Рішення

від 18.01.2023 по справі 910/9758/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.01.2023Справа № 910/9758/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтеплобуд К»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергоцентр»

про стягнення 148 668,50 грн

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтеплобуд К» (далі позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергоцентр» (далі відповідач) про стягнення 148 668,50 грн, з яких 44 643,84 грн - пеня, 89 600,00 грн - інфляційні втрати, 14 424,66 грн - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором № 29 від 19.04.2021 на виконання робіт в частині своєчасної оплати робіт у встановлений договором строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2022 відкрито провадження у справі № 910/9758/22 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Так, ухвала суду від 29.09.2022 була отримана позивачем 08.11.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення

Відповідач повідомлений про відкриття провадження у даній справі шляхом отримання ухвали суду від 29.09.2022, що підтверджується підписом керівника відповідача на звороті ухвали суду від 29.09.2022.

28.10.2022 від відповідача з дотриманням встановленого строку надійшов відзив на позов, в якому відповідачем заперечуються позовні вимоги.

07.11.2022 надійшла відповідь на відзив.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

19.04.2021 між ТОВ «Спецтеплобуд К» та ТОВ «Техенергоцентр» укладено договір № 29 на виконання робіт, відповідно до пункту 1.1. якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується надати послуги (далі - послуги) згідно зі специфікацією (додаток № 1 до даного договору), а саме виготовлення футеровки вапнякової печі із матеріалів замовника загальною вартістю 1 800 000,00 грн (разом з ПДВ).

Виконання відповідачем обов`язку з оплати виконаних позивачем робіт згідно з даним договором було предметом розгляду у справі Господарського суду міста Києва у справі № 910/1199/22 за позовом ТОВ «Спецтеплобуд К» до ТОВ «Техенергоцентр» про стягнення 500 000,00 грн.

Так, рішенням суду від 31.05.2022 у вищевказаній справі, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2022, позовні вимоги задоволено повністю, присуджено до стягнення з ТОВ «Техенергоцентр» на користь ТОВ «Спецтеплобуд К» заборгованість в розмірі 500 000,00 грн, а також 7 500,00 грн судового збору.

Вказаними судовими актами було підтверджено факт виконання позивачем та прийняття відповідачем за актом, зокрема від 19.08.2021 робіт, та факт порушення відповідачем грошових зобов`язань.

Поряд з цим, позивач зазначає, що відповідачем грошове зобов`язання з оплати виконаних позивачем робіт в розмірі 500 000,00 грн виконано лише 05.08.2022, що підтверджується, зокрема, випискою з рахунку позивача за 05.08.2022, проте, за твердженням позивача, такий обов`язок мав бути виконаний відповідачем 20.08.2021, зважаючи на викладене, позивачем нараховано відповідачу 44 643,84 грн пені, 89 600,00 грн інфляційних втрат, 14 424,66 грн 3% річних.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач зазначає, що: між сторонами в договорі не встановлено чіткого строку оплати за виконані роботи; в актах прийняття виконаних робіт не вказано сум робіт, які прийняті за такими актами; позивачем не було зареєстровано податкових зобов`язань за актами від 23.07.2021 та від 19.08.2021, як того вимагають умови договору та чинного законодавства України.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що рішенням суду у справі № 910/1199/22 встановлено виникнення між сторонами договірних зобов`язань за договором підряду.

При цьому судом у вказаній справі встановлено, що сума вказаного договору становить 1 800 000,00 грн, у т.ч. ПДВ, та у відповідача наявна заборгованість в розмірі 500 000,00 грн.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 2.3 договору сторонами визначено, що строк та порядок оплати послуг погоджується сторонами в специфікації.

Специфікацією до вказаного договору сторонами погоджено, що оплата за договором здійснюється замовником (відповідачем у даній справі) в наступному порядку: 30% від вартості послуг за специфікацією протягом п`яти днів з дня підписання цього договору; подальший розрахунок - по факту виконання кожного з етапів робіт, підтвердженого відповідними актами.

Судом у вказаній справі встановлено факт виконання позивачем робіт, обумовлених договором № 29 від 19.04.2021, в повному обсязі та відсутність між сторонами інших договірних відносин, окрім вказаного договору.

Суд зазначає, що відсутність в актах від 23.07.2021 та від 19.08.2021 переліку робіт та їх етапів не спростовує доводів позивача про виконання ним робіт, оскільки умовами специфікації до договору було передбачено виготовлення футеровки вапнякової печі в кількості двох штук, а матеріалами справи підтверджується виконання саме такого обсягу робіт.

При цьому, умовами оплати в специфікації визначено наступний порядок: 30% від вартості послуг - протягом 5 банківських днів з дня підписання договору; подальший розрахунок - по факту виконання кожного з етапів робіт підтвердженого відповідними актами.

Водночас, сторонами ані в договорі, ані і специфікації не погоджено будь-яких етапів робіт.

Проте, 19.08.2021 позивачем остаточно виконано, а відповідачем прийнято роботи, обумовлені договором № 29 від 19.04.2021, що зокрема, встановлено рішенням суду від 31.05.2022 у справі № 910/1199/22, яке набрало законної сили 04.08.2022 (залишено в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2022 у вказаній справі).

Розглянувши подані сторонами докази, суд зазначає про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 317 Господарського кодексу України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Так, під час розгляду даної справи відповідачем не спростовано доводів позивача, викладених у позові, а також обставин, встановлених у рішенні суду по справі № 910/1199/22 щодо остаточного виконання позивачем своїх зобов`язань за договором № 29 від 19.04.2021, та, відповідно, наявності підстав для сплати відповідачем грошових коштів в розмірі 500 000,00 грн, починаючи з 20.08.2021, тобто на наступний день після підписання відповідного акту, що підтверджує виконання позивачем обов`язку з виконання робіт, в обумовленому сторонами розмірі виконання таких робіт.

Отже, позивачем доведено факт виконання ним робіт з футеровки двох печей та обов`язок відповідача здійснити розрахунок за такі роботи.

При цьому, судом не беруться до уваги заперечення відповідача щодо несвоєчасної реєстрації позивачем податкових накладних, оскільки такі дії не спростовують обґрунтованість вимог позивача у даній справі стосовно наявності у відповідача обов`язку з оплати виконаних позивачем робіт.

Крім того, за поясненнями позивача, така реєстрація податкових накладних була здійснена ним після набрання рішенням суд у справі № 910/1199/22 законної сили, оскілки відповідачем заперечувався факт виконання саме позивачем таких робіт в межах розгляду вказаної справи.

При цьому, несвоєчасна реєстрація позивачем податкових накладних не є підставою для непроведення відповідачем розрахунку з позивачем та не є предметом розгляду у даній справі.

За вказаних обставин, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за період з 20.08.2021 по 05.08.2021 у розмірі 14 424,66 грн, а також інфляційних втрат в розмірі 89 600,00 грн за період з вересня 2021 року по травень 2021 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд зазначає, що за розрахунком суду розмір втрат від інфляції за заявлений позивачем період становить 89 588,15 грн, відповідно у вимогах про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 11,85 грн суд відмовляє.

Крім того, суд не погоджується з обґрунтованістю здійсненого позивачем розрахунку 3% річних щодо включення до періоду нарахування 05.08.2022, оскільки в цей день відповідачем було сплачено позивачу грошові кошти в розмірі 500 000,00 грн та в цей день заборгованості вже не існувало.

За розрахунком суду, розмір 3% річних за період з 20.08.2021 по 04.08.2022 становить 14 383,56 грн, за вказаних обставин к задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 41,10 грн 3% річних суд відмовляє.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення 44 643,84 грн пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

При цьому, як визначено ч.ч. 2, 3 вказаної норми штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.3 договору, за порушення строків оплати, зазначених в п. 2.2 договору, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежів.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд зазначає, що такий розрахунок виконано позивачем відповідно до норм чинного законодавства, а відтак, заявлена позивачем вимога підлягає задоволенню в заявленому позивачем розмірі, а саме 44 643,84 грн

Судові витрати у вигляді сплати судового збору з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 2 480,12 грн.

Крім того, позивач у позові просив покласти на відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

На підтвердження понесення таких витрат позивачем надано:

- договір доручення від 20.09.2022, укладений між ним та адвокатом Петрик С.А.;

- ордер серії АІ № 1281425, виданий 21.09.2022 на виконання вищевказаного договору;

- свідоцтво серії КС № 5397/10 від 04.09.2015.

За умовами договору доручення від 20.09.2022 його предметом є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані з захистом та відновленням порушених, оспорюваних його прав та законних інтересів.

Відповідно до п. 2.1 договору-доручення, адвокат зобов`язується надати правову допомогу щодо захисту прав та інтересів клієнта щодо підготовки та подання до Господарського суду міста Києва позовної заяви до ТОВ «Техенергоцентр» про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасний розрахунок по договору № 29 від 19.04.2021 в сумі 148 668,50 грн.

Відповідно до п. 4.2 вказаного договору-доручення гонорар адвоката погоджений сторонами та складає фіксовану суму - 15 000,00 грн.

У момент підписання даного договору клієнт сплатив гонорар у розмірі 15 000,00 грн.

Як погоджено сторонами в п. 3.1 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2023.

Відповідачем у відзиві на позов викладено свої заперечення щодо покладенні на нього витрат на правничу допомогу, які зводяться до того, що представник позивача Петрик С.А. був представником позивача під час розгляду справи № 910/1199/22, у зв`язку з чим він ознайомлений з усіма документами, які стосуються даної справи, що не потребувало додаткового часу на ознайомлення; дана справа не є складною; розрахунок здійснено лише на підставі двох актів та є помилковим, на думку відповідача; розгляд справи здійснено в порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Вказані обставини не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат, а витрати на правничу допомогу не підлягають покладенню на відповідача у даній справі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат щодо витрат на правничу допомогу суд виходив з наступного.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як визначено частиною 6 вказаної статті, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Водночас, відповідачем під час розгляду даної справи не доведено неспівмірності заявлених позивачем витрат на правничу допомогу.

Поряд цим, вимоги позивача у даній справі задоволено частково, у зв`язку з чим витрати на правничу допомогу підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 14 994,66 грн.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергоцентр» (02160, м. Київ, пр-т Возз`єднання, буд. 15, код 38408045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтеплобуд К» (03138, м. Київ, вул. Петра Курінного, буд. 2, офіс, 6, код 41337713) пеню в розмірі 44 643,84 грн (сорок чотири тисячі шістсот сорок три грн 84 коп.), 3% річних в розмір 14 383,56 грн (чотирнадцять тисяч триста вісімдесят три грн 56 коп.), інфляційні втрати в розмірі 89 588,15 грн (вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят вісім грн 15 коп.) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 480,12 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят грн 12 коп.), витрати по сплаті правової допомоги в розмірі 14 994,66 грн (чотирнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири грн 66 коп.).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 18.01.2023.

Суддя О.Г. Удалова