Рішення

від 16.01.2023 по справі 910/20885/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.01.2023Справа № 910/20885/21Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Куліцького Сергія Леонідовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мувекс Україна"

про стягнення 97064,00 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Куліцький Сергій Леонідович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мувекс Україна" про стягнення заборгованості за договором підряду від 24.09.2020 № 20-09-24 у розмірі 97064,00 грн., з яких: 88240,00 грн. основного боргу та 8824,00 грн. штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

24.01.2022 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача 128184 грн. основного боргу та 12818,40 грн. штрафу. Оскільки дана заява відповідає вимогам статті 46 ГПК України, розгляд вимог позивача здійснюється з урахуванням вказаної заяви.

У відзиві на позов відповідач зауважив, що роботи позивачем виконані неякісно, у зв`язку з чим відбулося пропорційне зниження ціни на 60000 грн. При цьому, у позивача залишився ноутбук вартістю 18050 грн., вартість якого має бути врахована в оплату виконаних робіт. Відтак, ураховуючи часткову оплату відповідачем виконаних робіт, сума заборгованості за актом від 18.03.2021 № 4 становить 14190 грн. До того ж, позивачем не надавалися відповідачу всі необхідні документи для оплати робіт. Також відповідачем наведені заперечення проти заявленої до відшкодування вартості витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

У відповіді на відзив позивач наголосив, що акт виконаних робіт від 18.03.2021 № 4 підписаний сторонами без зауважень, та відповідач не повідомляв позивача про недоліки у виконаних роботах. Разом із цим, відповідач мав всі необхідні реквізити для здійснення оплати та частково оплатив виконані роботи.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.09.2020 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір підряду № 20- 09-24, за яким замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати згідно з умовами даного договору роботи з доопрацювання функціоналу сайту згідно з технічними завданнями, викладеними у додаткових угодах до даного договору.

У пункті 3.2.4 договору виконавець має право в односторонньому порядку без штрафних санкцій розірвати договір, попередивши замовника за 10 днів до його розірвання. При цьому замовник зобов`язаний провести повний розрахунок за фактично виконані роботи.

Згідно з пунктом 4.1. договору замовник сплачує виконавцю плату в розмірі, визначеному відповідними рахунками та актами виконаних робіт шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок виконавця або видачі готівки через касу підприємства з видачею видаткового касового ордеру.

Відповідно до 4.3 договору сплата здійснюється протягом трьох банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт.

Строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 цього договору, та закінчується 31.12.2025 року.

За положеннями додаткової угоди від 17.03.2021 № 1 до договору пункт 4.3 договору викладено в новій редакції, за якою сплата здійснюється протягом 180 календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі.

Із матеріалів справи слідує, що між сторонами підписані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №1 від 04.11.2020 на суму 5397 грн., №2 від 26.11.2020 на суму 3500 грн., №3 від 03.12.2020 на суму 6500 грн., №4 від 11.12.2020 на суму 12250 грн., №2 від 04.02.2021 на суму 7000 грн., №3 від 08.03.2021 на суму 4000 грн., №5 від 08.04.2021 на суму 14542,50 грн., №6 від 07.05.2021 на суму 13900 грн., № 4 від 18.03.2021 на суму 115240 грн., № 7 від 09.06.2021 на суму 39944 грн.

У той же час, відповідач оплату наданих послуг здійснив не в повному обсязі, зокрема, частково неоплаченим залишився акт № 4 від 18.03.2021, заборгованість за яким становить 88240 грн., та акт № 7 від 09.06.2021 на суму 39944 грн.

Відтак, 13.08.2021 позивач звернувся до відповідача з листом щодо сплати залишку заборгованості за актом № 4 від 18.03.2021 у сумі 98240 грн. та акту № 7 від 09.06.2021 у сумі 39944 грн.

Листом від 06.09.2021 відповідач повідомив позивача про те, що компанія отримала дуже великої шкоди від недобросовісного виконання своїх обов`язків підрядниками в тих проєктах, дохід від яких мав покрити заборгованість перед позивачем, яку відповідач почне закривати 14.09.2021 з оплати 10000 грн. Крім того, співпраця між сторонами не ведеться з 09.06.2021, та за позивачем закріплений ноутбук компанії балансовою вартістю 18050 грн. згідно з договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 30.09.2020 № 1 та актом, що відповідачу не повернутий. Отже, дана сума має бути виключена як сума погашення заборгованості.

У свою чергу, позивач у листі від 11.10.2021 зазначив, що отримав 14.09.2021 часткову оплату в розмірі 10000 грн. Разом із цим, 07.09.2021 позивачем отримано на телефон та на електронну пошту повідомлення про відмову від повної оплати заборгованості за договором підряду від 24.09.2020 № 20- 09-24, актами № 4 від 18.03.2021, № 7 від 09.06.2021.

Поряд із цим, відповідач надав до матеріалів справи акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.09.2021 № 9/30 на суму 50000 грн., від 25.10.2021 № 10/25 на суму 10000 грн., підписані між відповідачем та ФОП Сєнчиним Олексієм Геннадійовичем, щодо виправлення недоліків попередньо наданих послуг комп`ютерного програмування ФОП Куліцьким С.Л. Також надано платіжні доручення від 30.09.2021 № 148 на суму 50000 грн., від 25.10.2021 № 161 на суму 10000 грн. щодо сплати відповідачем на рахунок Сєнчина Олексія Геннадійовича послуг за договором від 02.03.2021 № 7.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України, статтею 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 2 статті 837 ЦК України передбачає, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з частиною 2 статті 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Частиною 4 статті 849 ЦК України передбачено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Частиною першою статті 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Враховуючи положення статей 853, 882 ЦК України, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.08.2021 у справі № 910/16308/20.

Із матеріалів справи слідує, що сторонами складалися та підписувалися за договором від 24.09.2020 № 20-09-24 акти здачі-приймання робіт (надання послуг), зокрема, № 4 від 18.03.2021 на суму 115240 грн., № 7 від 09.06.2021 на суму 39944 грн.

Дані акти підписані обома сторонами без зауважень, доказів повідомлення відповідачем про виявлені недоліки виконаних позивачем робіт матеріали справи не містять.

Щодо посилань відповідача на повідомлення позивача про неякісне виконання робіт листом від 06.09.2021 та в телефонних розмовах, суд зауважує, що в цьому листі не містяться посилання на виявлені в роботі позивача недоліки. Навпаки, в даному листі йдеться про отримання відповідачем дуже великої шкоди від недобросовісного виконання своїх обов`язків підрядниками в тих проєктах, дохід від яких мав покрити заборгованість перед позивачем. До того ж, відповідач повідомив про намір сплачувати заборгованість із 14.09.2021 за платежем у сумі 10000 грн.

Так, відповідачем здійснено часткову оплату робіт за актом № 4 від 18.03.2021 (а саме сплачено 17000 грн. до 10.06.2021 та 10000 грн. 14.09.2021), у зв`язку з чим залишок заборгованості за цим актом становить 88240 грн.

Судом ураховано, що відповідачем до матеріалів справи також надані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.09.2021 № 9/30 на суму 50000 грн., від 25.10.2021 № 10/25 на суму 10000 грн., підписані між відповідачем та ФОП Сєнчиним Олексієм Геннадійовичем, щодо виправлення недоліків попередньо наданих послуг комп`ютерного програмування ФОП Куліцьким С.Л.

Утім, беручи до уваги відсутність доказів повідомлення позивача про недоліки у виконаних ним роботах та підписання відповідачем актів № 4 від 18.03.2021, № 7 від 09.06.2021 без зауважень, судом відхиляються відповідні твердження відповідача про необхідність зменшення оплати за актом № 4 від 18.03.2021 на суму 60000 грн. на підставі наданих ФОП Сєнчиним Олексієм Геннадійовичем послуг.

Таким чином, зазначені в актах № 4 від 18.03.2021 на суму 115240 грн., № 7 від 09.06.2021 на суму 39944 грн. роботи вважаються відповідачем прийнятими та підлягають оплаті.

Одночасно судом прийняті до уваги посилання відповідача на те, що в позивача залишився ноутбук балансовою вартістю 18050 грн., наданий за договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 30.09.2020 № 1.

Разом із цим, положення договору підряду від 24.09.2020 № 20-09-24 не передбачають можливість зарахування вартості ноутбука, переданого за договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 30.09.2020 № 1, у рахунок погашення заборгованості відповідача за спірним договором підряду. При цьому, матеріали справи не містять доказів визначення балансової вартості ноутбука саме в сумі 18050 грн.

Отже, правовідносини сторін за договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 30.09.2020 № 1 не відносяться до даного предмету спору та не впливають на встановлення розміру заборгованості відповідача за договором підряду від 24.09.2020 № 20-09-24.

Щодо зауважень відповідача про відсутність виставлених позивачем рахунків-фактур на оплату послуг, що унеможливлювало їх оплату, суд зауважує на тому, що за договором підряду від 24.09.2020 № 20-09-24 оплата послуг здійснюється за підписаним актом прийому-передачі виконаних робіт. У зв`язку з цим, обставини щодо відсутності рахунків-фактур не впливають на можливість оплати відповідачем робіт за договором підряду від 24.09.2020 № 20-09-24.

Відтак, за встановленими судом обставинами, заборгованість відповідача складає 88240 грн. за актом № 4 від 18.03.2021 та 39944 грн. за актом № 7 від 09.06.2021 року.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини 2, 3 статті 549 ЦК України).

Відповідно до пункту 5.1 договору в разі несвоєчасної сплати послуг виконавця в зазначений за дійсним договором термін, замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент виплати, за кожен день прострочення платежу до дня погашення покупцем існуючої заборгованості. У разі прострочення понад 10 календарних днів замовник зобов`язаний сплатити виконавцю штраф у розмірі 10 % за користування чужими коштами.

За арифметичним перерахунком суду нарахований штраф у розмірі 8824 грн. за актом № 4 від 18.03.2021 та в розмірі 3994,40 грн. за актом № 7 від 09.06.2021 підлягають стягненню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Щодо заявлених позивачем у попередньому (орієнтовному) розрахунку витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 30000 грн., то суд наразі відповідний розподіл даних судових витрат за відсутності передбачених частиною 2 статті 126, частиною 8 статті 129 ГПК України доказів не здійснює.

У той же час, за положеннями частини 8 статті 129 ГПК України, такі докази подаються протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (у разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження).

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Куліцького Сергія Леонідовича задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мувекс Україна" (04119, м. Київ, вул. Мельникова, 83-Д; ідентифікаційний код 40467136) на користь Фізичної особи-підприємця Куліцького Сергія Леонідовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 128184 (сто двадцять вісім тисяч сто вісімдесят чотири) грн. основного боргу, 12818 (дванадцять тисяч вісімсот вісімнадцять) грн. 40 коп. штрафу, 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова