Рішення

від 12.01.2023 по справі 346/3687/22

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №346/3687/22

Провадження №2/442/1333/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

12 січня 2023 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Хомика А.П.,

за участю секретаря судового засідання - Лужецької С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи - Орган опіки і піклування виконавчого комітету Коломийської міської ради про позбавлення батьківських прав, -

встановив :

12.09.2022 року позивачка звернулась до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача, в якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14.09.2022 року справу передано за підсудністю до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області.

В обґрунтування позову покликається на те, що 30.05.2009 року вона уклала шлюб з відповідачем, який 27.03.2012 року було розірвано заочним рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області. В даному шлюбі у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 , який проживає разом з нею та перебуває на повному її утриманні. Зауважує, що як під час шлюбу, так і після його розірвання відповідач коштів на утримання сина не надає та не виконує батьківських обов`язків. У зв`язку з цим вона звернулась з позовом до суду про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина. Заочним рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27.03.2012 року було вирішено стягувати з нього аліменти по 400 гривень щомісяця до досягнення сином повноліття. Однак, відповідач постійно ухиляється від сплати аліментів, внаслідок чого утворилась значна заборгованість в розмірі 62 266,00 гривень.

Відповідач до сина не навідується, не проявляє батьківського інтересу та турботи, не цікавиться успіхами у навчання, морально та матеріально не підтримує дитину. Син ОСОБА_3 має проблеми зі здоров`ям, оскільки являється дитиною з інвалідністю по причині захворювання дитячим аутизмом. Витрачаються великі кошти на обстеження, процедури та курси реабілітації. Проте, всі ці клопоти виконуються виключно позивачкою.

Представник позивачки - адвокат Атаманюк В.М. подав клопотання, в якому просить розглядати справу без його присутності те без присутності позивачки. Позовні вимоги підтримують, просить їх задоволити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, не повідомивши причин своєї неявки, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи подав клопотання, в якому просить позов задоволити та розглянути справу за відсутності представника органу опіки і піклування, виконавчого комітету Коломийської міської ради.

Вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частиною 2 зазначеної статті закріплено обов`язок суду та учасників судового процесу керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Отже, завданнями судочинства мають керуватися не лише суд, а й сторони.

Згідно правил ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Встановлено, що згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 30.06.2009 року, батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 , а матір`ю ОСОБА_1 .

Заочним рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області по справі від 27.03.2012 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Заочним рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області по справі від 27.03.2012 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 400 грн. щомісяця починаючи з 19.03.2012 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно Довідки, виданої завідувачем ДНЗ №2, батько дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не бере участі у вихованні сина. За два роки перебування дитини в дитячому садку жодного разу не приводив і не забирав, не відвідував батьківських зборів.

Згідно Довідки директора школи «Надія» №393 від 26.08.2022 року, за час навчання вихованням та розвитком дитини займалась виключно мати ОСОБА_1 . Батько, ОСОБА_2 жодного разу до школи не приходив, участі у шкільних заходах та батьківських зборах не приймав, з вчителем дитини не спілкувався.

Згідно розрахунку заборгованості по аліментах від 15.11.2021 року станом на 31.10.2021 року заборгованість боржника ОСОБА_2 становить 62 266,00 грн.

Згідно висновку, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 15.11.2022 року №469, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Коломийської міської ради Івано-Франківської області вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав по відношенню до сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення, визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи. У принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Крім того, ст. 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину із пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться із дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засудженні за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Пленум Верховного Суду України в пп. 15 та 16 Постанови від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її харчування, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначенні фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

На думку суду, надано достатньо доказів, які свідчать про ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, байдуже ставлення та невиконання батьківських обов`язків.

За таких встановлених обставин, винної поведінки відповідача та його свідомого нехтування своїми батьківськими обов`язками, враховуючи права та інтереси дитини, суд дійшов до висновку про ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків і необхідність позбавлення його батьківських прав відносно дитини.

Відповідно до ст. 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, звільнити позивача від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, ч. 4 ст. 206, 258, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов задоволити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто, шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Коломийської міської ради, ЄДРПОУ: 04054334, юридична адреса: вул. Грушевського, 1, м.Коломия Івано-Франківської області.

Суддя Хомик А.П.