УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 712/327/23
Номер провадження 2/712/1117/23
17 січня 2023 року м. Черкаси
Суддя Соснівського районного суду м.Черкаси Марцішевська О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , Черкаської обласної військової адміністрації, Черкаського обласного штабу Черкаської обласної військової адміністрації, треті особи: Звенигородський регіональний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Регіональний сервісний центр МВС в Черкаській області, Черкаський науково-дослідний експертно-криміналістичного центру України про визнання рішення безпідставним та повернення майна, -
ВСТАНОВИВ:
12 січня 2023 року позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулася до суду до відповідачів військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), Черкаської обласної військової адміністрації (м. Черкаси, бул. Шевченка, 185), Черкаського обласного штабу Черкаської обласної військової адміністрації (м. Черкаси, бул. Шевченка, 185), треті особи: Звенигородський регіональний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області (м. Звенигородка, вул.. Благовісна, 50), Регіональний сервісний центр МВС в Черкаській області (м. Черкаси, вул.. Л.Українки, 21), Черкаський науково-дослідний експертно-криміналістичного центру України (м. Черкаси, вул.. Пастерівська, 104) про визнання рішення безпідставним та повернення майна.
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що ОСОБА_1 є власником автомобіля марки VOLKSWAGEN POLO, д.н.з. НОМЕР_2 , 2004 року випуску на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .
18.07.2022 року робочою групою з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану у складі начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , командира військової частини № НОМЕР_4 ОСОБА_3 , заступника начальника слідчого управління Еоловного управління Національної поліції в Черкаській області Олександра Матвієнка,, начальника регіонального сервісного центру МВС в Черкаській області Володимира Андрущенка, начальника Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Василя Аксьонова та заступника начальника управління превентивної діяльності Сергія Кузнеця складений Акт про примусове відчуження та вилучення майна № 155/1/01/13-13 про примусове відчуження автомобіля марки VOLKSWAGEN POLO, д.н.з. НОМЕР_2 , 2004 року на користь військової частини НОМЕР_1 .
Підставою для складення даного Акту є Протокол оперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану від 18.07.2022 року та лист Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області від 18.07.2022 року № 8132/55/06-2022.
Автомобіль марки VOLKSWAGEN POLO, д.н.з. НОМЕР_2 , 2004 року перебуває на балансі військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується відповіддю військової частини НОМЕР_1 від 07.11.2022р. №2603. (копія додається).
Позивач вважає, що рішення про примусове відчуження її автомобіля прийняте на підставі листа Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області від 18.07.2022 року № 8132/55/06-2022., відображене у Протоколі №208/2 від 18.07.22р. оперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану, закріплене Актом про примусове відчуження та вилучення майна № 155/1/01/13-13 є безпідставним, порушує майнові права позивача та підлягає скасуванню, а автомобіль марки VOLKSWAGEN POLO, д.н.з. НОМЕР_2 , 2004 року підлягає поверненню позивачу.
До відкриття провадження у справі суддя після одержання позовної заяви з`ясовує,чи відповідає позовна заява вимогам,встановленимст. 175 ЦПК України, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до визначеного ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» права на повноважний суд, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Вказана норма кореспондується з положеннями ст. 6 Конвенції, відповідно до якої в поняття «суд, встановлений законом», входить лише той суд, до підсудності якого віднесений розгляд тієї чи іншої справи.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р. № 3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до усталеної прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» ( рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76, доповідь Комісії від 12 жовтня 1978 року).Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії», що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…).
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 19ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно доп. п. 2, 6 ч. 1ст. 5 КАС Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- прийняття судом одного з рішень, зазначених у п.1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Суб`єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг ( п.7 ч.1ст. 4 КАС України).
У відповідності до п.1 ч.1ст.19 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з ч.3 ст.21 КАС України якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.
Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства (ч.5 ст.21 КАС України).
Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом (ч.6 ст.21 КАС України).
Таким чином, до компетенції адміністративної юрисдикції віднесено вирішення публічно-правового спору, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.
Публічно-правовим уважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де суб`єкт владних повноважень виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Як вбачається з позовної заяви на захист права власності, спірвиник щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень при примусовому відчуженні майна фізичної особи в умовах воєнного стану. Вказаний спір є публічно-правовим, оскільки відповідач як суб`єкт владних повноважень виступає щодо позивачки не як рівноправна сторона у правовідносинах, що характерно для цивільно-правових правовідносин, а як суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що спір стосується не права власності позивача на транспортний засіб, який було вилучено, а позовні вимоги обґрунтовано протиправністю та незаконністю рішення робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна, а саме прийняте за відсутності правових підстав.
Таким чином, оскільки позовні вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень пред`явлені позивачкою в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, згідно положень КАС України вказаний спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства та предметно підсудний окружному адміністративному суду.
Згідно п. 1 ч. 1ст.186ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК України, оскільки Соснівський районний суд м. Черкаси не є судом, повноважним згідно закону на розгляд даної справи та розгляд справи призведе до порушення прав учасників справи на справедливий судовий розгляд.
В зв`язку з відмовою у відкритті провадженні сплачений при подачі позовної заяви судовий збір може бути повернутий за заявою особи, яка його сплатила.
Керуючисьст. 186 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , Черкаської обласної військової адміністрації, Черкаського обласного штабу Черкаської обласної військової адміністрації, треті особи: Звенигородський регіональний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Регіональний сервісний центр МВС в Черкаській області, Черкаський науково-дослідний експертно-криміналістичного центру України про визнання рішення безпідставним та повернення майна - відмовити.
Роз`яснити позивачу право на звернення до окружного адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -http://court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення (підписання) ( ч.ч.1,2 ст.261 ЦПК України).
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, що є датою її ухвалення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.М.Марцішевська
Повний текстухвали виготовлено17січня 2023року.
Суд | Соснівський районний суд м.Черкас |
Дата ухвалення рішення | 17.01.2023 |
Оприлюднено | 02.04.2024 |
Номер документу | 108429093 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про повернення безпідставно набутого майна (коштів) |
Цивільне
Соснівський районний суд м.Черкас
Марцішевська О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні