Ухвала

від 16.01.2023 по справі 910/10764/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

м. Київ

16.01.2023Справа № 910/10764/22

За копотаннями Селянського (фермерського) господарства «АЛЕКС»

про забезпечення позову

у справі №910/10764/22

За позовом Селянського (фермерського) господарства «АЛЕКС» (56419, Миколаївська обл., Доманівський р-н, с. Богданівка, вул. Степова, буд. 14)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП» (01054, м. Київ, вул.. Олеся Гончара, буд. 41 «А», офіс 310)

Про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 558 242, 37 грн.

Суддя Бондаренко-Легких Г. П.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство «АЛЕКС» (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки сільськогосподарської продукції №392-04/22с від 28.04.2022 у розмірі 558 402, 69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач впродовж квітня-травня 2022 року здійснив поставку товару відповідачеві, натомість відповідач здійснив лише часткову оплату вартості поставленого товару. Відтак, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 453 700, 45 грн, а також суму інфляційних втрат у розмірі 90 520, 33 грн та 3 % річних у розмірі 14 181, 91 грн.

Також позивач просить покласти на відповідача суму судових витрат, що складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

25.10.2022 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху.

03.11.2022 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач усунув недоліки встановлені ухвалою суду від 25.10.2022 та керуючись статтею 46 ГПК України зменшив позовні вимоги, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача 558 242, 37 грн.

08.12.2022 Господарський суд міста Києва ухвалою: відкрив провадження у справі №910/10764/22; розгляд справи № 910/10764/22 з урахуванням зменшених позовних вимог ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

21.12.2022 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи в спрощеному провадженні з повідомленням (викликом) сторін, яка обґрунтована тим, що специфіка порядку оплати товару згідно Договору, особливості черговості здійснення відповідачем оплати коштів за таким договором та їх зарахування позивачем, вимагають проведення судового засідання.

23.12.2022 суд ухвалою задовольнив заяву Селянського (фермерського) господарства «АЛЕКС» про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; розгляд справи № 910/10764/22 ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначив на 28.03.2023.

06.01.2023 та 09.01.2023 до суду (на момент перебування судді Бондаренко-Легких Г. П. у відпустці) від позивача надійшли клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову у справі №910/10764/22, а саме накласти арешт на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП» код 36716311 вул. Олеся Гончара,41, літера «А» офіс 310 м. Київ, 01054, що знаходяться на рахунках у банківських установах, в т.ч., але не виключно, на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АБ «Клірінговий дім» МФО 300647, та рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в АТ «Пумб», МФО 334851, в межах суми стягнення заборгованості 558 402, 69 грн.

Подані клопотання обґрунтовано тим, що відповідач навмисно ухиляється від належного виконання зобов`язання оплати товару, одержаного від позивача. У провадженні Господарського суду міста Києва та Господарського суду Хмельницької області перебувають численні справи про стягнення з ТОВ «ВВТ Груп» на аналогічних підставах грошових коштів.

Позивач вважає, що з огляду на значний обсяг майнових вимог до відповідача, невжиття заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання даного рішення суду в майбутньому.

Крім того, єдине нерухоме майно, що знаходиться у власності відповідача (а саме комплекс по сушінню, очищенню та зберіганню та земельна ділянка), на яке може бути звернено стягнення при виконанні судового рішення, обтяжене іпотекою.

З огляду на те, що клопотання про вжиття заходів забезпечення позову надійшли до суду під час перебування судді Бондаренко-Легких Г. П. у відпусті, такі клопотання розглядаються в строк передбачений статтею 140 ГПК України після виходу судді із відпустки 16.01.2023.

Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову, дослідивши додані до неї докази, суд вважає, що вказані клопотання задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених ст. 136 ГПК України, а саме:

- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення (подібний висновок викладено у пункті 3.5 постанови Верховного Суду від 13.04.2021 у справі N 910/19506/20).

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено способи забезпечення позову, серед яких передбачено накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Суд зазначає, що інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Разом з тим, заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі N 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі N 910/1200/20.

Забезпечення позову є вжиттям заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду (аналогічний висновок міститься у п. 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі N 914/1570/20). При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Суд вказує, що у пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.11.2020 у справі №910/7596/20 зазначено, що при цьому достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому, обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Вказаний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.06.2022 у справі №908/2382/21.

Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або третіх осіб.

Тобто, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Посилання позивача на наявність обтяження майна відповідача за іпотечним договором та наявність судових проваджень про стягнення грошових коштів, де останній є відповідачем не підтверджує вчинення відповідачем дій, що свідчать про ухилення від виконання рішень судів, та не є тією обставиною, яка б могла свідчити про вчинення ним дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання або слугувати підставою для висновку про неможливість чи істотне ускладнення в майбутньому виконання судового рішення.

Схожі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 27.12.2022 у справі №905/255/22.

Крім того, суд не погоджується з тим, що обраний захід забезпечення не обмежує права третіх осіб, які є позивачами у інших судових провадженнях та які правомірно очікують на задоволення власних майнових вимог, в тому числі за прийнятими рішеннями в порядку їх примусового виконання.

Разом з тим, суду зазначає, що відповідач в інших судових провадженнях, зокрема і в тих, на які посилається позивач в поданих заявах, а саме у справі № 910/12274/22, намагається вчинити дії щодо погашення перед кредиторами своєї заборгованості, про що зазначено, зокрема і в ухвалі суду від 10.01.2023 року у справі № 910/12274/22, а тому накладення арешту на рахунки відповідача у даному провадженні, може негативно вплинути на діяльність відповідача та ще більше утруднити повернення коштів кредиторам відповідача, в тому числі і позивачеві.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не зазначив обставин вчинення відповідачем дій, які дають достатні підстави стверджувати про намір боржника ухилятись від виконання рішення суду (приховання грошових коштів, тощо) та не надає суду відповідних доказів на підтвердження вказаного.

За таких обставин, твердження позивача про існування ймовірності ускладнення виконання рішення суду ґрунтується виключно на припущеннях.

Частиною 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно з п. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Таким чином, клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову у справі №910/10764/22 не обґрунтовані, тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотань Селянського (фермерського) господарства «АЛЕКС» про вжиття заходів забезпечення позову у справі №910/10764/22.

2. Згідно з частиною 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких