Рішення

від 16.01.2023 по справі 160/9087/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2023 року Справа № 160/9087/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення капіталізованих платежів, -

ВСТАНОВИВ:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області суму платежів, що підлягає капіталізації в розмірі 357285,61 грн., для перерахування коштів використовувати розрахунковий рахунок UА928999980000355469000104028 відкритий в Казначействі України (ЕАП) УДКСУ у м. Марганець, ЄДРПОУ 41418514.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі внесеного до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 30 грудня 2021 року запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , вказану особу позбавлено статусу підприємця у розумінні частини дев`ятої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 року №755-ІV (далі - Закон №755). Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в якості платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування перебував на обліку у Марганецькому відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області. Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області у строки, визначені чинним законодавством України, 31.01.2022 року за адресою відповідача направлено заяву про визнання кредиторських вимог на загальну суму 357285,61 грн. Вказані вимоги складаються з платежів, що випливають з обов`язків ФОП ОСОБА_1 перед застрахованою особою ОСОБА_2 , внаслідок заподіяної останній шкоди життю та здоров`ю на підприємстві страхувальника. Будь-яка відповідь ліквідатора про визнання кредиторських вимог позивача чи включення їх до реєстру вимог кредиторів відповідача на адресу Управління протягом строку, визначеного законодавством України - не надходила. За даними довідки Марганецького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, на обліку якого перебував відповідач в якості страхувальника, кредиторські вимоги у розмірі 357285,61 грн. на розрахунковий рахунок робочого органу Фонду - не перераховувались. З огляду на вказане, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 22.12.2022 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

Від відповідача письмовий відзив на позов на адресу суду не надходив.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебував на обліку у Марганецькому відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в якості платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відділення Фонду щомісячно здійснює страхові виплати одній потерпілій особі у зв`язку з отриманням нею трудового каліцтва, внаслідок нещасного випадку на виробництві, на підтвердження чого матеріали справи містять копію відповідного акту про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом за №1 від 19.10.2012 року, копію виписки з акту огляду МСЕК про результати визначення ступеню втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серія АБ №0003223 від 20.01.2014 року, копію постанови про призначення потерпілій перерахованої щомісячної страхової виплати №12023/361617/1758.1/19 від 29.03.2021 року.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб та громадських формувань підприємницьку діяльність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) припинено 30.12.2021 року, про що внесено запис № 2002280060004000702).

Відповідно до таблиці смертності та середньої очікуваності тривалості життя жінок в Україні у 2020 році, позивач провів капіталізацію платежів для продовження страхових виплат відповідно до довідки МСЕК потерпілій особі ОСОБА_2 . Загальна сума потреби в розрахунку з потерпілим склала 357285,61 грн., що підтверджується розрахунком потреби в капіталізації коштів фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 для розрахунку з потерпілою станом на 01.01.2022 року.

31.01.2022 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області звернулось із заявою №08-07/662 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання кредиторських вимог та сплату 357285,61 грн. капіталізованих платежів, що виникли із зобов`язань щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю і здоров`ю потерпілій особі.

Проте, конверт було повернуто позивачу із зазначенням «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з довідкою Марганецького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, на обліку якого перебував відповідач в якості страхувальника, кредиторські вимоги у розмірі 357285,61 грн. на розрахунковий рахунок робочого органу Фонду - не перераховувались.

У зв`язку з несплатою відповідачем в добровільному порядку суми платежів, що підлягає капіталізації в розмірі 357285,61 грн., позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

За умовами частини четвертої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, із змінами внесеними згідно з Законом №1258-VІІ від 13.05.2014 року, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов`язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем.

За правилами ст. 51 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

В силу частини восьмої статті четвертої Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 року

№ 755-IV, фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

За змістом ст. 52 ЦК України, фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Фізична особа-підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.

Частиною 1 ст. 53 ЦК України визначено, що фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов`язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Згідно з абз.1 ч.9 ст. 111 ЦК України - виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу, згідно до якого вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю задовольняються у першу чергу.

Статтею 1205 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначенимстаттею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначеноЗаконом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 1105-XIV.

Згідно з частинами першою та другоюстатті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов`язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб`єктів підприємницької діяльності.

