Рішення

від 16.01.2023 по справі 927/929/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

16 січня 2023 року справа № 927/929/22 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши матеріали справи за позовом Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, вул. Малясова, 12, м. Чернігів, 14017, e-mail: chernigiv@dei.gov.ua

до відповідача: Варвинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Варварайагролісництво», вул. Миру. 14-А, смт. Варва, Прилуцький район, Чернігівська область, 17600, e-mail: varvaagrolis@meta.ua

про відшкодування шкоди у сумі 20012 грн. 43 коп.

Без повідомлення сторін

в с т а н о в и в:

Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області подано позов до Варвинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Варварайагролісництво» про відшкодування шкоди у сумі 20012 грн. 43коп.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає про порушення відповідачем законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Ухвалою суду від 14.11.2022 після усунення недоліків позовної заяви відкрите спрощене позовне провадження у справі №927/929/22 без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк - п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду від 14.11.2022 була направлена відповідачу засобами поштового зв`язку та отримана ним 17.11.2022, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №1760002685726 від 14.11.2022.

Останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 02.12.2022.

12.12.2022 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву №84 від 06.12.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України відзив подається протягом п?ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі. Треті особи мають право подати пояснення щодо позову в строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів з дня його отримання.

Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Судом встановлено, що відзив на позовну заяву надісланий на адресу суду 07.12.2022, про що свідчить штемпель на описі вкладення до цінного листа на адресу Господарського суду Чернігівської області, тобто з пропуском встановленого строку, оскільки останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 02.12.2022.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки відзив на позовну заяву подано з порушенням строку на його подання, відзив залучається до матеріалів справи, але судом до уваги не приймається.

Відповідачем у відзиві на позов поставлено питання позивачу у справі у відповідності до ст. 90 Господарського процесуального кодексу України.

19.12.2022 від позивача у встановлений судом строк на адресу суду надійшла відповідь на відзив №15/2311 від 15.12.2022, у якій останнім позовні вимоги підтримані у повному обсязі. Позивач також вказав про відмову від надання відповіді на поставлені питання, оскільки питання не стосуються обставин, що мають значення для справи.

28.12.2022 від відповідача на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач просить суд зобов?язати позивача у порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України надати відповіді на поставленні питання.

У відповідності до ч.1 ст. 90 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.

Відповідно до ч.2 ст.161 Господарського процесуального кодексу України заявою по суті справи є відзив на позов.

Враховуючи, що відзив на позовну заяву подано з порушенням строку на його подання, питання, викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву у відповідності до ст. 90 Господарського процесуального кодексу України, судом не розглядаються, оскільки відзив залучений до матеріалів справи, проте судом до уваги не прийнято.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

14-17.09.2021 відповідно до наказу Державної екологічної інспекції у Чернігівської області №722 від 13.09.2021 (а.с. 9) та направлення Державної екологічної інспекції у Чернігівської області №616 від 13.09.2021 (а.с. 10) на підставі Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції у Чернігівській області на 2021 рік, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Малим М.В. та Юрковим А.С., в присутності в.о. лісничого Варвинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Варварайагролісництво» Гузія В.О., було проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і охорони природних ресурсів, про що складено акт №63/06 від 17.09.2021 (а.с.11-27).

Перевіркою встановлено, що основним видом діяльності відповідача за КВЕД-2010 є: 02.10 - Лісництво та інша діяльність у лісовому господарстві; 02.20 - Лісозаготівлі; 02.40 - Надання допоміжних послуг у лісовому господарстві.

Райагролісництво організоване в 2001 році за розпорядженням Чернігівської облдержадміністрації «Про підприємство «Чернігівоблагроліс» №708 від 24.11.2000 на базі лісового фонду розформованих сільськогосподарських підприємств Варвинського району.

Засновником ДП «Варварайагролісництво» є комунальне підприємство «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради. Підприємство створене згідно розпорядження Варвинської районної державної адміністрації №3 від 05.01.2001 з метою охорони та відновлення лісів, задоволення потреб юридичних та фізичних осіб у лісових ресурсах на основі їх раціонального використання і отримання прибутку за рахунок задоволення потреб споживчого ринку у лісопродукції та послугах на підставі ефективного використання виробничого і фінансового потенціалу.

