Рішення

від 16.01.2023 по справі 904/3401/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2023м. ДніпроСправа № 904/3401/22

За позовом Приватного акціонерного товариства "Агропромислова група", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТД АУРУМ", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 94 126 грн 34 коп. за договором на надання послуг будівельних машин та устаткувань від 07.04.2021 № 350

Суддя Рудь І.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Агропромислова група" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою від 13.09.2022 № б/н, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТД АУРУМ" заборгованість в сумі 94 126 грн. 34 коп., з яких: 66 450 грн. 00 коп. - основний борг, 15 586 грн. 34 коп. - інфляційні втрати, 13 090 грн. 00 коп. - 20% штраф, відповідно до умов договору на надання послуг будівельних машин та устаткувань від 07.04.2021 № 350.

Витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 2 481 грн 00 коп. та витрати на юридичні послуги у розмірі 11 000 грн 00 коп. просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов спірного договору в частині своєчасної оплати наданих позивачем послуг.

Ухвалою господарського суду від 11.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.

Господарський суд наголошує на тому, що через відсутність належного фінансування, відправлення поштової кореспонденції Господарським судом Дніпропетровської області не здійснюється. За вказаних обставин, ухвала суду від 11.10.2022 направлялася відповідачу на його електронну адресу spec_demontag@ukr.net, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 11.10.2022 (а.с. 69).

Проте, відповідач не скористався правом на надання відзиву на позов та не подав витребувані судом документи.

Отже, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

З огляду на викладене, та приймаючи до уваги військовий стан в Україні, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛТД АУРУМ" (замовник) та Приватним акціонерним товариством "Агропромислова група" (виконавець) укладено договір на надання послуг будівельних машин та устаткувань № 350 (надалі-договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги щодо експлуатації будівельних машин і механізмів для виконання земляних та будівельно-монтажних робіт (далі по тексту «спецтехніка») на будівельних об`єктах замовника, а замовник в порядку та на умовах, встановлених цим договором, зобов`язується оплатити надані виконавцем послуги.

За умовами п. 1.2. договору місцем роботи спецтехніки є будмайданчик, розташований за адресою: вул. Симона Петлюри (колишня вул. Комінтерну), 29 у Шевченківському районі м. Києва.

Згідно з п. 1.3. договору фактичний обсяг наданих послуг вказується у актах виконаних робіт на підставі даних про фактично надані послуги, завірених представниками замовника та виконавця.

Вартість послуг спецтехніки вказується в Додатку №1 (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору оплата за цим договором проводиться в безготівковій формі, в національній валюті України, шляхом переведення коштів на рахунок виконавця.

У п. 3.2. договору сторони погодили наступний порядок проведення розрахунків: оплата машинозмін може здійснюватися авансом. При цьому замовник самостійно контролює своєчасність перерахування необхідної суми, коштів на рахунок, виконавця через свій уповноважений банк.

Після підписання даного договору замовник здійснює авансовий платіж у розмірі 46 200, 00 грн. (сорок шість тисяч двісті грн. 00 коп.), в т.ч. ПДВ. Авансовий платіж включає в себе вартість 2 (двох) машинозмін роботи техніки з ковшем та одну зміну роботи техніки з гідромолотом та доставку екскаватора в обидві сторони (пп. 3.2.1 п. 3.2. договору).

Згідно з п. 3.5. договору остаточний розрахунок здійснюється замовником з виконавцем протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання акту виконаних робіт.

Пунктом 3.6. договору передбачено, що за результатами виконання робіт та надання послуг виконавець направляє замовнику акт виконаних робіт, який підписується замовником, та повертається виконавцю протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання такого акту. У разі наявності зауважень до акту виконаних робіт замовник зобов`язаний надіслати виконавцю письмові зауваження до акту виконаних робіт протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання акту виконаних робіт. У разі якщо протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання акту виконаних робіт замовник не надіслав виконавцю свої зауваження до акту, роботи та послуги, відображені в такому акті виконаних робіт, вважаються прийнятими замовником і підлягають оплаті.

Відповідно до п. 5.3. договору у разі якщо замовник прострочив більше ніж на 15 днів строк оплати виконаних робіт та наданих послуг, замовник зобов`язаний заплатити виконавцю штраф у розмірі 20% від суми боргу.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31 грудня 2021 року (п. 6.1. договору).

Сторони підписали додаток № 1 до договору, яким визначили тип та модель машин, якими надаються послуги та вартість 1 машинозміни, яка становить: за послуги екскаватора гусеничного з гідромолотом - 14 000 грн 00 коп., за послуги екскаватора гусеничного з ковшем - 9 600 грн 00 коп.

На виконання умов договору позивач надав, а відповідач прийняв визначені договором послуги на загальну суму 417 690 грн 00 коп., що підтверджується складеними сторонами та підписаними без заперечень актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме:

- № 130 (ПрПТ-000130) від 28.05.2021 на суму 61 000 грн 00 коп.;

- № 135 (ПрАТ-000135) від 31.05.2021 на суму 80 400 грн 00 коп.;

- № 190 (ПрАТ-000190) від 30.06.2021 на суму 124 300 грн 00 коп.;

- № 191 (ПрАТ-000191) від 30.06.2021 на суму 25 440 грн 00 коп.;

- № 174 (ПрАТ-000174) від 30.09.2021 на суму 121 750 грн 00 коп.;

- № 4 (ПрАТ-000004) від 04.10.2021 на суму 4 800 грн 00 коп. (а.с. 25, 35, 46).

Крім того, відповідно до умов пп. 4.1.2. п. 4.1. договору позивач виставив до сплати відповідачу відповідні рахунки-фактури (а.с. 20, 22, 29, 36, 43, 47).

В порушення взятих на себе договірних зобов`язань, відповідач отримані послуги оплатив частково на суму 352 240 грн 00 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с. 21, 23, 24, 26-28, 30-34, 37-42, 44, 45, 49), у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у загальній сумі 65 450 грн 00 коп., з яких: 19 200 грн 00 коп. за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 130 (ПрПТ-000130) від 28.05.2021; 66 750 грн 00 коп. за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 174 (ПрАТ-000174) від 30.09.2021; 4 800 грн 00 коп. за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 4 (ПрАТ-000004) від 04.10.2021.

В порядку досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача із претензією від 16.08.2022 № 471, в якій вимагав погасити заборгованість в сумі 65 450 грн 00 коп. та сплатити штраф у розмірі 13 090 грн 00 коп. (а.с. 50-54).

Відповіді відповідача на вказану претензію матеріали справи не містять.

На підставі п. 5.3. договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 13 090 грн 00 коп.

Із посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача інфляційні втрати у загальному розмірі 15 586 грн 34 коп. за період з червня 2021 по серпень 2022..

Доказів оплати відповідачем заборгованості за позовом сторонами до матеріалів справи не надано.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору про, строк дії договору, умови надання послуг, строк та порядок розрахунків, наявність часткових оплат, періоди прострочення виконання зобов`язань тощо.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору від 07.04.2021 № 350 , є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов`язання із надання послуг, визначених умовами договору, що підтверджується наявними у справі актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Проте, відповідач не здійснив повний розрахунок за надані позивачем послуги, строк оплати яких відповідно до умов п. 3.5. договору є таким, що настав:

- за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 130 (ПрПТ-000130) від 28.05.2021 - 02.06.2021;

- за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 174 (ПрАТ-000174) від 30.09.2021 - 05.10.2021;

- за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 4 (ПрАТ-000004) від 04.10.2021 - 11.10.2021.

При цьому господарський суд зазначає, що з урахуванням переплати вартості наданих послуг за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 190 (ПрАТ-000190) від 30.06.2021 на суму 25 300 грн 00 коп., заборгованість відповідача за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 174 (ПрАТ-000174) від 30.09.2021 складає 41 450 грн 00 коп.

Враховуючи, що відповідачем своєчасно не сплачено у повному обсязі вартість виконаних позивачем робіт, суд вважає позовну вимогу про стягнення боргу у розмірі 65 450 грн 00 коп. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарському кодексі України).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Господарський суд зазначає, що з огляду на тривалість порушення строків оплати наданих послуг відповідачем, позивачем правомірно нарахований штраф на підставі п. 5.3 договору.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку штрафу судом порушень умов договору та чинного законодавства не встановлено.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Перевіркою наданого розрахунку інфляційних втрат судом встановлено, що позивачем невірно визначено суму заборгованості за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 174 (ПрАТ-000174) від 30.09.2021, оскільки з урахуванням переплати вартості наданих послуг за здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 190 (ПрАТ-000190) від 30.06.2021 на суму 25 300 грн 00 коп., заборгованість відповідача за актом № 174 складає 41 450 грн 00 коп.,а не 66 750 грн 00 коп., як зазначає позивач у розрахунку.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, за розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягають інфляційні втрати у загальній сумі 12 431 грн 13 коп.

Водночас, господарський суд зазначає, що в межах заявлених позивачем періодів нарахування інфляційних втрат за порушення зобов`язань зі сплати вартості послуг за актами № № 130, 4, розмір інфляційних є більшим, ніж заявлено позивачем. Разом з тим, суд позбавлений права збільшувати розмір позовних вимог. Пред`явлення вимог в меншому розмірі є правом позивача. Враховуючи викладене, суд розглядає вимоги про стягнення інфляційних втрат за вказаними актами у заявленому позивачем розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач не скористався правом на надання заперечень проти заявлених позовних вимог, докази на спростування заборгованості та правомірності нарахування позивачем штрафних санкцій не надав.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 65 450 грн 00 коп. основного боргу, 12 431 грн 13 коп. інфляційних втрат, 13 090 грн 00 коп. штрафу - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. У решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо заявлених позивачем до відшкодування за рахунок відповідача витрат позивача на складання претензії та позовної заяви у розмірі 11 000 грн 00 коп. господарський суд зазначає таке.

Статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване ст.131-2 Конституції України, ст.16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування витрат на правову допомогу як складової судових витрат (п.12 ч.3 ст.2, ст.123, ч.2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження понесення витрат на складання претензії та позовної заяви у заявленому розмірі позивачем до матеріалів справи надано: копії договору на надання юридичних послуг від 16.08.2022 № 16/08/2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія» ЮРСМІТ» та Приватним акціонерним товариством «Агропромислова група»; копії актів приймання-передачі наданих послуг від 16.08.2022 № 8 на суму 5 000 грн 00 коп., від 13.09.2022 № 10 на суму 6 000 грн 00 коп.; оригінали платіжних доручень від 19.08.2022 № 3672 про сплату 5000 грн 00 коп., від 16.09.2022 № 3733 про сплату 6 000 грн 00 коп.

Господарський суд зазначає, що з наданих позивачем документів та змісту договору на надання юридичних послуг від 16.08.2022 № 16/08/2022, не вбачається надання таких послуг саме адвокатом; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю позивачем до матеріалів справи не надано.

Положеннями ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

З матеріалів справи вбачається, що особа, яка надавала позивачу правову допомогу під час складання позовної заяви не є адвокатом. Послуги надавалися на підставі договору на надання юридичних послуг від 16.08.2022 № 16/08/2022, якій укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія» ЮРСМІТ» та Приватним акціонерним товариством «Агропромислова група».

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

При цьому, докази того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія» ЮРСМІТ» має статус адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання в матеріалах справи відсутні. Відомості про Смітюх М.В., що підписала вказаний договір з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія» ЮРСМІТ», у реєстрі адвокатів України відсутні.

Отже, господарський суд не вбачає підстав для відшкодування витрат позивача, пов`язаних з наданням правничої допомоги, оскільки ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, відносяться лише витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 235/1739/18.

Враховуючи вищевикладені приписи чинного законодавства та дослідивши надані позивачем докази на підтвердження понесення витрат на складання претензії та позовної заяви в сумі 11 000 грн 00 коп., господарський суд доходить до висновку що вказані витрати не можна віднести до витрат на професійну правничу допомогу, а також до витрат, пов`язаних з розглядом справи, передбачених ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим такі витрати позивача не підлягають розподілу між сторонами.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 165, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТД АУРУМ" (49044, м. Дніпро, вул.. Шевченка, буд. 10, код ЄДРПОУ 42190355) на користь Приватного акціонерного товариства "Агропромислова група" (02217, м. Київ, вул. Закревського, буд. 17, кв. 169; 03083, м. Київ, а/с 32; код ЄДРПОУ 31246405) 65 450 грн 00 коп. (шістдесят п`ять тисяч чотириста п`ятдесят грн 00 коп.) основного боргу, 12 431 грн 13 коп. (дванадцять тисяч чотириста тридцять одну грн 13 коп.) інфляційних втрат, 13 090 грн 00 коп. (тринадцять тисяч дев`яносто грн 00 коп.) штрафу, 2 397 грн 83 коп. (дві тисячі триста дев`яносто сім грн 83 коп.) витрат зі сплати судового збору.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 16.01.2023

Суддя І.А. Рудь