Рішення

від 11.11.2022 по справі 160/13598/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2022 року Справа № 160/13598/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

05.09.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Державної податкової служби України, поданий представником позивача адвокатом Біловоденко Юлією Вікторівною, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0040540706 від 19.08.2022 р. на суму 17 000,00 грн., прийняте Головним управлінням ДПС у Житомирській області.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що відповідач не виявив безпосередньо під час перевірок наявності у магазинах позивача алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від вимог Положення № 1251, а всі висновки зроблені на підставі фіскальних чеків минулих періодів (тобто, витягнутих з пам`яті РРО).

Позивач вказує, що внаслідок особливостей форм і розмірів пляшок із алкогольними напоями (оскільки марки наклеюються на пляшку П- чи Г-подібним способом через горловину), а також через плівку, яка обклеює марку акцизного податку (наприклад, на деяких коньяках, бренді), іноді, марки акцизного податку не скануються (через викривлення штрих-коду, відблиск плівки). У такому разі продавці-касири вводять до РРО відповідні реквізити марки акцизного податку ручним методом. Проте не всі продавці-касири відповідально підходять до своїх посадових обов`язків і деякі, у випадках, коли штрих-коди марок акцизного податку не зчитувалися, вводили будь-які найлегші комбінації літер та цифр (з метою імітації реквізитів марки акцизного податку, наприклад АААА 147852) для як найшвидшого відпуску покупця (у своїх поясненнях більшість продавців-касирів посилаються на бажання уникнути скарг у чергах на повільне обслуговування або на образи з боку покупців). Таким чином, на думку позивача, неспівпадіння реквізитів чи повторювання реквізитів марок акцизного податку у різних фіскальних чеках, навіть різних магазинів, пояснюється невірним введенням ручним методом реквізитів марок акцизного податку до РРО продавцями-касирами, а не наявністю факту продажу алкогольних напоїв, маркованих з порушенням вимог Положення № 1251.

Позивач вважає, що на даний момент твердження відповідача про продаж позивачем алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного податку з відхиленням від вимог Положення № 1251, ґрунтуються на припущеннях, які спростовуються поясненнями продавців-касирів, у зв`язку з чим відповідачем безпідставно притягнуто ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» до відповідальності за абз. 20 ч. 2 ст. 17 Закону № 481.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; витребувано від відповідачадля залучення до матеріалів справи додаткові докази та встановлено строк для їх подання.

Відповідно до інформації, що міститься в КП «ДСС» копію ухвали про відкриття провадження 13.09.2022 надіслано одержувачу ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний суд» в його електронний кабінет. За даними КП «ДСС» копію адміністративного позову 07.09.2022 надіслано одержувачу Головному управлінню ДПС у Житомирській області за допомогою підсистеми «Електронний суд» в його електронний кабінет, а копію ухвали про відкриття провадження 13.09.2022 о 17:57, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву до 29.09.2022.

12.10.2022 засобами поштового зв`язку (згідно із штемпелем на конверті направлений засобами поштового зв`язку 05.10.2022) від Головного управління ДПС у Житомирській області надійшли відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні, та заява про долучення доказів на виконання ухвали суду.

Суд, враховуючи рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 щодо продовження процесуальних строків, вважає за необхідне прийняти вказані документи до розгляду.

Крім того, разом із відзивом до суду надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Суд також звертає увагу, що прохальна частина відзиву містить аналогічне клопотання про розгляд судової справи в режимі відеоконференції за участю представника ГУ ДПС у Житомирській області (без наведення будь-яких обґрунтувань в тексті відзиву).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2022 клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про проведення судового засідання у режимі відеоконференції в адміністративній справі №160/13598/2 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення повернуто заявнику без розгляду.

В обґрунтування обраної правової позиції відповідачем зазначено, що контролюючим органом при проведенні фактичної перевірки виявлено невідповідність реквізитів марок акцизного податку типу алкогольних напоїв, а саме: - у магазині за адресою: м. Житомир, вул. Покровська, 135, через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним номером 3000261126 згідно фіскального чека №1384379 00141 о 09 год. 27 хв. 02.06.2022 реалізовано одну пляшку вина ігристого «Castillo de Liria» місткістю 0,75 л., вартістю 190,60 грн. (код УКТЗЕД 2204109800) із зазначенням марки акцизного податку (далі МАП) АВ ЛГП серія ACEG 302510 суми акцизного податку 33,771, 06/21, яка була отримана ПАТ «ЧАГЗ «Чернігівська горілка» (код згідно з ЄДПОУ 31597869) для маркування лікеро-горілчаної продукції. Відповідно до п. 5 «Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1251 від 27.12.2010 р. (далі - Положення № 1251) на кожну марку наносяться, зокрема, такі реквізити: позначення виду марки, що складається з літер та слів «алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція)» - «АВ ЛГП», «алкоголь вітчизняний (виноробна продукція)» - «АВ ВП», «алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція)» - «АІ ЛГП», «алкоголь імпортний (виноробна продукція)»... З наведеного вище, на думку відповідача, чітко вбачається, що зазначені види марок акцизного податку не відповідають типу реалізованих напоїв, його виробнику та ставці (сумі акцизного податку з одиниці маркованої продукції, що реалізована), чим порушено ст. 11 Закону № 481/95-ВР.

Відповідач вважає, що встановлені фактичною перевіркою порушення є обґрунтованими, у зв`язку з чим ГУ ДПС у Житомирській області правомірно винесено податкове повідомлення - рішення № 0040540706 від 19.08.2022 на суму 17 000,00 грн.

Відповідач також посилається на те, що з огляду на положення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» фіскальний чек минулих періодів (тобто витягнутий з пам`яті РРО) в даному випадку може слугувати належним доказом в суді, оскільки він містить дані, які можуть розкрити обставини справи.

01.11.2022 від представника позивача адвоката Біловоденко Ю.В. надійшла відповідь на відзив, в якій позивачем наголошено, що відповідач не довів та не надав доказів того, що реалізований алкогольний напій був реалізований без марки акцизного податку встановленого зразка, жодна реалізована пляшка алкогольних напоїв фактично не оглядалася, безпосередньо під час перевірки наявності у магазинах позивача алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від вимог Положення № 1251 - не виявлено, оскільки, вся алкогольна продукція маркована належним чином її виробником, а всі висновки зроблені на підставі фіскальних чеків минулих періодів.

Суд звертає увагу, що згідно з інформацією офіційного сайту Укрпошти відповідь на відзив отримана відповідачем 31.10.2022, тобто строк на подання заперечень до 05.11.2022, проте станом на 11.11.2022 відповідач правом на подання заперечень не скористався.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 30487219) зареєстровано як юридична особа 19.07.1999 (запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.10.2004 №12031200000000156).

Видами діяльності позивача є: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 46.34 Оптова торгівля напоями; 46.35 Оптова торгівля тютюновими виробами; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; 47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах; 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

Головним управлінням ДПС у Житомирській області на підставі пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Кодексу, у зв`язку з отриманням в установленому законодавством порядку інформації, яка свідчить про можливі порушення платником вимог законодавства, контроль за якими покладено на контролюючі органи, зазначеної у листі Державної податкової служби України № 7329/7/99-00-07-04-02-08 від 18.07.2022 та на підставі доповідної записки управління податкового аудиту № 1864/06-30-07-06 від 25.07.2022 видано наказ «Про проведення фактичної перевірки» № 836-п від 26.07.2022, яким призначено проведення фактичної перевірки з 27.07.2022 тривалістю 10 діб ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (код згідно з ЄДРПОУ 30487219) за адресою: м. Житомир, вул. Покровська, 135, за останні три роки діяльності, щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Посадовим особам Головного управління ДПС у Житомирській області видано направлення на перевірку від 27.07.2022 №1939 та №1392, які 27.07.2022 о 16:25 пред`явлено керуючій магазину ОСОБА_2 та останній вручено копію наказу від 26.07.2022 №836-П.

27.07.2022 посадовими особами контролюючого органу було проведено фактичну перевірку ТОВ «АТБ-МАРКЕТ», господарська одиниця: магазин продукти 1034 за адресою: м. Житомир, вул. Покровська, 135, за результатами проведення якої складено акт № 4259/06/25/РРО/30487219 від 02.08.2022, у висновках встановлено порушення вимог ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР).

Перевіркою встановлено, що у магазині за адресою: м. Житомир, вул. Покровська, 135, через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним номером 3000261126 через реєстратор розрахункових операцій за фіскальним №300026126 згідно фіскального чека №1384379 00141 о 09 год. 27 хв. 02.06.2022 реалізовано одну пляшку вина ігристого «Castillo de Liria» місткістю 0,75 л., вартістю 190,60 грн. (код УКТЗЕД 2204109800) із зазначенням марки акцизного податку (далі МАП) АВ ЛГП серія ACEG 302510 суми акцизного податку 33,771, 06/21, яка була отримана ПАТ «ЧАГЗ «Чернігівська горілка» (код згідно з ЄДПОУ 31597869) для маркування лікеро-горілчаної продукції, а реалізовано АВ ВП (виноробна продукція, вітчизняного виробництва), що не відповідає його типу, виробнику та ставці акцизного податку.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Житомирській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0040540706 від 19.08.2022, яким до ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» застосовано штрафну санкцію на суму 17 000,00 грн. на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Кодексу, ст. 17 Закону № 481/95-ВР (реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка).

Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення, позивач звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення- (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегулювано Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України).

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (п.75.1 ст. 75 ПК України).

Пунктом 80.1 статті 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пп. 80.2.11 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів на території України визначено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі Закон № 481/95-ВР).

Згідно з абзацом 3 частини 4 статті 11 Закону № 481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

У статті 14 ПК України надано визначення таким поняттям, як:

- марка акцизного податку спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів (підпункт 14.1.107);

- маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку (підпункт 14.1.109).

Згідно з пунктом 226.1 статті 226 ПК України, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України (п.226.3 ст.226 ПК України).

Пунктом 226.6 статті 226 ПК України передбачено, що маркуванню підлягають усі (крім зазначених у пункті 226.10 цієї статті) алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об`ємних одиниць не здійснюється.

Відповідно до пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Відповідно до п.226.7 ст.226 ПК України кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 (далі Положення №1251).

У пункті 5 Положення №1251, зокрема, встановлено, що марка для алкогольних напоїв, крім виноробної продукції (лікеро-горілчана продукція), вітчизняного виробництва виготовляється у зеленій кольоровій гамі, для алкогольних напоїв, які є виноробною продукцією, вітчизняного виробництва - червоній, для алкогольних напоїв, крім виноробної продукції (лікеро-горілчана продукція), імпортного виробництва - фіолетовій, для алкогольних напоїв, які є виноробною продукцією, імпортного виробництва - оранжевій, для тютюнових виробів вітчизняного виробництва з фільтром та без фільтра (сигарети, цигарки) - зеленій, для тютюнових виробів вітчизняного виробництва (сигарили) - смарагдово-зеленій, для тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням вітчизняного виробництва - бузковій, для інших тютюнових виробів вітчизняного виробництва - помаранчевій, для тютюнових виробів імпортного виробництва з фільтром та без фільтра (сигарети, цигарки) - синій, для тютюнових виробів імпортного виробництва (сигарили) - рожево-смарагдовій, для інших тютюнових виробів імпортного виробництва - бордовій, для тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням імпортного виробництва - зелено-помаранчевій, для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вітчизняного виробництва - вохристо-зеленій, для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, імпортного виробництва - рожево-синій кольоровій гамі.

Марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування (далі - QR-код) та лінійний штрих-код (далі штрих-код).

На кожну марку наносяться такі реквізити:

словаУКРАЇНА,МАРКА АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ,ТЮТЮНОВІ ВИРОБИ(для тютюнових виробів);

позначення виду марки, що складається із слів та літералкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція)-АВ ЛГП,алкоголь вітчизняний (виноробна продукція)-АВ ВП,алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція)-АІ ЛГП,алкоголь імпортний (виноробна продукція)-АІ ВП,тютюн вітчизняний (сигарети з фільтром)-ТВ ЗФ,тютюн вітчизняний (сигарети без фільтра, цигарки)-ТВ БФ,тютюн вітчизняний (сигарили)-ТВ СГ,тютюн імпортний (сигарети з фільтром)-ТІ ЗФ,тютюн імпортний (сигарети без фільтра, цигарки)-ТІ БФ,тютюн імпортний (сигарили)-ТІ СГ,тютюн вітчизняний (інші вироби)-ТВ ІНШІ,тютюн імпортний (інші вироби)-ТІ ІНШІ,тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням вітчизняні-ТВЕН В,тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням імпортні-ТВЕН І,рідина імпортна-РІ,рідина вітчизняна-РВ;

індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв) або двозначне та однозначне числа (рік і квартал, у якому вироблено марки для тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах) через скісну риску, сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв, кількість штук у пачці або упаковці (для сигарет, цигарок та сигарил);

реквізити покупця марки (зазначаються на марках для алкогольних напоїв): для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);

QR-код та штрих-код (зазначаються на марках для алкогольних напоїв).

Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки.

QR-код містить інформацію про серію та номер марки, реквізити покупця марки: для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті), та посилання на веб-ресурс для перевірки марки.

QR-код також може містити інформацію про геш-послідовність.

Інформаційні набори даних для генерації QR-кодів таштрих-кодів, що наносяться на марку для алкогольних напоїв, генеруються ДПС та передаються підприємству-виробнику з використанням засобів захисту інформації у зведеній заявці-розрахунку.

Продавець марок веде електронну базу марок акцизного податку (далі - електронна база марок), в якій відображається інформація про:

-отримані марки продавцем марок;

- видані марки продавцем марок (із зазначенням таких реквізитів платіжного документа/платіжних документів на перерахування плати за виготовлення марок, як номер, дата платіжного доручення та сума перерахованих коштів);

- використані марки покупцем марок;

- пошкоджені, списані та знищені марки.

Відповідно до п.20 Положення №1251 маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва, тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Для алкогольних напоїв вітчизняного виробництва використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Для алкогольних напоїв імпортного виробництва використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідини, що використовуються в електронних сигаретах, у випадках, визначених пунктом 226.9 статті 226 ПК України, а також алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: - пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення; - наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція);пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Таким чином, суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють зберігання та реалізацію тютюнових виробів, повинні додержуватись вимог абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», статті 226 ПК України та пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251, щодо належного маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Згідно з частиною другою статті 17 Закону №481/95-ВР, до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17 000 гривень.

Із матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття відповідачем спірних рішень про накладення штрафних санкцій слугував висновок про реалізацію позивачем алкогольних напоїв, маркованих з відхиленнямвід вимог Положення №1251.

Суд зазначає, що склад правопорушення, за яке абзацом 19 частини 2статті17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» передбачена відповідальність, утворює факт зберігання, транспортування чи реалізацію алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

Аналогічний висновок сформований Верховним Судом у постанові від 28.05.2020 у справі № 810/82/17.

Стосовно посилань позивача щодо безпідставного формування контролюючим органом висновків про порушення лише на підставі фіскальних чеківминулих періодів, тобто витягнутих з пам`яті РРО, суд звертає увагу на те, що статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР визначено, що електронна копія розрахункового документа ідентична копія (у формі електронних даних) розрахункового документа, створеного реєстратором розрахункових операцій, яка міститься на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані, та/або створена програмним реєстратором розрахункових операцій у електронній формі, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків; електронна копія фіскального звітного чека ідентична копія (у формі електронних даних) фіскального звітного чека, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків; електронна копія фіскального звіту ідентична копія (у формі електронних даних) фіскального звіту, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків.

У пункті 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Тобто, в силу наведених норм фіскальний чек, в тому числі витягнутий з пам`яті РРО, може використовуватися контролюючими органами, зокрема, під час проведення перевірок платників податків, у зв`язку з чим означені твердження є необґрунтованими.

Крім того, аргументи позивача на введення касирами короткого літерного коду замість встановленої чинним законодавством акцизної марки, якими було промарковано пляшки, є безпідставним та не спростовують встановлених під час перевірки порушень.

Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону визначає Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790.

Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що підставами для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб`єкта господарювання, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 19.08.2022 «0040540706.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Усі інші аргументи сторін, вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертоїстатті 73 КАС Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно доприписів статті 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першоюстатті 77 КАС Українизакріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другоїстатті 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1статті 143 КАС Українисуд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Оскільки в задоволенні позову було відмовлено, то судові витрати в сулу вимог ст.139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет»(місцезнаходження: 49031, м. Дніпро, пр-т. О. Поля, 40, код ЄДРПОУ 30487219) до Головного управління ДПС у Житомирській області(місцезнаходження: 10003, м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника, 7; код ЄДРПОУ 44096781) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Юхно