Підприємство обслуговує лісові масиви на загальній площі 3577,3 га на території Прилуцького (в минулому - Варвинського) району Чернігівської області.

Рубки головного користування проводяться на підставі розрахункової лісосіки на 2020-2026 роки, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України №354 від 29.05.2020 в обсязі 1,216 тис. м3 в тому числі: у твердолистяному господарству- 0,706 тис. м3 (дубова госпсекція - 0,56 тис. м3, грабова госпсекція - 0,146 тис. м3), у м`яколистяному господарству - 0,51 тис. м3 (чорновільхова госпсекція - 0,51 тис. м3).

Перевіркою виявлено (опис виявлених порушень вимог законодавства, арк. 11-12 акта №63/06), що відповідачем порушено:

- п.2 «Порядку спеціального використання лісових ресурсів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2077 року №761, та статті 19, 64 Лісового кодексу України, зокрема, допущено пошкодження ростучих дерев, не призначених в рубку до ступеня припинення та неприпинення росту при заготівлі та вивезенні деревини: на ЛВР-2021 в кв. 19 вид. 20.2; на СРВ-2021 в кв.22 вид. 6, кв.3 вид.2. Комісійно, за участі уповноваженої особи суб`єкта господарювання, проведено заміри діаметрів пошкоджених дерев та складено польові перелікові відомості.

- вимоги статей 19, 38, 64, 69 Лісового кодексу України, зокрема, допущено незаконні рубку дерев різних порід категорії сироростучі в кв.3 вид.2 обходу №4.

Комісійно, у тому числі за участю представника підприємства, проведено заміри діаметрів пнів та складено польову перелікові відомість пнів незаконно зрубаних дерев.

Згідно польових перелікових відомостей дерев від 15.09.2021 (а.с. 28,30) встановлено пошкодження до ступеня припинення та неприпинення росту, які не призначені в рубку при розробці лісосіки в кв. 19 вид.20.2 обх. №3 ДП «Варварайагролісництво» на землях Варвинської територіальної громади Прилуцького району Чернігівської області (ЛВР-2021 року) 2 дерев; встановлено пошкодження до ступеня припинення та неприпинення росту при заготівлі та вивезенні деревини в кв.22 вид. 6 ДП «Варварайагролісництво» на землях Варвинської територіальної громади Прилуцького району Чернігівської області (СРВ-2021 року) пошкоджено до ступеня припинення росту 3 дерева;

Згідно польової перелікової відомості дерев від 16.09.2021 (а.с. 32) встановлено пошкодження до ступеня припинення та неприпинення росту, які не призначені в рубку при розробці лісосіки в кв.3 вид.2 обх. №4 ДП «Варварайагролісництво» на землях Варвинської територіальної громади Прилуцького району Чернігівської області (СРВ-2021 року) пошкоджено до ступеня припинення та неприпинення росту 4 дерева;

Відповідно до польової перелікової відомості дерев від 16.09.2021 (а.с. 34) на землях Варвинської територіальної громади Прилуцького району Чернігівської області в кв.3 вид.2 на СРВ-2021 року обх. №4 ДП «Варварайагролісництво» незаконно зрубано 6 дерев.

Інспекторами, за наслідками виявлених порушень, виконано розрахунки розміру шкоди, заподіяної лісу, відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 (додаток № 1), та Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня неприпинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 (додаток №2).

Відповідно до розрахунків розміру шкоди (а.с. 35,33,31,29) сума збитків за вказаними ділянками з урахуванням індексації за попередні роки, становить: 1072,40 грн, 821,60 грн, 2897,22 грн., 15221,21 грн. відповідно, що загалом складає 20012,43 грн.

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області видано припис №33/06 від 23.09.2021, який отримано відповідачем 28.09.2021, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 36).

Відповідь відповідача на припис №124 від 21.10.2021 Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області зареєстровано 27.10.2021 (а.с. 37).

Відповідальних осіб підприємства притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 64 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що підтверджено протоколами про адміністративне правопорушення, постановами про накладання адміністративного стягнення та платіжними документами про сплату штрафу (а.с. 38-46).

Розрахунки було надіслано на адресу відповідача разом з претензіями №15/3260 від 23.09.2021, №15/3261 від 23.09.2021, №15/3276 від 24.09.2021, №15/3277 від 24.09.2021 та пропозицією відшкодувати шкоду у добровільному порядку (а.с. 47-50). Пповідомлення про вручення поштового відправлення додано позивачем до матеріалів справи (а.с. 51).

21.12.2021 позивачем отримано лист від відповідача №11.1207/3594 від 21.12.2021, у якому відповідач просив відтермінувати платіж штрафних санкцій у зв`язку із відсутністю коштів, та повідомляв, що, оплату буде проведено добровільно за наявності коштів (а.с. 52). Інформації про сплату збитків відповідачем не надано.

У зв?язку із не виконанням відповідачем вимог претензій, Державна екологічна інспекція у Чернігівській області звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача шкоди у сумі 20012,43 грн., заподіяної навколишньому природному середовищу.

Поданий відповідачем відзив на позовну заяву судом до уваги не прийнятий, у зв?язку із пропуском строку на його подання.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Спір полягає у відшкодуванні шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового та природоохоронного законодавства.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права і обов`язки виникають безпосередньо з актів цивільного законодавства, а також внаслідок завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до статті 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають та незалежно від права власності на них становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Згідно статей 16, 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Частиною другою статті 19 Лісового кодексу України визначено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.

Положеннями статті 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до статті 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

За змістом пункту 5 частини другої статті 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Згідно статті 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства суд зазначає, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Як встановлено судом, основним видом діяльності відповідача за КВЕД-2010 є: 02.10 - Лісництво та інша діяльність у лісовому господарстві; 02.20 - Лісозаготівлі; 02.40 - Надання допоміжних послуг у лісовому господарстві. Райагролісництво організовано в 2001 році за розпорядженням Чернігівської облдержадміністрації «Про підприємство «Чернігівоблагроліс» №708 від 24.11.2000 на базі лісового фонду розформованих сільськогосподарських підприємств Варвинського району. Підприємство створене згідно розпорядження Варвинської районної державної адміністрації №3 від 05.01.2001 з метою охорони та відновлення лісів, задоволення потреб юридичних та фізичних осіб у лісових ресурсах на основі їх раціонального використання і отримання прибутку за рахунок задоволення потреб споживчого ринку у лісопродукції та послугах на підставі ефективного використання виробничого і фінансового потенціалу. Підприємство обслуговує лісові масиви на загальній площі 3577,3 га на території Прилуцького (бувшого Варвинського) району Чернігівської області.

Вказані обставини відповідачем у справі не спростовано.

Вищезазначеним підтверджено факт перебування у відповідача земель лісового фонду (3577,3 га) у постійному користуванні (обслуговуванні).

Відповідно до вимог ч.6 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Для встановлення судом, чи мало місце правопорушення, основним доказом є акт перевірки, в якому зафіксований факт правопорушення, який (акт), відповідно до статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", є документом, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Не допускається включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, оскільки, у разі заперечення суб`єктом господарювання, щодо якого проводиться перевірка, зафіксованого в цьому акті факту правопорушення (порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища тощо), суб`єкт господарювання позбавлений можливості спростувати цей факт.

У цьому висновку суд звертається до тих правил дослідження та встановлення та фактів порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, які враховував Верховний Суд, формулюючи висновки та ухвалюючи судові рішення у постановах від 20.08.2018 у справі № 920/1293/16, від 11.09.2018 у справі № 909/1041/16, від 27.06.2019 у справі № 927/238/17, постанові від 26.05.2022 у справі 922/2317/21, постанова від 29.07.2022 у постанові від 924/883/21.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт проведення 14-17.09.2021 відповідно до наказу Державної екологічної інспекції у Чернігівської області №722 від 13.09.2021 (а.с. 9) та направлення Державної екологічної інспекції у Чернігівської області №616 від 13.09.2021 (а.с. 10) на підставі Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції у Чернігівській області на 2021 рік, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Малим М.В. та Юрковим А.С. в присутності в.о. лісничого Варвинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Варварайагролісництво» Гузія В.О., планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і охорони природних ресурсів, про що складено акт №63/06 від 17.09.2021 (а.с.11-27) і встановлення порушень:

- п.2 «Порядку спеціального використання лісових ресурсів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2077 року №761, та статті 19, 64 Лісового кодексу України, зокрема, допущено пошкодження ростучих дерев, не призначених в рубку до ступеня припинення та неприпинення росту при заготівлі та вивезенні деревини: на ЛВР-2021 в кв. 19 вид. 20.2; на СРВ-2021 в кв.22 вид. 6, кв.3 вид.2. Комісійно, за участі уповноваженої особи суб`єкта господарювання, проведено заміри діаметрів пошкоджених дерев та складено польові перелікові відомості.

- вимог статей 19, 38, 64, 69 Лісового кодексу України - незаконна рубка дерев різних порід категорії сироростучі в кв.3 вид.2.

Згідно польових перелікових відомостей дерев від 15.09.2021 (а.с. 28,30) встановлено пошкодження до ступеня припинення та неприпинення росту, які не призначені в рубку при розробці лісосіки в кв. 19 вид.20.2 обх. №3 ДП «Варварайагролісництво» на землях Варвинської територіальної громади Прилуцького району Чернігівської області (ЛВР-2021 року) 2 дерев; встановлено пошкодження до ступеня припинення та неприпинення росту при заготівлі та вивезенні деревини в кв.22 вид. 6 ДП «Варварайагролісництво» на землях Варвинської територіальної громади Прилуцького району Чернігівської області (СРВ-2021 року) пошкоджено до ступеня припинення росту 3 дерева;

Згідно польової перелікової відомості дерев від 16.09.2021 (а.с. 32) встановлено пошкодження до ступеня припинення та неприпинення росту, які не призначені в рубку при розробці лісосіки в кв.3 вид.2 обх. №4 ДП «Варварайагролісництво» на землях Варвинської територіальної громади Прилуцького району Чернігівської області (СРВ-2021 року) пошкоджено до ступеня припинення та неприпинення росту 4 дерева;

Відповідно до польової перелікової відомості дерев від 16.09.2021 (а.с. 34) на землях Варвинської територіальної громади Прилуцького району Чернігівської області в кв.З вид.2 на СРВ-2021 року обх. №4 ДП «Варварайагролісництво» незаконно зрубано 6 дерев.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що акт №63/06 від 17.09.20211 містить відомості зазначені у п.6 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". В акті зазначено детальний опис виявлених порушень з посиланням на відповідні вимоги законодавства. Отже, акт є належним доказом, в якому зафіксовані фактичні дані про протиправні діяння і порушення природоохоронного законодавства, і який є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Зазначені обставини та висновки Інспекції щодо допущених порушень під час розгляду справи відповідачем не спростовано, а також не оспорено та не спростовано факт незаконної рубки дерев та її належної фіксації.

Судом встанолено факт надсилання розрахунків на адресу відповідача разом з претензіями №15/3260 від 23.09.2021, №15/3261 від 23.09.2021, №15/3276 від 24.09.2021, №15/3277 від 24.09.2021 та пропозицією відшкодувати шкоду у добровільному порядку, які залишені відповідачем без задоволення, нараховані збитки у добровільному порядку не відшкодовані.

Судом враховано те, що позивачем з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення перевірки, відповідачу видано припис №124 від 21.10.2021.

Зазначені факти відповідачем не заперечено.

Відтак суд доходить висновку про наявність протиправної поведінки відповідача, яка полягала у протиправній бездіяльності у вигляді незабезпечення охорони лісових насаджень від незаконних рубок дерев.

Як свідчать матеріали справи, загальний розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу складає 20012,43 грн.

Обрахування розміру шкоди проведено Держінспектором з ОНПС Чернігівської області по таксах для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев та чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008, додаток №1 та таксах для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами пошкодження дерев та чагарників до ступеня неприпинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008, додаток №2;

Судом враховано, що розрахунки збитків направлялись разом із претензіями на адресу відповідача. Заперечень щодо правомірності проведених розрахунків та розміру нарахованих збитків від відповідача на адресу позивача не надходило.

Доведеність факту незаконної рубки дерев, фіксаційїї такого факту та порушення відповідачем вимог законодавства у сфері охорони прородного навколишнього середовища, а також факт наявності шкоди в заявленій до стягнення сумі підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. В силу статті 69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Таким чином, порубка дерев визнається незаконною, якщо вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

Частиною 2 статті 40 Закону України "Про рослинний світ" також унормовано, що відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Відшкодування майнової шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Факт незабезпечення лісокористувачем (відповідачем) охорони і збереження закріплених за ним лісів підтверджений матеріалами справи.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Особливості застосування цивільно правової відповідальності за заподіяну шкоду можуть бути передбачені спеціальними законами, які регулюють питання охорони певного виду такого середовища.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на заявника покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях або бездіяльності (діях або бездіяльності його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Суд звертає увагу, що нормами чинного законодавств, зокрема Лісовим кодексом та ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" унормовано, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних порубок та інших пошкоджень, покладається саме на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності.

При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, у тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді не вчинення достатніх дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

(Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.08.2018 у справі № 917/1261/17).

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що відповідач, як постійний лісокористувач, не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив незаконну порубку дерев, чим заподіяно матеріальну шкоду лісу (навколишньому природному середовищу), яка становить у загальному розмірі 20012,43 грн.

Станом на момент вирішення спору матеріали справи не містять доказів відшкодування відповідачем шкоди, завданої навколишньому природному середовищу у сумі 20012,43 грн.

Відповідачем у справі не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу суми заподіяної шкоди, яку належить стягнути з відповідача, про що зазначено у прохальній частини позовної заяви, суд виходить з такого.

За змістом ч.1,2,4 ст.47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, які утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством. В свою чергу, державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється також, зокрема, за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п.7 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності в розмірі 30 відсотків є джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів.

Крім того, в силу приписів п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), зокрема, є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Таким чином, сума шкоди, заподіяної внаслідок лісового правопорушення, яку належить стягнути з відповідача, має бути зарахована у такому порядку: 6 003,73 грн. (30%) шкоди до спеціального фонду Державного бюджету України, 14008,70 грн. (70%) до спеціального фонду місцевих бюджетів Варвинської селищної ради та Чернігівської обласної ради.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги судом задовольняються в повному обсязі, тому сума судового збору, сплачена позивачем при зверненні з даним позовом, повністю покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Варвинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Варварайагролісництво», вул. Миру. 14-А, смт. Варва, Прилуцький район, Чернігівська область, 17600, код 31254332, шкоду у сумі 20012 грн. 43 коп., заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності на рахунок : ГУК у Черніг.обл/тг с-щ Варва/24062100, р/р UA218999980333139331000025691, код отримувача: 37972475, з перерахуванням коштів до спеціального фонду Державного бюджету України 6003,73 грн. (30%) шкоди та до спеціального фонду місцевих бюджетів Варвинської селищної ради та Чернігівської обласної ради 14 008,70 грн. (70%).

3. Стягнути з Варвинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Варварайагролісництво», вул. Миру. 14-А, смт. Варва, Прилуцький район, Чернігівська область, 17600, код 31254332, на користь Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, вул. Малясова, 12, м. Чернігів, 14017, код 38053846, отримувач ДКСУ м. Київ, р/р UА 848201720343160003000081072, МФО 820172, 2481 грн. 00 коп. судового збору. Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення підписаний 16.01.2023.

Суддя М.О. Демидова