Ухвала
13 січня 2023 року
м. Київ
справа № 758/2525/21
провадження № 61-13190 ск22
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесгрупп» на постанову Київського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесгрупп» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним вище позовом, у якому просив визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення від 14 вересня 2020 року № 45, стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесгрупп» (далі - ТОВ «Бізнесгрупп») на свою користь суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 232 512,00 грн за період з 14 вересня 2020 року по 23 січня 2021 року.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 13 січня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року рішення Подільського районного суду міста Києва від 13 січня 2022 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади журналіста у ТОВ «Бізнесгрупп» від 14 вересня 2020 року № 45.
Стягнуто з ТОВ «Бізнесгрупп» на користь ОСОБА_1суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 232 512,00 грн за період з 14 вересня 2020 року по 23 січня 2021 року.
У грудні 2022 року до Верховного Суду ТОВ «Бізнесгрупп» подало касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, у якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, з урахуванням такого.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями частини першої статті 274 ЦПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: малозначні справи; що виникають з трудових відносин.
Оскільки предметом спору у цій справі є вимоги про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення із посади, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 232 512,00 грн, відповідно до пункту 2 частини першої статті 274 ЦПК України вказана справа належить до категорії спорів, що можуть розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження, тобто не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначена справа є незначної складності, тому відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України є малозначною.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи та її розгляд судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про малозначність справи.
Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами «а-г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.
Верховний Суд, який відповідно до статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Верховним Судом також враховано, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі Azyukovska v. Ukraine (Азюковська проти України) від 09 жовтня 2018 року.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки ТОВ «Бізнесгрупп» подало касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесгрупп» на постанову Київського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесгрупп» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 13.01.2023 |
Оприлюднено | 18.01.2023 |
Номер документу | 108422605 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них у зв’язку з іншими підставами звільнення за ініціативою роботодавця |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Білоконь Олена Валеріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні