Рішення

від 16.01.2023 по справі 725/7894/22

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІВ

Єдиний унікальний номер 725/7894/22

Номер провадження 2-а/725/135/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2023 року м.Чернівці

Першотравневий районний суд м. Чернівців

в складі:

головуючого судді - Нестеренко Є. В.

за участю:

секретаря судового засідання Пентелюк П.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до Чернівецької митниці Державної митної служби, що розташована за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, 248 М, про скасування постанови у справі про порушення митних правил,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 26.12.2022 року звернувся до Першотравневого районного суду м. Чернівці із вищевказаною позовною заявою, в якій стверджує, що 09.12.2022 року, начальником Чернівецької митниці Держмитслужби Товт М.Й. винесена постанова по справі про порушення митних правил №0573/40800/22 від 09.12.2022 року, відповідно до якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост. 485 Митного кодексу Українита накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме 907 571,94 грн.

Вказує, що на думку митниці він як фізична особа-підприємець вчинив дії, що призвели до недобору суми митних платежів, а саме шляхом неправомірного застосування тарифної преференції зі сплати вивізного (експортного) мита за товаром «Насіння соняшнику», що підлягає обов`язковій сплаті при експорті його з України до Республіки Молдова.

Даний факт став підставою для притягнення його до відповідальності за порушення митних правил , передбаченихст. 485 МК України.

Вважає наведене вище рішення службової особи органу владних повноважень таким, що суперечить нормамМК України, оскільки постанова про порушення митних правил була ухвалена у його відсутності без належного повідомлення, що позбавило його підготувати правову позицію для захисту. Крім цього стверджує, що він подав митні декларації з правдивими відомостями про переміщуваний товар, доказів зворотного митним органом не надано. Вказав, що ним було оформлено іншу митну декларацію, по якій був випущений митним органом аналогічний товар, однак даним обставинам митницею не наданого жодної правової оцінки.

Вважає, що дані обставини не можуть бути усунуті в судовому засіданні, а тому просить суд скасувати постанову начальника Чернівецької митниці Держмитслужби Товт М.Й. у справі про порушення митних правил №0573/40800/22 від 09.12.2022 року та направити справу до Чернівецької митниці Держмитслужби для нового розгляду.

До початку судового засідання від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечував проти задоволення позову, зазначивши, що дії працівників митниці є правомірними. Крім того вказував, що твердження викладені позивачем у позовній заяві є необґрунтованими на не відповідаю дійсності. За результатами проведеної перевірки з дотримання законодавства з питань державної митної справи за митними деклараціями поданими ФОП « ОСОБА_1 » було встановлено неправомірне застосування тарифної преференції зі сплати вивізного (експортного) мита за товаром «Насіння соняшнику», що підлягає обов`язковій сплаті при експорті його з України до Республіки Молдова, що призвело до неправомірного зменшення необхідних до сплати податків і зборів. Дії громадянина України ОСОБА_1 мають ознаки порушення митних правил, передбаченогост. 485 Митного кодексу України, тобто дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. Представник відповідача зазначає, що позивач неодноразово був повідомлений про час та місце розгляду справи про порушення митних правил однак на розгляду не з`явився. На підставі даних обставин, викладених у відзиві просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

До початку судового засідання від представника позивача до суду надійшла заява, про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги викладені у позовній заяві підтримує в повному обсязі, наполягає на скасуванні оскаржуваної постанови та прийнятті рішення по справі.

До початку судового засідання від представника відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності на підставі наявних матеріалів, у задоволенні позову просила відмовити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, а до правовідносин слід застосувати наступні правові норми.

Відповідно дост.3 КАС Українипорядок здійснення адміністративного судочинства встановлюєтьсяКонституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 2ст. 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно ч.1ст.2КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що відповідно до оскаржуваної постанови митниці, згідно наказу Чернівецької митниці від 09.09.2022 року №195-аг «Про проведення перевірки з окремих питань» (зі змінами) проведено перевірку дотримання законодавства з питань Державної митної справи посадовими особами ВМО №1 МП «Чернівці» Чернівецької під час здійснення митних формальностей за митними деклараціями від 12.08.2022 року №UA408020/2022/031415, та від 19.08.2022 року за №UA408020/2022/033370, №UA408020/2022/033371,№UA408020/2022/033373,UA408020/2022/033374,UA408020/2022/033375, UA408020/2022/033377, UA408020/2022/033378.

За результатами перевірки встановлено неправомірне застосування тарифної преференції зі сплати вивізного (експортного) мита за товаром «Насіння соняшнику, для продовольчої переробки, не подрібнене, не для сівби, у лушпині, чорного кольору. Урожай 2021 року», що підлягає обов`язковій сплаті при експорті його з України до Республіки Молдова.

Так, декларантом ФОП ОСОБА_1 , на підставі Контракту від 15.08.2022 року №15/08, укладеного між «FLOAREA SOARELUI» SA» (6, 31st August str., Balti, R. of Moldova, IDNO 1002602001837) в якості «покупець» та в якості «продавець» ТОВ «ДІНЕЙРО» (вул. Вишгородська, 28/1, офіс 1, м. Київ, Київська обл., Україна, 04074, ЄДРПОУ 37113017), поміщено у митний режим «експорт» товар «Насіння соняшнику, для продовольчої переробки, не подрібнене, не для сівби, у лушпині, чорного кольору. Урожай 2021 року», за електронними митними деклараціями (далі - ЕМД) від 19.08.2022 року за номерами:

-UA408020/2022/033370 - 23900 кг, (сертифікат про походження товару форми СТ-1 №MD27700F 1080/1 від 19.08.2022 року, сума умовно нарахованих платежів - 44398,67 грн.);

-UA408020/2022/033371 - 23100 кг, (сертифікат про походження товару форми СТ-1 №MD27700F 1080/5 від 19.08.2022 року, сума умовно нарахованих платежів - 42912,52 грн.);

-UA408020/2022/033373 - 23000 кг, (сертифікат про походження товару форми СТ-1 №MD27700F 1080/2 від 19.08.2022 року, сума умовно нарахованих платежів - 42726,75 грн.);

-UA408020/2022/033374 - 21100 кг, (сертифікат про походження товару форми СТ-1 X°MD27700F 1080/6 від 19.08.2022 року, сума умовно нарахованих платежів - 39197,15 грн.);

-UA408020/2022/033375 - 24000 кг, (сертифікат про походження товару форми СТ-1 \oMD27700F 1080/3 від 19.08.2022 року, сума умовно нарахованих платежів - 44584,44 грн.);

-UA408020/2022/033377 - 23200 кг, (сертифікат про походження товару форми СТ-1 №MD27700F 1080/7 від 19.08.2022 року, сума умовно нарахованих платежів - 43098,29 грн.);

-UA408020/2022/033378 -24550 кг., (сертифікат про походження товару форми СТ-1 MMD27700F 1080/4 від 19.08.2022 року, сума умовно нарахованих платежів - 45606,16 грн.).

За вказаними ЕМД, під час декларування товару ФОП ОСОБА_1 , що виступав уповноваженою на здійснення декларування товарів особою ТОВ «ДІНЕЙРО» згідно з договорами про надання брокерських послуг, застосовано тарифну преференцію зі сплати вивізного (експортного) мита за кодом «404» - «Товари, що вивозяться з України згідно з міжурядовими угодами України з державами - учасницями ГУУАМ», про що свідчить інформація в графах 36 вищезазначених митних деклараціях, заповнених Декларантом у відповідності до вимог наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій». Згідно граф 47 ЕМД, загальна сума умовно нарахованих платежів за вищезазначеними деклараціями становить 302 523,98 грн.

Угода про створення зони вільної торгівлі між державами - учасницями ГУУАМ від 20.07.2002 року, ратифікована Законом України від 28.11.2002 №321-IV. Відповідно до Протоколу про тимчасові Правила визначення країни походження товарів держав-учасниць ГУУАМ, підписаного 22.05.2006 року, для подальшої реалізації Угоди про створення зони вільної торгівлі між державами-учасницями ГУУАМ до розробки «Правил визначення країни походження товарів держав-учасниць ГУУАМ», Сторони тимчасово керуються «Правилами визначення країни походження товарів», затвердженими Рішенням Ради глав урядів Співдружності Незалежних держав від 30 листопада 2000 року.

Відповідно до пункту 10 «Рішення про Правила для підтвердження країни походження товару в конкретній державі-учасниці Угоди» необхідне подання митним органам країни ввозу сертифіката про походження товару форми СТ-1 (додаток 2, що є невід`ємною частиною цих Правил) чи декларації про походження товару. Зазначений бланк сертифіката про походження товару форми СТ-1 містить 12 граф.

Однак, до митного оформлення Митних декларацій, як підставу для застосування тарифної преференції за кодом «404», Декларантом подано сертифікати про походження товару форми СТ-1 згідно форми, вказаної у додатку 2 Правил визначення країни походження товарів, затверджених Угодою про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009. Вказаний бланк сертифікату про походження товару форми СТ-1 містить 13 граф.

Тобто сертифікати про походження товару форми СТ-1 видані Чернівецькою торгово-промисловою палатою відповідно до Правил визначення країни походження товарів від 20.11.2009 року, якими Сторони керуються в рамках Договору про зону вільної торгівлі від 18.10.2011 року (стаття 4), який є діючим у торговельно-економічних відносинах між Україною та Республікою Молдова, і який в свою чергу, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» є підставою для надання тарифної преференції зі сплати вивізного (експортного) мита за кодом «400» «Товари, що вивозяться з України згідно з міжурядовими угодами України з країнами СНД».

Так, станом на дату митного оформлення, торговельно-економічних відносинах між Україною та Республікою Молдова діяли наступні угода щодо зон вільної торгівлі:

-Угода про створення зони вільної торгівлі між державами-учасницями ГУУАМ від 20.07.2002 (ратифікована Законом України від 28.11.2002 року №321-IV);

-Договір про зону вільної торгівлі від 18.10.2011 року (багатосторонній Договір між державами-учасницями СНД, ратифікований Законом України від 30.07.2012 року №5193-VI).

Відповідно до статті 30 «Застосування послідовно укладених договорів, які стосуються одного і того ж питання» Віденської Конвенції про право міжнародних договорів 1969 року (далі Конвенція), до якої Україна приєдналась 14.04.1986, права і обов`язки держав-учасниць послідовно укладених договорів, які стосуються одного і того ж питання, визначаються з врахуванням то, що:

-якщо в договорі встановлюється, що останній обумовлений попереднім або наступним договором або що він не повинен вважатись несумісним з таким договором, то переважну силу мають положення цього другого договору (пункт 2 статті 30);

-якщо всі учасники попереднього договору є також учасниками наступного договору, але дію попереднього договору не припинено або не зупинено відповідно до статті 59 Конвенції, попередній договір застосовується тільки тією мірою, якою його положення є сумісними з положеннями наступного договору (пункт 3 статті 30).

Відповідно до пункту 4 статті 30 Конвенції:

а) якщо не всі учасники наступного договору є учасниками попереднього договору - у

відносинах між державами-учасницями обох договорів застосовується те ж правило, що у пункті 3 Конвенції.

б) у відносинах між державою-учасницею обох договорів і державою-учасницею тільки одного договору, договір учасниками якого є обидві держави, регулює їхні взаємні права і зобов`язання.

Таким чином, застосування режиму вільної торгівлі з Республікою Молдова забезпечується згідно з Договором про зону вільної торгівлі від 18.10.2011 року.

Враховуючи викладене вище, 26.08.2022 року на підставі заяв щодо внесення змін до Митних декларацій, що надійшли від Декларанта в усіх вищезазначених Митних деклараціях проведено коригування відомостей у графах 36 шляхом оформленням аркушів коригування.

Згідно з отриманими заявами про внесення змін, головним державним інспектором ВМО №1 митного поста «Чернівці» Гудзовським Євгеном Сергійовичем внесено нові відомості до граф 36 Митних декларацій, що полягало у заміні тарифної преференції за кодом «404» на тарифну преференцію за кодом «400».

Як обґрунтування для внесення змін у Митні декларації та застосування тарифної преференції за кодом «400» у заявах Декларанта, зазначено діючий у торговельно-економічних відносинах між Україною та Республікою Молдова Договір про зону вільної торгівлі від 18.10.2011 року. При цьому, відповідно до статті 2 Договору про зону вільної торгівлі від 18.10.2011 року, сторона Договору не застосовує мита та інших платежів, еквівалентних миту, стосовно експорту товару, призначеного для митної території іншої Сторони, та/або імпорту товару, що походить з питної території іншої Сторони, за винятком випадків, передбачених в Додатку 1, що є невід`ємною частиною цього Договору».

До вказаного Додатку 1 включено насіння соняшника дробленого або недробленого за кодом 1206009900 згідно УКТ ЗЕД, до якого застосовується вивізне (експортне) мито у розмірі 10% при експорті його з України до Республіки Молдова. Дана позиція підтверджена листом Міністерства економіки України від 02.09.2022 №4315-07/63103-03 (лист Держмитслужби від 35.09.2022 №15/15-03/7/3121) та листом Держмитслужби від 01.09.2022 №15/15-03-02/7/1.

Тобто, враховуючи положення статті 30 Конвенції, експорт насіння соняшнику, дробленого або недробленого (код згідно з УКТ ЗЕД 1206009900) з України до Республіки Молдова застосовуються положення Договору про зону вільної торгівлі від 18.10.2011 року, та відповідно, ставка мита, зазначена в Додатку 1 цього договору, що становить 10%.

Відповідно до службової записки управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД від 28.09.2022 №7.2-15-04-08/615, відповідно до контракту від 15.08.2022 року №15/08 за електронними митними деклараціями від 19.08.2022 року підлягає нарахуванню митних платежів вивізного (експортного) мита в загальній сумі 302523,98 грн., а саме за ВМД:

-№UA408020/2022/033370 - 44398,67 грн.;

-№UA408020/2022/033371 -42912,52 грн.;

-№UA408020/2022/033373 - 42726,75 грн.;

-№UA408020/2022/033374 - 39197,15 грн.;

-№UА408020/2022/033375 - 44584,44 грн.;

-№UA408020/2022/033377 - 43098,29 грн.;

-№UA408020/2022/033378 - 45606,16 грн.

Таким чином митний орган вважає, що гр. ОСОБА_1 в якості декларанта ФОП « ОСОБА_1 » було надано митному органу як підставу для митного оформлення вищевказаних товарів, документи, із неправомірнимзастосуванням тарифноїпреференції зісплати вивізного(експортного)мита затоваром «Насіннясоняшнику»,що підлягаєобов`язковій сплатіпри експортійого зУкраїни доРеспубліки Молдовата вчинено дії, спрямовані на неправомірне зменшення необхідних до сплати податків та зборів в загальній сумі 302 523,98 грн.

Згідност. 487 МК Українипровадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цьогоКодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згіднозістаттею 251 КУпАП- доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до частин 1 і 2статті 77 КАС України- кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У відповідності до вимогст. 495 МК Українидоказамиу справіпро порушеннямитних правил є будь-якіфактичні дані, на основі яких увизначеномузаконом порядкувстановлюєтьсянаявність або відсутністьпорушення митних правил, винність особи уйого вчиненні таінші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі данівстановлюються: протоколомпро порушеннямитних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнямисвідків, поясненнямиособи, якапритягується до відповідальності; висновком експерта , іншими документами.

Положення ст.ст.529-530 МК Українипередбачають можливість оскарження постанови митниці до суду та перевірку законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом, що здійснюється в порядку, встановленомуКАС України.

Законодавством встановлено, що адміністративне стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України. Дана норма кореспондується із нормамист. 62 Конституції, відповідно до ч. 3 якої обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 485 МК Українипередбачено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Як передбачено частиною 2статті 486 МК України, провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених устатті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням (внесенням подання прокурора).

Відповідно до частин 1 та 2статті 508 МК Україниу справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи.

До процесуальних дій належать: 1) складення протоколу про порушення митних правил; 2) опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб; 3) витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірених їх копій чи витягів з них; 4) тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3статті 461 цього Кодексу, та документів на них; 5) митне обстеження; 6) пред`явлення товарів, транспортних засобів і документів для впізнання; 7) експертиза; 8) взяття проб та зразків для проведення дослідження (аналізу, експертизи).

Згідно зістаттею 489 МК Українипосадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак, в матеріали справи не містять відомостей, що митним органом було здійснено всіх необхідних процесуальних дій з метою отримання доказів необхідних для правильного вирішення справи. Оскільки не перевірено належним чином інформації про внесення коригування до митних декларацій від 19.08.2022 року, не надано доказів сплати фірмою експортером митних платежів до моменту складання протоколу, не надано доказів завданої державі шкоди так як на момент складання протоколу була відвернута вся ймовірна шкода. Окрім цього після подання декларантом митних декларації 19.08.2022 року останні були прийнятті митними органами без будь-яких зауважень з випуском у митному режимі який був заявленим декларантом.

Окрім того посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил не з`ясувала чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, оскільки оскаржувана постанова ухвалювалась на підставі протоколу про порушення митних правил від 16.11.2022 року за події, що мали місце 19.08.2022 року.

Більше того, протокол про порушення митних правил №0573/40880/22 від 16.11.2022 року складений у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протокол не містить відмітки про роз`яснення ОСОБА_1 його прав передбачених ст. 498 МК України чи відмови від підпису останнього, протокол не підписаний ОСОБА_1 у протоколі також відсутня інформація про можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу,(сплати відповідних митних платежів відповідно до розрахунку) про що до протоколу вноситься відмітка, яка підписується особою , яка притягається до адміністративної відповідальності, протокол проадміністративне правопорушенняне міститьчасу тамісця вчиненняадміністративного правопорушення таким чином протокол був складений з порушення вимог ст.494 МК України.

Відповідно доч.1,2ст.526МК Українисправа пропорушення митнихправил розглядаєтьсяв присутностіособи,яка притягуєтьсядо адміністративноївідповідальності заце правопорушення,та/абоїї представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митним органом цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копіїпротоколу про порушення митних правил.

Як вбачається з матеріалів справи 07.12.2022 року представнику ОСОБА_1 - адвокату Мазурашу М.Г. митним органом направлялось повідомлення про дату розгляду справи про порушення митних правил, яке він не отримав, відомості про доставку електронного листа до адресата в матеріалах справи відсутні, що свідчить про неналежне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, а наявне рекомендоване повідомлення про отримання поштового листа датоване 28.11.2022 року не може бути доказом належного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи про порушення митних правил так як отримане ним задовго до дати ухвалення постанови.

В свою чергу, у ч. 8 ст. 257 МК України зазначено, що митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення.

Відповідно до ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які перемішуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовуються для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ст. 51 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Відповіднодо ч.2Порядку заповненнямитної деклараціїна бланкуєдиного адміністративногодокумента,який затвердженийнаказом міністерствафінансів України30.05.2012р.№ 651 , фактурна вартість - ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку (рахунку-фактурі, рахунку-проформі тощо) або іншому документі, що визначає вартість товару.

У справі відсутні будь-які дані, що ОСОБА_1 вчинив дії з метою несплати встановлених чинним законодавством митних платежів.

Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановленост.485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей. Зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченогост.485 МК України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносини (встановлений законом порядок сплати податків та зборів), тобто декларант або уповноважена ним особа на момент подачі декларації повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.

Статтею 10 КУпАПвстановлено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Матеріалами справи встановлено, що позивач перед здійснення митного оформлення надав митному органу електронні декларації по переміщуваному товару виданих митним органом відправлення/призначення. Відтак є незрозумілим, які саме неправдиві документи були надані.

Як вбачається за матеріалів справи, позивачем зазначено правдиві відомості щодо країни походження товару, вид товару, ціну, вагу та інші характеристики, що відображено у поданих електронних деклараціях.

Окрім цього при ухваленні оскаржуваної постанови відповідачем не з`ясовано, чи мав позивач умисел ухилитись від сплати митних платежів, надаючи документи при імпорті вказаних товарів.

Таким чином митним органом не доведено факту подання позивачем до митниці неправдивої інформації чи документів, необхідних з питань зазначених встатті 485 Митного кодексу Українидля класифікації товару, оскільки помилкове застосування тарифної преференції зі сплати вивізного (експортного) мита за товаром «Насіння соняшнику», що підлягає обов`язковій сплаті при експорті його з України до Республіки Молдова, не можуть бути доказом того, що дії ОСОБА_1 були направлені на зниження вартості товару та умисну несплату митних платежів у формі прямого умислу.

Згідно зістаттею 486 МК Українизавданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування кожної справи, вирішення її з дотриманням закону. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених устатті 508 цього Кодексу.

Враховуючи вище викладене дії ОСОБА_1 не були направлені на умисну несплату митних платежів у формі прямого умислу.

Відтак, уповноваженою посадовою особою митного органу не в повній мірі були виконані вимоги ст. 489 МК України та не встановлено усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи

Враховуючи вищевикладене, низку розбіжностей та суперечностей для усунення причин та умов, що унеможливлюють всебічне, повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, які компетентним органом не були з`ясовані, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасування, а справа передачі на новий розгляд до компетентного органу.

Відповідно до ч. 3ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, окрім іншого, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягнення судові витрати, а саме: судовий збір, що сплачений при поданні позовної заяви в розмірі 496 грн. 20 коп.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст.495,525,527 МК України, ст.ст.247,251,256 КУпАП,ст.ст.77,241-250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до Чернівецької митниці Державної митної служби, що розташована за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, 248 М, про скасування постанови у справі про порушення митних правил - задовольнити в повному обсязі .

Скасувати постанову у справі про порушення митних правил №0573/40800/22 від 09.12.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності заст. 485 МК Українита надіслати справу на новий розгляд до Чернівецької митниці Державної митної служби.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Чернівецької митниціДержавної митноїслужби на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 496,20грн. (чотириста дев`яносто шість гривень) 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено, шляхом подання апеляційна скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів, з дня його проголошення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Рішеннясуду складенов повномуобсязі 16 січня 2023року

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці Є. В. Нестеренко