Рішення

від 17.01.2023 по справі 910/11094/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.01.2023Справа № 910/11094/22

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаковер»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Профібуд Проект»

про стягнення 310 081,09 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лаковер» (надалі - ТОВ «Лаковер») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Профібуд Проект» (надалі - ТОВ «Профібуд Проект») про стягнення 310 081,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором поставки №5040 від 19.10.2018, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 202 830,59 грн., а також заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 33 219,76 грн., 3% річних у розмірі 10 178,44 грн. та інфляційних у розмірі 63 852,30 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.

Зазначена ухвала вручена ТОВ «Профібуд Проект» 31.10.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105492793350, а також, уповноважений представник відповідача був ознайомлений з матеріалами справи 15.11.2022, що підтверджується його розпискою на відповідному клопотанні, проте відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

19.10.2018 між ТОВ «Лаковер» (постачальник) та ТОВ «Профібуд Проект» (покупець) укладено договір поставки №5040 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого у відповідності до договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця, на підставі замовлення останнього, товар визначений в п. 1.2 договору, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, зазначених в договорі.

Згідно з п. 3.6 Договору датою поставки вважається дата отримання товару покупцем в місці поставки, що підтверджується підписанням покупцем або його уповноваженою особою видаткової накладної. Право власності на товар, а також усі пов`язані з ним ризики (випадкове знищення або пошкодження товару) переходить від постачальника до покупця з моменту фактичного отримання товару в місці поставки на підставі видаткової накладної.

Пунктом 4.10 Договору передбачено, що оплата вартості товару здійснюється покупцем шляхом оплати кожної партії поставленого товару не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня поставки, вказаного у видатковій накладній або з дня передачі товару перевізнику із зазначенням покупця як одержувача товару.

На виконання умов Договору, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 214 808,37 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних.

В свою чергу, відповідачем сплачено позивачу 11 977,78 грн. за отриманий на підставі Договору товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень, стверджується позивачем та не заперечується відповідачем.

Спір у справі виник у зв`язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання із сплати за отриманий на підставі Договору товар, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 202 830,59 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (видаткові накладні) підтверджується передача позивачем та прийняття відповідачем товару на підставі Договору на загальну суму 214 808,37 грн.

В свою чергу, відповідачем сплачено позивачу за отриманий на підставі Договору товар 11 977,78 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.10 Договору, у відповідача наявна заборгованість з оплати отриманого на підставі Договору товару у розмірі 202 830,59 грн., а строк виконання зобов`язання на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 202 830,59 грн. за отриманий на підставі Договору товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Лаковер» про стягнення з ТОВ «Профібуд Проект» заборгованості у розмірі 202 830,59 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 33 219,76 грн., 3% річних у розмірі 10 178,44 грн. та інфляційних у розмірі 63 852,30 грн. за прострочення виконання грошового зобов`язання за загальний період з 15.12.2020 до 23.02.2022.

Судом встановлено, що відповідач у встановлені Договори строки свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 8.2 Договору в разі прострочення оплати вартості товару, покупець сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням пені, нарахованої на суму заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період прострочення платежу, за кожен день прострочення від суми заборгованості, без обмеження строків її нарахування та звернення до суду за її стягненням.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується із розрахунком позивача, вважає його правомірним і арифметично правильним, у зв`язку з чим з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 33 219,76 грн., 3% річних у розмірі 10 178,44 грн. та інфляційні у розмірі 63 852,30 грн. за прострочення виконання грошового зобов`язання за загальний період з 15.12.2020 до 23.02.2022.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з ТОВ «Профібуд Проект» на користь ТОВ «Лаковер» заборгованості у розмірі 432 937,84 грн., пені у розмірі 43 616,05 грн. та 20% річних у розмірі 74 047,25 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаковер» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Профібуд Проект» (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, будинок 33Б; ідентифікаційний код 40139229) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаковер» (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, будинок 21, нежиле приміщення 1; ідентифікаційний код 40236146) заборгованість у розмірі 202 830 (двісті дві тисячі вісімсот тридцять) грн. 59 коп., пеню у розмірі 33 219 (тридцять три тисячі двісті дев`ятнадцять) грн. 76 коп., 3% річних у розмірі 10 178 (десять тисяч сто сімдесят вісім) грн. 44 коп., інфляційні у розмірі 63 852 (шістдесят три тисячі вісімсот п`ятдесят дві) грн. 30 коп. та судовий збір у розмірі 4 651 (чотири тисячі шістсот п`ятдесят одна) грн. 22 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий