Рішення

від 18.01.2023 по справі 910/11169/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.01.2023Справа № 910/11169/22 Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом Дочірнього підприємства Приватного акціонерного товариства «НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БСФ»

про стягнення 226 919, 47 грн.

Без повідомлення учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою до відповідача про стягнення 226 919, 47 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

28.11.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю «БСФ» надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

29.11.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю «БСФ» надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 було відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БСФ» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Суддя Алєєва І.В. перебувала у відпустці з 02.01.2023 по 16.01.2023.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2020 року між Дочірнім підприємством Приватного акціонерного товариства «НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БСФ» (далі - Відповідач) було укладено Договір добровільного відшкодування вартості втраченого орендованого майна № 33 (далі - Договір).

В преамбулі договору сторони визначили, що вони уклали між собою цей договір добровільного відшкодування вартості втраченого орендованого майна (далі - Договір) на виконання п.4.4 та п.4.6 Договору оренди нерухомого майна № 67\18 від 19 лютого 2018 року та додаткової угоди № 1 до Договору оренди нерухомого майна № 67\18 від 19 лютого 2018 року про наступне: у зв`язку з неналежним виконанням Орендарем (відповідачем по даній справі) своїх обов`язків щодо забезпечення збереження орендованого майна, передбачених п.4.4 Договору оренди, що призвело до втрати (розкрадання) 3,7 км. ліній електропередачі (інвентарний номер 44518) з її загальною протяжністю в 5,2 км. Сторони домовилися, що Орендар (відповідач по даній справі) у відповідності до п.4.6 Договору оренди зобов`язується добровільно відшкодувати Повіреному (позивачу по даній справі) ринкову вартість частково втраченого орендованого майна.

Згідно пункту 1.1 Договору розмір відшкодування, що підлягає сплаті за даним Договором становить 225 008, 40 гривень, крім того ПДВ 20% 45 001,68 гривень, що разом становить 270 010,08 (двісті сімдесят тисяч десять гривень 08 коп.). Пунктом 1.2 Договору визначена ринкова вартість втраченої частини (3,7 км) ліній електропередач.

Відповідно до п. 2.1. Договору відшкодування вартості втраченого орендованого майна, яка передбачена п.1.2. даного Договору, здійснюється Орендарем (відповідачем по даній справі) у строк до 31 грудня 2022 року згідно графіку, який міститься у тексті договору.

Однак, Відповідачем було здійснено лише часткову оплату згідно Графіку, в зв`язку з чим як зазначає Позивач, станом на дату подання позову в Відповідача існує заборгованість по Договору добровільного відшкодування вартості втраченого орендованого майна № 33 від 01.12.2020 року в сумі 158 808,82 грн.

Крім того, Позивачем нараховано санкції за несвоєчасне виконання зобов`язань за Договором у вигляді інфляційних втрат в розмірі 12 384, 31 грн., пені в розмірі 21 548, 16 грн., 15 % річних в розмірі 6 786, 29 грн. та штрафу в розмірі 27 391, 89 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Господарським судом міста Києва дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме основного боргу в розмірі 153 808, 82 грн., а не 158 808, 82 грн., як зазначено у прохальній частині позовних вимог, оскільки матеріалами справи підтверджується заборгованість Відповідача саме в розмірі 153 808, 82 грн.

Відповідачем не подано контррозрахунку суми позовних вимог, доводів позивача про нарахування заборгованості щодо основного боргу у встановленому законом порядку не спростовано.

Крім того, Господарський суд міста Києва погоджується з твердженнями Відповідача зазначеними у відзиві на позовну заяву щодо неможливості нарахування штрафних санкцій з огляду на наступне.

Згідно пункту 5.1. сторони визначили, що Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Пунктом 5.3. Договору сторони погодили, що доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються уповноваженими державними органами.

Пунктом. 5.9. Договору про відшкодування вартості втраченого орендованого майна встановлено, що якщо обставини непереборної сили та (або) їх наслідки тимчасово перешкоджають повному або частковому виконанню зобов`язань за цим Договором, час виконання зобов`язань продовжується на час дії таких обставин або усунення їх наслідків.

Відповідачем надано ЛИСТ/ВИСНОВОК з якого вбачається, що Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст.ст. 14, 14№ Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Оскільки сторони у Договорі (п. 5.1) передбачили, що звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо), то Господарський суд дійшов висновку про відмову в стягненні штрафних санкцій нарахованих Позивачем за періоди зазначені у позовній заяві.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин, суд оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БСФ» (Україна, 02094, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПОПУДРЕНКА, будинок 52, ідентифікаційний код 39935393) на користь ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА ПРАТ «НАК`НАДРА УКРАЇНИ» «ЧЕРНІГІВНАФТОГАЗГЕОЛОГІЯ» (Україна, 14000, Чернігівська обл., місто Чернігів, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА, будинок 15, ідентифікаційний код 31728846) основний борг в розмірі - 153 808 (сто п`ятдесят три тисячі вісімсот вісім) грн. 82 коп. та судовий збір у розмірі 2 307 (дві тисячі триста сім) грн. 13 коп.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Алєєва