Рішення

від 16.01.2023 по справі 910/12426/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.01.2023Справа № 910/12426/21Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гмирі 17"

про стягнення 80153,72 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гмирі 17" про стягнення за договором на постачання електричної енергії від 15.09.2016 № 63335 основного боргу за спожиту активну енергію в розмірі 78780,99 грн., пені в розмірі 1014,44 грн., інфляційних втрат у розмірі 157,56 грн. та трьох процентів річних у розмірі 200,73 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 задоволено клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гмирі 17" про витребування доказів. Витребувано в Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" інформацію про спожиту квартирами та вбудованими приміщеннями в будинку, в якому створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гмирі 17", електроенергії, з розбивкою помісячно за період з серпня по грудень 2018 року.

У відзиві на позов відповідач наголосив, що позивачем не в повному обсязі враховано дані показників лічильників споживання побутових споживачів - квартир та вбудованих приміщень.

У відповіді на відзив позивач зауважив, що до договору не включено три прилади обліку, які входять до загальної системи споживання електричної енергії, та дані по яким не відображаються відповідачем. При цьому, позивачем вирахувані від навантаження відповідача дані спожитої електричної енергії власниками квартир та субспоживачами, з якими позивачем укладені окремі договори.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач вказав, що показання лічильників необхідно знімати в єдиний період. До того ж, позивачем невірно подані дані щодо різниці по лічильникам вбудованих приміщень та розрахункових лічильників.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.09.2016 між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Гмирі 17» укладено договір на постачання електричної енергії № 63335 о/р 63335012.

Відповідно до п. 1. договору позивач продає відповідачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок відповідача за об`єктами відповідача з умовами цього договору та додатків, а останній зобов`язується оплачувати вартість використаної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії: на межі балансової належності електроустановок споживача.

У пункті 2.3.7 договору погоджено, що в разі, якщо до технологічних електричних мереж основного споживача приєднані електроустановки інших суб`єктів господарювання, власників мереж тощо, розрахунковий облік має бути організований основним споживачем таким чином, щоб забезпечити складання балансу електричної енергії у власних технологічних електричних мережах для проведення комерційних розрахунків.

Згідно з пунктом 1 додатку 2 до договору перебачено, що показання засобів обліку відповідно до Додатка «Перелік об`єктів» відповідача фіксуються 6 числа кожного місяця та оформляються «Актом про використану електричну енергію» у двох примірниках, по одному для кожної сторони. Для складення зазначеного Акта відповідач фіксує показання розрахункових засобів обліку вручну та/або за допомогою автоматизованих систем збору та обробки інформації.

Відповідно до пункту 4 додатку 2 до договору, якщо показання засобів обліку в «Акті про використану електричну енергію», наданому відповідачем, не співпадають з показаннями засобів обліку, зафіксованими позивачем на дату закінчення розрахункового періоду Відповідача, такий Акт не погоджується Позивачем та втрачає чинність. У цьому випадку Позивач готує Акт на підставі зафіксованих ним показань засобів обліку, а Відповідач підписує цей Акт та повертає Позивачу протягом двох діб з дня отримання. У разі не повернення Відповідачем підписаного Акта Позивачу у вказаний термін, цей Акт вважається дійсним та узгодженим Сторонами за наявності підпису Позивача.

Пунктом 5 додатку 2 до договору передбачає обов`язок відповідача здійснювати повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії за розрахунковий період за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком.

Відповідно до п. 5.1. Додатку 2 до Договору відповідач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії на підставі виставлених Позивачем рахунків або самостійно сформованих електронному вигляді за допомогою інтернет-магазину комунальних послуг (далі - Сервіс) протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

У пункті 8 Додатку 2 до Договору передбачено, що обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, визначаються за показниками розрахункових засобів обліку електричної енергії про її фактичне споживання. За даними акта про використану електричну енергію та з урахуванням розрахункової величини втрат визначається обсяг фактично спожитої активної електричної енергії та перетікання реактивної електроенергії. Цей обсяг сторони фіксують в Акті про приймання-передавання товарної продукції, два примірники яких Постачальник надає Споживачу. Останній має повернути погодженими по одному примірнику зазначених документі в наступному розрахунковому періоді.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські Електромережі» є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Київенерго».

Відповідно до підписаних обома сторонами актів № 6335012/03/21-1 та № 6335012/03/12-2 за адресою: м. Київ, вул. Гмирі Бориса, 17, встановлено наступну схему електропостачання об`єкта: ГРЩ - 1 обліковується 2 комерційними лічильниками № 0276954 (точка обліку № 1) та № 0277275 (точка обліку № 2), до яких підключено: лічильник № 0277271 (точка обліку № 3) - побутове навантаження квартир 2-13 поверхів; лічильник № 0277265 (точка обліку № 4) - побутове навантаження квартир 14-24 поверхів; лічильник № 0269010 (точка обліку № 5) - робоче та аварійне освітлення; лічильник № 0268721 (точка обліку № 6) - робоче та аварійне освітлення; лічильник № 0269017 (точка обліку відсутня в додатку 4А та звітах) - облік навантаження теплопункту, насосна: лічильник № 0269015 (точка обліку відсутня в додатку 4А та звітах) - облік навантаження теплопункту, насосна. ГРЩ - 2 обліковується 2 комерційними лічильниками № 0277244 (точка обліку № 7) та № 0277273 (точка обліку № 8), до яких підключено: лічильник № 0277270 (точка обліку № 9) - побутове навантаження квартир 2-13 поверхів; лічильник № 0277266 (точка обліку № 10) - побутове навантаження квартир 14-24 поверхів; лічильник № 0270613 (точка обліку відсутня в додатку 4А та звітах) - облік навантаження насосної. ГРЩ - 3 обліковується 2 комерційними лічильниками № 0277269 (точка обліку № 11) та № 0277268 (точка обліку № 12), до яких підключено: лічильник № 0269012 (точка обліку № 13) - вбудовані приміщення; лічильник № 0269014 (точка обліку № 14) - вбудовані приміщення; лічильник № 0268725 (точка обліку № 15) - навантаження інженерних мереж протипожежного обладнання; лічильник № 0268724 (точка обліку № 16) - навантаження інженерних мереж протипожежного обладнання; лічильник № 0269008 (точка обліку № 17) - навантаження ліфтів та протипожежної автоматики, резерв; лічильник № 0268719 (точка обліку № 18) - резерв, освітлення машинного відділення, щити, домофон.

Отже, до додатку 4 А договору не внесено три прилади обліку, які входять в загальну схему споживання електричної енергії, та по яким відбувається споживання електричної енергії відповідачем без відображення в загальній кількості спожитої електричної енергії, що слідує з даних обсягів споживання електроенергії мешканцями будинку та розрахунку кількості спожитої електричної енергії по договору № 63335012 зі звітами про покази обліку субспоживачів за спірний період.

Так, лічильники № 0277271, № 0277265, № 0277270, № 0277266 фіксують показання спожитої електричної енергії власниками/користувачами квартир житлового будинку за адресою: вул. Б. Гмирі -17 в м. Києві, з якими позивачем з 2015 року укладено прямі договори та відкрито 138 особових рахунків. Також, позивач має субспоживачів, які послідовно підключені від засобів обліку основного споживача та мають з позивачем договірні відносини, а саме: ФО ОСОБА_1 (о/р НОМЕР_1 ), ФО ОСОБА_2 (о/р НОМЕР_2 ), ПП «УКРПРОПОСТАЧ- 95» (о/р НОМЕР_3 ).

Приймаючи до уваги, що засоби обліку навантаження субспоживачів послідовно підключені під засоби обліку ОСББ «Гмирі-17», навантаження всіх субспоживачів (побутове навантаження та навантаження вбудованих приміщень), в яких наявні договірні відносини з позивачем, відраховані від навантаження відповідача.

Із матеріалів справи слідує, що за період з 01.08.2018 по 01.01.2019 нарахування спожитої електричної енергії проводились за показниками електролічильників, імпортованих автоматизованою системою збору інформації (АСКОЕ) та відповідачем Акти про використану електричну енергію не подавалися.

