Ухвала

від 16.01.2023 по справі 914/163/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

16.01.2023 р. Справа № 914/163/23

Суддя Манюк П.Т., розглянувши матеріали

позовної заяви: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , с. Черніїв Тисменицького району Івано-Франківської області

до відповідача 1: Відділу освіти, охорони здоров`я та спорту Стрийської районної державної адміністрації Львівської області, м. Стрий Львівської області

до відповідача 2: Дочірнього підприємства "Ефорт-Гарант-17", м. Львів

до відповідача 3: Стрийської районної державної адміністрації Львівської області, м. Стрий Львівської області

про відшкодування шкоди (упущеної вигоди)

встановив:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся в Господарський суд Львівської області з позовом до Відділу освіти, охорони здоров`я та спорту Стрийської районної державної адміністрації Львівської області, до Дочірнього підприємства "Ефорт-Гарант-17" та до Стрийської районної державної адміністрації Львівської області про відшкодування шкоди (упущеної вигоди) у розмірі 6 772 524, 00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Всупереч зазначеному, позивачем до позовної заяви не долучено доказів сплати судового збору, однак, в позовній заяві заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення по суті справи.

За умовами ч. 1 ст. 8 Закону України „Про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема за умов, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

У позовній заяві позивачем зазначено, що загальна сума одержаного ним доходу за 2021 рік складає 1 927 096, 00 грн, відповідно 5 % розміру річного доходу позивача складає 96 354, 80 грн, а сума судового збору, яку необхідно сплатити за подання позовної заяви становить 142 219, 11 грн, що перевищує 5 % розміру річного доходу.

Суд зауважує, що питання перевірки реальної спроможності заявників фізичних осіб сплатити судовий збір має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними; повинні надати їм належну оцінку та прийняти вмотивоване рішення, враховуючи, зокрема, суть спору, статус особи заявника, обставини, що призвели до неможливості сплатити судовий збір (постанова Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 821/1896/15-а).

У постанові від 30.11.2022 у справі № 914/4092/21 Верховний Суд у складі Колегії суддів Касаційного господарського суду висловив наступні правові позиції, що враховані судом при розгляді клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплене й у статті 50 Цивільного кодексу України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус "фізична особа - підприємець" сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх (такий правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.05.2020 у справі № 161/6253/15-ц, від 07.04.2020 у справі № 743/534/16-ц, від 06.06.2018 у справі № 910/16713/15, від 21.03.2018 у справі № 725/3212/16-ц).

Те, що скаржник є фізичною особою - підприємцем не виключає можливість застосування статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція частин 1, 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов`язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.

До того ж стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря тих судових витрат, яких зазнає сторона.

Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, у якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом повноважень зменшити тягар судових витрат стосовно сплати судового збору. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України покладає на суд обов`язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland") від 26 липня 2005 року; "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland") від 26 липня 2005 року).

В обгрунтування свого майного стану позивачем до позовної заяви додано копію податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2021 рік, відповідно до якої загальна сума одержаного ним доходу за 2021 рік складає 1 927 096, 00 грн.

В той же час фізична особа може отримувати дохід не тільки від заняття підприємницькою діяльністю, але і з інших джерел (заробітня плата, пенсія, відчуження рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, отримання доходів повязаних з наявністю корпоративних прав тощо).

Таким чином, для виконання приписів законодавства та правових позицій Верховного Суду, детальної перевірки судом майнового стану позивача, з метою підтвердження одержаного позивачем доходу за 2021 рік, йому необхідно надати суду відомості про суми виплачених доходів за 2021 рік, або в іншій формі вказану інформацію, підтверджену органами ДФС, Пенсійного фонду та статистики.

Крім того, суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини, за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір це певний законний обмежувальний захід, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих і безпідставних позовів та перенавантаження судів.

В п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України встановлено, що позовна заява повинна містити, зокрема зазначення ціни позову.

Суд звертає увагу позивача на наявність розбіжностей в позовній заяві, оскільки на першому аркуші позовної заяви зазначено, що ціна позову становить 9 481 274, 00 грн, відтак судовий збір, який позивачу необхідно сплатити становить 142 219, 11 грн. Однак, в резолютивній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів 6 772 524, 00 грн майнової шкоди у вигляді упущеної вигоди, при цьому позивач повинен був би сплатити судовий збір в розмірі 101 587, 86 грн.

Таким чином, суд вважає за необхідне залишити дану позовну заяву без руху для надання позивачу можливості представити суду належні докази майнового стану для розгляду питання про відстрочення сплатити судового збору.

Відповідно до ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

Одночасно, суд звертає увагу позивача, що згідно з приписами ч. 3 ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 164, ч. 1 та ч. 2 ст. 174, ст. 234 ГПК України, суд

ухвалив

1. Позовну заяву Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Відділу освіти, охорони здоров`я та спорту Стрийської районної державної адміністрації Львівської області, до Дочірнього підприємства «Ефорт-Гарант-17» та до Стрийської районної державної адміністрації Львівської області про відшкодування шкоди (упущеної вигоди) залишити без руху, надавши позивачу строк, до 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення таких недоліків:

1.1. Надати суду відомості про суми виплачених доходів за 2021 рік, або в іншій формі вказану інформацію, підтверджену органами ДФС, Пенсійного фонду та статистики.

1.2. Надати суду доповнення до позовної заяви щодо ціни позову.

2. У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

3. Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання.

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Манюк П.Т.