Ухвала

від 16.01.2023 по справі 200/11777/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 січня 2023 року

м. Київ

справа №200/11777/21

адміністративне провадження №К/990/37477/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2022 у справі № 200/11777/21 за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправним та скасування попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати попередження відповідача про відповідальність за порушення законодавства про працю від 16.07.2021 № СМУ1719/1099/АВ.

Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 14.12.2021 відмовив у задоволенні позовних вимог.

Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 21.11.2022 змінив мотивувальну частину рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2021 у справі № 200/11777/21 щодо підстав відмови у задоволенні позовних вимог; в іншій частині рішення суду першої інстанції - залишив без змін.

28.12.2022 ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційної скаргою, у якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2022, ухвалити нове - про задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право на касаційне оскарження регламентовано положеннями статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою якої виизначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, колегія суддів виходить із такого.

Так, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Водночас, імперативні приписи частини четвертою статті 328 КАС України визначають виключні випадки за яких настають підстави (право) касаційного оскарження судових рішень, у яких суди неправильно застосували норм матеріального права чи порушили норм процесуального права, а саме:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Лише за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі (частина перша статті 334 КАС України).

Так, положеннями статті 330 КАС України визначені вимоги до форми і змісту касаційної скарги, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначається, зокрема, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Так, касаційна скарга позивачки обґрунтована посиланням на те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права в частині висновків про наявність підстав для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування, визначених у статті 6 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та про неможливість оскарження винесеного стосовно неї попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю, проте, нею не зазначено жодного з перелічених у пунктах 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України виключних випадків, за яких визначається наявність підстав на касаційне оскарження.

Таким чином, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) зазначення або зазначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, а також їх обґрунтування, зокрема:

зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (у разі, якщо касаційна скарга подається з підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України);

обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (у разі, якщо касаційна скарга подається з підстави, визначеної пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України); чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (у разі, якщо касаційна скарга подається з підстави, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України);

зазначення обставин, які встановлені на підставі недопустимих доказів та в чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права (у разі, якщо касаційна скарга подається з підстави, визначеної пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України), - унеможливлює в подальшому її розгляд.

Отже, касаційна скарга за формою та змістом не відповідає положенням статті 330 КАС України, оскільки в ній не зазначено належне обґрунтування підстав касаційного оскарження, перелічених у пунктах 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме в частині правильного та (або) додаткового визначення підстав касаційного оскарження з зазначенням обґрунтування цих підстав чи підстави.

Таким чином, скаржнику необхідно усунути зазначені недоліки шляхом подання до Верховного Суду уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити належні підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху).

Керуючись статтями 169, 328-332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2022 у справі № 200/11777/21, - залишити без руху.

Надати скаржниці строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку касаційної скарги.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.І. Рибачук

А.Ю. Бучик

С.Г. Стеценко ,

Судді Верховного Суду