Ухвала

від 08.12.2022 по справі 757/35295/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/35295/21-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2022 р.

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Хайнацького Є.С.,

при секретарі судових засідань Ковалівській В.В.,

за участю:

позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Слово і Діло» про захист честі, гідності фізичної особи та спростування недостовірної інформації, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Слово і Діло» (далі - відповідач, ТОВ «ІА «Слово і Діло»), в якому просить:

1. поновити строк позовної давності за даним позовом в частині публікацій від ІНФОРМАЦІЯ_17, ІНФОРМАЦІЯ_18, ІНФОРМАЦІЯ_19, ІНФОРМАЦІЯ_20;

2. визнати недостовірною та такою, що принижує честь та гідність ОСОБА_1 інформацію, публічно поширену на сайті Інформаційного агентства «Слово і діло»:

1) ІНФОРМАЦІЯ_1 о 15 годині 40 хвилин за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2», а саме: «Вищий антикорупційний суд через тиск застосував заходи безпеки до свідка у кримінальному провадженні за обвинуваченням колишнього голови Новопсковського районного суду Луганської області ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 в одержанні неправомірної вигоди. Таке рішення 9 червня ухвалила колегія суддів ВАКС, повідомляє «Слово і діло». «Застосувати заходи безпеки до свідка, визначення та здійснення яких покласти на Національне антикорупційне бюро України. Направити повідомлення свідка про загрозу її безпеці до НАБУ для початку досудового розслідування», - йдеться в ухвалі. Зокрема, свідок повідомила суду, що її матері подзвонив дядько, який на теперішній час проживає на території так званої «Луганської народної республіки» та є знайомим обвинуваченого ОСОБА_1 . Він сказав матері свідка, щоб та не їхала в судове засідання та не брала участь у ньому по відеоконференції. За кілька днів її дядько знову подзвонив матері та сказав, щоб свідок нікуди не їхала та сказала, що нічого не пам`ятає, нічого не знає і щоб дала телеграму, що захворіла дитина. Потім сама свідок подзвонила цьому дядьку і той їй сказав, що її по справі у Марківці «прикриють». Йдеться про справу за обвинуваченням цього свідка в Марківському районному суді Луганської області, де головуючим був екссуддя ОСОБА_2 , а адвокат ОСОБА_1 захищав. Наразі цю справу слухає інший суддя, який є нібито кумом обвинуваченого ОСОБА_2 . Крім того, на неї здійснювали й інший тиск. Тож суд зобов`язав НАБУ застосувати заходи безпеки до цього свідка. За версією слідства, протягом березня-серпня 2017 року ОСОБА_2 за участі адвоката ОСОБА_1 вимагав та отримав неправомірну вигоду від обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення за незастосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та винесення виправдувального вироку в кримінальній справі, яка перебувала в цього судді на розгляді»;

2) ІНФОРМАЦІЯ_7. о 12 годині 16 хвилин за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2», а саме: «Вищий антикорупційний суд зобов`язав Національне антикорупційне бюро здійснити привід свідків у справі колишнього голови Новопсковського районного суду Луганської області ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 про одержання неправомірної вигоди. Таке рішення 30 березня ухвалила колегія суддів ВАКС, повідомляє «Слово і діло». «Клопотання прокурора про здійснення приводу свідків - задовольнити. Здійснити привід свідків в судове засідання, яке відбудеться 13 квітня», - йдеться в рішенні. За версією слідства, протягом березня-серпня 2017 року ОСОБА_2 за участі адвоката ОСОБА_1 вимагав та отримав неправомірну вигоду від обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення за незастосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та винесення виправдувального вироку в кримінальній справі, яка перебувала в цього судді на розгляді»;

3) ІНФОРМАЦІЯ_8. о 15 годині 09 хвилин за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_15», а саме: «Керівнику Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Луганської області ОСОБА_1, якого детективи Національного антикорупційного бюро затримали за підозрою в посередництві в хабарництві між невідомою й головою Новопсковського районного суду Луганської області ОСОБА_2 , змінили запобіжний захід із цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічні години. Таке рішення ухвалив один із районних судів Києва, повідомляє «Слово і Діло». Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 заборонено залишати місце проживання в період з 21 до 8 години без дозволу прокурора, детектива, суду або судді. Водночас суд залишив у дії покладені на підозрюваного зобов`язання: прибувати до детектива, прокурора, судді або суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу; повідомляти детективу, прокурору, слідчому судді або суду про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання детективам НАБУ свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками й носити електронний засіб контролю»;

4) ІНФОРМАЦІЯ_10. о 14 годині 22 хвилин за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_14 у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_21», а саме: «Солом`янський районний суд міста Києва заарештував автомобіль Volkswagen Passat і 6865 гривень, які належать адвокату, затриманому детективами Національного антикорупційного бюро за підозрою в пособництві голові Новопсковського районного суду Луганської області ОСОБА_2 в одержанні хабара. Таке рішення від 5 вересня ухвалив слідчий суддя ОСОБА_3, повідомляє «Слово і Дело». «Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про арешт майна задовольнити. Накласти арешт на майно, а саме - грошові кошти на загальну суму 6865 гривень та автомобіль Volkswagen Passat», - йдеться в документі. За версією слідства, адвокат, який виступав посередником між головою Новопсковського райсуду та невідомою, зберігав частину одержаного хабара в своєму автомобілі. Після проведення обшуків у транспортному засобі детективи Бюро виявили певну суму грошей, яка може мати значення для розслідування справи. Крім того, ці кошти та автомобіль можуть служити для забезпечення конфіскації майна як виду покарання»;

5) ІНФОРМАЦІЯ_9. о 14 годині 04 хвилин за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_13 у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_22», а саме: «Солом`янський районний суд міста Києва відправив під цілодобовий домашній арешт адвоката, який був посередником між затриманим детективами Національного антикорупційного бюро головою Новопсковського районного суду Луганської області ОСОБА_2 і невідомою, що дала хабар за винесення виправдувального вироку щодо неї в одному з кримінальних проваджень. Таке рішення 19 серпня ухвалив слідчий суддя ОСОБА_8 , повідомляє «Слово і Діло». «Клопотання задовольнити частково. Застосувати до підозрюваної особи №1 (адвокат - посередник - ред.) запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту терміном на 60 днів, тобто до 17 жовтня 2017 року включно», - йдеться в документі. Також суд наклав на затриманого адвоката наступні зобов`язання: цілодобово не залишати місце постійного проживання; прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти детективу, прокурору, слідчому судді, суду про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання детективам НАБУ свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в`їзд з та до країни; утримуватися від спілкування зі свідками, визначеними прокурором, детективом, слідчим суддею або судом, а також носити електронний засіб контролю»;

6) ІНФОРМАЦІЯ_16. о 23 годині 02 хвилин за ІНФОРМАЦІЯ_11 у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_12», а саме: «Детективи НАБУ спільно з співробітниками СБУ затримали голову одного з районних судів Луганської області та його спільника адвоката за отримання хабара. Про це повідомляє прес-служба бюро у четвер, 17 серпня, передає «Слово і Діло». «Затриманий служитель Феміди і адвокат-посередник отримали неправомірну вигоду в розмірі 5 тисяч доларів за винесення виправдувального вироку в кримінальному провадженні», - сказано в повідомленні. Обом особам повідомлено про підозру: судді - в скоєнні кримінального злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди) КК, адвокату - за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК. Вирішується питання про обрання затриманим міри запобіжного заходу. У НАБУ відзначили, що розслідування за наведеними фактами почали в березні 2017 року за матеріалами, отриманими від СБУ»;

3. Зобов`язати ТОВ «ІА «Слово і діло» з наступного дня з дати набрання рішенням суду в даній справі законної сили спростувати розповсюджену ним недостовірну інформацію у спосіб, в який така інформація була поширена, а саме:

На сайті https:// https://www.slovoidilo.ua розмістити спростування наступного змісту: «СПРОСТУВАННЯ: Інформація, що була поширена на сайті Інформаційного агентства « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_1 о 15 годині 40 хвилин за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2», а саме: «Вищий аитикорупційний суд через тиск застосував заходи безпеки до свідка у кримінальному провадженні за обвинуваченням колишнього голови Новопсковського районного суду Луганської області ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 в одержанні неправомірної вигоди. Таке рішення 9 червня ухвалила колегія суддів ВАКС, повідомляє «Слово і діло». «Застосувати заходи безпеки до свідка, визначення та здійснення яких покласти на Національне антикорупційне бюро України. Направити повідомлення свідка про загрозу її безпеці до НАБУ для початку досудового розслідування», - йдеться в ухвалі. Зокрема, свідок повідомила суду, що її матері подзвонив дядько, який на теперішній час проживає на території так званої «Луганської народної республіки» та є знайомим обвинуваченого ОСОБА_1 . Він сказав матері свідка, щоб та не їхала в судове засідання та не брала участь у ньому по відеоконференції. За кілька днів її дядько знову подзвонив матері та сказав, щоб свідок нікуди не їхала та сказала, що нічого не пам`ятає, нічого не знає і щоб дала телеграму, що захворіла дитина. Потім сама свідок подзвонила цьому дядьку і той їй сказав, що її по справі у Марківці «прикриють». Йдеться про справу за обвинуваченням цього свідка в Марківському районному суді Луганської області, де головуючим був екссуддя ОСОБА_2 , а адвокат ОСОБА_1 її захищав. Наразі цю справу слухає інший суддя, який є нібито кумом обвинуваченого ОСОБА_2 . Крім того, на неї здійснювали й інший тиск. Тож суд зобов`язав НАБУ застосувати заходи безпеки до цього свідка. За версією слідства, протягом березня-серпня 2017 року ОСОБА_2 за участі адвоката ОСОБА_1 вимагав та отримав неправомірну вигоду від обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення за незастосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та винесення виправдувального вироку в кримінальній справі, яка перебувала в цього судді на розгляді» не відповідає дійсності, є недостовірною інформацією.

Інформація, що була поширена на сайті Інформаційного агентства «Слово і діло» ІНФОРМАЦІЯ_7. о 12 годині 16 хвилин за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2», а саме: «Вищий антикорупційний суд зобов`язав Національне антикорупційне бюро здійснити привід свідків у справі колишнього голови Новопсковського районного суду Луганської області ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 про одержання неправомірної вигоди. Таке рішення 30 березня ухвалила колегія суддів ВАКС, повідомляє «Слово і діло». «Клопотання прокурора про здійснення приводу свідків - задовольнити. Здійснити привід свідків в судове засідання, яке відбудеться 13 квітня», - йдеться в рішенні. За версією слідства, протягом березня-серпня 2017 року ОСОБА_2 за участі адвоката ОСОБА_1 вимагав та отримав неправомірну вигоду від обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення за незастосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та винесення виправдувального вироку в кримінальній справі, яка перебувала в цього судді на розгляді» не відповідає дійсності, є недостовірною інформацією.

Інформація, що була поширена на сайті Інформаційного агентства «Слово і діло» ІНФОРМАЦІЯ_8. о 15 годині 09 хвилин за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_15», а саме: «Керівнику Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Луганської області ОСОБА_1, якого детективи Національного антикорупційного бюро затримали за підозрою в посередництві в хабарництві між невідомою й головою Новопсковського районного суду Луганської області ОСОБА_2 , змінили запобіжний захід із цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічні години. Таке рішення ухвалив один із районних судів Києва, повідомляє «Слово і Діло». Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 заборонено залишати місце проживання в період з 21 до 8 години без дозволу прокурора, детектива, суду або судді. Водночас суд залишив у дії покладені на підозрюваного зобов`язання: прибувати до детектива, прокурора, судді або суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу; повідомляти детективу, прокурору, слідчому судді або суду про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання детективам НАБУ свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками й носити електронний засіб контролю» не відповідає дійсності, є недостовірною інформацією.

Інформація, що була поширена на сайті Інформаційного агентства «Слово і діло» ІНФОРМАЦІЯ_10. о 14 годині 22 хвилин за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_14 у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_21», а саме: «Солом`янський районний суд міста Києва заарештував автомобіль Volkswagen Passat і 6865 гривень, які належать адвокату, затриманому детективами Національного антикорупційного бюро за підозрою в пособництві голові Новопсковського районного суду Луганської області ОСОБА_2 в одержанні хабара. Таке рішення від 5 вересня ухвалив слідчий суддя ОСОБА_3, повідомляє «Слово і Дело». «Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про арешт майна задовольнити. Накласти арешт на майно, а саме - грошові кошти на загальну суму 6865 гривень та автомобіль Volkswagen Passat», - йдеться в документі. За версією слідства, адвокат, який виступав посередником між головою Новопсковського райсуду та невідомою, зберігав частину одержаного хабара в своєму автомобілі. Після проведення обшуків у транспортному засобі детективи Бюро виявили певну суму грошей, яка може мати значення для розслідування справи. Крім того, ці кошти та автомобіль можуть служити для забезпечення конфіскації майна як виду покарання» не відповідає дійсності, є недостовірною інформацією.

Інформація, що була поширена на сайті Інформаційного агентства «Слово і діло» ІНФОРМАЦІЯ_9. о 14 годині 04 хвилин за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_13 у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_22», а саме: «Солом`янський районний суд міста Києва відправив під цілодобовий домашній арешт адвоката, який був посередником між затриманим детективами Національного антикорупційного бюро головою Новопсковського районного суду Луганської області ОСОБА_2 і невідомою, що дала хабар за винесення виправдувального вироку щодо неї в одному з кримінальних проваджень. Таке рішення 19 серпня ухвалив слідчий суддя ОСОБА_8 , повідомляє «Слово і Діло». «Клопотання задовольнити частково. Застосувати до підозрюваної особи №1 (адвокат - посередник - ред.) запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту терміном на 60 днів, тобто до 17 жовтня 2017 року включно», - йдеться в документі. Також суд наклав на затриманого адвоката наступні зобов`язання: цілодобово не залишати місце постійного проживання; прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти детективу, прокурору, слідчому судді, суду про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання детективам НАБУ свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в`їзд з та до країни; утримуватися від спілкування зі свідками, визначеними прокурором, детективом, слідчим суддею або судом, а також носити електронний засіб контролю» не відповідає дійсності, є недостовірною інформацією.

Інформація, що була поширена на сайті Інформаційного агентства «Слово і діло» ІНФОРМАЦІЯ_16. о 23 годині 02 хвилин за ІНФОРМАЦІЯ_11 у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_12», а саме: «Детективи НАБУ спільно з співробітниками СБУ затримали голову одного з районних судів Луганської області та його спільника адвоката за отримання хабара. Про це повідомляє прес-служба бюро у четвер, 17 серпня, передає «Слово і Діло». «Затриманий служитель Феміди і адвокат-посередник отримали неправомірну вигоду в розмірі 5 тисяч доларів за винесення виправдувального вироку в кримінальному провадженні», - сказано в повідомленні. Обом особам повідомлено про підозру: судді - в скоєнні кримінального злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди) КК, адвокату - за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК. Вирішується питання про обрання затриманим міри запобіжного заходу. У НАБУ відзначили, що розслідування за наведеними фактами почали в березні 2017 року за матеріалами, отриманими від СБУ» не відповідає дійсності, є недостовірною інформацією».

В обґрунтування позову позивач зазначає, що вищевказаними публікаціями відповідач порушив особисті немайнові права позивача, розповсюдив недостовірну інформацію, принизивши честь та гідність позивача. Зазначені публікації були виявлені позивачем 24.06.2021 року. Власником Інформаційного агентства «Слово і Діло» є ТОВ «ІА «Слово і Діло», автор публікацій позивачу невідомий.

Посилаючись на вказані обставини, на підставі ст.ст. 3, 28, 68 Конституції України, ст.ст. 201, 258, 275, 277, 280, 297 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 22 Закону України «Про інформацію» позивач звернувся до суду з указаним позовом.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.07.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «ІА «Слово і Діло» про захист честі, гідності фізичної особи та спростування недостовірної інформації залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.08.2021 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ІА «Слово і Діло» про захист честі, гідності фізичної особи та спростування недостовірної інформації та призначено підготовче засідання у справі на 01.11.2021 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.11.2022 року відкладено підготовче засідання на 15.02.2022 року.

17.11.2022 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, у якому він просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі; у разі ухвалення рішення про задоволення позову - застосувати позовну давність до заявлених вимог.

Відзив обґрунтований тим, що спірна інформація була отримана відповідачем з офіційних відкритих джерел і знаходиться у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень. З аналізу цих документів, розміщених в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відповідачем були зроблені висновки, що саме позивача стосувалась ця інформація; вона була поширена у тому самому вигляді, у якому знаходилась в офіційних джерелах без внесення змін та зазначення висновків. Позивач не зазначив, яка саме інформація є недостовірною та чому він так вважає. Позивач не надав належних доказів, що оскаржувана інформація є недостовірною. Також відповідач вважає, що при розгляді справи суд повинен дати оцінку доводам позивача про те, що позовна давність до заявлених вимог не спливла.

У зв`язку із перебуванням судді на лікарняному судове засідання, призначене на 15.02.2022 року, знято з розгляду та призначено розгляд справи на 19.04.2022 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.04.2022 року відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 21.09.2022 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.09.2022 року відкладено розгляд справи на 08.12.2022 року.

21.09.2022 року до суду надійшло клопотання представника відповідача, у якому він просить закрити провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У підготовче засідання учасники справи не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник відповідача подав заяву про розгляд справи без його участі та просив задовольнити подане ним клопотання про зупинення провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, клопотання відповідача про закриття провадження у справі, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст.ст. 297, 299 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканість своєї ділової репутації, а також право на спростування недостовірної інформації та право на відповідь.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», під інформацією слід розуміти будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

У п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до ст. 222 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ст. 84 КПК України).

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

За приписами ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Так, у постанові Верховного Суду від 03.04.2019 року у справі № 757/4403/16-ц міститься правовий висновок, що у порядку цивільного судочинства не можна розглядати спір про спростування інформації органу досудового розслідування про проведення процесуальних дій, їх хід і здобуті результати, оскільки таку інформацію слід оцінювати у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом. У порядку цивільного судочинства не можуть розглядатися позови про спростування інформації, яка міститься, зокрема, у вироках та інших судових рішеннях, а також у постановах органів досудового слідства, висновках судових експертиз, рішеннях органів влади, місцевого самоврядування та інших відповідних органів, для яких законом установлено інший порядок оскарження.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 333/6816/17 міститься правовий висновок, що ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою. Не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на оцінювання доказів, зібраних в інших справах, на предмет їх належності та допустимості, або з метою створення підстав для звільнення від доказування в іншій справі (для встановлення у судовому рішенні обставин, які би не потрібно було надалі доказувати під час розгляду іншої справи). Недопустимим з огляду на завдання цивільного судочинства є ініціювання позовного провадження з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у кримінальному провадженні, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, неналежним або недопустимим. Такі позови не підлягають судовому розгляду. У відкритті провадження за ними слід відмовляти на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, а у разі, якщо провадження було відкрите, - закривати його на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Так, предметом позову у цій справі є оскарження інформації, яка була поширена відповідачем на сайті Інформаційного агентства «Слово і Діло» в електронному виді без зазначення автора, була взята з офіційних відкритих джерел, зокрема, з Єдиного державного реєстру судових рішень (відповідних ухвал суду) та за допомогою відкритого інтернет-ресурсу «Судова влада».

З матеріалів справи вбачається, що інформація, яку просить спростувати позивач, становить предмет доказування у кримінальних провадженнях та отримана відповідачем з відповідних судових рішень (ухвал), постановлених судом під час розгляду кримінальних проваджень та опублікованих в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Проте, як вбачається з вищевказаних правових висновків Верховного Суду, звернення до суду з позовом, спрямованим на оцінювання доказів, зібраних в інших справах, на предмет їх належності та допустимості не відповідатиме завданням цивільного судочинства; недопустимим з огляду на завдання цивільного судочинства є ініціювання позовного провадження з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у кримінальному провадженні.

Доводити недостовірність інформації, здобутої у кримінальному провадженні, її протиправність, неналежність і недопустимість доказів позивач має у кримінальному провадженні на відповідній стадії кримінального процесу, а не заявляючи позовні вимоги в порядку цивільного судочинства.

У цивільній справі недопустимою є оцінка достовірності висновку суду, іншого відповідного органу або посадової особи цього органу, одержаного у кримінальному провадженні, справі про адміністративне правопорушення, дисциплінарній, іншій справі.

Суд вважає, що відносини у цій справі виникли з приводу оцінки на предмет належності та допустимості доказів, отриманих у кримінальному провадженні.

Отже, позовна заява позивача у цій справі стосується обставин, які виникли у кримінальному процесі, поширення відповідної інформації щодо наявності ознак складу кримінального правопорушення в діях позивача, які становлять предмет доказування у кримінальному провадженні, відтак ці обставини підлягають встановленню та доказуванню/спростуванню саме в кримінальному процесі, тому даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, розгляд заявлених позивачем вимог як позовних не може відбуватися за правилами жодного виду судочинства.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у ст. 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, оскільки після відкриття провадження у цій справі судом встановлено, що спір у даній справі не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд вважає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, клопотання представника відповідача про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ІА «Слово і Діло» про захист честі, гідності фізичної особи та спростування недостовірної інформації.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 255, 256, 260, 261, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Слово і Діло» про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Слово і Діло» про захист честі, гідності фізичної особи та спростування недостовірної інформації - задовольнити.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Слово і Діло» про захист честі, гідності фізичної особи та спростування недостовірної інформації - закрити.

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 08.12.2022 року.

Суддя Є.С. Хайнацький