Рішення

від 16.01.2023 по справі 160/19597/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2023 року Справа № 160/19597/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/19597/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРЕКС УКРАЇНА" до відповідача 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2: ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІДРЕКС УКРАЇНА" звернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного судуз позовною заявою до відповідача 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2: ДПС України та просить суд:

- скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) від 25.08.2022 №7248362/40879829 про відмову у реєстрації податкової накладної від 13.01.2022 №25, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «ГІДРЕКС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 40879829);

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну від 13.01.2022 №25, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ГІДРЕКС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 40879829), в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) від 25.08.2022 №7248364/40879829 про відмову у реєстрації податкової накладної від 19.01.2022 №30, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «ГІДРЕКС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 40879829);

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну від 19.01.2022 №30, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ГІДРЕКС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 40879829), в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою суду від 12.12.2022 року відкрито спрощене позовне провадження по справі №160/19597/22, та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку положень ст.262 КАС України.

Також, ухвалою суду від 12.12.2022 року витребувано у відповідача 1,2, належним чином засвідчені додаткові докази по справі, зокрема:

- рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) від 25.08.2022 №7248362/40879829 про відмову у реєстрації податкової накладної від 13.01.2022 №25, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «ГІДРЕКС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 40879829);

- рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) від 25.08.2022 №7248364/40879829 про відмову у реєстрації податкової накладної від 19.01.2022 №30, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «ГІДРЕКС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 40879829);

- податкові накладні;

- квитанції №1 та №2;

-пояснення товаристваразом із додатками;

- скарги товариства та рішення податкового органу (за наявності)та іншій наявні докази щодо суті спору.

04.01.2023 року відповідач 1 надав до суду відзив на позовну заяву позивача, разом із витребуваними судом доказами по справі.

04.01.2023 відповідач 2 надав до суду відзив на позовну заяву позивача, разом із витребуваними судом доказами по справі.

У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 16.01.2023 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтування позовних вимоги позивач зазначає, що відповідно до приписів п.201.10. ст.201 ПК України товариством було складено такі податкові накладні, зокрема: від 13.01.2022 року №25 та від 19.01.2022 №30 та направлено через автоматизовану систему до ДПС України податкові накладні для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових, накладних.

Квитанціями про реєстрації податкових накладних було повідомлено, що документ прийнято, але реєстрація зупинено, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН в ЄРПН відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків та запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації зазначеної в ПН.

На виконання вимог податкового органу, позивачем були подані повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. Разом із поясненнями було надано відповідні копії документів.

Однак, за результатами розгляду пояснень до документів Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних були винесені рішення від 25.08.2022 №7248362/40879829 про відмову у реєстрації податкової накладної від 13.01.2022 №25 та рішення від 25.08.2022 №7248364/40879829 про відмову у реєстрації податкової накладної від 19.01.2022 №30, складених позивачем.

Вказують, що підставою для відмови визначено - надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства, додаткова інформація: встановлено наявність ризикових операцій, взаємовідносини з ризиковими СГ, відсутні документи (сертифікати відповідності (декларації виробника) та інше».

Позивач не погоджується із зазначеними рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Також, позивач звертає увагу суду на те, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган, не повинен здійснювати певний аналіз господарської операції позивача предмет їх реальності.

Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків зовнішніми (формальними) категоріями.

Тому, на думку позивача, суд за результатом розгляду цієї справи не має робити висновків щодо реальності господарських операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 1

В обґрунтування своєї позиції відповідач-1 зазначив, що для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податковою обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Щодо реальності відображених у бухгалтерському та податковому обліку операції слід зазначити, що встановлення мети та факту порушення встановленого порядку оподаткування, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для висновку про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або витрат, зменшення фінансового результату.

Також зазначено, що відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Враховуючи викладене, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

ІV. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 2

Відповідач-2, в обґрунтування своєї позиції зазначив, що для ухвалення рішення про зобов`язання ДПС зареєструвати податкові накладні, суд повинен перевірити саме той факт, що податкові накладні, які були подані позивачем відповідають всім критеріям відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 і їх можливо зареєструвати у ЄРПН.

При цьому така перевірка здійснюється податковим органом автоматично, і судом не може бути проведена.

Отже, суд у разі ухвалення рішення про зобов`язання податковий орган зареєструвати податкову накладну, фактично візьме на себе повноваження суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів, здійснення автоматичної перевірки податкових накладних та/або розрахунку коригування в ЄРПН.

Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Відповідач-2 просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

V. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив такі обставини.

ТОВ «ГІДРЕКС УКРАЇНА» є платником податку на додану вартість з 05.01.2018 року, основним видом діяльності є Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням (код КВЕД 46.69), а також 28.12 Виробництво гідравлічного та пневматичного устатковання; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.14 Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткованням, суднами та літаками; 46.15 Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання.

ТОВ «ГІДРЕКС УКРАЇНА» є платником податків, нараховує та сплачує податки і збори (обов`язкові платежі) і надає податкову звітність.

Юридична та фактична адреса підприємства: 49038, м.Дніпро, вул.Мудрого Ярослава князя, буд.68.

ТОВ «ГІДРЕКС УКРАЇНА» має складське приміщення загальною площею 84,62 м.кв., розташоване за адресою: м.Дніпро, вул.Барнаульська, буд.2а, на підставі договору суборенди №СА-0107/2020-1 від 01.07.2020р. з ТОВ «ТОРПВЕЛЬНИЙ ДІМ «ОЛАНВО» (код ЄДРПОУ 38198552).

ТОВ «ГІДРЕКС УКРАЇНА» має в оренді офісне приміщення: 49038, м.Дніпро, вул.Ярослава Мудрого князя, буд.68, яке орендується у ТОВ «ТД ЮНІОН ОІЛ» (код ЄДРПОУ 42243003), згідно договору суборенди №02/06/1 від 02.06.2021 року.

ТОВ «ГІДРЕКС УКРАЇНА» подано повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через, які провадиться діяльність за формою №20-ОПП з зазначенням приміщень (офіс та склад), що використовується у господарській діяльності підприємства.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ГІДРЕКС УКРАЇНА» відповідно до приписів ст.ст. 187, 201 ПК України, складено податкові накладні від 13.01.2022 року №25 та від 19.01.2022 року №30, які направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач зазначає, що податкова накладна №25 від 13.01.2022 складена датою зарахування коштів, згідно платіжного доручення №10691 від 13.01.2022, що надійшли на поточний рахунок як попередня (часткова) оплата (аванс) товару, що підлягає постачанню.

У свою чергу, податкова накладна №30 від 19.01.2022 року складена датою відвантаження товарів згідно видаткової накладної №29 від 19.01.2022 року, на суму різниці між відвантаженим товаром, та сумою попередньої оплати.

Однак, реєстрація податкових накладних від 13.01.2022 року №25 та від 19.01.2022 року №30, поданих до ЄРПН, була зупинена, про що Державною податковою службою України було складено та направлено на адресу позивача квитанцію щодо зупинення реєстрації кожної із зазначених податкових накладних.

У квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної зазначено, що: «ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 13.01.2022 №25 (від 19.01.2022 №30 відповідно) в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Керуючись положеннями п. 4 Порядку №520, Товариством на адресу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області були направлені повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, з доданням пояснення та належним чином оформлених копій документів (як додатки до повідомлення), стосовно ведення нашої господарської діяльності, в рамках якої і було складено податкові накладні від 13.01.2022 №25 та від 19.01.2022 №30, а саме: документів, щодо виникнення податкового зобов`язання, договірних відносин між ТОВ «ГІДРЕКС УКРАЇНА» та ТОВ «ФОРСТОР ІНДАСТРІ», та факту перевезення товару, а саме: рахунок на оплату №29 від 13.01.2022, платіжне доручення №10691 від 13.01.2022, видаткову накладна №29 від 19.01.2022, товарно-транспортну накладну №29 від 19.01.2022, платіжне доручення №10913 від 31.01.2022, витяг з оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за січень 2022; документів, які підтверджують наявність матеріально-технічної бази, достатньої для ведення профільних видів господарської діяльності, та місце зберігання товарів, а саме: договір суборенди офісного приміщення №02/06/1 від 02.06.2021, договір суборенди нежитлового приміщення (складу) №СА-0107/2020-1 від 01.07.2020, повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою №20-ОПП з зазначенням приміщень (офіс та склад), договір оренди транспортного засобу від 09.12.2019, штатний розпис товариства; документів, що підтверджують факт придбання реальованого товару, та відображення його в бухгалтерському обліку, а саме: договір поставки №АСЗ 0306/2019/1 від 03.06.2019, видаткову накладну №52 від 16.08.2019, рахунок на оплату №52 від 16.08.2019, витяг з оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за серпень 2019 - січень 2022, податкову накладну від 16.08.2019 №24.

На думку товариства, ними були надані необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення операції між нашим Товариством та ТОВ «ФОРСТОР ІНДАСТРІ».

Що стосується змісту господарської операції, щодо якої було складено податкові накладні від 13.01.2022 року №25 та від 19.01.2022 року №30, Товариство з обмеженою відповідальністю «ГШРЕКС УКРАЇНА» повідомлено про такі обставин.

13.01.2022 року між позивачем (Продавець) та ТОВ «ФОРСТОР ІНДАСТРІ» (код ЄДРПОУ 41922252, Покупець) було укладено договір на поставку товарів у спрощений спосіб, шляхом виставлення рахунку на оплату №29, який було надано Покупцю (тобто ТОВ «ФОРСТОР ІНДАСТРІ») для проведення оплати за товари, що підлягають постачанню, на загальну суму 6 710,20 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 118,37 грн.).

13.01.2022 року ТОВ «ФОРСТОР ІНДАСТРІ» перерахувало попередню (часткову) оплату (аванс) за товар, що підлягає постачанню в адресу нашого Товариства у розмірі 3 300,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 550,00 грн.). із зазначенням призначення платежу: «оплата ТМЦ згідно рахунку №29 від 13.01.2022», що підтверджується платіжним дорученням №10691.

Таким чином, відповідно до приписів ст.ст.187, 201 ПК України, датою зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товару, що підлягає постачанню, які надійшли згідно платіжного доручення №10691 від 13.01.2022 року, тому позивачем було складено податкову накладну від 13.01.2022 року №25.

19.01.2022 року відповідно до видаткової накладної №29 позивачем на адресу Покупця відвантажено товар на суму 6 710,20 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 118,37 грн.). Доставка товару здійснювалась нашим Товариством, що підтверджується товарно-транспортною накладною №29 від 19.01.2022.

Таким чином, відповідно до приписів ст.ст.187, 201 ПК України, датою відвантаження товарів згідно видаткової накладної №29 від 19.01.2022 року, на суму різниці між відвантаженим товаром та сумою попередньої оплати, складена податкова накладна №30 від 19.01.2022 року.

Господарська операція, на підставі якої було складено податкові накладні від 13.01.2022 року №25 та від 19.01.2022 року №30, відображена в регістрах бухгалтерського обліку по рахунку 361 згідно ОСВ.

Товар, що був реалізований покупцю, позивачем попередньо придбаний у ТОВ «АВТОЗАПЧАСТИНА ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 42879245) у відповідності до Договору поставки №АСЗ 0306/2019/1 від 03 червня 2019 року.

Відвантаження товару на адресу ТОВ «ГІДРЕКС УКРАЇНА» підтверджується видатковою накладною №52 від 16.08.2019. А також податковою накладною від 16.08.2019 року №24, зареєстрованою в ЄРПН. Господарська операція, по оприбуткуванню товару відображена в регістрах бухгалтерського обліку по рахунку 281 згідно ОСВ.

За результатами розгляду наданих пояснень, Комісією прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до якого нашому товариству відмовлено у реєстрації податкових накладних від 13.01.2022 року №25 та від 19.01.2022 року №30, зокрема рішенням від 25.08.2022 №7248362/40879829 про відмову у реєстрації податкової накладної від 13.01.2022 №25 та рішенням від 25.08.2022 №7248364/40879829 про відмову у реєстрації податкової накладної від 19.01.2022 №30.

Підставою для відмови визначено - надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства, додаткова інформація: встановлено наявність ризикових операцій, взаємовідносини з ризиковими СГ, відсутні документи (сертифікати відповідності (декларації виробника) та інше».

Позивач вважає такі рішення про відмову у реєстрації ПН необґрунтованими як нормативно, так і документально тому звернулися до суду і-з цією позовною заявою за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував такі обставини справи та положення чинного законодавства України.

VІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі - ПК України) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, який набрав чинності з 01.02.2020 року (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Як вже було встановлено судом, реєстрацію податкової накладної позивача зупинено з тих підстав, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2. Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до п.2. Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктом 3 Порядку №520 визначено, що комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно п.4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п.5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно п.6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пунктом 7 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.п. 9-13 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

VІІІ. ОЦІНКА СУДУ

Суд зазначає, що Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Суд зазначає, що у квитанціях про зупинення реєстрації спірної податкової накладної відповідачем-1 не вказано конкретний перелік документів, який платник податків має надати для обґрунтованого рішення щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

У оскаржуваних рішеннях контролюючим органом не було обґрунтовано чому документи платника не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкових накладних, які документи платник податків має надати для обґрунтованого рішення щодо реєстрації цих податкових накладних.

Оскільки рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткої підстави їх прийняття, це свідчить про їх необґрунтованість.

Суд також зазначає, що одним із способів здійснення податкового контролю є ведення обліку платників податків та інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів, яке є комплексом заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (статті 62, 71 ПК України).

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Ризик, відповідно до підпункту 14.1.221 пункту 14.1 статті 14 ПК України - це ймовірність недекларування (неповного декларування) платником податків податкових зобов`язань, невиконання платником податків іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Процедура зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування впроваджена з метою виконання функції податкового контролю, який здійснюється за діяльністю платників податку в цілому, та з метою перевірки додержання податкового законодавства при реєстрації в ЄРПН певно визначеної податкової накладної / розрахунку коригування.

При цьому, згідно із пунктом 2 Порядку № 1165 ризик порушення норм податкового законодавства - це ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником ПДВ виконання свого податкового обов`язку.

Відповідач-1, на виконання контрольних функцій, за наявності рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості, зупинивши реєстрацію податкових накладних, запропонував платнику податків надати документи, необхідні для прийняття рішень про реєстрацію цих податкових накладних у Реєстрі, без визначення переліку документів.

При цьому, перелік таких документів визначений пунктом 5 Порядку № 520.

Платником податків до повідомлення надані контролюючому органу первинні документи на підтвердження зазначеної у податковій накладній операції.

Суд зазначає, що в надісланих позивачу квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не було зазначено вичерпного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

У цьому випадку суд зазначає, що використання податковим органом загального пункту щодо різновидів оцінки за критеріями ризику є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком.

При вирішенні справи суд також виходить із того, що спірне рішення Комісії є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків лише чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 року у справі № 822/1878/18.

Натомість, оскаржувані рішення контролюючого органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Тобто, первинним об`єктом судового дослідження в цій справі є обставини, за яких відповідач 1 вчинив дії про зупинення реєстрації податкових накладних. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, перелік яких встановлений податковим законодавством.

У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18 (адміністративне провадження №К/9901/65222/18).

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного суду від 06.03.2018 року у справі № 826/4475/16.

Таким чином, суд доходить висновку, що надані позивачем документи та пояснення у сукупності свідчать про наявність правових підстав для реєстрації податкових накладних.

Щодо вимоги позивача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні, суд виходить із такого.

За приписами підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Обов`язок з реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у випадку визнання протиправним та скасування рішень про відмову реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань покладається саме на Державну податкову службу України, як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

У відповідності з пунктів 2, 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення, а також прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Судом враховано, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Суд зазначає, що законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну в ЄРПН датою її фактичного направлення платником податків.

Таким чином, слід дійти висновку про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати спірні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не надано суду докази, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не доведено правомірності рішення щодо відмови у реєстрації спірних податкових накладних, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.

Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.

Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовані та доведені позовні вимоги.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРЕКС УКРАЇНА" до відповідача 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2: ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви позивача, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі по 2481,00 гривень з кожного відповідача, окремо.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРЕКС УКРАЇНА" до відповідача 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2: ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 25.08.2022 року №7248362/40879829 про відмову у реєстрації податкової накладної від 13.01.2022 року №25, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «ГІДРЕКС УКРАЇНА».

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 13.01.2022 року №25, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ГІДРЕКС УКРАЇНА» в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 25.08.2022 року №7248364/40879829 про відмову у реєстрації податкової накладної від 19.01.2022 року №30, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «ГІДРЕКС УКРАЇНА».

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 19.01.2022 року №30, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ГІДРЕКС УКРАЇНА» в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРЕКС УКРАЇНА" за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 гривень.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРЕКС УКРАЇНА" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 гривень.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІДРЕКС УКРАЇНА" (49038, м.Дніпро, вул. Ярослава Мудрого князя, 68, код ЄДРПОУ 40879829).

Відповідач 1:Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ 44118658).

Відповідач 2:ДПС України (04053, м.Київ, Львівська пл.8, код ЄДРПОУ 43005393).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 16.01.2023 року.

Суддя В.В. Ільков