Рішення

від 18.01.2023 по справі 904/3909/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2023м. ДніпроСправа № 904/3909/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі 365", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Механіка ЖБК", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 37 647,75 грн. за договором про постачання електричної енергії споживачу

Без виклику (повідомлення) учасників справи

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі 365" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Механіка ЖБК" про стягнення заборгованості у розмірі 37 647,75 грн. за договором про постачання електричної енергії споживачу №4/5 від 12.04.2019.

Ухвалою суду від 08.11.2022 позовну заяву залишено без руху.

14.11.2022 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 18.11.2022 прийнято позовну заяву прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

18.01.2023 здійснено розгляд справи по суті.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 4/5 від 12.05.2010 в частині повної та своєчасної оплати вартості спожитої електроенергії в розмірі 31 620,53 грн., що і стало причиною звернення позивача з позовом до суду.

У зв`язку із простроченням оплати вартості спожитої електричної енергії позивач нарахував та просить стягнути з відповідача: 6 027,22 грн. - пені за загальний період прострочення з 07.03.2022 по 07.10.2022.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

У зв`язку з відсутністю фінансування потреб Господарського суду Дніпропетровської області на відправку поштової кореспонденції суду, зокрема, в період з 24.02.2022 по теперішній час -18.01.2023, ухвала суду від 18.11.2022 не була відправлена учасникам даної справи засобами поштового зв`язку.

В той же час, відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

У відповідності до вказаних вище положень, господарським судом було здійснено надсилання ухвали суду від 18.11.2022 на електронну адресу відповідача - ahtohob1970@gmail.com, яка отримана останнім - 18.11.2022, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа на електронну адресу відповідача.

Так, ухвалою суду від 18.11.2022, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 18.11.2022 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов`язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є обставини щодо обставини укладання договору про постачання електричної енергії № 4/5 від 12.04.2019, встановлення факту постачання електроенергії за договором, порушення відповідачем договору в частині повної та своєчасної оплати вартості спожитої електроенергії, правомірність нарахування пені.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Механіка ЖБК" (надалі Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі 365" (надалі Постачальник) укладено Договір №4/5 (надалі Договір) про постачання електричної енергії споживачу від 12.04.2019.

Відповідно до п. 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяв-приєднанні, яка є додатком №1 до цього договору, якщо інше не передбачено Комерційною пропозицією (додаток № 2).

Цей договір укладається на строк, зазначений у комерційній пропозиції (додаток № 2), яку обрав спожива, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, якщо інше не передбачено комерційною пропозицією (п. 14.1. договору).

Сторонами також укладено заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу та комерційну пропозицію - № 4/5 до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Заявою-приєднанням передбачено, що початком постачання є 01.05.2019.

Згідно п. 6.3 договору, інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше, ніж за 20 календарних днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування.

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни (п. 6.4. договору).

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.(п. 6.5. договору)

Пунктом 6.7 договору встановлено, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем протягом 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або у строк, зазначений у комерційній пропозиції.

Споживач повинен не пізніше 10:00 год ранку 1 числа місяця, що слідує за розрахунковим, надавати постачальнику на перевірку акт приймання-передачі електричної енергії на електронну адресу, зазначену постачальником, в якому відображається обсяг поставленої постачальником споживачу у розрахунковому місяці електричної енергії.

Відповідно до Акту приймання-передачі електричної енергії за лютий 2022 №495 від 28.02.2022 кількість поставленого товару (електричної енергії ) становить 3 587 кВт.год. на суму 10 942,09 грн.

Відповідно до Акту приймання-передачі електричної енергії за березень 2022 №903 від 31.03.2022 кількість поставленого товару (електричної енергії) становить 555 кВт.год. на суму 1 843,31 грн.

Відповідно до Акту приймання-передачі електричної енергії за квітень 2022 №1367 від 30.04.2022 кількість поставленого товару (електричної енергії) становить 2 869 кВт.год. на суму 9 520,48 грн.

Відповідно до Акту приймання-передачі електричної енергії за травень 2022 №1657 від 31.05.2022 кількість поставленого товару (електричної енергії) становить 2 763 кВт.год. на суму 9 314,65 грн.

Загальна вартість поставленої електроенергії становить 31 620,53 грн.

Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу та комерційна пропозиція - № 4/5 до договору про постачання електричної енергії споживачу встановлюють порядок оплати спожитої електричної енергії, зокрема, встановлено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється в строк до 7 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом, у передбачених законом випадках), на підставі самостійно отриманого споживачем від постачальника рахунка, в якому зазначаються суми до сплати за використану електричну енергію.

Хоча умовами договору передбачений обов`язок споживача надавати постачальнику акти приймання-передачі, позивач самостійно направив вищезазначені акти на електронну пошту відповідача (а.с.26-29).

Відповідач вартість поставленої електричної енергії не сплатив, що і стало причиною звернення позивача до суду.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про електроенергетику» постачання електричної енергії - господарська діяльність, пов`язана з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. Цією нормою Закону визначено, що споживачі - суб`єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Таким чином, Законом встановлено, що основним документом, який регулює відносини споживача електричної енергії та енергопостачальника, є договір про постачання електричної енергії.

У відповідності до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Зобов`язання, в свою чергу, згідно з вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями статті 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до п.26 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії» електрична енергія - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.

Згідно з ч.1 ст.56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з ч. 1 ст. 277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду. Правила користування енергією, якщо інше не передбачено законом, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що договір про постачання електричної енергії, який укладений між позивачем та відповідачем є обов`язковим до виконання обома сторонами цього договору.

Таким чином, зважаючи на відсутність доказів сплати відповідачем суми боргу у розмірі 31 620,53 грн, суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Правомірність нарахування пені.

Відповідно до частини першої статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Заявою-приєднанням до договору про постачання електричної енергії встановлено, що за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати.

Позивач нарахував пеню у розмірі 6 027,22 грн. за загальний період прострочення з 07.03.2022 по 07.10.2022.

Перевіривши розрахунки пені, суд зазначає, що розмір пені має бути більшим, ніж заявлено позивачем, однак, враховуючи, що суд не може виходити за межі позовних вимог, задоволенню підлягає пеня у розмірі, заявленому позивачем - 6 027,22 грн.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 31 620,53 грн., пені у розмірі 6 027,22 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 250 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі 365" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Механіка ЖБК" про стягнення заборгованості у розмірі 37 647,75 грн. за договором про постачання електричної енергії споживачу - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Механіка ЖБК" (49000, м. Дніпро, вул.. Курсантська, буд. 1Ж, ідентифікаційний код 34733597) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі 365» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, б. 18/2, оф. 12, код ЄДРПОУ 41447959) 31 620,53 грн. - основного боргу, 6 027,22 грн. - пені, 2 481,00 грн. - судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 18.01.2023.

Суддя Н.Г. Назаренко