри проводились останнім самостійно та замір прощі розміщення було розраховано 1054 м кв., однак після поставки товару і монтажу виявилася нестача близько 40 м кв., яку позивач обіцяв допоставити за окрему плату, але цього не виконав. Крім того, як зазначає відповідач, позивач зобов`язувався виконати роботи по монтажу матраців не пізніше 7 днів з дня поставки згідно п. 4.1 спірного договору, тобто до 17.12.2021, але виконав роботи тільки 16.06.2022 згідно акта виконаних робіт № 15 від 16.06.2022. Тобто в зв`язку з порушенням позивачем строку виконання робіт, відповідач також має можливість нарахувати штрафні санкції. Вказує, що позивач посилається на п. 10.4 договору необґрунтовано, не зазначає, умови яких саме пунктів розділу 4 правочину не виконано відповідачем. Відповідача стосуються п. 4.2 та п. 4.4, які не передбачають фінансових розрахунків. Отже за доводами відповідача, фінансові санкції, які нараховує позивач, є необґрунтованими.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

11.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лакталюкс» (далі - Постачальник) та Приватним акціонерним товариством «Чернігівське головне підприємство по племінній справі в тваринництві» (далі - Покупець) укладено договір № 006 (далі - Договір) (а.с. 12-18).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов`язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором, поставити покупцю товар та виконати роботи по введенню в експлуатацію (інсталяція) поставленого товару, надалі роботи, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар, а також прийняти та оплатити товар, а також прийняти та оплатити виконані роботи.

Пунктом 1.2 Договору сторони обумовили, що асортимент та кількість товару вказується в Додатку № 1, вартість та строки виконання робіт вказується в Додатку № 2, який є невід`ємною частиною Договору.

Згідно із п. 1.3 Договору у відповідності до ст. 628 Цивільного кодексу України, даний договір є змішаним договором, який містить в собі елементи різних договорів, а саме договору поставки та договору на виконання робіт.

Загальна сума Договору складає вартість всього поставленого товару та вартість всіх виконаних робіт згідно всіх Додатків, підписаних сторонами в рамках дії даного договору (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 2.4 Договору загальна сума цього Договору складає 2 599 543,44 грн, що є еквівалентом 82 212,00 Євро, в тому числі ПДВ - 433 257,24 грн.

Згідно із п. 3.1 Договору умови поставки товару: DDP (за адресою: с. Довжик, Чернігівський район, Чернігівська область), згідно правил Інкотермс в редакції 2010 року.

Пунктами 4.1, 4.2 Договору сторони визначили, що постачальник зобов`язується виконати роботи в строки та за адресами об`єктів покупця, узгоджені сторонами у відповідному Додатку, не пізніше 7 днів з дня поставки товару. Належне виконання постачальником робіт по введенню в експлуатацію (укладка) оформляється (підтверджується) шляхом підписання сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 5.1 Договору оплата по цьому договору здійснюється банківським переказом на рахунок постачальника в українських гривнях за наступними умовами:

20 % - 519 908,69 грн, що еквівалентом 16 442,40 Євро, в тому числі ПДВ 86 651,45 грн після підписання Договору;

70 % - 1 819 680,41 грн, що еквівалентом 57 548,40 Євро, в тому числі ПДВ 303 280,07 грн, після отримання сповіщення про готовність товару до відвантаження;

10 % - 259 954,34 грн, що є еквівалентом 8221,20 Євро, в тому числі ПДВ 43 325,72 грн, після підписання Акта виконаних робіт.

Згідно із п. 8.1 Договору передача (приймання-здача) товару і приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами з підписанням видаткової та товарно-транспортної накладної.

Відповідно до п. 10.1 Договору у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Пунктом 10.4 Договору у разі невиконання покупцем умов пункту 4 Договору покупець виплачує постачальнику пеню, яка нараховується з моменту прострочення платежу у розмірі подвійної діючої облікової ставки НБУ (на день нарахування пені) за кожен день прострочення згідно чинного законодавства.

Цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 13.1 Договору).

Між сторонами підписано Додаток № 1 до Договору «Кількість та ціна» (а.с. 19), згідно якого загальна сума Договору складає 2 469 564,16 грн, що є еквівалентом 78 101,33 Євро, в тому числі ПДВ - 411 594,03 грн. Товар, який поставляється - матрац ЛУІЗІАНА, Франція, безшовний, в кількості 1054 м кв., за ціною 2343,04 грн за одиницю з ПДВ.

Позивачем на виконання умов Договору поставлено відповідачу товар по видатковій накладній № 16 від 09.12.2021, який останній отримав на загальну суму 2 469 564,16 грн (а.с. 21).

Вказана накладна підписана та скріплена печатками сторін.

16.06.2022 між сторонами підписано та скріплено печатками акт надання послуг № 15, згідно якого позивачем було виконано відповідачу монтажні роботи по Договору загальною вартістю 154 972,26 грн (а.с. 20).

В акті зазначено, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання (надання послуг) не має.

Отже, позивачем було виконано зобов`язання по Договору на загальну суму 2 624 536,42 грн.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, відповідач частково виконав зобов`язання по оплаті згідно умов Договору на суму 2 477 564,16 грн.

Заборгованість на дату подання позову до суду становила 146 972,26 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 08/08/22р від 08.08.2022, в якій просив останнього оплатити суму боргу в розмірі 146 972,26 грн протягом 7 днів з дня отримання претензії, зазначив, що в разі неоплати буде змушений звернутися до суду з відповідними вимогами про стягнення боргу з урахуванням штрафних санкцій. Додано докази направлення відповідачу вказаної претензії.

Позивач зазначає про оплату відповідачем заборгованості у сумі 146 972,26 грн платіжними дорученнями № 326 від 09.12.2022, № 339 від 12.12.2022, № 1364 від 14.12.2022. Однак вказані докази оплати суду не надано.

Отже відповідач повністю розрахувався за поставлену продукцію, однак порушив строки оплати відповідно до умов Договору.

Відповідачем надано в якості доказів оплати платіжне доручення № 339 від 10.12.2022 на суму 50 000,00 грн з призначенням платежу «за виконані роботі зг. дог. № 006 від 11.08.2021», платіжне доручення № 1364 від 13.12.2022 на суму 50 000,00 грн з призначенням платежу «за виконані роботі зг. дог. № 006 від 11.08.2021», платіжне доручення № 1364 від 14.12.2022 на суму 50 000,00 грн з призначенням платежу «за виконані роботі зг. дог. № 006 від 11.08.2021».

Відповідачем також надано картку рахунку № 631 за період з 01.12.2022 по 23.12.2022.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасної оплати по Договору, а тому позивачем нараховано та заявлено до стягнення 24 361,15 грн пені, 1461,66 грн - 3 % річних та 4409,16 грн інфляційних втрат.

Оцінка суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За своєю суттю спірний договір є змішаним договором: договором поставки товару та договором підряду - виконання робіт по введенню в експлуатацію (інсталяція) поставленого товару.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 ст. 254 Цивільного кодексу України визначено якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо порушення відповідачем зобов`язань по Договору.

Як встановив суд, позивачем було виконання зобов`язання по спірному Договору на загальну суму 2 624 536,42 грн: поставлено відповідачу товар на суму 2 469 654,16 грн по видатковій накладній № 16 від 09.12.2021 та виконано роботи на суму 154 972,26 грн згідно акту надання послуг № 15 від 16.06.2022, а останнім частково виконано свої зобов`язання по оплаті в сумі 2 477 564,16 грн.

Залишок заборгованості за виконані роботи на момент подання позову складав 146 972,26 грн, який було сплачено відповідачем після відкриття провадження у справі в грудні 2022 року.

Пунктом 5.1 Договору сторони передбачили, що оплата по цьому договору здійснюється наступним чином: 20 % - 519 908,69 грн - після підписання Договору; 70 % - 1 819 680,41 грн - після отримання сповіщення про готовність товару до відвантаження; 10 % - 259 954,34 грн- після підписання Акта виконаних робіт.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 Цивільного кодексу України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно ч. 2 ст. 252 Цивільного кодексу України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Системний аналіз наведених правових норма дає підстави для висновку, що словесна конструкція терміну «після підписання Акта виконаних робіт» має розцінюватись як термін, з настанням якого у відповідача виникає зобов`язання по оплаті.

Оскільки акт надання послуг підписаний сторонами 16.06.2022, то і зобов`язання відповідача по оплаті мало бути виконано 16.06.2022, отже прострочення виконання зобов`язань по оплаті в сумі 146 972,26 грн починається з 17.06.2022.

Відповідачем суму заборгованості у розмірі 146 972,26 грн сплачено після відкриття провадження у справі, проте допустив порушення строків здійснення такої оплати, встановлених умовами Договору.

В якості доказів оплати відповідачем також додано платіжне доручення № 1364 від 14.12.2022 на суму 50 000,00 грн з призначенням «за виконані роботі зг. дог. № 006 від 11.08.2021».

Суд не приймає вказане платіжне доручення до уваги з огляду на наступне.

Згідно п. 27 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжниж послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 163 від 29.07.2022, надавач платіжних послуг платника в платіжній інструкції, оформленій ініціатором у паперовій формі заповнює реквізити "Дата прийняття до виконання" і "Дата виконання" та засвідчує їх власноручним підписом уповноваженого працівника надавача платіжних послуг платника.

Згідно підпункту 5, 8 п. 6 вказаної вище Інструкції ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та/або подання відповідної платіжної інструкції, уключаючи застосування платіжного інструменту. До ініціаторів належать платник, отримувач, стягувач, обтяжувач; надавач платіжних послуг - надавач платіжних послуг, у якому відкритий рахунок платника/отримувача/стягувача для виконання платіжних операцій (далі - надавач платіжних послуг платника/отримувача/стягувача). До надавачів платіжних послуг належать банки та небанківські надавачі платіжних послуг.

Отже, у платіжній інструкції повинно бути зазначено дату прийняття її до виконання, дату її виконання, які засвідчуються власноручним підписом уповноваженого працівника.

Однак, надане відповідачем платіжне доручення № 1364 від 14.12.2022 не містить ані дати прийняття до виконання, ані дати виконання, ані власноручного підпису уповноваженого працівника банку, та має той же номер (№1364), що і платіжне доручення від 13.12.2022, а тому не може свідчити про здійснену часткову оплату на суму 50 000,00 грн в рахунок погашення заборгованості по спірному договору.

Крім того, у наданій відповідачем картці по рахунку № 631 за період з 01.12.2022 по 23.12.2022 по контрагенту ТОВ «Лакталюкс», міститься інформація про списання з банківського рахунку 09.12.2022 - 46 972,26 грн, 12.12.2022 - 50 000,00 грн, 14.12.2022 - 50 000,00 грн, проте ще однієї операції по списанню з рахунку 50 000,00 грн відповідачем не відображено.

Разом з тим, сторони у своїх заявах (відзиві на позов та заяві про зменшення позовних вимог, відповідно) вказують про оплату здійснену відповідачем в рахунок погашення заборгованості у розмірі 146 972,26 грн, а не у розмірі 150 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Отже, сума оплати, яка здійснена відповідачем в рахунок погашення заборгованості, підтверджена матеріалами справи та визнана учасниками справи, становить 146 972,26 грн.

Суд не приймає доводи відповідача щодо неповного виконання позивачем зобов`язань по спірному договору, оскільки відповідачем не надано належних доказів, які б підтверджували вказані обставини, та крім того, саме відповідачем підписано акт наданих послуг без зауважень по об`єму, якості та строкам виконання робіт.

Щодо заявленої до стягнення пені.

Враховуючи порушення відповідачем строків оплати вартості виконаних робіт по Договору, позивач нарахував та заявив до стягнення 24 361,15 грн пені за період з 17.06.2022 по 15.10.2022 від вартості, оплату якої прострочено.

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно зі ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Зі ст. 230 Господарського кодексу України випливає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», статтею 3 якого передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 10.4 Договору у разі невиконання покупцем умов пункту 4 Договору покупець виплачує постачальнику пеню, яка нараховується з моменту прострочення платежу у розмірі подвійної діючої облікової ставки НБУ (на день нарахування пені) за кожен день прострочення згідно чинного законодавства.

Суд не приймає доводи відповідача щодо необґрунтованого посилання позивача на п. 10.4 спірного договору, яким передбачено застосування господарської санкції у виді пені за невиконання покупцем умов п. 4 Договору, з огляду на наступне.

Проаналізувавши зміст п. 10.4 Договору, суд доходить висновку про допущення сторонами описки у змісті даного пункту з посиланням на пункт 4 Договору - «Умови виконання робіт», а не на пункт 5 Договору - «Порядок розрахунків», оскільки за змістом пункту 10.4 Договору мова йде про нарахування пені саме з моменту прострочення платежу.

Крім того, зміст пункту 10.4 спірного правочину відповідає нормам щодо порядку нарахування згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

Як вбачається з наведеного розрахунку, позивач здійснив нарахування пені за 121 день.

Разом з тим, за перерахунком суду розмір пені є більшим, ніж обраховано та заявлено позивачем до стягнення.

За приписами ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог та не може самостійно змінювати предмет позову в частині ціни позову, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі, тобто у розмірі 24 361,15 грн.

Щодо заявлених до стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.

Позивач також просить стягнути з відповідача 1461,66 грн - 3 % річних за період з 17.06.2022 по 15.10.2022 та 4409,16 грн інфляційних втрат за період з липня 2022 року по вересень 2022 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Перерахований судом розмір 3 % річних є більшим, ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем.

За приписами ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог та не може самостійно змінювати предмет позову в частині ціни позову, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі, тобто у розмірі 1461,66 грн.

Перерахований судом розмір інфляційних втрат є більшим, ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем.

За приписами ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог та не може самостійно змінювати предмет позову в частині ціни позову, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі, тобто у розмірі 4409,16 грн.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2022 року становив 2481,00 грн.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні з позовною заявою було заявлено вимогу майнового характеру, яка становила 177 204,23 грн. Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2700,00 грн. згідно платіжного доручення №63 від 13.10.2022.

Оскільки суд прийняв зменшення позивачем позовних вимог, тому має місце нова ціна позову - 30 231,97 грн, за яку у відповідності до п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір повинен складати 2481,00 грн (не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Отже, сума переплати позивачем судового збору становить 219,00 грн.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).

Оскільки відповідне клопотання щодо повернення судового збору, сплаченого при поданні позову, від позивача до суду не надходило, тому підстави для повернення останньому судового збору саме цим рішенням суду відсутні.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у розмірі 2481,00 грн.

Щодо інших судових витрат позивача.

Частиною 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Згідно зі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У позовній заяві позивачем наведено попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач поніс і очікує понести, згідно якого витрати на професійну правничу допомогу становлять 17 000,00 грн.

Як докази витрат на професійну правничу допомогу позивач надав: копію договору № 121022/1 про надання правових (юридичних) послуг від 12.10.2022, укладеного з адвокатом Захарчук К.О. (далі - Договір); копію замовлення № 2 від 14.10.2022 надання правових (юридичних) послуг; копію рахунку на оплату № 1410/2022 від 14.10.2022 на суму 17 000,00 грн; копію акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 281022/2/Акт від 28.10.2022; ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АР № 1101417 від 17.10.2022 на ім`я адвоката Захарчук К.О.; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП 002117 від 09.04.2019 на ім`я Захаручук К.О..

Згідно з п. 1.1 Договору за цим договором виконавець приймає зобов`язання надати правові (юридичні) послуги замовнику, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані правові (юридичні) послуги виконавцем на умовах та в строки, що передбачено умовами цього Договору.

Конкретний перелік, вид, строки надання, ціна і загальна вартість послуг узгоджуються сторонами в спільно підписаних Замовленнях до цього Договору, які є його невід`ємними частинами (п. 1.2 Договору).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що здача-приймання наданих правових (юридичних) послуг за цим Договором оформлюється Актом здачі-прийняття наданих послуг.

Відповідно до п. 4.1, 4.2 Договору вартість правових послуг, що надаються на умовах цього Договору, визначаються сторонами в замовленні відповідно до підпункту 1.2 цього Договору. Оплата правових послуг здійснюється замовником на розрахунковий рахунок виконавця в національній валюті - гривня, у відповідності з порядком, визначеним у спільно підписаних Сторонами Замовленнях, та відповідно до виставленого виконавцем рахунку.

Згідно п. 1.1, 1.2 Замовлення № 2 на надання правових (юридичних) послуг від 14.10.2022, правовими послугами, що надаються замовнику є врегулювання у судовому порядку спору між замовником та ПАТ «Чернігівське головне підприємство по племінній справі в тваринництві» (код ЄДРПОУ 00709773) щодо стягнення суми заборгованості за договором поставки № 006 від 11.08.2021. Правовий аналіз документів. Підготовка позовної заяви. Супроводження розгляду позовної заяви у суді першої інстанції.

Вартість правових послуг, що надаються замовнику є фіксованою та складає 17 000,00 грн (п. 2 Замовлення).

Відповідно до п. 2.3 Замовлення загальна вартість послуг, вказаних в п. 1.1-1.2 Замовлення, сплачується замовником виконавцю шляхом 100 % оплати у безготівковій формі на рахунок виконавця протягом 30 днів з дня прийняття рішення судом першої інстанції.

28.10.2022 Адвокат та позивач підписали акт здачі-приймання № 281022/2/Акт наданих послуг, у якому зазначено, що виконавцем були виконані послуг надання правової допомоги згідно п. 1.1-1.2 Замовлення від 14.10.2022 до Договору № 121022/1 від 12.10.2022 на суму 17 000,00 грн.

За таких обставин суд вважає, що позивачем підтверджено належними доказами фактичні витрати на професійну правничу допомогу за надані адвокатом послуги у розмірі 17 000,00 грн.

Заяви про неспівмірність або клопотання про зменшення витрат відповідача на професійну правничу допомогу від відповідача не надходило.

Оскільки позов задоволено повністю, стягненню з відповідача підлягають витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 17 000,00 грн.

Керуючись ст. 14, 73-80, 86, 129, 130, 231, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Чернігівське головне підприємство по племінній справі в тваринництві» (код ЄДРПОУ 00709773, вул. Чернігівська, 16А, с. Довжик, Чернігівський район, Чернігівська область, 15511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакталюкс» (код ЄДРПОУ 44258086, вул. Павлоградська, 18, с. Лукаші, Броварський район, Київська область, 07513) 24 361,15 грн пені, 1461,66 грн - 3 % річних, 4409,16 грн інфляційних втрат, 2481,00 грн витрат зі сплати судового збору та 17 000,00 грн судових витрат на професійну правову допомогу адвоката.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В. В. Шморгун