Рішення

від 16.10.2007 по справі 133/6-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

133/6-06

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"16" жовтня 2007 р.                                                                             Справа № 133/6-06

14-30 год.

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоспецремонт», м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт», м.

Миронівка

3-тя особа   Марценюк Олександр Олександрович, м. Київ

про відшкодування шкоди в розмірі 22 201,99  грн.                                                                                

Суддя Маляренко А.В.

за участю представників:

від позивача           Бакулін О.Ю. (дов. б/н від 17.09.2007 р.)

від відповідача    Тереня Л.Л. (дов. б/н від 11.07.2007 р.)

від 3-ї особи          не з'явився

В судовому засіданні 04.10.2007 р. оголошувалась перерва в порядку ст. 77 ГПК України до 16.10.2007 р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоспецремонт»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 22201,99 грн. до Закритого акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт»(далі –відповідача), 3-тя особа з боку відповідача Марценюк Олександр Олександрович.     

Ухвалою господарського суду Київської області  від 29.05.2006 року було зупинено провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоспецремонт” до Закритого акціонерного товариства „Миронівський хлібопродукт”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Марценюк Олександр Олександрович про стягнення 22201,99 грн., до повернення матеріалів вказаної справи до господарського суду Київської області.

На адресу господарського суду Київської області 16.08.2007 р. надійшли матеріали справи №133/6-06 з повідомленням №8547 від 11.04.2007 р. про неможливість надіслання до господарського суду висновку судової автотоварознавчої експертизи, оскільки відповідач не оплатив витрати за проведення експертизи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.07.2007 р. провадження у справі №133/6-06 поновлено та  призначено до розгляду на 12.07.2007 р. Ухвалою суду від 12.07.2007 р. провадження у справі №133/6-06 зупинено та зобов'язано відповідача усунути недоліки, що зумовили зупинення по даній справі, а саме здійснити оплату за проведення експертизи.

          Ухвалою господарського суду Київської області від 10.09.2007 року провадження у справі поновлено.

В обґрунтування позовних  вимог позивач посилається на ст. ст. 1166, 1172 та ст. 1187 Цивільного Кодексу України. Представник позивача в судових засідання позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні 29.05.2006 р. позивач надав суду зміни до позовної заяви № 176 від 26.05.2006 р., згідно яких останній просить стягнути з відповідача розмір заподіяних збитків за втрату товарної вартості автомобіля 3299,66 грн., вартість проведення оцінки автомобіля в сумі 400 грн., витрати за проведення дефектовки автомобіля в розмірі 168,48 грн., збитки на відновлювальний ремонт автомобіля позивача в сумі 12250,51 грн., а також судові витрати на загальну суму 336,65 грн.   

Представник відповідача проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та просить в задоволені позову відмовити, обґрунтовуючи тим, що страхова компанія виплатила позивачу страхове відшкодування в розмірі 5746,69 грн., а також витрати за проведення авто-товарознавчого дослідження в розмірі 400 грн. Крім того, відповідач зазначає, що при складенні калькуляції робіт по відновленню транспортного засобу позивача представники відповідача були відсутні, що в свою чергу тягне за собою його необ'єктивність. Представник відповідача в письмових запереченнях визнає позовні вимоги частково на суму 3299,66 грн. втрати товарної вартості автомобіля позивача та 510,00 грн. суми франшизи утриманої при здійсненні страхового відшкодування.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд,

встановив:

05.04.2005 р. близько 13.20 години на мосту ім.. Патона, опора №2  сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Мазда-6»д/н 04856 КМ, який належить на праві власності ЗАТ «Миронівський хлібопродукт»під керуванням гр. Марценюка О.О. та  «Nissan PRIMERA»д/н 10006 КТ, який знаходиться на балансі ТОВ «Енергоспецремонт», під керуванням гр. Дорошенка В.М., за наслідками якого автомобіль позивача  отримав пошкодження на загальну суму 9156,35 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 30.05.2005 р. у справі за № 3-6152/2005 Марценюка Олександра Олександровича (водія відповідача) притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України та піддано штрафу в розмірі 17 грн.

Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала   шкоди, звільняється від   її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

          Частиною 1 статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або  фізична  особа  відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується  особою,  яка  на  відповідній  правовій  підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним   засобом,   механізмом,   іншим  об'єктом, використання,  зберігання або утримання  якого  створює  підвищену небезпеку.

          Вивчивши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд дійшов висновку  про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

          Абзац другий пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду від 27.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»зі змінами та доповненнями (далі за текстом –Постанова № 6) передбачає, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати  будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість  контролю  за  нею  людини,  а також діяльність   по  використанню,  транспортуванню,  зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення,   які   мають   такі  ж  властивості.  Майнова відповідальність за  шкоду,  заподіяну  діями  таких  джерел,  має наставати  як  при  цілеспрямованому  їх  використанні,  так і при мимовільному  прояву  їх  шкідливих  властивостей.

          Відповідно до п. 2 Постанови № 6, шкода,  заподіяна  особі  і  майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи,  підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній  причинний  зв'язок  та  є  вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки,  незалежно  від наявності вини.

          Роз'ясненнями Президії Вищого арбітражного суду України за № 02-5/215 від 01.04.1994 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди» передбачений аналогічний порядок вирішення спорів даної категорії.

          В абзаці 4, 5 п. 2 Роз'яснення передбачено, що крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою. Що ж до заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, то його володілець звільняється від обов'язку відшкодування шкоди тільки тоді, коли вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Якщо з матеріалів справи вбачається,  що у заподіянні шкоди є груба необережність  потерпілого,  то  з  урахуванням ступеню його вини  господарський  суд  зменшує  розмір  належного  з володільця джерела   підвищеної   небезпеки  відшкодування  або  відмовляє  у відшкодуванні шкоди.

          Судом встановлено, що матеріальна шкода позивачу заподіяна протиправними діями водія відповідача Марценюка О.О. внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що не заперечується і представником відповідача та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

          Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Експерт-Сервіс»14.10.2005 р. був складений звіт про оцінку автомобіля позивача за №1063, згідно якого вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Nissan Primera складає 9156,35 грн.,  в тому числі розмір втрати товарної вартості ДТЗ 3299,66 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових ДТЗ 5856,69 грн.

В судовому засіданні 10.05.2006 р. був наданий Страховий акт №389 від 21.03.2006 р. до Договору (полісу) обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів №3-000100 від 24.02.2005 р., згідно якого позивачу по справі був відшкодований збиток в розмірі 5746,69 грн., що підтверджується реєстром кредитових платіжних документів від 22.03.2006 р. Розрахунок суми страхового відшкодування надається. Крім того, витрати за проведення оцінки автомобіля ТОВ «Експерт Сервіс»в розмірі 400,00 грн. включені до страхового відшкодування (п. 3 розрахунку).   

На підставі визначеної ремонтної калькуляції позивач звернувся до ТОВ «фірма «Кий авто»за послугами по відновленому ремонту, що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунком-фактури №05101704 від 17.10.2005 р. на загальну суму 17997,20 грн.

Позивач в обґрунтування власної позиції чому він звернувся саме до ТОВ «фірми «Киї Авто»посилається на Договір про сервісне технічне обслуговування автомобіля від 21.10.2003 р. укладеного між ним  та ТОВ «фірмою «Київ Авто», пояснюючи при цьому, що автомобіль «Nissan primera»д/н 10006 КТ був придбаний саме у даного товариства і перебуває на гарантійному обслуговуванні. Проте, договір на гарантійне обслуговування суду не надав.

Згідно висновку №8547 судової автотоварознавчої експертизи від 05.02.2007 р. наданого Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз МЮ України, матеріальний збиток заподіяний пошкодженням автомобіля «Nissan Primera»д/н 10006 КТ складає 9790,45 грн., вартість відновлювального ремонту даного автомобіля складає 11308,74 грн.

Крім цього, позивачем були зроблені  додаткові витрати, які останній просить стягнути з відповідача, а саме: витрати на проведення автотоварознавчого дослідження 400 грн.; оплату за безконтактне миття та дефектовку автомобіля Nissan згідно рахунку-фактури № 05101334 від 13.10.2005р. в розмірі 168,48 грн.   

За загальним правилом, відшкодуванню шкоди потерпілому підлягає не будь-які витрати потерпілого, а тільки такі корисні витрати, які не були б зроблені ним, якщо б не виникло правопорушення його майновим інтересам, суд дійшов до висновку, що витрати позивача  на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 400 грн. не підлягають відшкодуванню, оскільки вони відшкодовані страховою компанією. Витрати позивача які здійснені ним по оплаті за безконтактне миття та дефектовку автомобіля  в розмірі 168,48 грн. також не підлягаю відшкодуванню, отже не доведені позивачем, платіжне доручення є лише підтвердження сплати цієї суми, але не доведено, що пов'язане з заподіяною відповідачем шкодою, тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цієї частині у сумі –568,48 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 5 562,05 грн., що є вартості відновлювального ремонту.

          Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

          Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 44, 49, 86 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.   

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт»(08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. Елеваторна, 1; код ЄДРПОУ 25412361) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоспецремонт» (02100, м. Київ, вул. Віскозна, 1; р/р 260003194001 в АБ «Енергобанк»м. Київ, МФО 300272, код ЄДРПОУ 32204113) вартості відновлювального ремонту в розмірі 5 562,05 грн., 55,62 грн. державного мита та 30,02 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

3.          В решті позовних вимог відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя                                                                                Маляренко А.В.