Рішення

від 17.01.2023 по справі 910/6191/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.01.2023Справа № 910/6191/22

Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/6191/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49044, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, буд 7; ідентифікаційний код: 42086719)

До Концерна радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 10; ідентифікаційний код: 01190043)

Про стягнення 1 232 724, 62 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19.07.2022 року через систему "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (надалі - відповідач) про стягнення 1 232 724, 62 грн

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.06.2018 ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам.

З 01.01.2019 ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» виконує функції постачальника універсальних послуг.

11.03.2022 Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення приєднався до умов публічного договору, шляхом подання заяви-приєднання, отже між сторонами було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг (далі - Договір).

Позивач стверджує, що він свої зобов`язання за Договором виконав повністю та поставив Концерну РРТ електричну енергію. Проте, Концерн РРТ свої зобов`язання зі сплати вартості спожитої електричної енергії не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість за спожиту електроенергію за період з березня по травень 2022 в загальному розмірі 1 176 582, 13 грн.

У зв`язку з викладеним позивач просить стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення суму основного боргу в загальному розмірі - 1 176 582, 13 грн, пеню в загальному розмірі - 48 819, 57 грн та 3% річних в загальному розмірі - 7 322, 92 грн. Також позивач просить стягнути з Концерну РРТ понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 18 490, 87 грн.

25.07.2022 Суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи № 910/6191/22 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

05.09.2022 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про повернення судового збору, в якій він просив повернути надмірно сплачену суму судового збору у розмірі 4 731, 04 грн за платіжним дорученням №2585844 від 19.07.2022 у розмірі 19 523, 74 грн з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору за подачу заяви в системі "Електронний суд".

03.11.2022 Суд постановив ухвалу про зупинення провадження у справі № 910/6191/22 на підставі пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, а саме до закінчення розгляду касаційної скарги по справі № 916/228/22 Великою Палатою Верховного Суду.

Підставою зупинення провадження у справі слугувало вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання застосування коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, оскільки із-за неоднозначної судової практики з даного питання є підстави вважати, що зазначено норма не набрала законної сили, а тому застосування коефіцієнту 0,8 щодо пониження ставки судового збору може бути безпідставною, в той час як позивач просив повернути йому надмірно сплачений судовий збір, застосувавши кофіціент 0,8 за подачу позову в електронному вигляді.

16.11.2022 Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу по справі № 916/228/22 та прийняла відповідну постанову. За результатами розгляду касаційної скарги три судді Великої Палати Верховного Суду виклали свою Окрему думку.

16.01.2023 суд ухвалою поновив провадження у справі №910/6191/22 та продовжив розгляд справи.

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

11.03.2022 Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (відповідача; споживач) на підставі заяви-приєднання приєднався до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір), який в розумінні статті 633 та 634 Цивільного кодексу України є публічним договором приєднання та постачальником електричної енергії яких є Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (позивач; постачальник).

Відповідно до пункту 2.1. Договору, за цим Договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з пункту 3.3. Договору, постачальник за цим Договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої оплати за спожиту електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком до цього Договору.

В силу пункту 3.4. Договору, датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата зазначене в заяві-приєднанні.

Згідно з пунктом 13.1. Договору, цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набув чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні.

В заяві-приєднанні, яка є Додатком 1 до Договору зазначено, що початок постачання - 11.03.2022.

Пунктами 5.1. та 5.2. сторони узгодили, що споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього Договору. Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника.

Пунктом 5.5. Договору встановлено, що ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України «Про ринок електричної енергії і ПРРЕЕ.

Відповідно до пункту 5.7. Договору, ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни

В пункті 5.10. Договору зазначено, що оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

В абзаці 4 Розділу 5 комерційної пропозиції (Додаток 2 до Договору) зазначено, що розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, незалежно від отримання рахунку.

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (пункт 5.8. Договору).

Згідно з підпунктом 1 пункту 6.2. Договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до підпункту 1 та 6 пункту 7.1. Договору постачальник має право, отримувати від споживача оплату за поставлену електричну енергію та інші послуги згідно з умовами цього Договору. Отримувати відшкодування збитків від споживача, що понесені постачальником у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов`язань перед постачальником, відповідно до умов Договору та чинного законодавства.

Пунктом 9.1. договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

В силу підпункту 1 пункту 9.2. Договору, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, виключно у разі, порушення споживачем строків розрахунків з постачальником - в розмірі, погодженому сторонами в цьому Договору.

Пунктом 5.11. Договору зазначено, що у разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Відповідно до Розділу 6 комерційної пропозиції (Додаток 2 до Договору), за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання та 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.

Відповідно до актів прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії), які підписані сторонами та скріплені печатками та копії яких знаходяться в матеріалах справи споживач спожив:

- за березень 2022 95865 кВт/год на суму 500 062, 13 грн;

- за квітень 2022 75372 кВт/год на суму 367 320, 92 грн;

- за травень 2022 101477 кВт/год на суму 409 261, 21 грн.

28.06.2022 позивач надав відповідачу:

- рахунок за спожиту електроенергію № 1030 від 06.04.2022 за березень 2022 в якому зазначено, що до сплати на 28.06.2022 - 500 062, 13 грн;

- рахунок за спожиту електроенергію № 1030 від 05.05.2022 за квітень 2022 в якому зазначено, що до сплати на 28.06.2022 - 367 320, 92 грн;

- рахунок за спожиту електроенергію № 1030 від 01.06.2022 за травень 2022 в якому зазначено, що до сплати на 28.06.2022 - 409 261, 21 грн.

Станом на 12.07.2022 відповідач здійснив часткову оплату за рахунком № 1030 від 06.04.2022 за березень 2022 в розмірі 100 062, 13 грн, що підтверджується «випискою по особовому рахунку» позивача від АТ «УКРГАЗБАНК».

Таким чином у відповідача перед позивачем наявна заборгованість в розмірі 1 176 582, 13 грн.

За час розгляду справи відповідачем інших доказів оплати заборгованості суду не подано.

II. Предмет та підстави позову.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у розмір розмірі 1 176 582, 13 грн заборгованості за поставлений товар (енергетичну енергію).

Юридичними підставами позову є статті 692, 712, 714 Цивільного кодексу України, статті 265, 275, 276 Господарського кодексу України.

Фактичними підставами позову є неналежне виконання відповідачем умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань встановлених Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 1030 від 11.03.2022 в частині повної оплати за поставлену позивачем на об`єкт відповідача електричну енергію в березні, квітні, травні 2022 на загальну суму 1 276 644, 26 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату за рахунком № 1030 від 06.04.2022 за березень 2022 в розмірі 100 062, 13 грн, у зв`язку з викладеним позивач просить стягнути з відповідача 1 176 582, 13 грн.

IV. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 25.07.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, а саме: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 10, яка була отримана відповідачем 02.08.2022, про що міститься відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (№0105492575700).

Згідно із пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/6191/22, втім відзив або заяву про продовження/поновлення строку для його подання до суду не подав впродовж розумного строку, а відтак, відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи. Крім того, протягом строку розгляду справи відповідач не подав доказів повної або часткової сплати боргу.

V. Оцінка доказів судом та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- чи підтверджений факт укладання між сторонами договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та на яких умовах;

- чи підтверджений факт поставки позивачем енергетичної енергії відповідачу в березні, квітні, травні 2022 на загальну суму 1 276 644, 26 грн;

- чи були порушені відповідачем обов`язки по оплаті за поставлений товар за Договором?

- чи підтверджений факт прострочення відповідачем договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати електричної енергії;

- чи підлягає застосуванню понижений коефіцієнт ставки сплати судового збору, в зв`язку з поданням позовної заяви в підсистему "Електронний суд".

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

(1) Щодо суми основного боргу.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з статті 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір.

Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України внормовано, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

У відповідності до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1, 2 та 6 статті 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу приписів статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як підтверджено матеріалами справи відповідач 11.03.2022 на підставі заяви-приєднання приєднався до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, яким є позивач.

Відповідно до пункту 93 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» універсальна послуга - постачання електричної енергії побутовим та малим не побутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України.

Абзацем 13 та 50 пункту 1.1.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (надалі - ПРРЕЕ) визначено, що договір про постачання електричної енергії споживачу - домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами; постачання електричної енергії - продаж електричної енергії споживачу відповідно до умов договору.

У відповідності до частини 1 статті 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди.

Частиною 6 та 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Пунктом 3.1.1. ПРРЕЕ встановлено, що постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами.

Приписами частин 1-2 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії передбачено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Датою початку постачання електричної енергії у відповідності до пункту 3.4. та 13.1. Договору є дата зазначена в заяві-приєднанні. В заяві-приєднанні зазначено, що початок постачання з 11.03.2022.

В комерційній пропозиції в Розділі 2 сторони погодили, що споживач сплачує за фактичну відпущену постачальником електричну енергію (Оплата електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку (абзац 1 Розділу 2 комерційної пропозиції)).

Позивач поставив, а відповідач прийняв (спожив):

1) в березні 2022 року 95865 кВт/год на суму 500062, 13 грн;

2) в квітні 2022 року 75372 кВт/год на суму 367320, 92 грн;

3) в травні 2022 року 101477 кВт/год на суму 409261, 21 грн.

Даний обсяг спожитої електричної енергії та загальна сума за спірні періоди підтверджується відповідними актами прийняття-передавання товарної продукції (електричної енергії), які підписані сторонами та скріплені печатками.

Частиною 1 статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що електропостачальники мають право, серед іншого, на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів. При цьому частиною 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Матеріли справи містять копії рахунків на оплату, в яких вбачається, що позивач їх надав відповідачу, а останній прийняв, що підтверджується наявністю підпису представника відповідача Закутного О.С. лише 28.06.2022.

У відповідності до пункту 5.7. Договору ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни.

Як вбачається з:

- рахунку за спожиту електроенергію № 1030 від 06.04.2022 за березень 2022 тариф становить 4.34693 грн/кВт. Спожив відповідач за зазначений період 95865 кВт на суму 416 718, 44 грн + ПДВ 83 343, 69 грн = 500062, 13 грн;

- рахунку за спожиту електроенергію № 1030 від 05.05.2022 за квітень 2022 тариф становить 4.0612 грн/кВт. Спожив відповідач за зазначений період 75372 кВт на суму 306 100, 77 грн + ПДВ 61 220, 15 грн = 367320, 92 грн;

- рахунку за спожиту електроенергію № 1030 від 001.06.2022 за травень 2022 тариф становить 3.36087 грн/кВт. Спожив відповідач за заначений період 101477 кВт на суму 341 051, 01 грн + ПДВ 68 210, 20 грн = 409 261, 21 грн.

12.07.2022 відповідач здійснив часткову оплату за поставлену електричну енергію за рахунком № 1030 від 06.04.2022 (за березень) в розмірі 100 062, 13 грн.

Отже, відповідач зазначеними діями визнав зазначені обсяги поставки та суму, яку він повинен оплатити, заперечень від відповідача матеріали справи не містять.

Таким чином, спір виник через те, що відповідач не здійснив повну оплату за поставлену електричну енергію.

Частиною 1 статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що електропостачальники мають право, серед іншого, на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів. При цьому частиною 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до підпункту 5.2.1. пункту 5.2. ПРРЕЕ електропостачальник має право, зокрема, на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів;

Згідно з підпунктом 1 пункту 6.2. Договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до підпункту 1 та 6 пункту 7.1. Договору постачальник має право, отримувати від споживача оплату за поставлену електричну енергію та інші послуги згідно з умовами цього Договору. Отримувати відшкодування збитків від споживача, що понесені постачальником у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов`язань перед постачальником, відповідно до умов Договору та чинного законодавства.

У відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В пункті 5.10. Договору зазначено, що оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

В рахунках позивач вказав дати, коли відповідач повинен був здійснити оплату за поставлену електричну енергію, так за рахунком від 06.04.2022 до 13.04.2022, за рахунком від 05.05.2022 до 13.05.2022, за рахунком від 01.06.2022 до 08.06.2022.

Як вбачається із зазначених рахунках відповідач отримав їх 28.06.2022.

Таким чином, позивач виконав умови пункту 5.10. Договору, а саме вказав в рахунках строки оплати, проте надав рахунки відповідачу лише 28.06.2022 (оплата має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунку).

Отже, відповідач був зобов`язаний здійснити оплату за спожиту електричну енергію протягом 5 робочих днів з моменту отримання відповідних рахунків, враховуючи те, що всі (три) рахунки відповідач отримав 28.06.2022, він повинен був здійснити повну оплату за всіма рахунками до 05.07.2022 включно.

В такому разі строк для оплати в розумінні статті 530 Цивільного кодексу України настав.

Проте, відповідачем не подано та матеріали справи не містять доказів повної оплати за поставлену електричну енергію за вище зазначеними рахунками. Матеріали справи, як було зазначено вище, містять докази лише часткової оплати відповідачем за рахунком № 1030 від 06.04.2022 за березень 2022 в розмірі 100 062, 13 грн.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України внормовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Отже, підсумовуючи все вище сказане факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 1 232 724, 62 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем належними доказами не спростований, строк виконання зобов`язання відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України настав, а тому позовні вимоги про стягнення боргу у розмірі 1 176 582, 13 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

(2) Щодо стягнення пені.

Позивач просить стягнути пеню в загальному розмірі 48 819, 57 грн.

За змістом з частини 2 статті 217 Господарського кодексу України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частини 1 статті 230 Господарського кодексу України).

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В пункті 5.11. Договору зазначено, що у разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Відповідно до Розділу 6 комерційної пропозиції, за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання та 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.

Позивач надає розрахунок пені в якому зазначено, що:

1) за рахунком від 06.04.2022 в період з 14.04.2022 до 19.07.2022 (з врахуванням часткової оплати) нараховано - 26 140, 01 грн;

2) за рахунком від 05.05.2022 в період з 14.05.2022 до 19.07.2022 нараховано - 13 485, 20 грн;

3) за рахунком від 01.06.2022 в період з 09.06.2022 до 19.07.2022 нараховано - 9 194, 36 грн.

Перевіривши даний розрахунок, Суд встановив, що він є не вірним, з наступних підстав.

Як було встановлено вище, відповідач отримав рахунки на оплату 28.06.2022 та з врахуванням пункту 5.10 Договору, повинен був здійснити оплату до 05.07.2022 включно.

Таким чином, нараховувати пеню варто з 06.07.2022 за всіма трьома рахунками.

Суд здійснив перерахунок пені за трьома рахунками за період з 06.07.2022 по 19.07.2022, таким чином:

- за рахунком від 06.04.2022 (з урахуванням часткової оплати) підлягає стягненню - 8 493, 66 грн;

- за рахунком від 05.05.2022 підлягає стягненню - 7 044, 51 грн;

- за рахунком від 01.06.2022 підлягає стягненню - 7 848, 85 грн.

Отже загальну сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача за трьома рахунками становить - 23 387, 02 грн.

(3) Щодо стягнення 3% річних.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в загальному розмірі 7 322, 92 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що 3% річних позивачем розраховано не вірно з тих самих причин, що і пеня.

Таким чином, Суд здійснив перерахунок 3% річних за трьома рахунками за період з 06.07.2022 по 19.07.2022:

- за рахунком від 06.04.2022 (з урахуванням часткової оплати) підлягає стягненню - 509, 62 грн;

- за рахунком від 05.05.2022 підлягає стягненню - 422, 67 грн;

- за рахунком від 01.06.2022 підлягає стягненню - 470, 93 грн.

Отже загальну сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача за трьома рахунками становить - 1 403, 22 грн.

VI. Розподіл судових витрат.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (розподіл здійснюється пропорційно суми судового збору з урахуванням зменшеного коефіцієнту 0,8 - 14 792, 70 грн).

У відповідності до правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22 та Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, надміру сплачений судовий збір підлягає поверненню позивачу за його заявою від 05.09.2022, що вирішується окремою ухвалою.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення про стягнення 1 232 724, 62 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 10; ідентифікаційний код: 01190043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49044, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, буд 7; ідентифікаційний код: 42086719) суму основного боргу в розмірі 1 176 582 (один мільйон сто сімдесят шість тисяч п`ятсот вісімдесят дві) грн 13 коп., пеню в загальному розмірі 23 387 (двадцять три тисячі триста вісімдесят сім) грн 02 коп, 3% річних в загальному розмірі 1 403 (одна тисяча чотириста три) грн 22 коп та судовий збір у розмірі 14 416 (чотирнадцять тисяч чотириста шістнадцять) грн 47 коп.

3. В частині стягнення пені в розмірі 25 432, 55 грн та 3% річних в розмірі 5 919, 70 грн відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких