Рішення

від 17.01.2023 по справі 910/12375/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.01.2023Справа № 910/12375/22За позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Терма - Нова»

про стягнення 163 809,30 грн.

Суддя Борисенко І.І.

за участю представників сторін:без виклику учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення збитків у розмірі 163 809,30 грн., з огляду на не реєстрацію відповідачем податкової накладної №1 від 01.10.2020, складеної на підставі виконання договору № 35.1-14/8.4-94 від 10.12.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 відкрито провадження у справі № 910/9724/22, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Відповідно до ст. 120 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Ухвала суду про порушення провадження у справі була надіслана за адресою місцезнаходження відповідача (02660, м. Київ, вул. Колекторна, 40 - А), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

Проте, поштовий конверт (0105493063355) було повернуто суду 03.01.2023 з відміткою пошти: за закінченням терміну зберігання.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з`явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Правом на подання відзиву відповідач у визначений судом, п`ятнадцятиденний з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду відзиву на позов з доданням доказів, строк не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2019 року між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (надалі - ДП МА «Бориспіль», Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Терма - Нова» (надалі - ТОВ «Терма - Нова», Виконавець) було укладено Договір №35.1-14/8.4-94.

Відповідно до пунктів 1.1 -1.2 Договору, Виконавець зобов`язався надати Замовнику послуги з ремонту і технічного обслуговування наземних джерел живлення АХА 2300 Power Coli (далі - Послуги).

Відповідно до п.3.1. Договору ціна договору не може бути більшою за 982 856,00 грн. (дев`ятсот вісімдесят дві тисячі вісімсот п`ятдесят шість грн. 00 коп.), у тому числі ПДВ 20%: 163 809,30 грн. (сто шістдесят три тисячі вісімсот дев`ять грн. 30 коп.).

Відповідно до п.5.1 Договору строк надання Послуг становить протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня отримання письмової заявки від Замовника.

Відповідно до п.5.8 Договору по закінченню надання Послуг Виконавець складає Акт наданих послуг та передає 2 його примірники, підписані зі свого боку, Замовнику протягом 5 (п`яти) робочих днів після закінчення надання Послуг.

Відповідно до п.5.14 Договору Виконавець після надання Послуг повинен надати наступні документи: акт наданих послуг, рахунок-фактуру. Після надання Послуг Виконавець зобов`язаний надати податкову накладну на Послуги, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством України.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що за результатами наданих Послуг ТОВ «Терма - Нова» було складено та надано ДП МА «Бориспіль» Акт наданих послуг №1 від 01.10.2020 на загальну суму 982 855,80 грн. (дев`ятсот вісімдесят дві тисячі вісімсот п`ятдесят п`ять грн. 80 коп.), у тому числі ПДВ 20%: 163 809,30 грн. (сто шістдесят три тисячі вісімсот дев`ять грн. 30 коп.)

На підставі Акту наданих послуг №1 від 01.10.2020 р. Відповідачем була складена податкова накладна №1 від 01.10.2020 на суму 982 855,80 грн. (дев`ятсот вісімдесят дві тисячі вісімсот п`ятдесят п`ять грн. 80 коп.), у тому числі ПДВ 20%: 163 809,30 грн. (сто шістдесят три тисячі вісімсот дев`ять грн. 30 коп.) (далі - Податкова накладна).

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до даних квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15 січня 2021 року №9367979139 платнику податку-продавцю ТОВ «Терма - Нова» реєстрацію Податкової накладної зупинено. Зокрема, у квитанції зазначено наступний результат обробки: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 01.10.2020 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Відповідно до інформації, яка міститься в електронному кабінеті платника податків комісією регіонального рівня прийнято Рішення про відмову в реєстрації Податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.10.2021 №3189701/33738369 (далі - Рішення про відмову в реєстрації ПН).

Судом встановлено, що позивач в порядку досудового врегулювання спору звертався до відповідача з вимогами про відшкодування суми втраченого податкового кредиту у сумі 163 809,30 грн. у зв`язку з не реєстрацією відповідачем податкової накладеної, проте відповіді не отримав.

Позивач звертався до ГУ ДПС у м. Києві з адвокатським запитом про надання копії Рішення про відмову в реєстрації ПН для долучення в якості доказу до позовної заяви, проте отримав відмову, обґрунтовану віднесенням запитуваної інформації до інформації з обмеженим доступом і відсутністю письмової згоди Відповідача на її розголошення.

Отже, як вказує позивач, Відповідач у порушенням вимог п.201.10 ст. 201 ПК України у встановлений строк не зареєстрував податкову накладну, у зв`язку з чим позивачем було понесено збитки у вигляді втраченого права на формування податкового кредиту у сумі 163 809,30 грн.

За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Обгрунтовуючи позов, позивач зазначає, що відповідачем не було зареєстровано податкову накладну за наслідком здійснення господарських операцій за договором №35.1-14/8.4-94 від 10.12.2019.

Доказів реєстрації податкової накладеної відповідачем не надано, а матеріали справи не містять.

За таких обставин, Відповідачем зазначену позивачем інформацію щодо не реєстрації ПН не спростовано та не надано доказів на підтвердження протилежного.

Водночас, слід зауважити, що звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

Аналогічний висновок також міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17.

Щодо визначення збитків, суд зазначає таке.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

З наведеного вище вбачається, що не реєстрація відповідачем податкової накладної на надані позивачу послуги відповідно до Акту наданих послуг № 1 від 01.10.2020 (копія якого міститься в матеріалах справи) призвело до неможливості включення суми податку на додану вартість в розмірі 163 809,30 грн. до податкового кредиту позивача.

Отже, відповідач не виконав належним чином обов`язку, встановленого Податковим кодексом України.

Таким чином, ураховуючи встановлені вище обставини та наведені норми законодавства, вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками останнього.

При цьому, судом враховано, що відповідачем не вчинялись додаткові, визначені законодавством дії щодо реєстрації податкової накладної та надання додаткових підтверджуючих доказів контролюючому органу чи оскарження дії щодо відмови у реєстрації податкової накладної у судовому порядку.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищенаведені норми, з урахуванням встановлених обставин справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 163 809,30 збитків.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178, ст. 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (0800, Київська обл., с. Гора, вул. Бориспіль - 7, код ЄДРПОУ: 20572069) задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Терма - Нова» (02660, м. Київ, вул. Колекторна, 40 - А, адреса для листування: 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 11, корп.Б, а/с 73, код ЄДРПОУ: 33738369) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (0800, Київська обл., с. Гора, вул. Бориспіль - 7, код ЄДРПОУ: 20572069) 163 809 (сто шістдесят три тисячі вісімсот дев`ять) грн. 30 коп. збитків та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Борисенко І.І.