Постанова

від 20.12.2022 по справі 911/488/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2022 р. Справа№ 911/488/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Алданової С.О.

Буравльова С.І.

за участю секретаря судового засідання Яценко І.В.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 20.12.2022

від позивача: не з`явились

від відповідача: Маркушев Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробний Комплекс-Миронівка"</a> та Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі"

на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2022 (повний текст рішення складено 01.09.2022)

у справі №911/488/21 (суддя - Шевчук Н.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробний Комплекс-Миронівка"</a>,

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"

про визнання договору укладеним,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 25.08.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробний Комплекс-Миронівка"</a> б/н від 22.06.2021 про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/488/21 задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробний Комплекс-Миронівка"</a> 30 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині у заяві відмовлено.

Судове рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що зазначений розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката на рівні 61 550,00 грн. є завищеним та неспівмірним із об`ємом та кількістю наданих адвокатом послуг, що в свою чергу не може бути підставою для надмірного збагачення.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" подало апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2022, в якій просить суд апеляційну скаргу задовольнити. Скасувати частково додаткове рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2022 року у справі № 91//488/21 в частині стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ""Агропереробний Комплекс-Миронівка" 30 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Ухвалити нове додаткове рішення в цій частині, відповідно до якогоо зменшити заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропереробний Комплекс-Миронівка" розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі", до 20 000 грн.00 коп.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема апелянт вказує, що враховуючи принцип розумності та справедливості, вартість наданої правничої допомоги позивачу має становити не більше 20 000,00 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропереробний Комплекс-Миронівка"</a> подало апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2022, в якій просить суд змінити додаткове рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2022 та стягнути з ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" на користь ТОВ "Агропереробний Комплекс-Миронівка" 56 160 грн. судових витрат на надання професійної правничої допомоги у справі №911/488/21 та 2270 грн. судового збору, сплаченого при апеляційному оскарженні ухвали Господарського суду Київської області від 20.12.2021.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вказує, що заявлений до відшкодування обсяг наведеної правової допомоги адвоката є розумним та співмірним витраченому часу.

Також апелянт зазначає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробний Комплекс-Миронівка"</a> від 22.06.2021 про стягнення судових витрат була залишена без розгляду ухвалою Господарського суду Київської області від 20.12.2021, проте, постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 вищевказану ухвалу було скасовано, а також доручено Господарському суду Київської області за результатами розгляду заяви здійснити розподіл судових витрат у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги ТОВ "Агропереробний Комплекс-Миронівка", однак, суд першої інстанції наведене рішення в частині розподілу витрат на сплату судового збору в розмірі 2 270,00 грн. не виконав та цього питання не вирішив.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті та клопотання учасників апеляційного провадження

19.09.2022 від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга на рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2022.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2022 апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Ткаченко Б.О., суддів - Гаврилюк О.М., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/488/21. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

21.09.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробний Комплекс-Миронівка"</a> безпосередньо на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2022.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2021 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Ткаченко Б.О., суддів - Гаврилюк О.М., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 911/448/21 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Ткаченко Б.О., судді - Алданова С.О., Буравльов С.І.

В період часу з 03.10.2022 по 14.10.2022 та з 18.10.2022 по 24.10.2022 головуючий суддя Ткаченко Б.О. перебував на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2022 у справі № 911/488/21. Розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" призначено на 24.11.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробний Комплекс-Миронівка"</a> на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2022 у справі № 911/488/21. Об`єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробний Комплекс-Миронівка"</a> та Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" в одне апеляційне провадження. Розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробний Комплекс-Миронівка"</a> та Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" призначити на 24.11.2022.

24.11.2022 на адресу Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату для надання можливості висловити свою позицію.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2022 розгляд справи № 911/488/21 за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробний Комплекс-Миронівка"</a> ТА Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2022 призначено на 20.12.2022.

20.12.2022 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшла заява, відповідно до якої останній просить розгляд апеляційної скарги здійснювати за відсутності представника останнього.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 20.12.2022 з`явився представник відповідача, який проти доводів апеляційної скарги позивача заперечував, а також підтримав свою апеляційну скаргу з викладених в ній підстав.

Позивач в судове засідання 20.12.2022 представників не направив, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та справи повідомлявся належним чином.

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим неявка представників позивача не є перешкодою для розгляду апеляційних скарг.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких апеляційну скаргу не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, а тому суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційних скарг - відсутні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, в лютому 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропереробний Комплекс-Миронівка"</a> звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі", в якому з урахуванням останньої редакції заяви про уточнення позовних вимог № 01-0306 від 03.06.2021 просив визнати укладеним 11.01.2021 договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" та ТОВ "Агропереробний Комплекс-Миронівка".

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.06.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробний Комплекс-Миронівка"</a> до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" задоволено повністю, ухвалено:

- вважати укладеним договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські регіональні електромережі" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропереробний Комплекс-Миронівка" в редакції публічного договору, який оприлюднено на офіційному веб-сайті оператора системи розподілу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" за посиланням://www.dtek-krem.com.ua/ua/enter-contraсt#983 на умовах Договору про постачання електричної енергії № 220061028 від 09 грудня 2013 року (з додатками), який був укладений між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" та Публічним акціонерним товариством "Київобленерго";

- стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробний Комплекс-Миронівка"</a> судовий збір 2270,00 грн.

25.06.2021 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробний Комплекс-Миронівка"</a> надійшла заява б/н від 22.06.2021 про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просив стягнути з ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" на користь ТОВ "Агропереробний Комплекс-Миронівка" 61 550,00 грн витрат на правову допомогу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.12.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробний Комплекс-Миронівка"</a> б/н від 22.06.2021 про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/488/21 на підставі частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України залишено без розгляду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 ухвалу Господарського суду Київської області від 20.12.2021 у справі № 911/488/21 скасовано, а справу № 911/488/21 направлено до Господарського суду Київської області для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробний Комплекс-Миронівка"</a> б/н від 22.06.2021 про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.08.2022 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробний Комплекс-Миронівка"</a> про ухвалення додаткового рішення до розгляду та призначено судове засідання на 25.08.2022.

До початку судового засідання на електронну адресу суду від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" надійшли додаткові заперечення проти заяви про ухвалення додаткового рішення, в яких представник відповідача просив відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агропереробний Комплекс-Миронівка"</a> у задоволенні заяви про стягнення з ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" 61 550,00 грн. правничої допомоги.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи зокрема відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги.

Частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (1); розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (2).

За статтею 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), що подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як було встановлено апеляційною інстанцією в постанові від 14.06.2022, позивачем у позовній заяві наведено попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат, заявлено вимогу у прохальній частині позову про стягнення судових витрат, тобто подано відповідну заяву про їх стягнення, при цьому докази понесених судових витрат подані позивачем у межах п`ятиденного строку для подання таких доказів (22.06.2021).

Таким чином, позивачем дотримано вимоги частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається із матеріалів справи та перевірено колегією суддів, на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено копії таких документів: договір про надання правової допомоги від 18.09.2020, укладений між АО "Скляренко, Сидоренко та партнери" та ТОВ "Агропереробний Комплекс-Миронівка", додаток № 1 до договору про надання правової допомоги від 18.09.2020, рахунок-фактура № 21.02-14 від 15.02.2021, платіжне доручення № 118 від 18.02.2021, платіжне доручення № 197 від 09.04.2021, платіжне доручення № 239 від 20.04.2021, платіжне доручення № 278 від 14.05.2021, платіжне доручення № 312 від 28.05.2021, платіжне доручення № 370 від 22.06.2021, акт приймання-передачі виконаних робіт від 22.06.2021 за договором про надання правової допомоги б/н від 18.09.2020.

20.12.2021 до матеріалів справи позивачем були долучені пояснення з метою детальнішого аналізу наданого акта приймання-передачі виконаних робіт від 22.06.2021 з наведенням витраченого часу та вартості за кожною окремою позицією.

Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Так, з матеріалів справи вбачається що 18.09.2020 між АО "Скляренко, Сидоренко та партнери" (Об`єднання) та ТОВ "Агропереробний Комплекс-Миронівка" (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до пункту 1.1 якого Клієнт доручає, а Об`єднання зобов`язується за винагороду надати Клієнту чи іншим, погодженим сторонами особам правову допомогу, в тому числі щодо захисту Клієнта і вищевказаних осіб, представництва інтересів у правоохоронних та судових органах, а також у справах досудового (позасудового) врегулювання спорів.

Пунктом 1.2 Договору наведено перелік правової допомоги, яка надається за цим Договором.

Відповідно до пункту 3.1 Договору вартість правової допомоги визначається сторонами на підставі погодинних ставок працівників Об`єднання відповідно до загальної кількості годин, фактично витрачених на надання правової допомоги згідно цього Договору. Поточні погодинні ставки працівників Об`єднання наведені у Додатку № 1, який є невід`ємною частиною цього Договору. Загальна сума, що підлягає оплаті за надання правової допомоги, передбаченої цим Договором, зазначається у відповідному рахунку, що виставляється Об`єднанням, з нарахуванням податку на додану вартість відповідно до законодавства.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що за домовленістю сторін вартість правової допомоги в окремих випадках може бути визначена без застосування погодинних ставок, вказаних в п. 3.1 цього Договору.

Правова допомога вважається прийнятою з моменту підписання сторонами відповідного акта приймання-передачі або після закінчення встановленого п. 3.4 Договору строку для повідомлення про наявність зауважень щодо правової допомоги, якщо такі зауваження не були надані, - в залежності від того, яка подія настане раніше (пункт 3.6 Договору).

Цей Договір укладений на невизначений строк, набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (пункт 6.1 Договору).

Відповідно до Додатку № 1 до Договору про надання правової допомоги від 18.09.2020 визначено: погодинні ставки працівників Об`єднання партнери 3000 грн/год, адвокат/юрист/радник 2500 грн/год, помічник адвоката/помічник юриста 1500 грн/год; оплачуваний час мінімальний оплачуваний час складає 1/10 години; нарахування податку на суму рахунка, визначену відповідно до умов Договору, нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Згідно акта приймання-передачі виконаних робіт від 22.06.2021 за договором про надання правової допомоги від 18.09.2020 разом із таблицею розшифрування витраченого часу Адвокатським об`єднанням "Скляренко, Сидоренко та партнери" була надана на користь позивача правнича допомога з представництва інтересів позивача, а саме:

- підготовка позовної заяви про визнання договору укладеним з необхідними додатками, направлення копії позову відповідачу ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі", подання позову до Господарського суду Київської області (витрачено 4,3 год, загальна вартість з ПДВ 15 480,00 грн);

- участь у судовому засіданні в Господарському суді Київської області 18.03.2021 (витрачено 1 год, загальна вартість з ПДВ 3 600,00 грн);

- аналіз відзиву ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" на позов, підготовка відповіді на відзив, направлення копії відповіді на відзив відповідачу, направлення відповіді на відзив до Господарського суду Київської області (витрачено 3,1 год, загальна вартість з ПДВ 11 160,00 грн);

- ознайомлення з матеріалами справи № 911/488/21 у суді 12.04.2021 (витрачено 0,6 год, загальна вартість з ПДВ 2 160,00 грн);

- участь у судовому засіданні в Господарському суді Київської області 12.04.2021 (витрачено 0,5 год, загальна вартість з ПДВ 1 800,00 грн);

- підготовка та подання до Господарського суду Київської області заяви про уточнення та збільшення позовних вимог від 19.04.2021 (витрачено 0,5 год, загальна вартість з ПДВ 1 800,00 грн);

- підготовка та подання до Господарського суду Київської області клопотання про доручення доказу від 20.04.2021 (витрачено 0,8 год, загальна вартість з ПДВ 2 880,00 грн);

- участь у судовому засіданні в Господарському суді Київської області 22.04.2021 (витрачено 0,8 год, загальна вартість з ПДВ 2 880,00 грн);

- участь у судовому засіданні в Господарському суді Київської області 29.04.2021 (витрачено 0,8 год, загальна вартість з ПДВ 2 880,00 грн);

- підготовка та подання до Господарського суду Київської області клопотання про доручення доказу від 20.05.2021 (витрачено 0,4 год, загальна вартість з ПДВ 1 440,00 грн);

- участь у судовому засіданні в Господарському суді Київської області 20.05.2021 (витрачено 0,5 год, загальна вартість з ПДВ 1 800,00 грн);

- підготовка та подання до Господарського суду Київської області заяви про уточнення позовних вимог від 03.06.2021 (витрачено 1 год, загальна вартість з ПДВ 3 600,00 грн);

- підготовка та подання до Господарського суду Київської області пояснень від 03.06.2021 щодо судової практики (витрачено 0,7 год, загальна вартість з ПДВ 2 520,00 грн);

- участь у судовому засіданні в Господарському суді Київської області 03.06.2021 (витрачено 0,5 год, загальна вартість з ПДВ 1 800,00 грн);

- участь у судовому засіданні в Господарському суді Київської області 10.06.2021 (витрачено 0,6 год, загальна вартість з ПДВ 2 160,00 грн);

- участь у судовому засіданні в Господарському суді Київської області 17.06.2021 (витрачено 1 год, загальна вартість з ПДВ 3 600,00 грн).

Загальна вартість виконаних робіт та понесених витрат складає 61 550,00 грн. Сторони одна до одної претензій не мають. Ставка (тариф) згідно додатку № 1 до Договору про надання правової допомоги від 18.09.2020 (грн/год) до всіх позицій зазначених в акті взята у розмірі 3 000,00 грн/год.

Відповідач, в свою чергу, заперечував проти стягнення такої суми витрат на правову допомогу, так, в поданих до суду першої інстанції 07.07.2021 запереченнях проти ухвалення додаткового рішення відповідач просив зменшити суму грошової винагороди до 20 000,00 грн, а в поданих 25.08.2022 додаткових запереченнях взагалі просив відмовити в задоволенні такої заяви на суму 61 550,00 грн.

У поданих запереченнях відповідач зазначив, що заявлені витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені, що позивачем не дотримано, оскільки із долученого в якості доказу надання правової допомоги акта приймання-передачі виконаних робіт не вбачається за можливе встановити кількість витраченого часу на виконання вказаних робіт та хто саме (партнер, адвокат, помічник) виконував конкретні роботи. Договором про надання правової допомоги передбачено погодинну оплату наданих послуг, тоді як акт приймання-передачі виконаних робіт від 22.06.2021 містить лише перелік прийнятих робіт та загальну їх вартість. Також відповідач зазначив, що не можна вважати необхідними витрати на направлення копії позову/відповіді на відзив та такими що повинні бути оплачені відповідачем; заяви про уточнення позовних вимог, які подавались двічі позивачем свідчать про затягування розгляду справи з боку позивача; ознайомлення з матеріалами справи свідчить про необґрунтоване збільшення судових витрат, оскільки всі документи та докази відповідач направляв на адресу позивача; кількість засідань могла бути меншою, оскільки позивач заявляв клопотання (про призначення експертизи, про доручення додаткових доказів), які потім просив залишити без розгляду; спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку визнанням договорів укладеними, матеріали справи не містять великої кількості документів, а тому даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності. У зв`язку з викладеним відповідач просив відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Частинами третьою-шостою статті 126 Господарського процесуального кодексу України України визначено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) (1); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) (2); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (3); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (4).

Виходячи з аналізу вказаних статей для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен враховувати критерії складності справи, обсяг наданих адвокатом послуг, кваліфікації і досвіду адвоката, ціну позову, керуватися принципами розумності та справедливості.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розрізі поданої заяви, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про не доведеність позивачем доцільності та розумності таких витрат у розмірі 61 550,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи представництво інтересів позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробний Комплекс-Миронівка"</a> у Господарському суді Київської області здійснював адвокат Тригуб Андрій Юрійович на підставі ордеру серії КС № 806787 від 12.02.2021.

Згідно визначеної у Додатку № 1 до Договору про надання правової допомоги ставки погодинної роботи адвоката/юриста/радника, остання становить 2500 грн/год, тоді як згідно таблиці розшифрування часу та вартості витрачених адвокатом згідно акту виконаних робіт за кожною позицією правової допомоги, ставка вказана в розмірі 3 000,00 грн/год.

Разом з тим, колегія суддів констатує, що при розгляді заяви в суді першої інстанції матеріали справи не містили докази, які б вказували, що адвокат Тригуб А.Ю. є партнером Адвокатського об`єднання "Скляренко, Сидоренко та партнери".

Водночас, як вбачається із апеляційної скарги позивача та доданих до апеляційної скарги документів, позивачем додано в паперовому вигляді електронну сторінку об`єднання де наведено склад партнерів, в тому числі адвоката Тригуба А.Ю., також позивачем додано публікацію видання «Юридична газета Online» за 31.08.2018 із заголовком «Скляренко, Сидоренко та партнери» розширюють партнерський склад.

В обґрунтування не надання даних доказів до суду першої інстанції, позивач зазначає, що вони не були подані з поважних причин, оскільки представник відповідача у своїх письмових запереченнях, поданих до суду першої інстанції, не наводив доводів щодо нібито відсутності підтверджень статусу адвоката Тригуба А.Ю. в Адвокатському об`єднанні «Скляренко, Сидоренко та партнери» як його партнера, а тому у позивача не виникало необхідності в наданні будь-яких додаткових доказів на підтвердження такої обставини.

Колегія суддів вказує на те, що статтею 80 ГПК України чітко врегульовано порядок і строки подання доказів учасниками справи.

Так, згідно з ч. ч. 1, 2 та 3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ч. ч. 4 та 5 ст. 80 ГПК України).

У розумінні наведених положень докази, які підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем суду та належним чином обґрунтована.

У свою чергу, ст. 269 ГПК України, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Системний аналіз положень ст. ст. 80 та 269 ГПК України свідчить, що докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

Отже, така обставина як відсутність існування доказів на момент звернення до суду з відповідним позовом взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України незалежно від причин неподання таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення наведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №916/3130/17).

Частиною 8 ст. 80 ГПК України також передбачено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Водночас, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому, суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №756/1529/15-ц).

Відтак, суд апеляційної інстанції не вправі надавати оцінку вказаним доказам під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, так як наведені у них обставини не були відомі суду та учасникам справи на момент розгляду справи в суді першої інстанції, а отже не можуть впливати на оцінку законності чи обґрунтованості рішення.

Окрім цього, колегія суддів звертає увагу на положення ч. ч. 4 та 5 ст. 80 ГПК України та зазначає, що інша частина доказів, наданих як позивачем, так і відповідачем, існувала станом на час розгляду справи у суді першої інстанції та ухвалення рішення. Натомість, учасники справи не повідомляли суд першої інстанції про неможливість подання таких доказів у встановлений законом строк з об`єктивних причин для існування можливості встановлення судом додаткового строку для подання доказів.

На переконання колегії суддів, така обставина, як необхідність подання нових доказів у суді апеляційної інстанції на спростування позиції іншої сторони, викладеної в апеляційній скарзі чи відзиві, не може бути визнана поважною причиною неподання доказів у встановлений процесуальний строк. Надані докази існували станом на день подання позову та могли бути отримані учасниками справи, однак не подавалися останніми до суду першої інстанції разом з заявами по суті справи, а тому вказане виключає можливість їх прийняття судом апеляційної інстанції у порядку ст. 269 ГПК України.

А тому зважаючи, що на момент розгляду заяви позивача у суду першої інстанції були відсутні належні та допустимі докази того, що адвокат Тригуб А.Ю. є партнером Адвокатського об`єднання «Скліренко, Сидоренко та партнери», суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку, що застосування ставки погодинної роботи адвоката у розмірі 3000,00 грн, тоді як положеннями Додатку № 1 до Договору передбачено ставку в розмірі 2500,00 грн є неправомірними діями, що призводять до завищення суми судових витрат.

Водночас, колегія суддів погоджується зі судом першої інстанції, що вартість послуг із підготовки та подання до суду заяв про уточнення позовних вимог безпідставно заявлені позивачем в цьому спорі, оскільки, подання таких заяв були зумовлені невизначеною поведінкою позивача при зверненні до суду з позовом. Позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, основним елементом якого є предметом позову (певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача). Предмет позову визначає особа яка звертається до суду з позовною заявою, тобто позивач, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Колегія суддів також зауважує, що вартість таких послуг як підготовка та подання до суду клопотань про долучення доказів та пояснень стосовно судової практики не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, оскільки фактично зміст вказаних документів зводиться до цитування норм Господарського процесуального кодексу України, а складення таких заяв не потребує значних витрат часу адвоката, з урахуванням змісту даних заяв.

Водночас, вимоги позивача про компенсацію 20 520,00 грн. за участь адвоката у восьми судових засіданнях під час розгляду справи № 911/488/21 в суді першої інстанції, колегія суддів вважає неспівмірними, зважаючи на обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва. Окрім того, як вбачається із матеріалів справи, відкладення судових засідань були зумовлені поданими позивачем заявами про уточнення позовних вимог.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, колегія суддів зазначає, що зазначений розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката на рівні 61 550,00 грн. є завищеним та неспівмірним із об`ємом та кількістю наданих адвокатом послуг, що в свою чергу не може бути підставою для надмірного збагачення, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про зменшення заявленого до стягнення позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу до 30 000,00 грн.

Водночас колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача щодо того, що враховуючи принцип розумності та справедливості, вартість наданої правничої допомоги позивачу має становити не більше 20 000,00 грн., оскільки, дані доводи є нічим іншим як припущеннями відповідача, не підтверджені належними та допустимим доказами.

Що ж до доводів позивача, що судом першої інстанції не було розподілено судовий збір сплачений за апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробний Комплекс-Миронівка"</a> при оскаржені ухвали Господарського суду Київської області від 20.12.2021, колегія суддів зазначає таке.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.12.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробний Комплекс-Миронівка"</a> б/н від 22.06.2021 про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/488/21 залишено без розгляду

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробний Комплекс-Миронівка"</a> на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.12.2021 у справі № 911/488/21 задоволено. Ухвалу Господарського суду Київської області від 20.12.2021 у справі № 911/488/21 скасовано. Справу № 911/488/21 направлено до Господарського суду Київської області для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробний Комплекс-Миронівка"</a> б/н від 22.06.2021 про ухвалення додаткового рішення. Доручено Господарському суду Київської області, за результатами розгляду заяви, здійснити розподіл судових витрат у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробний Комплекс-Миронівка"</a>.

Водночас, колегія суддів зазначає, що дійсно судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного додаткового рішення від 25.08.2022 не було здійснено розподіл судових витрат у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробний Комплекс-Миронівка"</a>.

Проте, суд апеляційної інстанції зазначає, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

В контексті вищевикладеного, колегія суддів звертає увагу позивача, що останній не позбавлений права звернутись до суду першої інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення в порядку передбаченому ст. 244 ГПК України, щодо вирішення питання розподілу судових витрат у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробний Комплекс-Миронівка"</a>

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржників викладені в апеляційних скаргах, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному додатковому рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2022 у справі № 911/488/21, за наведених скаржниками доводів апеляційних скарг.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробний Комплекс-Миронівка"</a> та Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2022 у справі № 911/488/21 - залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2022 у справі № 911/488/21 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/488/21 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано 16.01.2023.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді С.О. Алданова

С.І. Буравльов