Рішення

від 16.01.2023 по справі 580/5150/22

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2023 року справа № 580/5150/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В. Трофімової розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 580/5150/21

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код в ЄДРПОУ 21366538)

до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Маяк» (вул. Калініна 1, с. Осітна, Уманський район, Черкаська область, 20052, код в ЄДРПОУ 03794526)

про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, ухвалив рішення.

26.10.2022 вх.32875/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (представник - начальник юридичного управління Юлія Диптан згідно з випискою з ЄДР), звернувшись до суду з позовом, просить: стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Маяк» (код в ЄДРПОУ 03794526) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у сумі 163807.06 грн.

Суб`єктом владних повноважень сплачений судовий збір за вимогу майнового характеру у сумі 2481 грн згідно з платіжним дорученням від 18.10.2022 № 3445.

Ухвалою суду від 14.11.2022 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), копія ухвали направлена сторонам, проте примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції сільськогосподарському виробничому кооперативу «Маяк» (вкладення ухвали від 14.11.2022 - 1803105015355), повернута органами зв`язку до Черкаського окружного адміністративного суду 21.12.2022 з позначкою «за закінченням встановленого строку зберігання» .

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 28.01.2021 у справі 820/1400/17 зазначив: «до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій». Подібну позицію висловив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі 640/2371/20, від 29.04.2021 у справі 826/12038/17. У постановах від 14.08.2020 та від 13.01.2020 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив: «у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, що була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі». Велика Палата Верховного Суду у справі 800/547/17 (П/9901/87/18) перевіряла правомірність звільнення прокурора, який посилався на те, що не був належно повідомлений про розгляд дисциплінарної справи щодо нього, оскільки листи від дисциплінарного органу повернулися «за закінченням терміну зберігання». Суд зазначив у постанові від 25.04.2018, що «направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення «належним».

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що відповідач має заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком №2, призначених колишнім працівникам на пільгових умовах відповідно пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з грудня 2020 до вересня 2022 у сумі 163807,06 грн, що добровільно не сплачена, тому позивач звернувся до суду.

Згідно із ч. 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі під час розгляду справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем аргументи позивача щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на таке.

Верховний Суд у справі №640/18421/19 зазначив: суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період із дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій сплачуються одночасно з оплатою фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій за перший поточний місяць. Обов`язок із відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до вищезазначених законів, покладений на підприємства (відповідача).

Відповідно до ч. 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Одним із джерел наповнення бюджету Фонду є надходження від відшкодування фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Добросовісне виконання суб`єктами господарювання свого обов`язку відповідно до закону брати участь у соціальному захисті громадян України є проявом соціальної відповідальності бізнесу, який враховує інтереси суспільства та бере на себе певну частину відповідальності за соціальний захист осіб, які його потребують.

Суд встановив, що відповідач сільськогосподарський виробничий кооператив «Маяк» (код ЄДРПОУ 03794526) зареєстрований 13.03.2000 як юридична особа, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 01.01.2023 не перебуває в процесі припинення.

Позивач відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, на підставі пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788 (Список № 2), згідно з вимогами п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058, визначив розмір витрат, що належать відшкодуванню за рахунок відповідача, у зв`язку з виплатою та доставкою пенсії колишнім працівникам сільськогосподарського виробничого кооперативу «Маяк» за період з грудня 2020 до вересня 2022 у сумі 163807,06 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано, що згідно із ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №400/97) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Частиною першою статті 4 Закону №400/97 встановлено ставку на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону. Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону №400/97 для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (абзацом 4 п. 1 ст. 2 Закону №400/97). Категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, визначено статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно якої на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: згідно пунктів «б» - «з», зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

З 01.04.2004 набрав чинності Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058), де пунктом 2 Прикінцевих положень передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне страхування», зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.

Відповідно до ст. 3 Закону №400/97 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування платниками збору сплачується до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.

Процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах встановлено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 (далі - Інструкція). Пунктом 6.1 Інструкції передбачено, що для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій.

Суд встановив, що з грудня 2020 по вересень 2022 відповідач має заборгованість з відшкодування витрат на доставку пільгових пенсій у сумі 163807, 06 грн (7371,90+7699,85+7371,59+8324,21+8118,48+8139,69х4+7164,35+6599,69+6599,69+6579,19+6394,55+6579,19+7492,23х7) за надісланими розрахунками від 10.12.2020 №2300-0503-8/61849, від 18.01.2021 2300-0503-8/1665, від 10.03.2021 №2300-0503-8/14364, від 17.04.2021 №2300-0503-8/21557, від 07.05.2021 №2300-0503-8/26773, від 07.09.2021 №2300-0503-8/58196, від 07.10.2021 №2300-0503-8/58196, від 09.12.2021 №2300-0503-8/74067, від 18.01.2022 №2300-0603-8/2360, від 14.04.2022 №2300-0603-8/16755. Відповідно до розрахунків заборгованість відповідача з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788 складає 163807,06 грн. Позивачем направлені (203011110268770, 20300110537459, 1800211559802) за адресом (вул. Калініна 1, с. Осітна, Уманський район, Черкаська область, 20052) для відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсії, призначених пенсіонерам за вищевказаний період, проте заборгованість не сплачена.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058 та ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464 позивач має право вимагати стягнення з відповідача зазначеної заборгованості в судовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідач наявну заборгованість щодо витрат на доставку пенсій 163807,06 грн не сплатив, тому суд дійшов висновку, що несплачена відповідачем заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 у встановлені строки належить до стягнення за рішенням суду, позаяк позовна заява є обґрунтованою, вимоги належить задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються. Підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-246, 255, 258, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Маяк» (вул. Калініна 1, с. Осітна, Уманський район, Черкаська область, 20052, код в ЄДРПОУ 03794526) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538), заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 163807 (сто шістдесят три тисячі вісімсот сім) грн 06 коп.

Судові витрати не розподіляються.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Судове рішення складене 16.01.2023.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА