Рішення

від 17.01.2023 по справі 910/11189/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.01.2023Справа № 910/11189/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши в

порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали господарської справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Основабудкапітал"

про стягнення 343 806,96 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Основабудкапітал" про стягнення 343 806,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором підряду №376 від 28.02.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/11189/22 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

У відповідності до статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 31.10.2022 направлено рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення № 01054 92904275 за адресою відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

До Господарського суду міста Києва 11.11.2022 повернувся конверт з поштовим відправленням № 01054 92904275 із відміткою про повернення у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, дата довідки ф.20: 08.11.2022.

Відповідно до частин 2, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 вручена відповідачу 08.11.2022.

Станом на 17.01.2023 відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подачу відзиву на позов.

Згідно з частиною другою статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 28.02.2020 укладено договір підряду №376 відповідно до умов якого позивач доручає, а відповідач зобов`язується на свій ризик виконати роботу, вказану в план-графіку виконанні робіт та освоєння грошових коштів відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та з дотриманням строків (термінів) та умов передбачених вказаним план-графіком. Позивач зобов`язався прийняти та оплатити належним чином виконану роботу, а саме "Ремонт освітлювача №3 ХВО-3 ТЕЦ-1" згідно обсягів та вартості визначеної в договірній ціні.

Згідно з пунктом 4.1. договору щомісячно, але не пізніше 25-го числа звітного місяця, відповідач зобов`язаний надати позивачу: акт приймання виконаних робіт по формі №КБ-2в/акт приймання виконаних робіт/акт виконаних робіт в якому зазначений фактичний обсяг робіт, виконаних відповідачем у звітному періоді на відповідному об`єкті.

Пунктом 4.6. договору сторони узгодили, що виконання відповідачем усіх своїх зобов`язань за договором має підтверджуватись шляхом оформлення та підписання ним єдиного відповідного акту, що передбачений у пункті 4.1. договору. Роботи вважаються виконаними відповідачем відповідно до умов договору підряду лише в разі оформлення актів згідно з критеріями, узгодженими сторонами.

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди від 24.11.2020 №2, пункт 7.1. договору викладено в наступній редакції: договір набирає чинності з 26.02.2020 і діє до 31.12.2021, а в частині порядку врегулювання спору встановленого договором, порядку застосування штрафних санкцій, виконання гарантійних та грошових зобов`язань - до повного виконання.

Згідно з умовами додаткової угоди від 08.02.2021 №3 відповідач зобов`язався виконати додаткові роботи в строк до 30.04.2021.

Загальна вартість робіт складає 859 517,44 грн.

Додатковою угодою від 11.02.2021 №4 погоджено план-графік виконання робіт та освоєння грошових коштів. Строк виконання робіт до 30.04.2021.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до норм частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У відповідності до частини 1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного сторонами договору підряду від 28.02.2020 №376 відповідачем було частково виконано роботи, що підтверджується підписаним між сторонами та скріпленим відтисками печаток сторін актами приймання виконаних підрядних робіт №Р-2320-01-03 за березень 2020 року, №Р-2320-01-04 за квітень 2020 року, №Р-2320-01-05 за травень 2020 року, №Р-2320-01-12 за грудень 2020 року, №Р-2320-01-03 за березень 2021 року, №Р-2320-01-04 за квітень 2021 року.

У відповідності до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Додатковою угодою від 11.02.2021 №4 погоджено, що роботи мають бути виконані відповідачем в строк до 30.04.2021.

Позивач зазначає, що відповідачем не було виконано роботи зазначені в договірній ціні договору підряду від 28.02.20020 №376, а саме в пунктах 25, 32 та 36 та роботи визначені у плані-графіку додаткової угоди №3 від 08.02.2021 в пунктах 1, 3, 4 та 5.

Матеріали справи не містять підписаних сторонами актів приймання виконаних робіт по вищевказаним пунктам.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов укладеного договору підряду від 28.02.2020 №376 та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного виконання робіт, що також не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів виконання робіт, перелік яких зазначено в договірній ціні договору підряду, а саме в пунктах 25, 32 та 36 та роботи визначені у плані-графіку додаткової угоди №3 від 08.02.2021 в пунктах 1, 3, 4 та 5, у встановлений строк, а саме до 30 квітня 2021 року.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором, позивачем нараховано відповідачу неустойку в розмірі 343 806,96 грн.

Позивач звернувся із претензією вих.№14-и-060-22 від 24.08.2022 до відповідача про сплату штрафних санкцій за договором, в якій просив сплатити суму неустойки у розмірі 343 806,96 грн, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що і стало підставою подання даного позову.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Згідно пункту 7 додаткової угоди від 08.02.2021 №3 до договору від 28.02.2020 №376, яким внесено зміни до пункту 6.1.б вказаного договору при порушенні умов договору відповідач зобов`язаний сплатити позивачу у випадку порушення відповідачем строків виконання будь-яких своїх зобов`язань, передбачених договором або законом, включаючи, але не обмежуючись цим, зобов`язань щодо виконання робіт та/або надання послуг, з відповідача стягується на користь позивача неустойка у розмірі 0,1% від загальної вартості робіт, узгоджених до виконання за договором, з урахуванням усіх доповнень до нього (якщо такі були), за кожен день прострочення. Відповідальність по кожному з випадків затримки обмежується 20% від загальної вартості робіт, узгоджених до виконання договором, з урахуванням усіх доповнень до нього (якщо такі були).

Підставою для пред`явлення вимог по стягненню штрафних санкцій є відсутність, в тому числі, двостороннє підписаного акту приймання у встановлений договором строк на обсяг зобов`язань відповідача, узгодженого сторонами до виконання у певний строк/термін або підписання сторонами акту приймання, в якому фіксується виконання відповідачем меншого обсягу зобов`язань, ніж той, що узгоджений сторонами до виконання у певний договірний строк/термін.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення неустойки) відповідно до умов пункту 7 додаткової угоди від 08.02.2021 №3 до договору від 28.02.2020 №376.

Позивачем заявлено до стягнення неустойку, за період з 04.05.2021 по 23.02.2022.

В той же час, пунктом 7 Розділу IX Прикінцевих положень Господарського кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі - Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX), який набрав чинності з 2 квітня 2020 року.

Наразі на всій території України триває карантин, який установлений згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" № 211 з 12 березня 2020 року та продовжений згідно постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2022 року № 928 до 31 грудня 2022 року.

За таких обставин, дія Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX надає можливість нараховувати штрафні санкції більше, ніж за шість місяців.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснено розрахунок неустойки у розмірі 0,1 % від загальної суми (вартості) робіт по договору за кожен день прострочення з виконання умов договору за позиціями № 25, 32, 36 за період з 04.05.2021 по 23.02.2022 на суму 171 903,48 грн та розрахунок неустойки у розмірі 0,1 % від загальної суми (вартості) робіт по договору за кожен день прострочення з виконання умов додаткової угоди № 3 до договору за позиціями № 1, 3, 4, 5 за період з 04.05.2021 по 23.02.2022 на суму 171 903,48 грн.

Судом досліджено умови пункту 7 додаткової угоди № 3, яким внесено зміни до пункту 6.1. договору № 376 від 28.02.2020 та визначено, що у випадку порушення відповідачем строків виконання будь-яких своїх зобов`язань, передбачених договором або законом, включаючи, але не обмежуючись цим, зобов`язань щодо виконання робіт та/або надання послуг, з відповідача стягується на користь позивача неустойка у розмірі 0,1% від загальної вартості робіт, узгоджених до виконання за договором, з урахуванням усіх доповнень до нього (якщо такі були), за кожен день прострочення. Відповідальність по кожному з випадків затримки обмежується 20% від загальної вартості робіт, узгоджених до виконання договором, з урахуванням усіх доповнень до нього (якщо такі були).

Оскільки, додаткова угода № 3 від 08 лютого 2021 року є невід`ємною частиною договору № 376 від 28 лютого 2020 року, а пункт 6.1. договору викладено в редакції пункту 7 додаткової угоди, суд вважає, що правомірним буде нарахування неустойки у розмірі 0,1 % від загальної суми (вартості) робіт по договору за кожен день прострочення, враховуючи умови пункту 7 додаткової угоди № 3.

За таких обставин, задоволенню підлягає тільки вимога про стягнення з відповідача 171 903,48 грн неустойки, нарахованої за період з 04.05.2021 по 23.02.2022.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Основабудкапітал" (02002, місто Київ, вул. Марини Раскової, будинок 19, ідентифікаційний код 35727846) на користь Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе (Криворіжсталі), будинок 1, ідентифікаційний код 24432974) неустойку у розмірі 171 903 (сто сімдесят одна тисяча дев`ятсот три) грн 48 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 578 (дві тисячі п`ятсот сімдесят вісім) грн 55 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.Ю.Кирилюк