Згідно п. 5 ч. 1ст. 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві здійснюється за рахунок, зокрема, капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №986 від 04.12.2019 року затверджено Порядок капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників. У зв`язку із прийняттям вказаної постанови втратила чинністьПостанова Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 765 «Про реалізацію статей 45 і 92 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

У порядку частини третьої Порядку №986, капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страховий виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством.

За змістом частини третьої Порядку №986, капіталізація платежів перед застрахованими особами або перед особами, визначеними у статті 41 Закон № 1105 розраховується на період, що визначається як різниця між середньої очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент її проведення.

Як встановлено абзацом другим частини восьмої Порядку №986, суми капіталізованих платежів відповідно до зазначених кредиторських вимог у випадках ліквідації страхувальника перераховуються робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, у якому страхувальник перебуває на обліку.

Отже, наведеними нормами законодавства передбачено обов`язок страхувальника проводити капіталізацію для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві, протягом їхнього життя.

Оскільки враховуючи відмінності у правоздатності, дієздатності та державній реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців з огляду на норми ст.ст.51, 52, 598-609 ЦК України та ст.ст. 90-92 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», однією із особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання щодо капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров`ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань - не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, бо фізична особа не перестає існувати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 04.12.2013 року №6-125цс13.

На дату розгляду справи, сума заявлених капіталізованих платежів відповідачем не сплачена, доказів протилежного суду не надано.

При цьому, судом встановлено, що позивачем для визначення періоду, на який розраховувалася капіталізація платежів щодо осіб, яким безстроково встановлений відсоток втрати працездатності та призначені страхові виплати використано дані Таблиці смертності та середньої очікуваної тривалості життя на 2020 рік, надані Державною служби статистики України, а сам обрахунок стосовно потерпілої особи здійснений Фондом у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Згідно з розрахунком, який наявний у матеріалах справи, загальна потреба в капіталізації коштів по відповідачудля розрахунку з потерпілою на виробництві складає 357285,61 грн.

Розрахунок здійснено з урахуванням таблиці смертності та середньої очікуваності тривалості життя в Україні за 2020 рік.

Суд зазначає, що розрахунок потреби в капіталізації коштів складений позивачем, з урахуванням вимог Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, який затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року № 986, виконаний позивачем на підставі середніх показників таких витрат, не суперечить законодавству України і є належним.

Окрім того, частиною четвертою ст. 18 Закону №755 встановлено, що для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи- підприємця подається один з таких документів:

заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням - у разі державної реєстрації

припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця заїї

рішенням:

ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця у зв`язку з її смертю, визнанням її безвісно відсутньою або оголошенням померлою.

Таким чином, фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, і саме із внесенням до Єдиного державного реєстру відповідного запису у такої фізичної особи виникають зобов`язання перед Фондом соціального страхування України щодо сплати капіталізованих платежів, розрахованих відносно потерпілого від нещасного випадку на виробництві.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.11.2020 року у справі № 1940/1440/18.

З урахуванням наведеного, строк виконання грошових зобов`язань ФОП ОСОБА_1 зі сплати капіталізованих платежів у повному обсязі вважається таким, що настав 30.12.2021 року.

Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи поняття публічно-правового спору в постанові від 30.05.2018 року у справі № 822/1472/17, зазначила, що за змістом п. 5 ч. 1ст. 11 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" джерелом формування коштів Фонду є, зокрема, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що на дату розгляду даної справи, сума заявлених капіталізованих платежів відповідачем не сплачена, доказів протилежного суду не надано.

З огляду на наведене, враховуючи, щоЗаконом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» покладено на відповідача, як страхувальника, обов`язок зі сплати капіталізованих платежів, що виникли із зобов`язань відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров`ю громадян, у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи, враховуючи відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів, які б спростовували доводи позивача щодо наявності у відповідача заборгованості зі сплати капіталізованих платежів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 2ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивачем не надано суду доказів понесення інших судових витрат ніж сплата судового збору, підстави для їх стягнення з відповідача відсутні.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статями 72-77, 241-246, 250, 255, 257, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (просп. Дмитра Яворницького, буд. 93, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 41323962, розрахунковий рахунок UА928999980000355469000104028 відкритий в Казначействі України (ЕАП) УДКСУ у м. Марганець, ЄДРПОУ 41418514) суму платежів, що підлягає капіталізації в розмірі 357285,61 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна