Рішення

від 21.12.2022 по справі 910/6925/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.12.2022Справа № 910/6925/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Заїки О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр" (03038, м. Київ, вул. Протасів Яр, 48)

За участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1.Громадська організація "Захистимо Протасів Яр" (03110, м. Київ, вул. Амосова, 4, кв. 290);

2.Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 23)

про встановлення земельного сервітуту

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр"

до Київської міської ради

про визнання частково недійсним рішення

Від позивача за первісним (відповідача за зустрічним) позовом: Веретільник О.С.;

Від відповідача за первісним (позивача за зустрічним) позовом: Невмержицький В.П.;

Від третьої особи - 1: Дикань А.П.;

Від третьої особи - 2: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна Київської міської ради (далі - позивач за первісним позовом) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр" (далі - відповідач за первісним позовом) про встановлення земельного сервітуту для забезпечення функціонування ландшафтного заказнику місцевого значення "Протасів Яр" шляхом забезпечення доступу до території відвідувачів заказника місцевого значення "Протасів Яр".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2022 позовну заяву залишено без руху.

29.08.2022 від позивача за первісним позовом надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 прийнято первісну позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/6925/22 та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 12.10.2022.

28.09.2022 через відділ діловодства суду від відповідача за первісним позовом до суду надійшов відзив на позовну заяву Київської міської ради.

28.09.2022 через відділ діловодства суду від відповідача (далі - позивач за зустрічним позовом) надійшла зустрічна позовна заява до Київської міської ради (далі - відповідач за зустрічним позовом) про:

- визнання недійсним пункту 1 рішення Київської міської ради № 4907/4948 від 14.07.2022 "Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення "Протасів Яр" та Додаток до нього в частині включення до меж ландшафтного заказника місцевого значення "Протасів Яр" природної території площею 16,5749 га, а саме: земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031;

- визнання недійсним пункт 3 рішення Київської міської ради № 4907/4948 від 17.07.2022 "Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення "Протасів Яр".

- визнання недійсним пункт 4 рішення Київської міської ради № 4907/4948 від 14.07.2022 "Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення "Протасів Яр" в частині внесення змін до показників розвитку зеленої зони, затверджених пунктом 1 рішення Київської міської ради від 08.07.2021 № 1583/1624, щодо додавання до переліку територій і об`єктів природно-заповідного фонду природної території площею 16,5749 га, а саме земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2022 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр" до спільного розгляду з первісним позовом.

12.10.2022 через відділ діловодства суду від позивача за первісним позовом до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розпорядженням Господарського суду міста Києва № 16 від 11.10.2022 рекомендовано суддям тимчасово утриматися від розгляду справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу.

З огляду на зазначене, розгляд справ, призначених на 12.10.2022 суддею Літвіновою М.Є., не відбувся у зв`язку із загрозою ракетних ударів по місту та неможливістю забезпечити безпеку життя та здоров`я відвідувачів і працівників суду.

У зв`язку із викладеним, підготовче засідання у справі № 910/6925/22 призначено на 31.10.2022, про що сторін повідомлено ухвалою-повідомленням від 31.10.2022.

Представник позивача за первісним позовом у підготовчому засіданні 31.10.2022 заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання задля врегулювання спору мирним шляхом.

31.10.2022 через відділ діловодства суду від Громадської організації "Захистимо Протасів Яр" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2022 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом - Громадську організацію "Захистимо Протасів Яр".

04.11.2022 через відділ діловодства суду від представника позивача за первісним позовом надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд".

04.11.2022 через відділ діловодства суду від представника позивача за первісним позовом надійшло клопотання про надання додаткового часу для подання доказів.

04.11.2022 через відділ діловодства суду від представника позивача за первісним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

08.11.2022 через відділ діловодства суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр" надійшла відповідь на відзив.

14.11.2022 через відділ діловодства суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр" надійшли заперечення на клопотання про залучення третьої особи.

14.11.2022 через відділ діловодства суду від представника Київської міської ради надійшло клопотання про поновлення строку для подачі відзиву за зустрічним позовом.

14.11.2022 через відділ діловодства суду від представника Київської міської ради надійшло клопотання про долучення документів.

14.11.2022 через відділ діловодства суду від представника Громадської організації "Захистимо Протасів яр" надійшло клопотання про закриття провадження за зустрічним позовом.

Представник позивача за первісним позовом у підготовчому засіданні 14.11.2022 підтримував клопотання про закриття провадження за зустрічним позовом.

Представник відповідача за первісним позовом у підготовчому засіданні 14.11.2022 заперечував проти клопотання про закриття провадження за зустрічним позовом

Представник третьої особи у підготовчому засіданні 14.11.2022 підтримував клопотання про закриття провадження за зустрічним позовом та просив суд відкласти підготовче засідання.

Судом у підготовчому засіданні 14.11.2022 без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду клопотання про закриття провадження за зустрічним позовом до встановлення фактичних обставин справи; про залучення Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" в порядку статті 50 Господарського процесуального кодексу України до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом (третя особа-2); про відкладення підготовчого засідання на 30.11.2022.

28.11.2022 через відділ діловодства суду від представника відповідача за первісним позовом надійшли заперечення проти клопотання про закриття провадження за зустрічним позовом.

29.11.2022 через відділ діловодства суду від представника третьої особи - 2 надійшли письмові пояснення.

30.11.2022 через відділ діловодства суду від представника третьої особи - 1 надійшли письмові пояснення.

Представник третьої особи - 2 у підготовче засідання 30.11.2022 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином.

Судом у підготовчому засіданні 30.11.2022 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання представника третьої особи - 1 про закриття провадження у справі, у зв`язку з безпідставністю та необґрунтованістю.

Зміст заявлених вимог та характер спірних правовідносин свідчать про те, що зустрічні позовні вимоги спрямовані на захист права власності (користування) на земельні ділянки. Відповідно спір має приватно-правовий характер та відповідно до ст.ст. 4 та 20 Господарського процесуального кодексу України належить до розгляду за правилами господарського судочинства. Вказане узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 30.06.2020 у справі № 927/999/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/6925/22 до судового розгляду по суті на 21.12.2022.

Присутній у судовому засіданні 21.12.2022 представник позивача за первісним позовом заявив клопотання про надання додаткового часу для подання доказів.

Представник відповідача за первісним позовом заперечив проти клопотання про надання позивачу за первісним позовом додаткового часу для подання доказів.

Представник третьої особи - 1 у судовому засіданні 21.12.2022 підтримував клопотання про надання позивачу за первісним позовом додаткового часу для подання доказів.

Судом у судовому засіданні 21.12.2022 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання представника позивача за первісним позовом про надання додаткового часу для подання доказів, у зв`язку з безпідставністю та необґрунтованістю, оскільки положеннями Господарського процесуального кодексу України не передбачено право суду на стадії розгляду справи по суті продовжувати строк учасникам справи для подання будь-яких доказів, а вказане клопотання, аналогічно як і питання щодо надання до суду доказів на підтвердження позовних вимог чи заперечень, підлягало поданню та вирішенню під час підготовчого провадження у даній справі.

Присутні у судовому засіданні 21.12.2022 представники позивача за первісним позовом та третьої особи - 1 підтримали заявлені первісні позовні вимоги, проти задоволення зустрічного позову заперечували.

Представник відповідача за первісним позовом підтримав зустрічні позовні вимоги, заперечив проти задоволення первісного позову.

Представник третьої особи - 2 в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 21.12.2022, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

На підставі Договору купівлі-продажу від 09.07.2004, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченком В.В. та зареєстрованого за реєстровим № 1421, Товариство з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр" набуло право власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:72:210:0008 площею 0,1045 га, за адресою: м. Київ, Солом`янський р-н, вул. Протасів Яр, 38, що також підтверджується Держаним актом на право власності на земельну ділянку серії КВ № 127962 від 19.11.2004.

Згідно витягів з Державного земельного кадастру від 26.05.2016 та 09.08.2022 земельна ділянка із кадастровим номером 8000000000:72:210:0008 площею 0,1045 га має наступні характеристики: цільове призначення - 02.07 Для іншої житлової забудови, категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - Для будівництва житлового комплексу з об`єктами соціально-культурного та побутового призначення.

На підставі Договору купівлі-продажу від 18.10.2005, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. та зареєстрованого за реєстровим № 774, Товариство з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр" набуло право власності на земельні ділянки кадастровий номер 8000000000:72:213:0031 площею 1,6002 га та кадастровий номер 8000000000:72:210:0033 площею 14,8702 га, місце розташування: м. Київ, в кварталі вул. Протасів Яр, Миколи Амосова та Солом`янської, що також підтверджується Держаними актами на право власності на земельну ділянку серії КВ № 127962 від 19.11.2004 та серії КВ № 138679 від 16.11.2005.

Згідно витягів з Державного земельного кадастру від 26.05.2016 та 09.08.2022 земельні ділянки із кадастровими номерами 8000000000:72:213:0031 та 8000000000:72:210:0033 загальною площею 16,4704 га має наступні характеристики: цільове призначення - 02.07 Для іншої житлової забудови, категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - Для будівництва житлового комплексу з об`єктами соціально-культурного та побутового призначення.

02.02.2021 Громадська організація "Захистимо Протасів Яр" звернулась до Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням про створення ландшафтного заказника місцевого значення "Протасів Яр" у Солом`янському районі міста Києва, до якого було додано Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення Протасів Яр від 29.01.2021 загальною площею 20,4 га та роздруківки інформації (витяги) з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки.

У вказаному клопотанні Громадська організація "Захистимо Протасів Яр" просила погодити зазначене клопотання і розпочати процес узгодження із власниками і користувачами земельних ділянок; розробити проект ландшафтного заказника місцевого значення "Протасів Яр" у Солом`янському районі міста Києва; оголосити територію, яка розташована в Солом`янському районі, де розміщені зокрема, земельні ділянки з кадастровими номерами: 8000000000:72:213:0038, 8000000000:72:213:0145, 8000000000:72:213:0146, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031, 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:213:0048, територією природно-заповідного фонду місцевого значення та встановити охоронну зону; надати зазначеній вище території статус ландшафтного заказника місцевого значення.

Листом № 077/234-461 від 31.03.2021 Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Солом`янського району міста Києва повідомило Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) про відсутність заперечень проти створення ландшафтного заказника місцевого значення "Протасів Яр" у Солом`янському районі міста Києва у порядку, встановленому чинним законодавством.

Листом № 077/226-1228 від 01.04.2021 Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» повідомило Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) про відсутність заперечень щодо створення ландшафтного заказника місцевого значення "Протасів Яр" у Солом`янському районі міста Києва за умови дотримання вимог чинного законодавства, ст.ст. 51-53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" та Методичних рекомендацій щодо розроблення проектів створення природних територій та об`єктів природно-заповідного фонду України, затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 306 від 21.08.2018.

Листом № 077/234-479 від 01.04.2021 Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Солом`янського району міста Києва повідомило Солом`янську районну в місті Києві державну адміністрацію про відсутність заперечень проти створення ландшафтного заказника місцевого значення "Протасів Яр" у Солом`янському районі міста Києва у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Листом № 108-4232 від 06.04.2021 Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація повідомила Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) про відсутність заперечень Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом`янського району міста Києва проти створення ландшафтного заказника місцевого значення "Протасів Яр" у Солом`янському районі міста Києва у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Листом № 077-1750 від 06.04.2021 Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) повідомило Громадську організацію "Захистимо Протасів яр" про те, що Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) вважає за можливе створення на вказаній у клопотанні від 02.02.2021 території ландшафтного заказника місцевого значення "Протасів Яр" у Солом`янському районі міста Києва за умови дотримання вимог ст.ст. 51-53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", вирішення майнових питань та обов`язкового погодження з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання.

Рішенням Постійної комісії Київської міської ради з питань екологічної політики від 20.04.2021, оформленого протоколом № 4/7, з питання 8 порядку денного вирішено підтримати звернення Громадської організації "Захистимо Протасів яр" щодо створення ландшафтного заказника місцевого значення "Протасів Яр" у Солом`янському районі міста Києва та звернутись до Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) протягом 45 днів напрацювати та подати на розгляд Постійної комісії Київської міської ради з питань екологічної політики проект рішення Київської міської ради щодо створення ландшафтного заказника місцевого значення "Протасів Яр" у Солом`янському районі міста Києва.

Листом № 077-4397 від 06.09.2021 Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) проінформувало Постійну комісію Київської міської ради з питань екологічної політики про підготовку проекту рішення Київської міської ради про оголошення ландшафтного заказника місцевого значення "Протасів Яр" у Солом`янському районі міста Києва; про необхідність врахування порядку створення й оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду, визначений розділом VII Закону України "Про природно-заповідний фонд України"; розгляд та погодження клопотання Громадської організації "Захистимо Протасів яр" щодо створення ландшафтного заказника місцевого значення "Протасів Яр" у Солом`янському районі міста Києва; направлення листа Товариству з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Бора", як власнику та первинному користувачу земельних ділянок, стосовно надання погодження про можливість включення земельних ділянок до територій, рекомендованих для створення Заказника.

09.09.2021 Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр" лист № 077-4396 від 10.08.2021, в якому зазначалось про надане Управлінню екології та природних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) доручення підготувати проект рішення Київської міської ради "Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення "Протасів Яр" та, з метою дотримання ст. 52 Закону України "Про природно-заповідний фонд України". Також у вказаному листі Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) просило Товариство з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр" розглянути клопотання від 02.02.2021 щодо створення ландшафтного заказника місцевого значення "Протасів Яр" у Солом`янському районі міста Києва та повідомити Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) про позицію Товариства з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр" стосовно надання погодження про можливість включення земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031 до територій, рекомендованих для створення ландшафтного заказника місцевого значення "Протасів Яр" у Солом`янському районі міста Києва.

Листом № 05/10-21 від 05.10.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр" повідомило Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) про свою незгоду щодо включення власних земельних ділянок до територій, рекомендованих для створення ландшафтного заказника місцевого значення "Протасів Яр" у Солом`янському районі міста Києва.

За дорученням секретаря Київської міської ради від 15.11.2021 проект рішення № 08/231-4136/ПР від 15.11.2021 був направлений на розгляд Київської міської ради.

Листом № 225-КМГ-2083 від 06.07.2022 Київський міський голова повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр" про те, що Київською міською радою планується оголосити ландшафтним заказником місцевого значення "Протасів Яр" у Солом`янському районі міста Києва природну територію, в тому числі в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031, які перебувають у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр". Також для забезпечення функціонування ландшафтного заказника місцевого значення "Протасів Яр" у Солом`янському районі міста Києва шляхом забезпечення доступу до території відвідувачів заказника, Київським міським головою запропоновано укласти між Товариством з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр" та Київською міською радою безстрокового договору сервітуту щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031 з встановленням плати за сервітут у розмірі податку на вказані земельні ділянки.

Рішенням Київської міська рада № 4907/4948 від 14.07.2022 "Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення "Протасів Яр" вирішено:

1. Оголосити ландшафтним заказником місцевого значення "Протасів Яр" природну територію орієнтовною площею 21,6859 у Солом`янському районі міста Києва в межах, зазначених у додатку цього рішення.

2. Київському комунальному об`єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд":

2.1. Забезпечити охорону зазначеного об`єкта з оформленням охоронного зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження цього об`єкта.

2.2. Вжити організаційно-правових заходів щодо оформлення права постійного користування земельними ділянкам з кадастровими номерами 8000000000:72:213:0145, 8000000000:72:213:0146, 8000000000:72:213:0048, 8000000000:72:213:0038, 8000000000:72:213:0046, 8000000000:72:213:0100 для збереження та використання заказників.

3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр":

3.1. Забезпечити охорону зазначеного об`єкта з оформленням охоронного зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження цього об`єкта.

3.2. Вжити організаційно-правові заходи щодо зміни діючого виду цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031 на цільове призначення "для збереження та використання заказників".

4. Внести зміни до показників розвитку зеленої зони, затверджених пунктом 1 рішення Київської міської ради від 08.07.2021 № 1583/1624, додавши до переліку територій і об`єктів природно-заповідного фонду заказник місцевого значення, зазначений у пункті 1 цього рішення (таблиця 19).

5. Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проінформувати товариство з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр", товариство з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Енсо Груп" про прийняття цього рішення.

6. Оприлюднити це рішення у спосіб, визначений чинним законодавством України.

7. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань екологічної політики.

Зазначаючи про необхідність забезпечення доступу відвідувачів до території ландшафтного заказника місцевого значення "Протасів Яр" у Солом`янському районі міста Києва, який було оголошено Рішенням Київської міська рада № 4907/4948 від 14.07.2022, в тому числі до територій земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031, Київська міська рада звернулась до суду з позовною вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр" про встановлення земельного сервітуту на вищевказаних земельних ділянках.

Первісні позовні вимоги мотивовані тим, що земельні ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр" мають важливе природоохоронне та археологічне значення, фактично використовуються мешканцями територіальної громади м. Києва та Солом`янського району для рекреації, проведення особистого дозвілля, задоволення естетичних потреб, вигулу домашніх тварин, а сам відповідач за первісним позовом не здійснює на таких земельних ділянках господарської діяльності, тому втручання в його право шляхом встановлення сервітуту буде мінімальне.

Також Київська міська рада зазначала, що забезпечення функціонування ландшафтного заказника місцевого значення "Протасів Яр" у Солом`янському районі міста Києва не може бути здійснено в інший спосіб, ніж встановлення сервітуту, оскільки відповідач за первісним позовом може обмежити доступ відвідувачів до земельних ділянок, здійснити забудову або в інший спосіб перешкодити реалізації рішення Київської міської ради № 4907/4948 від 14.07.2022.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр" заперечило проти наявності підстав для задоволення первісного позову Київської міської ради та встановлення сервітуту на його земельних ділянках, оскільки, на думку відповідача за первісним позовом запропонований Київською радою сервітут суперечить ст.ст. 98, 100 ЗК України та ст. 401 ЦК України, Київською міською радою не доведено права або законного інтерес, які визначають правомірну необхідність встановлення сервітут на території земельних ділянок, а зазначені позивачем потреби можуть бути задоволені іншим шляхом ніж встановлення сервітуту.

Також відповідач за первісним позовом вказує та не, що запропоновані позивачем умови сервітуту щодо земельних ділянок є вкрай невигідними та призведуть до порушення прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр" як законного власника Земельних ділянок.

Крім того, вважаючи незаконним рішення Київської міська рада № 4907/4948 від 14.07.2022 "Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення "Протасів Яр", Товариство з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр" звернулось до суду з зустрічною позовною вимогою до Київської міської ради про визнання недійсним рішення Київської міська рада № 4907/4948 від 14.07.2022 та додатку до нього в частині земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що Київською міською радою порушено визначений ст. 52 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" порядок оголошення територій ландшафтним заказником місцевого значення, а саме без отримання погодження Товариства з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр" на включення його земельних ділянок до території ландшафтного заказника місцевого значення "Протасів Яр", а саме рішення № 4907/4948 від 14.07.2022 порушує право позивача за зустрічним позовом на мирне володіння своїм майном.

Київська міська рада заперечила проти наявності підстав для задоволення зустрічного позову, оскільки, на думку відповідача за зустрічним позовом, рішення № 4907/4948 від 14.07.2022 є законним та обґрунтованим.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що первісні позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач за первісним позовом просить встановити сервітут на земельних ділянках з кадастровим номером 8000000000:72:210:0008 площею 0,1045 га, 8000000000:72:213:0031 площею 1,6002 га, 8000000000:72:210:0033 площею 14,8702 га, які належать на праві приватної власності ТОВ "Протасів Яр", для забезпечення функціонування ландшафтного заказнику місцевого значення "Протасів Яр" шляхом забезпечення доступу до території відвідувачів заказника місцевого значення "Протасів Яр", визначивши істотні умови сервітуту:

- Строк сервітуту - безстроковий.

- Площа, на яку поширюється земельний сервітут, - 16,5749 га.

- Межі сервітуту - згідно з кадастровим планом земельних ділянок з кадастровим номером 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72 :213 :0031, 8000000000:72:210:0033.

- Плата: звільнення ТОВ «Протасів Яр» від сплати земельного на земельні ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:210:0008 площею 0,1045 га, 8000000000:72:213:0031 площею 1,6002 га, 8000000000:72:210:0033 площею 14,8702.

Відповідно до статті 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу (частини 1, 2).

Стаття 99 Земельного кодексу України передбачає види права земельних сервітутів. Однак цей перелік не є вичерпним.

Частинами 1, 2 статті 100 Земельного кодексу України передбачено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 395 Цивільного кодексу України сервітут є речовим правом на чуже майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Частиною 1 ст. 402 Цивільного кодексу України визначено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут не підлягає відчуженню, сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном (за змістом ст. 403 Цивільного кодексу України).

Стаття 404 Цивільного кодексу України передбачає, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту. Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).

Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

Отже, закон вимагає від позивача надання суду доказів на підтвердження того, що нормальне використання своєї власності неможливо без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. При цьому позивачу слід довести, що задоволення потреб позивача неможливо здійснити яким-небудь іншим способом.

Ці висновки узгоджуються з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 915/442/21, від 22.09.2021 у справі № 325/329/19, від 29.01.2020 у справі № 304/873/16-ц, від 06.06.2018 у справі № 539/1427/16-ц.

Заявлені вимоги про встановлення сервітуту вищезазначеним вимогам щодо сервітуту не відповідають з огляду на наступне.

Позивач за первісним позовом зазначає, що земельні ділянки, якими володіє ТОВ "Протасів Яр" є сусідніми по відношенню до земельних ділянок, що знаходяться в комунальній власності.

Однак Київською міською радою жодним чином не обґрунтовано та не доведено суду належними та допустимими доказами неможливість нормального використання своєї власності та задоволення своїх потреб без обтяження сервітутом земельних ділянок Товариства з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр".

Посилання позивача за первісним позовом на необхідність забезпечення функціонування ландшафтного заказника місцевого значення "Протасів Яр" та необхідність збереження природно-заповідного фонду не мають жодного взаємозв`язку з неможливістю Київською міською радою користуватися своїм майном, а тому не можуть бути підставою для встановлення сервітуту.

Крім того, суд зазначає, що позивачем за первісним позовом також не доведено та не обґрунтовано площу і межі земельних ділянок, на які він просить встановити сервітут.

Обов`язок обґрунтування площі і меж чужої земельної ділянки, встановлення сервітуту на яку вимагає позивач, а також виготовлення проекту технічного (кадастрового) плану спірної земельної ділянки покладається на позивача у спорі про встановлення земельного сервітуту (постанова Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 905/798/19).

Позивач за первісним позовом просить застосувати сервітут для доступу до території відвідувачів заказника місцевого значення "Протасів Яр".

Законодавчі норми чітко встановлюють коло осіб між якими можуть виникнути сервітутні правовідносини: сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі. Вимога про встановлення сервітуту в інтересах невизначеного кола осіб чинним законодавством не передбачено.

Крім того, позивачем за первісним позовом не обґрунтовано неможливість задовольнити потреби щодо функціонування заказника в інший спосіб, ніж встановлення сервітуту. Зокрема, шляхом відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, під порушенням права слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Господарський процесуальний кодекс України також установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи ? підприємці (пункт 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. При цьому для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав у суді.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 905/386/18.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 28.01.2020 у справі № 905/1513/16, від 14.06.2022 у справі № 904/3870/21, від 13.09.2022 у справі № 918/1222/21.

Тож, з урахуванням положень норм чинного законодавства України та приймаючи до уваги те, що позивач за первісним позовом не довів неможливість використання своєї власності та неможливість задоволення своїх потреб без обтяження сервітутом земельних ділянок Товариства з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр", заявлені умови сервітуту не відповідають законодавчо встановленим вимогам, суд приходить до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр" не порушено права та законні інтереси Київської міської ради, а тому у задоволенні первісних позовних вимог слід відмовити.

Щодо зустрічних позовних вимог, суд зазначає наступне,

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.

Частинами 1, 3, 5 ст. 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" передбачено, що рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються Президентом України. Рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами. Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Частиною 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Способи захисту порушених прав встановлено ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України, до яких відноситься, зокрема визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. При цьому для вирішення питання щодо наявності правових підстав для визнання незаконним та скасування відповідного рішення органу державної влади суду необхідно встановити невідповідність такого рішення вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав ці акти. Також обов`язковою умовою визнання цих актів недійсними є порушення у зв`язку з їх прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України, в своєму Рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Це означає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Виходячи з системного аналізу змісту положень статей 16, 21 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України і ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи можуть звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених прав на володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою.

Як встановлено судом, згідно витягів з Державного земельного кадастру, як станом на 26.05.2016, так і станом на 09.08.2022, земельні ділянки із кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031 загальною площею 16,5749 га мають наступні характеристики: цільове призначення - 02.07 Для іншої житлової забудови, категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - Для будівництва житлового комплексу з об`єктами соціально-культурного та побутового призначення.

За змістом статей 181-184, 202-204 Земельного кодексу України, Законів України «Про Державний земельний кадастр» та «Про землеустрій» дані державного земельного кадастру - це документальне підтвердження відомостей про правовий режим земель, їх цільове призначення, їх розподіл серед власників землі і землекористувачів за категоріями земель, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, які ґрунтуються на підставі землевпорядної документації.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

У частині 3 ст. 19 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Отже, земельні ділянки із кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031, які перебувають у приватній власності позивача за зустрічним позовом, є землями житлової та громадської забудови та можуть бути використані їх власником для будівництва житлового комплексу з об`єктами соціально-культурного та побутового призначення.

При цьому рішенням Київської міської ради № 4907/4948 від 14.07.2022 "Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення "Протасів Яр" оголошено ландшафтним заказником місцевого значення "Протасів Яр" природну територію орієнтовною площею 21,6859 у Солом`янському районі міста Києва в межах, зазначених у додатку цього рішення, та покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр" обов`язок забезпечити охорону зазначеного об`єкта з оформленням охоронного зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження цього об`єкта, а також вжити організаційно-правових заходів щодо зміни діючого виду цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031 на цільове призначення "для збереження та використання заказників".

Згідно Додатку до рішення Київської міської ради № 4907/4948 від 14.07.2022 природна територія, яка оголошується ландшафтним заказником місцевого значення "Протасів Яр", включає в себе належні позивачу за зустрічним позовом земельні ділянки із кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031.

Обмеження у використанні земель територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначено ст. 46-1 Земельного кодексу України, за змістом якої землі територій та об`єктів природно-заповідного фонду використовуються з урахуванням обмежень у їх використанні, визначених відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" та положеннями про ці території, об`єкти. Особливий режим охорони, відтворення і використання земель територій та об`єктів природно-заповідного фонду поширюється на всі розташовані в межах таких територій та об`єктів землі та земельні ділянки незалежно від форми власності та цільового призначення.

Так, правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів визначає Закон України "Про природно-заповідний фонд".

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" до природно-заповідного фонду України належать, зокрема: природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання (ч. 5 ст. 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України").

Статтею 9 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" визначено, що території та об`єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" на територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник. Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Отже, рішення про оголошення території об`єктом природно-заповідного фонду із включенням до такої території земельних ділянок, які перебувають у власності підприємств, установ, організацій і громадян, покладає на таких власників визначену Законом заборону на вчинення буд-яких дій на такій землі, що можуть негативно вплинути на збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів, в тому числі певних видів господарської діяльності, а також визначають обов`язок таких осіб взяти на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження таких земельних ділянок.

За змістом ст. 14 Конституції України та ч. 2 ст. 1 Земельного кодексу України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно із ч. 1-3 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до положень ст.ст. 316, 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 90 Земельного кодексу України закріплено, що власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність; б) самостійно господарювати на землі; в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно статті 42 Господарського кодексу України підприємництво як вид господарської діяльності, - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. У статті 43 цього Кодексу передбачено право підприємців без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, не заборонену законом. У статті 44 Господарського кодексу України наведено принципи підприємницької діяльності та зазначено, що підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на власний розсуд.

Основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління (стаття 133 Господарського кодексу України).

Стаття 134 Господарського кодексу України визначає право власності як основне речове право у сфері господарювання, та встановлює, що суб`єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб`єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб`єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом. Зважаючи на положення статті 147 Господарського кодексу України майнові права суб`єктів господарювання захищаються законом.

За змістом зазначених положень, позивач як суб`єкт господарювання є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031 та, до прийняття Київською міською радою оскаржуваного рішення № 4907/4948 від 14.07.2022 "Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення "Протасів Яр", мав право на власний розсуд розпоряджатися вказаними земельними ділянкам та, за умови дотримання положень земельного та архітектурно-будівельного законодавства, використовувати земельні ділянки для будівництва житлового комплексу з об`єктами соціально-культурного та побутового призначення.

З огляду на викладене, суд зазначає, що доводи позивача за зустрічним позовом відносно того, що у зв`язку із прийняттям рішення № 4907/4948 від 14.07.2022 відбулось втручання у майнове право Товариства з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр" на користування належними йому земельними ділянками відповідно до їхнього цільового призначення, з огляду на встановлені фактичні обставини та положення ст.ст. 9, 26, 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", знайшли своє підтвердження.

У той же час, за змістом положень ч. 1 ст. 51, частин 1, 4, 6 ст. 52 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" підготовка і подання клопотань про створення чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду можуть здійснюватися: обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення; науковими установами, природоохоронними громадськими об`єднаннями або іншими заінтересованими підприємствами, установами, організаціями та громадянами - щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення. Клопотання подаються до державних органів, уповноважених проводити їх попередній розгляд. Клопотання про необхідність створення чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду попередньо розглядається у місячний строк щодо територій та об`єктів місцевого значення - обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. У разі схвалення клопотань центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, проводиться їх погодження з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання. Розробка проектів створення регіональних ландшафтних парків, заповідних урочищ, а також заказників, пам`яток природи та парків-пам`яток садово-паркового мистецтва місцевого значення забезпечується обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. Проекти створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду передаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, у встановленому порядку уповноваженим приймати рішення про створення чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Як підтверджується матеріалами справи, 09.09.2021 Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр" лист № 077-4396 від 10.08.2021, в якому просило позивача за зустрічним позовом розглянути клопотання Громадської організації "Захистимо Протасів яр" від 02.02.2021 щодо створення ландшафтного заказника місцевого значення "Протасів Яр" та повідомити про позицію Товариства з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр" стосовно надання погодження про можливість включення належних останньому земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031 до територій, рекомендованих для створення ландшафтного заказника місцевого значення "Протасів Яр".

Разом із тим, у відповідь на вказаний лист позивач за зустрічним позовом листом № 05/10-21 від 05.10.2021 повідомив Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) про свою незгоду щодо включення власних земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031 до територій, рекомендованих для створення ландшафтного заказника місцевого значення "Протасів Яр".

Суд зазначає, що відповідачем за зустрічним позовом не доведено належними та допустимими доказами погодження Товариством з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр", як власником природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання, включення земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031 до території ландшафтного заказника місцевого значення "Протасів Яр".

За таких підстав, суд приймає до уваги доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр" про недотримання Київською міською радою визначеного ст. 52 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" порядку оголошення ландшафтного заказника місцевого значення "Протасів Яр", що виключало можливість прийняття відповідачем за зустрічним позовом рішення № 4907/4948 від 14.07.2022 в частині включення до ландшафтного заказника місцевого значення "Протасів Яр" земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031, які перебувають у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр".

Тож, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що Київською міською радою порушено право Товариства з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр" на користування своїм майном, а рішення № 4907/4948 від 14.07.2022 прийняте з порушенням порядку оголошення територій ландшафтним заказником місцевого значення, а тому зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVIN OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду, адже суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні первісних позовних вимог та про задоволення зустрічних позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання первісного позову залишаються за позивачем (у зв`язку з відмовою у задоволенні первісного позову), судові витрати позивача за зустрічним позовом по сплаті судового збору покладаються на відповідача за зустрічним позовом (у зв`язку з зустрічних позовних вимог в повному обсязі).

Керуючись ст.ст. 74, 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні первісних позовних вимог Київської міської ради відмовити повністю.

2. Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр" задовольнити повністю.

3. Визнати недійсним пункт 1 рішення Київської міської ради № 4907/4948 від 14.07.2022 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр» та Додаток до нього в частині включення до меж ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» природної території площею 16,5749 га, а саме: земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031.

4. Визнати недійсним пункт 3 рішення Київської міської ради № 4907/4948 від 14.07.2022 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр».

5. Визнати недійсним пункт 4 рішення Київської міської ради № 4907/4948 від 14.07.2022 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр» в частині внесення змін до показників розвитку зеленої зони, затверджених пунктом 1 рішення Київської міської ради від 08.07.2021 № 1583/1624, щодо додавання до переліку територій і об`єктів природно-заповідного фонду природної території площею 16,5749 га, а саме земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031.

6. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр" (03038, м. Київ, вул. Протасів Яр, 48; ідентифікаційний код 31238331) судовий збір у сумі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн.

7. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 16.01.2023.

Суддя М.Є. Літвінова