Рішення

від 17.01.2023 по справі 209/1120/22

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська

Справа № 209/1120/22

Провадження № 2/209/175/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"17" січня 2023 р. м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Лобарчук О.О.

при секретарі: Золотих Л.М.

розглянувши увідкритому судовому засіданні взалі суду у м.Кам`янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Відділ державної реєстрації нерухомого майна Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, визначення розміру його часток,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить суд: визнати квартиру за адресою: АДРЕСА_1 спільним майном подружжя ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; визначити частки у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 , за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 по Ѕ частки за кожним; стягнути з ОСОБА_2 на її користь судові витрати за сплату судового збору в розмірі 2382,13 грн., за сплату виготовлення технічного паспорту в розмірі 3000 грн.

В обґрунтування позову вказала, що 19 грудня 1998 року вона та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів громадського стану виконкому Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, актовий запис № 1161. У них є повнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 листопада 2020 року їх шлюб з ОСОБА_2 було розірвано. Маючи необхідність у житлі для проживання їх сім`ї, вони з ОСОБА_2 29 квітня 2004 року за спільні подружні кошти придбали двокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_3 перейменована на вул. Воїнів-афганців), будинок 20 «а» квартира 41. Їх придбання зазначеного подружнього майна було оформлене договором купівлі-продажу квартири, який був укладений 29 квітня 2004 року між ОСОБА_4 (ідентифікаційний № НОМЕР_3 ), ОСОБА_5 (ідентифікаційний № НОМЕР_4 ), продавцями, та ОСОБА_2 (ідентифікаційний № НОМЕР_5 ), посвідчений Татарець Таісією Костянтинівною, приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу 29.04.2004 року ( договір зареєстровано в реєстрі за № 1112). Відповідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Дніпродзержинського бюро технічної інвентаризації № 3595215 від 17.05.2004 року власником квартири за адресою АДРЕСА_4 є ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу (ВВС № 774511 реєстр. № 1112 29.04.2004р.) Згідно договору купівлі-продажу квартири (пункт 1) - продавці продали кожен в рівних частинах, а покупець купив цілу квартиру АДРЕСА_2 . Квартира, що відчужується, належить продавцям на праві приватної власності та на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом обліку та розподілу житлової площі міськвиконкому м. Дніпродзержинська 25.11.1996 року згідно розпорядження від 25.11.1996 року № 001187 зареєстрованого в Дніпродзержинському бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 23066 в книгу № 198 (пункт договору 2). Продаж квартири за адресою АДРЕСА_4 житловою площею 30,6 м кв., загальною площею 51,5 м кв., було здійснено за 10196,00 грн. (пункт 3). Пунктом 14 договору купівлі-продажу квартири закріплені правові наслідки ст.67 Сімейного кодексу України. Договір купівлі-продажу був вчинений ОСОБА_2 в інтересах їх сім`ї за спільні подружні кошти. Після придбання квартири за адресою АДРЕСА_4 їх сім`я у складі чоловіка ОСОБА_2 , її, ОСОБА_1 , їх сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , були зареєстровані за адресою придбаного житла. До теперішнього часу вони з сином продовжують проживати в цій квартирі. Після розірвання їх з ОСОБА_2 шлюбу між ним та відповідачем не було досягнуто згоди на оформлення права власності на 1/2 частину квартири за адресою АДРЕСА_4 на її користь в нотаріальному порядку. Відповідно довідки Комунального підприємства «Кам`янське районне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради від 17.05.2022р. № 1/531 право власності на об`єкт нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 29.04.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Татарець Т.К., р № 1112. Технічним паспортом квартири, виготовленим 13.05.2022р., за адресою АДРЕСА_4 визначено: загальна площа 51,5 м кв., з неї житлова площа 30,6 м кв., допоміжна 20,9 м кв. Квартира за літерою А-10 має наступні приміщення коридор 3,8 м кв., кімната 18,9 м кв., кімната 11,7 м кв., кухня 7,9 м кв., вбиральня 1,0 м кв., ванна 2,6 м кв., коридор 2,8 м кв., лоджії 2,8 м кв. Згідно висновку Правобережної товарної біржі про вартість до звіту № 1505/01 від 15.05. 2022 року вартість 1/1 частки об`єкта оцінки двокімнатної квартири, загальною площею 51,5 м кв., житловою площею 30,6 м кв., розташованої на першому поверсі десятиповерхового житлового будинку за адресою АДРЕСА_4 , станом на дату оцінки становить 476426,00 грн. Вартість 1/2 частини спірної квартири за адресою АДРЕСА_4 становить 238213,00 грн. (476426,00 грн. : 2 = 238213,00 грн.). Вважає, що придбане ними за сумісні подружні кошти нерухоме майно у вигляді двокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_4 є їх з відповідачем спільним подружнім майном. Їх з ОСОБА_2 частки є рівними, тобто кожному з них належить право власності на 1/2 частину зазначеної квартири. На протязі тривалого часу відповідач уникає вирішення питання відносно оформлення в нотаріальному порядку визначення розміру її частки на нерухоме майно у вигляді квартири за адресою АДРЕСА_4 , що дає їй право на звернення з дійсним позовом до суду.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 вересня 2021 року цивільна справа прийнята до провадження та призначена до підготовчого судового засідання (а.с.46).

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 жовтня 2022 року підготовче провадження по цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.54).

17 січня 2023 року судом винесено ухвалу про заочний розгляд справи.

Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, письмово просила суд провести розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечують проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за його відсутності не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву не подав.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Суд, враховуючи думку сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню по наступним підставам.

Судом встановлено, що 19 грудня 1998 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 було укладено шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів громадського стану виконкому Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська за актовим записом № 1161 (а.с.11).

Заочним рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30.11.2020 року, яке набрало законної сили 31.12.2020 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 19.12.1998 Відділом реєстрації актів громадського стану виконкому Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська за актовим записом № 1161 - розірваний (а.с.12).

Згідно поданої позивачем копії договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Татарець Т.К., зареєстрованого в реєстрі за № 1112, відповідач ОСОБА_2 у період шлюбу 29.04.2004 року набув у власністьквартиру АДРЕСА_2 (а.с.14).

Згідно довідки КП «Кам`янське районне бюро технічної інвентаризації» ДОР № 1/531 від 17.05.2022 року, право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 29.04.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Татарець Т.К., р№1112 (а.с.15).

Згідно довідки ТОВ «Абонент ХХІ» №001171155 про склад сім`ї, за адресою: АДРЕСА_4 зареєстровані: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (а.с.16).

Згідно висновку Правобережної товарної біржі про вартість до звіту № 1505/01 від 15.05. 2022 року вартість 1/1 частки об`єкта оцінки двокімнатної квартири, загальною площею 51,5 м кв., житловою площею 30,6 м кв., розташованої на першому поверсі десятиповерхового житлового будинку за адресою АДРЕСА_4 , станом на дату оцінки становить 476426,00 грн. (а.с.17, 18-36).

Згідно рахунку від 13.05.2022 року, за складання технічного паспорту із занесенням до будівельного реєстру, ОСОБА_1 сплачено експерту Білецькому Д.О. 3000 грн. (а.с.37).

Як визнається позивачем у справі та вбачається з договору купівлі-продажу, спірне нерухоме майно набуте сторонами як чоловіком та дружиною в період їх шлюбу, а тому повинно бути визнане спільною сумісною власністю подружжя.

У той же час, як встановлено судом, угоди про добровільний поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжям не досягнуто.

Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу (ст. 68 СК України).

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності. Така норма закону встановлює презумцію права спільної сумісної власності на майно, набуте за час перебування в шлюбі.

Такі ж роз`яснення містяться у і п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним, та про поділ спільного майна подружжя». Зокрема, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

Згідно з ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Сторонами не надано жодного доказу про існування між подружжям будь-якої домовленості щодо часток у спільному майні подружжя, як і не встановлена наявність шлюбного договору, а тому суд вважає, що вказане позивачем майно сторін є спільною сумісною власністю подружжя, частки подружжя у нерухомому майні, є рівними.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності обставин набуття спірного нерухомого майна подружжям у період їх шлюбу та його вартості на момент розгляду справи.

У частині першій статті 61 СК України передбачено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина перша статті 69 СК України).

Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частина перша, друга статті 71 СК України).

У пунктах 22-24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним; поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясувати джерело і час його придбання.

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статтею 372 ЦК України.

Суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, враховуючи, що спірна квартира набута сторонами в період шлюбу та ведення спільного господарства, тому вказане майно є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, приходить до висновку про його поділ між сторонами, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні.

У відповідності зі ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної у сумі 2382,13 грн. та 3000 грн. за виготовлення технічного паспорту, про що свідчать квитанції (а.с.2, 37).

Таким чином на користь позивача з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 2382,13,00 грн. та 3000 грн. за виготовлення технічного паспорту.

Керуючись ст.ст. 60, 61, 63, 65, 68, 69, 70, 71 Сімейного кодексу України, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. 368 ЦК України, ст. ст.ст. 12, 76, 81, 89, 200, 263, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 (адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ), третя особа Відділ державної реєстрації нерухомого майна Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, визначення розміру його часток - задовольнити.

Визнати об`єктом права спільної сумісноївласності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 51,5 кв.м., житловою площею 30,6 кв.м.

Визначити рівними по 1/2 частці за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у спільній сумісній власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 51,5 кв.м., житловою площею 30,6 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати, які складаються зі сплати судового збору в розмірі 2382 (дві тисячі триста вісімдесят дві гривні) 13 коп. та 3000 (три тисячі гривень) за виготовлення технічного паспорту, а всього 5382 (п`ять тисяч триста вісімдесят дві гривні) 13 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.289 ЦПК України, а саме, заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення складений 17.01.2023 року.

Суддя О.О. Лобарчук