Постанова

від 18.01.2023 по справі 382/1384/22

ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Яготинський районний суд Київської області

Cправа №: 382/1384/22

3/382/989/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2023 року Суддя Яготинського районного суду Київської області Кисіль О.А., за участю секретяра судових засідань Закомірна Ю.І. прокурора Шишов О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого начальником спеціалізованого комунального підприємства Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області «Ритуал», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

ВСТАНОВИВ:

До Яготинського районного суду Київської області від управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшли два протоколи про адміністративні правопорушення, складені 28.11.2022, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Згідно з протоколами про адміністративне правопорушення № 1211, №1212 від 28.11.2022, ОСОБА_1 , будучи начальником СКП «Ритуал», являючись суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, згідно з пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII, порушив вимоги пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VII, не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомив визначений законом орган - Яготинську міську раду Бориспільського району Київської області про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а саме щодо суперечності між його приватним інтересом і службовими повноваженнями, які виникли перед підписанням наказу від 16.03.2021 №18 «Про преміювання працівників до професійного свята», серед яких був він особисто, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП. Вказане правопорушення вчинено при наступних обставинах: Згідно з розділом 1 статуту СКП «Ритуал» (код ЄДРПОУ 40511420) утворене Яготинською міською радою на комунальній власності територіальної громади міста Яготин Київської області. Воно створене згідно з рішенням засновника - Яготинської міської ради шляхом виділу з Яготинської житлово- експлуатаційної контори. СКП «Ритуал» є унітарним комунальним підприємством.

Засновником підприємства є територіальна громада міста Яготин в особі Яготинської міської ради.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 Цивільного кодексу України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 169 Цивільного кодексу України територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, спільні комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.

Отже, СКП «Ритуал» є юридичною особою публічного права.

Відповідно до пп. 5.1. статуту, СКП «Ритуал» очолює керівник - начальник підприємства, який призначається на посаду та звільняється з посади розпорядженням міського голови. Керівник підприємства підпорядкований міському голові і є підзвітним та підконтрольним міській раді та її виконавчому комітету.

Згідно з розпорядженням Яготинського міського голови від 13.09.2018 №57-к/тр ОСОБА_1 призначений на посаду начальника СКП «Ритуал».

У відповідності до розпорядження Яготинського міського голови від 20.12.2019 №68-к/тр з начальником СКП «Ритуал» ОСОБА_1 продовжено дію контракту від 13.09.2018.

Відповідно до ч. 3 ст. 65 Господарського кодексу України керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

Слід зазначити, що на офіційному веб-сайті НАЗК в розділі «Декларування» розміщено роз`яснення щодо того, хто вважається посадовою особою юридичної особи публічного права відповідно до пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII.

Під посадовими особами юридичних осіб публічного права, насамперед комунальних та державних установ і підприємств, слід розуміти осіб, які мають повноваження здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно- господарські функції. Визначальним при цьому є обсяг повноважень відповідного працівника.

Так, адміністративно-господарські функції (обов`язки) - це обов`язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в різному обсязі є у начальників планово- господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їхніх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.

Організаційно-розпорядчі функції (обов`язки) - це обов`язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ, організацій, структурних підрозділів, їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт.

Згідно з підпунктом «а» пункту 2 частини 1 статті З Закону №1700-VII, посадові особи юридичних осіб публічного права, є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Абзацом 10 ч. 1 ст. 1 Закону №1700-VII визначено, шо правопорушення, нов`язане з корупцією - діяння, шо не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. З цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Отже, ОСОБА_1 будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону №17ОО-УІІ та є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов 'язаних з корупцією.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VII особи, зазначені у пунктах 1 і 2 ч. 1 ст.3 цього Закону зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Реальний конфлікт інтересів, відповідно до абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону №1700- VII, це - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону №1700-VII, приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, шо виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Слід зазначити, що фінансові питання завжди створюють для особи, на яку поширюється дія Закону №1700-VII, передумови для виникнення приватного інтересу, зумовлені особистою вигодою, а саме покращенням свого матеріального стану. Відповідно наявність у такої особи організаційно - розпорядчих або адміністративно-господарських повноважень, пов`язаних з вчиненням/невчиненням дій, прийняттям рішень стосовно себе утворює потенційний конфлікт інтересів, а реалізація стосовно себе таких повноважень - реальний конфлікт інтересів.

Встановлено, що 16.03.2021 (більш точний час встановити не можливо) ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні СКП «Ритуал» за адресою: Київська область, Бориспільський район, м. Яготин, вул. Незалежності, 69-А, підписав наказ № 18 «Про преміювання працівників до професійного свята», серед яких був він особисто та встановив собі премію в розмірі 35% від посадового окладу.

ОСОБА_1 підписуючи зазначений наказ, розумів і усвідомлював, що саме він отримає премію в розмірі 35% від посадового окладу.

З викладеного вбачається та є очевидним, що у ОСОБА_1 був наявний приватний майновий інтерес, а саме поліпшення свого матеріального стану у зв`язку з підписанням наказу про встановлення премій працівникам підприємства, де серед інших працівників був і він особисто.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Підписання керівником розпорядчих документів щодо здійснення загальнообов`язкових виплат, з яких складається заробітна плата, таких як оклад, виплати за ранг, категорію, звання та інші передбачені нормативно-правовими актами доплати, не утворюють у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, оскільки у даному випадку відсутні дискреційні повноваження (діяти за певних умов на власний розсуд у межах закону). Лише прийняття рішення щодо призначення собі або близькій особі премії чи інших доплат, розмір яких встановлюється на розсуд керівника, ставить його в ситуацію реального конфлікту інтересів, при якій він зобов`язаний повідомити про це безпосереднього керівника чи орган та не вчиняти дій (не приймати рішень).

Тобто, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч. 1 ст. З цього Закону, зобов`язані повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає у неї безпосереднього керівника, або у колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно. з огляду на те, що начальник СКП «Ритуал» не має безпосереднього керівника, то при виникненні конфлікту інтересів він повинен повідомляти визначений законом орган управління. У даному випадку органом управління СКП «Ритуал» є Яготинська міська рада Бориспільського району Київської області (розділ 1 статуту).

Згідно з листом Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області від 30.09.2022 №08-28/2712 повідомлень про наявність у ОСОБА_1 конфлікту інтересів під час виконання обов`язків начальника СКП «Ритуал упродовж часу з 01.01.2021 по теперішній час на адресу ради не надходило.

Наявність у ОСОБА_1 службових повноважень обумовлена тим, що будучи начальником комунального підприємства, він наділений повноваженнями на прийняття рішень, у тому числі й стосовно фінансових питань.

Наявність у ОСОБА_1 приватного інтересу обумовлена тим, що саме він отримує премію від виданого ним же наказу.

Наявність суперечності між приватним інтересом особи та його службовими повноваженнями обумовлено тим, що ОСОБА_1 , як начальник, наділений правом приймати рішення щодо встановлення премій працівникам та будучи зацікавленою особою у сприянні особистим матеріальним інтересам, маючи дискреційні повноваження з прийняття чи неприйняття рішень, реалізував таке повноваження шляхом підписання наказу.

Таким чином, у діяльності ОСОБА_1 , як начальника, при прийнятті рішення щодо преміювання, наявний реальний конфлікт інтересів, що зобов`язує його дотримуватись положень п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VII.

Тобто, реальний конфлікт інтересів у даному випадку полягає в тому, що приватний інтерес ОСОБА_1 у вигляді бажання поліпшити своє матеріальне становише, реально зіткнувся з його службовими повноваженнями, як начальника, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а саме - під час підписання наказу від 16.03.2021 №18.

У цьому випадку ОСОБА_1 повинен був утриматись від підписання даного наказу, а також повідомити Яготинську міську раду про наявність у нього реального конфлікту інтересів. Тобто ОСОБА_1 був зобов`язаний вжити всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання реального конфлікту інтересів, чого ним здійснено не було.

Отже, начальник СКП «Ритуал» ОСОБА_1 , не повідомивши в установленому Законом №1700- VII порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів Яготинську міську раду, порушив вимоги п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VІІ.

Крім цього, начальник СКП «Ритуал» ОСОБА_1 , діючи умисно з клорисливих мотивів вчинив дію (підписав наказ) в умовах реального конфлікту інтересів, пов`язаного з виникненням суперечностей між його особистими інтересами та службовими повноваженнями, як начальника підприємства, які впливають на об`єктивність прийнятття рішення, чим порушив вимоги п.3 ч.1 ст.28 Закону № 1700- VII.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Обов`язком суб`єкта декларування є знання і безумовне виконання вимог Закону №1700-VII, у тому числі вимог його статті 28.

Уповноваженою посадовою особою Національної поліції України під час збору доказів не встановлено будь-яких підстав та причин, які перешкоджали б ОСОБА_1 повідомити Яготинську міську раду про наявність у нього реального конфлікту інтересів.

Місцем вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, є місце підписання наказу від 16.03.2021 №18, а саме приміщення СКП «Ритуал», що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, м. Яготин, вул. Незалежності, 69-А.

Датою вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, є дата підписання наказу, тобто 16.03.2021.

Часом виявлення правопорушення є момент складення протоколу, оскільки зібрані матеріали та фактичні дані потребують ґрунтовного аналізу і опрацювання, після чого уповноваженим суб`єктом може бути зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформляється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення.

Дії уповноваженої особи, що має право складати протоколи, до моменту його складення можуть свідчити лише про виявлені окремі ознаки правопорушення, але факт, що виявлене діяння містить склад адміністративного правопорушення (встановлено об`єкт, об`єктивну сторона, суб`єкт, суб`єктивну сторона), зазначається тільки при складанні протоколу і саме з дати його складання слід рахувати строк накладання стягнення, який зазначається при складенні протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно із роз`ясненнями Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, скероване 11.09.2018 голові Національної поліції України, визначений ст. 254 КУпАП строк для складання протоколу починає свій відлік лише після того як у посадової особи, уповноваженої складати протокол, буде достатньо фактичних даних для висновку про наявність у діях чи бездіяльності особи вини у вчиненні правопорушення, наявності всіх достатніх даних для заповнення та складання протоколу, а моментом виявлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення є момент, коли особа, уповноважена на складання протоколу, здобула можливість за участі особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, здійснити дії, визначені ч.ч. 2-4 ст. 256 КУпАП, в тому числі шодо надання пояснень.

Таким чином, датою виявлення вчиненого правопорушення слід вважати день складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки на момент складання протоколу були зібрані усі необхідні докази, що в сукупності свідчать про наявність ознак складу правопорушення, та існувала можливість вручити вказаний протокол особі, виконавши дії, визначені ч.ч. 2-4 ст. 256 КУпАП.

Першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов`язаним із корупцією правопорушенням.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі.

Отже, відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог статті 22 КУпАП.

Системний аналіз норм КУпАП визначає завдання, яке полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного примусу.

Таким чином, незалежно від виду суб`єкту та його службової діяльності, рангу та інших характеристик його обов`язком є діяти лише в рамках закону (дозволено робити тільки те, що дозволено законом статті 6 Конституції України).

Відповідно до ч. 4 ст. 277 КУпАП «строк розгляду адміністративних справ про адміністративні корупційні правопорушення зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо)».

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ознаками ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, санкцією яких передбачено відповідальність, зокрема, за неповідомлення особою у встановлених законом випадках про наявність у нього реального конфлікту інтересів та вчинив дію в умовах реального конфлікту інтересів (підписав наказ) в умовах реального конфлікту інтересів, пов`язаного з виникненням суперечностей між його особистими інтересами та службовими повноваженнями, як начальника підприємства, які впливають на об`єктивність прийнятття рішення.

В судовому засіданні прокурор вважає про наявність в діяннях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, підтвердивши зазначене у наданих висновках за наслідками розгляду справи.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та надав письмові пояснення з яких вбачається, що в даному випадку не мало місця адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, та відповідно, у його ( ОСОБА_1 ) діях склад такого правопорушення відсутній.

У вказаних адміністративних матеріалах зазначається, що будучи начальником СКП «Ритуал» Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області ОСОБА_1 , порушив вимоги пунктів 1 та 2 ст. 28 Закону № 1700-VII, чим вчинив адміністративні правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, не вжив всіх заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомив визначений законом орган - Яготинську міську раду Бориспільського району Київської області про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а саме щодо суперечності між його приватним інтересом і службовими повноваженнями, які виникли перед підписанням наказу від 16.03.2021 № 18 «Про преміювання працівників до професійного свята», серед яких був він особисто.

Відповідно до протоколів адміністративної справи ОСОБА_1 звинувачується в тому, що будучи начальником СКП «Ритуал» Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області, знаходячись за адресою СКП «Ритуал»: Київська обл., Бориспільський р-н, м. Яготин, вул. Незалежності, 69А, вчинив дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме підписав наказ від 16.03.2021 № 18 «Про преміювання працівників до свята», серед яких був він особисто та встановив собі премію в розмірі 35% від посадового окладу.

На підставі зазначених наказів ОСОБА_1 отримав додаткові грошові кошти до заробітної плати.

При цьому, ОСОБА_1 достовірно знаючи про наявність в його діях реального конфлікту інтересів, а саме суперечність між його приватним інтересом та службовими повноваженнями, що впливає на об`єктивність та неупередженість прийняття рішень, не повідомив Яготинську міську раду Бориспільського району Київської області, про наявність реального конфлікту інтересів при встановленні собі премії.

Вважає свої дії такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України, а в його діях, в даному випадку, відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, з огляду на нижче наведене.

Відповідно до пунктів 3.1-3.2.1. розділу 3 «Контракту з керівником підприємства, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Яготина Київської області» від 13.09.2018 (далі - Контракт), зазначено: 3.1. За виконання обов`язків, передбачених цим Контрактом, відповідно фактично відпрацьованого часу. Керівникові нараховується заробітна плата виходячи з встановленого посадового окладу, який обраховується у кратності 4 (чотири) мінімальних посадових окладів (тарифної ставки) працівника основної професії у відповідності до постанови Кабінету міністрів України від 19.05.1999 № 859:«Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності та об`єднань державних підприємств»; 3.2. Керівникові нараховується премія: щоквартально -у розмірі 2 (двох) місячних посадових окладів Керівника Підприємства.

Відповідно до п. 3.5 Контракту премія Керівнику за кожний період (квартал, рік) нараховується за умови відсутності міського голови про позбавлення Керівника премії, або зменшення її розміру, виданого до 25 числа поточного місяця.

Відповідно до розділу 2 «Положення про надання щорічної грошової винагороди працівникам спеціалізованого комунального підприємства Яготинської міської ради «Ритуал» за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків», це Положення, поширюється, на всіх працівників підприємства, крім, тих, які працюють за сумісництвом.

Обов`язковими умовами для розгляду питання про надання грошової винагороди працівникам є: дотримання в роботі вимог чинного законодавства, правил внутрішнього розпорядку, інших нормативних документів, що регламентують різні сторони їх трудової діяльності; відсутність порушень виконавчої і трудової дисципліни, техніки безпеки та охорони.

Пунктом 3 розділу ІІ Положення встановлено, що щорічна грошова винагорода надається керівнику та адміністративним працівникам згідно з такими критеріями та показниками в роботі: за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків; за раціональну та ефективну організацію виробничого процесу; за досягнення трудовим колективом високої результативності в роботі; за впровадження інноваційних технологій; за збереження матеріально-технічної бази підприємства, створення належних безпечних умов праці.

Розділом III Положення встановлено, що щорічна грошова винагорода за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків надається відповідно до Положення, яке затверджене керівником підприємства за погодженням з профспілковим комітетом, щорічна грошова винагорода працівникам видається на підставі наказу керівника підприємства.

Розмір щорічної грошової винагороди надається до одного посадового окладу (ставки заробітної плати).

Винагорода не видається тим працівникам, які мають дисциплінарні стягнення, порушують виконавчу та трудову дисципліну.

Пунктом 2 розділу ІV Положення встановлено, що річна винагорода інтегрується в залежності від трудового стажу на підприємстві наступним чином: від 1 місяця до 6 місяців - 50 % посадового окладу; від 6 місяців до 9 місяців - 80% посадового окладу; від 9 місяців до 12 місяців - 100 % посадового окладу.

Крім цього, відповідно до пунктів 1.2., 1.5. розділу 1, пунктів 6.1., 6.4., 6.7. розділу 6 «Колективний договір між адміністрацією та трудовим колективом колективного підприємства Яготинської міської ради СКП «Ритуал» на 2019- 2021 р.р.» цей колективний договір є локальним правовим актом, який регулює виробничі, трудові й соціально-економічні відносини між Адміністраціє та Представницьким органом на основі взаємного узгодження інтересів сторін.

Предметом цього договору є переважно додаткові, порівняно з чинним законодавством, положення з умов і оплати праці, соціального обслуговування працівників підприємства гарантії та пільги, які надає Адміністрація. Зміни і доповнення до колективного договору протягом терміну його дії можуть , вноситися за взаємною згодою сторін.

Адміністрація та Представницький орган домовились, що мінімальний розмір оплати праці працівників за виконану повну місячну норму праці не може встановлений бути меншим від мінімальної заробітної плати, законодавчими актами України для працездатної особи. Встановити перелік та розмір доплат і надбавок до тарифних ставок, і посадовиx окладів згідно з додатком № 5 (Галузева угода на 2017-2021 рр.).

Проводити преміювання до державних та професійних свят, свят місцевого значення, до підготовки в осінньо-зимовий період у процентному співвідношенні від стажу роботи на підприємстві: до 6-ти місяців до 10%..., від 6-ти місяців до 1 року - до 20 %, від 1 року до 3 років - до 35 %, від 3 років до 6 років - до 50%, від 6 років до 10 років - до 60 %, більше 10 років - до 70 % посадового окладу.

Проводити преміювання до 100% за рахунок господарської діяльності при наявності коштів (положення про преміювання).

Враховуючи вищевикладене, на підстав наведеного та відповідно до Протоколу з комісії працівників СКП «Ритуал» від 16.03.2021, яким було проголосовано та затверджено список працівників підприємства, що підлягають преміюванню, мною було підписано наказ від 16.03.2021 № 18 «Про преміювання працівників до професійного свята», серед яких був і він особисто. Таким, чином, зазначені обставини в повній мірі виключають склад адміністративних правопорушень, а саме відсутність суперечності між приватним, інтересом та службовими повноваженнями, як встановлено в Контракті, Положенні та Колективному договорі, ніде не ведеться мова про те, що начальник підприємства при підписанні наказу «Про преміювання працівників до професійного свята», у тому числі і себе, повинен погоджувати зазначене питання із Засновником, тобто з Яготинською міською радою Бориспільського району Київської області.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну , відповідальність.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку, передбачених ч. 1 та ч.2 КУАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

У листі № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 р. судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ визначено, що для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як; ... 1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об єктивність або неупередженість рішення.

Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, та, відповідно в постанові суду.

Аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться в ч. 1 ст. 1 Закону, з урахуванням висновку науково-правової експертизи при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН від 29.04.2016 №126/50-е щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийнятим рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому. Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

З огляду на викладене, необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП є виникнення у такої особи, реального конфлікту інтересів, обов`язковим елементом якого є приватний інтерес цієї особи, що суперечить її повноваженням.

Все вказане свідчить про те, що ОСОБА_1 , не вступав у суперечність приватним інтересом та службовими повноваженнями.

Підписаний ним наказ про преміювання працівників до професійного свята, узгоджується з вимогами пунктів 3.1 - 3.2.1, 3.5 розділу 2 «Умови матеріального забезхпечення керівника», як такі. Що передбачені Контрактом від 13.09.2018 року. Премія, згідно умов контракту, є складовою заробітної плати.

Відсутність приваьтного інтересу. В свою чергу, виключає наявність реального конфлікту інтересів у особи, а відтак і склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення,

Відповідно до ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні, злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки , її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Пункт 1 частини І статті 247 КУпАП передбачає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорущення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом, порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, як це визначено ст. 252 КУпАП. З огляду на викладене, наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності з точки зору належності, допустимості та достатності прошу суд закрити справу про адміністративне правопорушення № 382/1384/22, у відношенні ОСОБА_1 на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

Відповідно до ст.ст. 251, 252, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 ст. 172-7 КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадку та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Частиною 2 ст. 172-7 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до п. 1 примітки до ст. 172-7 КУпАП, суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції". У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», близькі особи - члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта.

Відповідно до пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є посадові особи юридичних осіб публічного права.

Відповідно до пп. 1-4 ч. 1 ст. 28 Закону особи, зазначені у п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Визначення потенційного та реального конфлікту інтересів, приватного інтересу наведенні у ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», згідно з якою потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Як вбачається з матеріалів адміністративних правопорушень згідно з наказом №18 від 16.03.2021 «Про преміювання працівників до професійного свята», встановив собі премію в розмірі 35% від посадового окладу, що підтверджується матеріалами справи, копією паспорта ОСОБА_1 , копією особової картки працівника, статутом спеціалізованого КП Яготинської міської ради «Ритуал», копією розпорядження № 57-к/тр від 13.09.2018 року «Про призначення ОСОБА_1 » на посаду начальника та укладення контракту, копією розпорядження № 68-к/тр від 20.12.2019 року «Про продовження терміну дії контракту ОСОБА_1 » на 3 роки з 01.01.2020 року по 31.12.2022 року, копією наказу № 18 від 16.03.2021 року «Про преміювання працівників до професійного свята», повідомленням Яготинської міської ради начальнику управління стратегічних розслідувань в Київській області, про те, що упродовж часу з 01.01.2021 року повідомлення про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів від ОСОБА_1 не надходили, листом Національного агентства з питань запобігання корупції департаменту з питань дотримання законодавства про конфлікт інтересів та обмежень щодо запобігання корупції, листом Верховної ради України голові Національної поліції України, положенням про Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, а також присутній компакт-диски, який переглянуто в судовому засіданні та з якого вбачається, що ОСОБА_1 щодо даних фактів відмовляється надавати пояснення та не бажає ознайомлюватись з протоколами про адміністративне правопорушення, як і не бажає ставити свій підпис на вказаних протоколах. Де також зазначає, що йому відомо, що не можна підписувати такі накази.

Отже, ОСОБА_1 мав повідомляти Яготинську міську раду про наявність у нього реального конфлікту інтересів та утриматися від підписання наказу про преміювання, а тому з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вчинив вказані адміністративні правопорушення.

Отже, підписуючи та визначаючи на виплату премії її розмір у ОСОБА_1 виникав приватний (майновий) інтерес зумовлений його діяльністю на посаді начальника СКП «Ритуал» Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області.

Отже, підписання начальником рішення щодо призначення собі премії, ставить його в ситуацію реального конфлікту інтересів, при якій він зобов`язаний повідомити про це безпосереднього керівника чи орган та не вчиняти дій (не приймати рішень), і утворюють у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП.

Таким чином, під час прийняття рішення про преміювання себе особисто та підписання відповідних наказів ОСОБА_1 перебував в умовах реального конфлікту інтересів (мав змогу змінити розмір грошової винагороди для себе на свою користь) тому повинен був повідомити про його наявність відповідний орган та не вчиняти дій в умовах конфлікту інтересів.

Крім того, суд зауважує, що конфлікт інтересів існуватиме у всіх випадках, коли у особи є приватний інтерес, здатний вплинути на об`єктивність чи неупередженість рішення. Навіть тоді, коли прийняті ним рішення за наявності приватного інтересу є об`єктивними та неупередженими і відповідають закону. У цьому випадку буде мати місце втрата суспільної довіри до службової особи та органу влади, в якому він працює.

Крім того, враховую, що відповідно до розділу ІV Національної антикорупційної стратегії на 2011-2015 роки, схваленої Указом Президента України від 21.10.2011 р. № 1001/2011, одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, то таке правопорушення не може бути визнано малозначним.

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника (вік, соціальне положення, майновий стан), ступінь його вини, відношення до скоєного адміністративного правопорушення, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи викладене, слід визнати ОСОБА_1 винуватим у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, призначити йому адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме: за ч. 2 ст.172-7 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 3400 гривень.

На підставі ст. 40-1 КУпАП на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись статтями 1, 7-9, 23, 33-36, 40-1, 172-7, 268, 278, 280, 284, 287, 307 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, та накласти адміністративні стягнення:

- за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП у виді штрафу в розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить у сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

- за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

На підставі ст. 36 КУпАП остаточно призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536,80 грн. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ- 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA 908999980313111256000026001, код класифікації бюджету 22030106).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду.

Суддя Кисіль О. А.