Рішення

від 17.01.2023 по справі 910/9573/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.01.2023Справа № 910/9573/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко - Легких Г.П., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/9573/22

За позовом Фізичної особи-підприємця Петринчина Тараса Романовича ( АДРЕСА_1 )

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Парадіс сервіс» (04086, м. Київ, вул. Олени Теліги, 41)

Про стягнення заборгованості у розмірі 76 916, 82 грн

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Петринчин Тарас Романович (надалі позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парадіс сервіс» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 76 916, 82 грн.

27.09.2022 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 27.09.2022 для усунення недоліків позовної заяви.

05.10.2022 від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви, яким він усунув недоліки позовної заяви встановленні ухвалою суду від 27.09.2022. 07.11.2022 Господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі та розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

01.11.2021 між позивачем (ФОП Петринчин Т. Р., постачальник/продавець) та відповідачем (ТОВ «Парадіс Сервіс», покупець) було укладено Договір поставки №32 (надалі - Договір), згідно п. 1.1. якого продавець передає у власність, а покупець приймає та оплачує певний товар на умовах, визначених у даному Договорі.

Згідно п. 4.4. Договору - датою передачі партії товару вважається дата прийому-передачі товару, зазначена у відповідній накладній (відповідному товаросупроводжувальному документі).

Згідно п. 5.1. Договору - покупець зобов`язаний сплатити вартість товару протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання товару від покупця.

Позивач поставив відповідачеві товар згідно видаткових накладних №116 від 02.11.2021, №117 від 04.11.2021, №118 від 06.11.2021, №156 від 25.12.2021, №78 від 23.11.2021, №81 від 25.11.2021, №84 від 26.11.2021, №108 від 07.12.2021, №125 від 09.12.2021, №131 від 14.12.2021, №140 від 18.12.2021, №26 від 26.01.2022, №46 від 25.01.2022, №61 від 01.02.2022, №80 від 08.02.2022 на загальну суму 93926, 38 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару в розмірі 17009, 56 грн, а саме 20.12.2021 на суму 564, 00 грн, 30.12.2021 на суму 8838, 00 грн, 06.01.2022 на суму 4878, 00 грн та 12.01.2022 на суму 2729, 56 грн, решта товару на суму 76 916, 82 грн залишається неоплаченою.

Таким чином, відповідач всупереч умовам п.5.1. Договору не здійснив повну оплату товару, у зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу, що становить 76 916, 82 грн.

2. Предмет позову.

Предметом даного позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення суми основного боргу за Договором поставки від 01.11.2021 №32, що становить 76 916, 82 грн.

3. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки в частині повної оплати вартості поставленої продукції впродовж листопада 2021-лютого 2022. У зв`язку з викладеним, позивач просить стягнути з відповідача вартість неоплаченого товару на суму 76 916, 82 грн.

4. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.

07.11.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Означеною ухвалою, суд запропонував відповідачеві надати до суду відзив впродовж 15 днів з дня вручення ухвали.

Також даною ухвалою відповідача було попереджено, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини другої ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Ухвалу про відкриття провадження від 07.11.2022 направлено відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Поштове відправлення №0105493025569 отримано відповідачем 17.11.2022, про що міститься відповідна відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/9573/22 однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

5. Оцінка доказів судом та висновки суду.

Спір у справі виник у зв`язку з наявністю чи відсутністю у відповідача обов`язку оплатити вартість поставленого товару за період листопад 2021-лютий 2022 згідно Договору поставки №32 від 01.11.2021.

З урахуванням предмету позовних вимог, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- якими доказами підтверджений факт здійснення господарських операцій з поставки товару у спірні періоди та чи є такі докази належними?

- чи настав строк оплати вартості поставленого товару, а відтак чи підлягають позовні вимоги задоволенню ти в якому розмірі?

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами 01.11.2021 був укладений договір поставки поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статтей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтей 11, 202, 509, 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В частині 1 статті 265 Господарського кодексу України зазначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України внормовано, що до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до частини 2, 3 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно з частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - зі ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно частини 1 та частини 2 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Позивач, поставив відповідачеві товар згідно видаткових накладних №116 від 02.11.2021, №117 від 04.11.2021, №118 від 06.11.2021, №156 від 25.12.2021, №78 від 23.11.2021, №81 від 25.11.2021, №84 від 26.11.2021, №108 від 07.12.2021, №125 від 09.12.2021, №131 від 14.12.2021, №140 від 18.12.2021, №26 від 26.01.2022, №46 від 25.01.2022, №61 від 01.02.2022, №80 від 08.02.2022 на загальну суму 93 926, 38 грн.

Вказані видаткові накладні підписані постачальником та покупцем.

Проте, суд зазначає, що ву видаткових накладних зі сторони відповідача відсутні відомості щодо особи, яка прийняла товар.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Поряд з цим пункт 2.1. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Згідно з пунктом 2.1. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) назву підприємства, від імені якого складено документ; 4) зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; 5) посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; 6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 20.12.2018 у справі 910/19702/17 дійшов наступного правового висновку: «Відсутність у видатковій накладній назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності її підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки самої юридичної особи, не може свідчить про те, що така особа є неуповноваженою чи що така видаткова накладна є неналежним доказом у справі. Відтиск печатки на видатковій накладній є свідченням участі суб`єкта господарювання, як юридичної особи, у здійсненні господарської операції за цією накладною. Відсутність реквізитів довіреності (на підставі якої діяли уповноважені особи відповідача при прийнятті товару) в накладній також не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки, їх відсутність за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію».

З огляду на все вище сказане з приводу видаткових накладних, суд зазначає, що ВН, які надав позивач хоча і не містять посади, ПІБ осіб які прийняли товар від імені відповідача впродовж листопаа 2021-лютого 2022, проте є належними доказами, оскільки, зазначені ВН не перешкоджають можливості ідентифікувати особу відповідача, яка брала участь у здійсненні господарської операції, так як вони містять: 1) відомості про дату складання документа; 2) назви підприємств; 3) зміст та обсяг господарської операції; 4) підписи сторін.

Крім того, суд констатує, що відповідач обізнаний про розгляд справи, проте в матеріалах справи відсутні заперечення відповідача щодо факту та обсягу поставки товару по вище зазначеним спірним накладним.

Більше того, матеріалами справи підтверджено, що відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару в розмірі 17 009 ,56 грн. Вказане підтверджується, платіжним дорученням №4209 від 20.12.2021 на суму 564, 00 грн, платіжним дорученням №4309 від 30.12.2021 на суму 8 838, 00 грн, платіжним дорученням №4373 від 06.01.2022 на суму 4 878, 00 грн та платіжним дорученням №4412 від 12.01.2022 на суму 2 729, 56 грн.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства, наявні в матеріалах справи видаткові накладні та платіжні доручення про часткову оплату товару, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи з більшою вірогідністю підтверджують здійснення позивачем поставки товару та прийняття товару відповідачем в період листопада 2021-січня 2022 на суму 93 926, 38 грн без зауважень щодо якості та кількості поставленого товару.

Згідно п. 5.1. Договору покупець зобов`язаний сплатити вартість товару протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання товару від покупця. Отже, відповідач зобов`язаний був оплатити вартість поставленого товару:

За ВН №116 від 02.11.2021 на суму 4 559, 30 грн в строк до 09.11.2021 включно.

За ВН №117 від 04.11.2021 на суму 3 556, 00 грн в строк до 11.11.2021 включно.

За ВН №118 від 06.11.2021 на суму 3 740, 10 грн в строк до 15.11.2021 включно (керуючись ч. 5 ст. 254 ЦК України, оскільки, 13 та 14 листопада 2021 вихідні дні).

За ВН №78 від 23.11.2021 на суму 10 946, 58 грн в строк до 30.11.2021 включно.

За ВН №81 від 25.11.2021 на суму 3 564, 00 грн в строк до 02.12.2021 включно.

За ВН №84 від 26.11.2021 на суму 564, 00 грн в строк до 03.12.2021 включно.

За ВН №108 від 07.12.2021 на суму 1 851, 00 грн в строк до 14.12.2021 включно.

За ВН №125 від 09.12.2021 на суму 3 960, 00 грн в строк до 16.12.2021 включно.

За ВН №131 від 14.12.2021 на суму 4 065, 00 грн в строк до 21.12.2021 включно.

За ВН №140 від 18.12.2021 на суму 5 756, 56 грн в строк до 28.12.2021 включно (керуючись ч. 5 ст. 254 ЦК України, оскільки, 25, 26, 27 грудня 2021 святкові та вихідні дні).

За ВН №156 від 25.12.2021 на суму 24 345, 05 грн в строк до 04.01.2022 включно (керуючись ч. 5 ст. 254 ЦК України, оскільки, 1, 2, 3 січня 2022 святкові та вихідні дні).

За ВН №26 від 18.01.2022 на суму 5 148, 45 грн в строк до 25.01.2022 включно.

За ВН №46 від 25.01.2022 на суму 1 175, 34 грн в строк до 01.02.2022 включно.

За ВН №61 від 01.02.2022 на суму 2 964, 00 грн в строк до 08.02.2022 включно.

За ВН №80 від 08.02.2022 на суму 7 731, 00 грн в строк до 15.02.2022 включно.

При цьому, як встановлено судом вище, відповідачем оплачено товар частково на суму 17 009,56 грн, решта товару на суму 76 916, 82 грн залишається неоплаченою та на момент звернення позивача із даним позовом до суду (15.09.2022 - календарний штемпель на поштовому конверті) строк оплати вартості поставленого товару по всім спірним видатковим накладним настав.

Станом на дату ухвалення судового рішення відповідач доказів погашення заборгованості за отриманий товар в загальному розмірі 76 916, 82 грн суду не надав, доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом (неналежне виконання). Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на все вище зазначене, матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем належними і допустимими доказами, що станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті за поставлений товар у загальному розмірі складає 76 916, 82 грн, а тому вимоги позивача щодо стягнення суми боргу за поставлений товар підлягають задоволенню.

6. Розподіл судових витрат.

В попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат позивач зазначив, що понесені ним судові витрати складають із судового збору у розмірі 2 481, 00 грн, а також витрат на пересилання поштової кореспонденції на суму 168 грн.

підтверджену поштовими квитанціями, що додані до позову.

Відповідно до частини 1 ст. 129 ГПК судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

У зв`язку із задоволенням позову, суд покладає судовий збір на відповідача.

Щодо поштових витрат, то суд зазначає.

Відповідно до висновків, які викладені в постанові Касаційного Господарського суду у складі Верховного Суду від 21.06.2019 у справі N 910/10126/18 поштові витрати, понесені стороною при направленні іншим учасникам справи кореспонденції, відносяться до судових витрат.

Однак, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Матеріалами справи, зокрема поштовою накладною №823000560450 та фіскальним чеком датованими 15.09.2022, підтверджується понесення позивачем витрат на пересилання відповідачу копії позовної заяви з додатками на суму 68, 80 грн, інших доказів на понесення поштових витрат у розмірі 168 грн матеріали справи не містять. Отже, позивачем доведено розмір понесених ним судових витрат на пересилання поштової кореспонденції на суму 68, 80 грн, відтак суд покладає на відповідача, окрім судового збору, в тому числі поштові витрати позивача у підтвердженому розмірі - 68, 80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Петринчини Тараса Романовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРАДІС СЕРВІС» про стягнення заборгованості у розмірі 76916,82 грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРАДІС СЕРВІС» (Україна, 04086, місто Київ, вул.Теліги Олени, будинок 41; ідентифікаційний код: 33694992) на користь Фізичної особи-підприємця Петринчини Тараса Романовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код (РНОКПП): НОМЕР_1 ) суму основного боргу у розмірі 76 916 (сімдесят шість тисяч дев`ятсот шістнадцять) грн 82 коп. - основного боргу, а також судовий збір у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп. та 68 (шістдесят вісім) грн 80 коп. - поштових витрат.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г. П. Бондаренко-Легких