Таким чином, за період з 01.08.2018 по 01.01.2019 за відповідачем виникла заборгованість за використану активну електричну енергію в розмірі 78 780,99 грн., що підтверджується звітами про покази засобів обліку за розрахунковий місяць за спірний період, рахунками-розшифровками, актами приймання-передачі товарної продукції.

Відтак, позивачем направлено відповідачу вимогу від 15.06.2021 № 3/01/5/18555 про сплату заборгованості за спожиту електричну енергію, яка отримана ним 19.06.2021, однак оплату заборгованості відповідач не здійснив.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (пункт 2 частини першої статті 193 Господарського кодексу України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі -ПРРЕЕ), які регулюють взаємовідносини, що виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії.

Відповідно до п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача тощо.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 311 затверджено Кодекс комерційного обліку електричної енергії (далі - ККОЕЕ). Цей Кодекс визначає, зокрема, принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, права та обов`язки сторін з організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків.

Згідно з п. 2.3.3 глави 2.3 розділу ІІ ПРРЕЕ розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог ККО, ПРРЕЕ та проектно-технічної документації та рішень за ними.

Відповідно до пп. 23 п. 5.5.5. ПРРЕЕ, Споживач (Відповідач) електричної енергії зобов`язаний: у разі виникнення різниці між обсягами електричної енергії, розподіленими на межі основного споживача та його субспоживачів, терміново виконати організаційні та технічні заходи щодо усунення причин її виникнення.

Пунктом 5.9.1 ККОЕЕ визначено, що обсяг електричної енергії, спожитої основним споживачем та субспоживачами, визначається залежно від порядку (схеми) приєднання вузла обліку з урахуванням втрат електричної енергії, пов`язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача.

Відповідно до п. 5.9.2 ККОЕЕ у разі послідовного приєднання лічильників основного споживача та субспоживача: 1) якщо точка передачі/розподілу електричної енергії субспоживачу встановлена на межі балансової належності суміжних електроустановок, які належать на праві власності основному споживачу та субспоживачу: для визначення обсягу електричної енергії, спожитої основним споживачем, обсяг втрат електричної енергії, пов`язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача, віднімається від різниці між обсягом електричної енергії, що надійшла в електричні мережі основного споживача, та обсягом електричної енергії, відданої в електричні мережі субспоживача (субспоживачів); обсяг електричної енергії, спожитої субспоживачем, визначається відповідно до показів лічильника субспоживача; 2) якщо точка передачі/розподілу електричної енергії субспоживачу встановлена на межі балансової належності суміжних електроустановок, що належать на праві власності основному споживачу та ОС або іншому споживачу: для визначення обсягу електричної енергії, спожитої основним споживачем, обсяг втрат електричної енергії, пов`язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача, віднімається від різниці між обсягом електричної енергії, що надійшла в електричні мережі основного споживача, та обсягом електричної енергії, відданої в електричні мережі субспоживача (субспоживачів); для визначення обсягу електричної енергії, спожитої субспоживачем, обсяг втрат електричної енергії, пов`язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача, додається до обсягу електричної енергії, отриманої субспожцвачем.

Згідно з пунктом 5.9.4 розділу V ККОЕЕ, якщо до технологічних електричних мереж основного споживача приєднані електроустановки інших суб`єктів господарювання, власників мереж тощо, розрахунковий облік має бути організований основним споживачем таким чином, щоб забезпечити складення балансу електричної енергії у власних технологічних електричних мережах для проведення комерційних розрахунків відповідно до умов договору в розрахунковому періоді.

Із матеріалів справи слідує, що засоби обліку навантаження субспоживачів послідовно підключені під засоби обліку ОСББ «Гмирі-17», та позивачем відраховані від навантаження відповідача навантаження всіх субспоживачів (побутове навантаження та навантаження вбудованих приміщень), в яких наявні договірні відносини з позивачем, згідно з даними обсягів споживання електроенергії мешканцями будинку, розрахунком кількості спожитої електричної енергії по договору № 63335012 та звітами про покази обліку субспоживачів за спірний період.

Одночасно судом ураховано, що за спірний період споживання мешканцями електричної енергії (побутове навантаження) склало 115 206 кВтг, що відраховується за ПРРЕЕ з 1 по 1 число кожного місяця, у той час як відповідач стверджував про необхідність зняття показання лічильників для всіх категорій споживачів в єдиний період.

Крім того, при розрахунку кількості спожитої електричної енергії субспоживачами, яка вирахувана позивачем з обсягу нарахувань по лічильникам відповідача № 0277269 та № 0277268, позивачем приймалися показання приладів обліку, надані самими субспоживачами.

При цьому, відповідно до актів № 6335012/03/21-1 та № 6335012/03/12-2 комерційні лічильники № 0276954 (точка обліку № 1) та № 0277275 (точка обліку № 2), фіксують споживання не тільки для потреб квартир, а також робоче та аварійне освітлення, облік спожитої електричної енергії, яка використовується 2 насосними, комерційні лічильники № 0277244 (точка обліку № 7) та № 0277273 (точка обліку № 8) фіксують споживання також облік спожитої електричної енергії, яка використовується 1 насосною.

Отже, судом вважаються обґрунтованими твердження позивача про те, що після зняття поквартирних показників показання даних лічильників не будуть дорівнювати 0.

Також не знайшли підтвердження зауваження відповідача проти неправильно застосованого позивачем тарифу при визначенні суми заборгованості.

За наведених обставин, виходячи з підписаних обома сторонами актів № 6335012/03/21-1 та № 6335012/03/12-2, до додатку 4 А договору не внесено три прилади обліку, які входять в загальну схему споживання електричної енергії, та по яким відбувається споживання електричної енергії відповідачем без відображення в загальній кількості спожитої електричної енергії.

Зі змісту 5.9.4. розділу V ККОЕЕ та пункту 2.3.7 договору слідує, що відповідач мав організувати облік таким чином, щоб забезпечити складання балансу електричної енергії у власних технологічних електричних мережах для проведення комерційних розрахунків у зв`язку приєднанням до технологічних електричних мереж відповідача електроустановок інших суб`єктів господарювання.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем акти про використану електричну енергію не подавалися та нарахування спожитої електричної енергії за договором № 63335012 проводились за показниками електролічильників, імпортованих автоматизованою системою збору інформації (АСКОЕ), з урахуванням даних обсягів споживання електроенергії мешканцями будинку та звітів про покази обліку субспоживачів.

Щодо посилань відповідача на висновок експерта КНДІСЕ, складеного за результатами електротехнічної експертизи від 23.04.2020 № 28754/18-46, то суд зауважує, що проведення даної експертизи здійснено в межах іншої справи № 910/10203/18, по якій наразі відкрито апеляційне провадження. При цьому, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про призначення комплексної судової електротехнічної та економічної експертизи від 05.03.2021 та призначено по справі №910/10203/18 судову експертизу.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 78 780,99 грн. заборгованості за використану активну електричну енергію за період з 01.08.2018 по 01.01.2019 року.

Також позивач просив стягнути з відповідача пеню в розмірі 1014,44 грн., інфляційні втрати в розмірі 157,56 грн. та три проценти річних у розмірі 200,73 грн.

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.5-2.3.6 договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Отже, сторонами передбачено збільшення періоду нарахування пені, тобто за весь період прострочення.

За приписом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За арифметичним перерахунком суду, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 1014,44 грн., інфляційні втрати в розмірі 157,56 грн. та три проценти річних у розмірі 200,73 грн.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Щодо заявлених позивачем у попередньому (орієнтовному) розрахунку витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 20000 грн., то суд наразі відповідний розподіл даних судових витрат за відсутності передбачених частиною 2 статті 126, частиною 8 статті 129 ГПК України доказів не здійснює.

У той же час, за положеннями частини 8 статті 129 ГПК України, такі докази подаються протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (у разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження).

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" задовольнити повністю.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гмирі 17» (02140, м. Київ, вул. Гмирі Бориса, 17; ідентифікаційний код 40464562) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20; ідентифікаційний код 41946011) 78 780 (сімдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят) грн. 99 коп. заборгованості за використану активну електричну енергію, 1014 (одну тисячу чотирнадцять) грн. 44 коп. пені, інфляційні втрати в розмірі 157 (сто п`ятдесят сім) грн. 56 коп., три проценти річних у розмірі 200 (двісті) грн. 73 коп., 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова