Рішення
від 13.10.2022 по справі 450/1518/20
ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/1518/20 Провадження № 2/450/930/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2022 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Мельничук І. І.

секретаря судового засідання Покидько Л. Р.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Пустомити цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 ,Сокільницької сільськоїради Пустомитівськогорайону Львівськоїобласті,Головного управлінняДержгеокадастру уЛьвівській області,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет споруна сторонівідповідача Управліннядержавної реєстраціїюридичного департаментуЛьвівської міськоїради,про визнаннянедійсною таскасування державноїреєстрації прававласності земельноїділянки, -

в с т а н о в и в :

позивач звернулася до суду з позовом, в якому уточнивши свої позовні вимог просить суд Скасувати державну реєстрацію права власності земельної ділянки кадастровий номер 4623686400:01:003:1054, проведену Управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради 14.02.2020 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2035080146236.

В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НЛ №908418 від 29 березня 2011 року, та розташована у АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 4623686400:01:003:0576), з однією сторони межувала із землями загального користування (дорогою). Саме по даній дорозі забезпечується заїзд до житлового будинку позивачки (із приналежними господарськими будівлями). Однак, на початку травня цього року донька позивачки в розмові з донькою сусідки ОСОБА_4 (відповідач-1) дізналась про те, що найближчим часом заїзд до житлового будинку позивачки буде перекрито та відгороджено: цю дорогу ОСОБА_4 приєднала до своєї земельної ділянки та приватизувала. Враховуючи, що вказана вище дорога, якою позивачка та члени її родини користуються як заїздом до будинку з моменту набуття права власності на будинок та земельну ділянку, належить до земель загального користування с. Сокільники, передача її у приватну власність є незаконною. Крім того, в порушення вимог земельного законодавства України при виділенні земельної ділянки у власність відповідачки ОСОБА_4 з позивачкою і як суміжним власником земельної ділянки жодним чином не було погоджено межі такої земельної ділянки (що є обов`язковим при такому виділенні). Більше того, таке виділення фактично позбавило ОСОБА_1 можливості повноцінного доступу (проїзду) до її ж земельної ділянки (господарства в цілому), а також належної експлуатації та обслуговування розташованих на земельній ділянці житлового будинку, господарських будівель і споруд.

27.05.2020 року відкрито провадження у справі.

23.06.2020 року на адресу суду надійшов відзив від представника відповідача Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, в якому представник відповідача просить в задоволенні позовних вимог до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області відмовити, оскільки відповідач не має повноважень, щодо державної реєстрації права власності на землю, а відтак і не проводило її, тому є неналежним відповідачем у справі.

23.06.2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заява відповідача ОСОБА_4 , в якому остання просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування покликається на те, що ОСОБА_4 , зареєстрована та проживаю у будинку АДРЕСА_1 з дня свого народження. З 1956 року у даному будинку проживала її мати, ОСОБА_5 , про що свідчать записи в будинковій книзі. Рішенням Сокільницької сільської ради Пустомитівського району, Львівської області № 36 від 28.08.2002 р. надано дозвіл на присвоєння окремого поштового номера житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_6 , та дозволено оформити право власності на вказаний житловий будинок. Після смерті матері позивачки, рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 21.09.2009 р. справа № 2-1595/09) визнано за ОСОБА_4 право власності на будинковолодіння під АДРЕСА_2 Пустомитівського районного суду Львівської області в цілому, яке вона у встановленому законом порядку зареєструвала за собою, (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 06.08.2010 р.). 10.06.2019 р. Сокільницькою сільською радою (комісією в складі землевпорядника Кузика К., юриста Лемехи Л., спеціаліста Ожібка Р., депутата Ганц П.) в її присутності було проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_3 . В результаті обстеження земельної ділянки порушень, зауважень не виявлено, відсутні документи, що підтверджують державну реєстрацію права власності чи права постійного користування або права оренди земельної ділянки, про що складено акт :бстеження земельної ділянки № 1309 від 10.06.2019 р. 19.11.2019 р. рішенням № 834 Сокільницької сільської ради вирішено: затвердити акт обстеження від 10.06.2019 р. за № 1309. 20.12.2019 р, рішенням № 857 Сокільницької сільської ради вирішено: затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передати у приватну власність земельну ділянку площею 0,0390 га. за кадастровим номером 4623686400:01:003:1054 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_2 на території Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області гр. ОСОБА_4 . На підставі даного рішення, 14.02.2020 р. ОСОБА_4 було зареєстровано у встановленому законом порядку право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_3 , кадастровий номер 4623686400:01:003:1054, площею 0,039 га., що стверджується витягом з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 200979057 від 19.02.2020 р. У Сокільницькій сільській раді відсутні будь-які документи, які б свідчили про той факт, що частина земельної ділянки, яку я приватизувала відноситься до земель загального користування чи перебувала у власності інших осіб, та будь-якої містобудівної документації, яка передбачає на даній місцевості розташування, під`їзду, до будинків по АДРЕСА_4 , позивачем не надано. Зазначає, що вказана позивачем земельна ділянка ніколи не слугувала постійним проїздом до будинковолодіння позивача, та в позивача є можливість заїжати до свого будинковолодіння з АДРЕСА_4 , не заїждаючи у спірний проїзд. Між відповідачем, чи її матір`ю з ОСОБА_1 не укладалось договору на право тимчасового користування землею. Ще з орієнтовно з 1956 року сім`я відповідача користувалась даною земельною ділянкою для проходу та проїзду до свого житлового будинку. При цьому, позивач не позбавлений був реалізувати своє право проходу та проїзду до належної йому земельної ділянки шляхом встановлення земельного сервітуту. Саме ці підстави дозволяють зробити припущення, що жодних прав позивача не було порушено. Реєстрація даного об`єкту нерухомого майна (земельної ділянки з присвоєним їй кадастровим номером 4623686400:01:003:1054), так і реєстрація права власності на вказану земельну ділянку, здійснені на підстав чинних рішень Сокільницької сільської ради, і у даному випадку відсутні підстави для скасування державної реєстрації права власності. Право власності відповідача за принципом презумпції правомірності і дійсності правочинів є дійсним, набуте нею на законних підставах, і тому його реєстрація вважається законною.

У поданій 30.07.2020 року на адресу суду відповіді на відзив позивач вказує, що до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, зокрема, належать землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо) (ч.4 ст.83 ЗК України). Оскільки вказана вище дорога (заїзд) належить до земель загального користування с. Сокільники (про що було зазначено у позовній заяві), то передачу її у приватну власність було здійснено Сокільницькою сільською радою незаконно. Приймаючи рішення №834 від 19 листопада 2019 року «Про затвердження акту погодження меж земельної ділянки», Сокільницька сільська рада діяла не в порядку та не у спосіб, передбачений законодавством України, тобто поза межами своїх повноважень. А тому дане рішення є нікчемним і братися до уваги судом не може. При виділенні земельної ділянки у власність відповідачки з позивачкою (як і з іншими сусідами) жодним чином не було погоджено межі такої земельної ділянки. Якщо б таке погодження меж із нею як суміжним власником відбулось (в частині приєднання дороги), їй, відповідно, надали б змогу аргументовано довести факт неможливості проведення такої приватизації. Згідно наданих суду копій документів земельна ділянка позивачки з однієї сторони межує із земельною ділянкою ОСОБА_7 , а з іншої (протилежної) - із землями загального користування (дорогою). Отже, Сокільницька сільська рада з порушенням вимог чинного законодавства передала у приватну власність ОСОБА_4 частину земельної ділянки (дорогу) із земель загального користування, а тому реєстрація права власності проведена без законних підстав на частину земельної ділянки із земель загального користування, що є підставою для скасування такої реєстрації.

06.08.2020 року у запереченні на відповідь на відзив відповідач зазначає, що стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною, а тому відсутність такої не є перешкодою для завершення процедури приватизації земельної ділянки. Наявність обмежень на земельній ділянці, що мали б наслідком передачу ОСОБА_4 , у власність земельної ділянки з відповідними остереженнями, або ж відмову у передачі їй у власність цієї земельної, не було встановлено. Ситуаційна схема розташування садиби ОСОБА_8 в с. Сокільники, як доказ існуючого спільного проїзду між двома земельними ділянками відповідача та позивача, не можна брати до уваги, оскільки з даного документу не можливо встановити коли, ким і для чого він був виготовлений, окрім цього, на даній схемі взагалі відсутнє будинковолодіння відповідача, яким її сім`я володіла ще з 1956 р.

06.08.2020 року прийнято до розгляду уточнення позовних вимог від 06.08.2020 року та залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача Управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради.

19.03.2021 року справу призначено до судового розгляду.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що належна йому земельна ділянка межує із дорогою. Батьки свідка купили половину будинку у родини Сеню. Батько віддав частину земельної ділянки для встановлення спільного проїзду. Межі земельної ділянки ОСОБА_4 із суміжними землевласниками не погоджувались. Позивачка у справі ОСОБА_1 окремого заїзду до земельної ділянки не має.

Свідок ОСОБА_10 сусід сторін ствердив наявність спільного заїзду, який зараз закритий брамою.

Свідок ОСОБА_11 яка є дочкою позивачки, суду повідомила, що спілкується із донькою відповідача у справі, яка повідомила, що частину будинку відповідача хочуть продати разом із спільним заїздом.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є спільний проїзд. ОСОБА_1 не має іншого заїзду на належну їй земельну ділянку. Спільним заїздом користуються дві сторони у справі, що може також підтвердити ОСОБА_9 .

Свідок ОСОБА_13 , який є землевпорядником, пояснив, що земельна ділянка ОСОБА_4 була сформована останньої після сформованих земельних ділянок сусідів. Цільове призначення земельної ділянки ОСОБА_4 не змінювалось. Вказав, що по генплану села проїзду загального користування не було.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали з підстав наведених у позовній заяві та відповіді на відзив, просять позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив, дав пояснення аналогічні наведеним у відзиві на позовну заяві та запереченні на відповідь на відзив, просить в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, подав заяву про розгляд справи у його відсутності. При вирішенні спору покладаються на розсуд суду.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Львівській області в судове засідання не з`явився у поданому відзиві просить в задоволенні позовних вимог до відповідача відмовити.

Представник третьої особи Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоч був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення сторін, їх представників, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, вважає, що позов слід задоволити з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

З копії Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НЛ №908418 від 29 березня 2011 року, який зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №462360001002859 встановлено, що ОСОБА_1 , є власницею земельної ділянки площею 0,0719 та, розташованої у АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 4623686400:01:003:0576.

З цього ж Державного акта вбачається, що земельна ділянка з однієї сторони межує із земельною ділянкою ОСОБА_7 , а з іншої (протилежної) - із землями загального користування (дорогою).

Таким чином з наявних в матеріалах справи копій Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НЛ №908418 від 29 березня 2011 року, який зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №462360001002859; Державного акта на право власності на земельну ділянку (серія ЯБ №343498) (власник - ОСОБА_9 ) за кадастровим номером №4623686400:01:003:0100; Державного акта про право приватної власності на землю, виданому ОСОБА_8 від 23.07.1997 року; «Ситуаційна схема розташування садиби ОСОБА_8 в с. Сокільники»; договору дарування житлового будинку та земельної ділянки від 08 жовтня 2010 року (зареєстрований в реєстрі за №2054) встановлено, що земельна ділянки ОСОБА_1 з однієї сторони межує із земельною ділянкою ОСОБА_7 , а з іншої (протилежної) - із землями загального користування (дорогою).

Вказане також ствердили допитані в судовому засіданні свідки, а також вбачається із наявних в матеріалах справи копій фото світлин, належність яких до вказаного місця знаходження спірного заїзду сторонами не спростовано.

Разом з тим судом встановлено, що 19.11.2019 р. рішенням № 834 Сокільницької сільської ради затверджено акт обстеження від 10.06.2019 р. за № 1309 та 20.12.2019 року рішенням № 857 Сокільницької сільської ради затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0390 га. за кадастровим номером 4623686400:01:003:1054 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_2 , на території Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_4 відповідачу.

На підставі даного рішення, 14.02.2020 р. зареєстровано право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку по АДРЕСА_3 , кадастровий номер 4623686400:01:003:1054, площею 0,039 га., що стверджується витягом з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 200979057 від 19.02.2020 р.

З технічної документації землеустрою, зокрема Плану встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_4 вбачається, що така межує зокрема із землями ОСОБА_14 (від А до Б) та землями ОСОБА_15 (від Г. Д.).

Таким чином встановлено, що затверджуючи проект землеустрою виготовленого СПД ОСОБА_16 Сокільницькою сільською радою в порушення наявних меж власників суміжних земельних діяльно допущено порушення в частині віднесення земель загального користування (дороги) зі сторони ОСОБА_1 та віднесено спірний заїзд до земельної ділянки відповідача ОСОБА_4 .

Вказане також стверджується наявним в матеріалах справи копіями технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної діяли ОСОБА_9 .

Відповідно до ч. 1 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Згідно ч. 2 ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Відповідно до ч. 4 ст.83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, зокрема, належать землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці,проїзди,шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Частина 3 та 4 тієї ж статті ЗК вказує, що сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Задоволюючи позов суд також враховує, що станом на час надання рішення ОСОБА_4 на розробку технічної документації із виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власності у 2019 році, технічна документація із встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_9 вже була розроблена, право власності на земельні ділянки за вказаними особами було зареєстроване, чому передувало присвоєння їм кадастрових номерів, тобто здійснено усі необхідні процедури для реєстрації земельних ділянок та засвідчення набуття вказаними особами прав на такі.

Враховуючи наведене вище рішенням № 857 Сокільницької сільської ради від 20.12.2019 року, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0390 га. за кадастровим номером 4623686400:01:003:1054 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_2 , на території Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_4 ухвалено із порушенням чинного земельного законодавства.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому п. п. «а» п. 2 ч. б ст. 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно з ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що «якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов`язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система» (пункти 34-35).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на вище наведене, беручи до уваги, визначений законом порядок здійснення реєстрації права власності на нерухому майно, що діяв в момент такої реєстрації, враховуючи встановлені судом обставини, що підтверджені наявними у справі доказами, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає що позов слід задоволити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати, які складаються із судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-82, 141, 158, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 задоволити.

Скасувати державну реєстрацію права власності земельної ділянки кадастровий номер 4623686400:01:003:1054, проведену Управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради 14.02.2020 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2035080146236.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення складено 21.10.2022 року.

СуддяІ. І. Мельничук

Дата ухвалення рішення13.10.2022
Оприлюднено18.01.2023

Судовий реєстр по справі —450/1518/20

Постанова від 24.04.2023

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Ванівський О. М.

Постанова від 24.04.2023

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Ванівський О. М.

Ухвала від 07.03.2023

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Ванівський О. М.

Ухвала від 20.02.2023

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Ванівський О. М.

Рішення від 13.10.2022

Цивільне

Пустомитівський районний суд Львівської області

Мельничук І. І.

Рішення від 13.10.2022

Цивільне

Пустомитівський районний суд Львівської області

Мельничук І. І.

Ухвала від 21.10.2020

Цивільне

Пустомитівський районний суд Львівської області

Мельничук І. І.

Ухвала від 27.05.2020

Цивільне

Пустомитівський районний суд Львівської області

Мельничук І. І.

Ухвала від 27.05.2020

Цивільне

Пустомитівський районний суд Львівської області

Мельничук І. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні