Рішення

від 18.01.2023 по справі 910/9435/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.01.2023Справа № 910/9435/22

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАБІНЕР 6" (65088, Одеська обл., місто Одеса, Люстдорфська дорога, будинок 101) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕНЕБІЛД" (01034, місто Київ, вул. Рейтарська, будинок 17, нежитлове приміщення 14 літ. А, офіс 7) про стягнення 90 312,90 грн

без повідомлення (виклику) сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРАБІНЕР 6" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕНЕБІЛД" про стягнення 90 312,90 грн, зазначену заяву передані судді Демидову В.О. у відповідності до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконував умови договору №К6-32/21 про надання послуг з охорони об`єктів від 06.12.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2022 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

У встановлений судом строк від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 25.10.2022 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

11.11.2022 від представника позивача надійшла заява у відповідності до якої останній вказує, що відповідачем по справі Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕНЕБІЛД» не виконуються вимоги процесуального законодавства та Ухвали суду відносно Відзиву.

Окрім того вказано, що позивачем з 09 березня 2022 року припинено надання відповідачу охоронних послуг по об`єкту охорони за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. м. т. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, 53/1 (будівельний майданчик), а також припинено нарахування оплати за Договором.

Як було зазначено вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такого) подати заперечення на відповідь на відзив.

Також, відповідача було попереджено, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини другої ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Частиною п`ятою ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог статті 120 цього Кодексу.

Ухвала про відкриття провадження у справі № 910/9435/22 від 25.10.2022 була надіслана на адреси учасників справи рекомендованим листом та вручена їх представникам, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення позивачу та відповідачу.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

06.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КАРАБІНЕР 6" (далі - Позивач, Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕНЕБІЛД" (далі - Відповідач, Замовник) укладено Договір №6-32/21про надання послуг з охорони об`єктів (далі - Договір), за яким Замовник передає, а Виконавець приймає під охорону територію об`єкта, яка розташована за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с.м.т. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, 53/1 (будівельний майданчик).

Вартість послуг, порядок і термін розрахунків Замовником послуг Виконавця, визначається сторонами і оформляється Додатком №1, який є невід`ємною частиною договору і набирає чинності одночасно з підписанням договору (п. 3.1 Договору).

Додатком №1 до Договору №6-32/21про надання послуг з охорони об`єктів за умовами якого сторони встановили, що вартість охоронних послуг складає:

1. Добовий пост 40 000,00 (сорок тисяч гривен 00 копійок) гривень в місяць.

2. Вступає в силу з 06.12.2021 року.

3. Замовник зобов`язаний оплачувати суму за послуги охорони протягом 7 робочих днів за місяцем в якому надавалася послуга передбачена предметом договору.

4. У разі затримки оплати за виконані охоронні послуги, з боку Замовника, останній зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,5% від суми Договору за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до п. 4.3 Договору, Замовник зобов`язується в останній день поточного місяця в якому надаються послуги, передбачені предметом договору, підписати наданий Виконавцем акт виконаних робіт або надати мотивовану відмову від його підписання. У разі неподання вмотивованої відмови і . це підписання акту виконаних робіт в терміни, передбачені цим пунктом цього договору, роботи вважаються виконаними Сторонами відповідно до умов договору.

У підтвердження надання послуг з охорони за спірний період, а саме за грудень 2021 по березень 2022 року, позивачем долучено акти надання послуг №12210000010 від 31.12.2021 на суму 33 548,39 грн, №1220000001 від 31.01.2022 на суму 40 000,00 грн, №2220000008 від 28.02.2022 на суму 40 000,00 грн, №3220000011 від 09.03.2022 на суму 11612,90 грн.

Вищевказані акти підписані сторонами без зауважень та скріплені їх печатками.

Окрім того позивачем долучено рахунки на оплату та надано акт звірки за період з 01.12.2021 по 21.09.2022 на загальну суму заборгованості у розмірі 51 612,90 грн.

Вищевказаний акт звірки підписаний сторонами без зауважень та скріплений їх печатками.

Як вказує позивач за вих. № 09 від 04.07.2022 останнім було направлено на адресу відповідача претензію щодо сплати заборгованості за послуги охорони об`єктів.

Однак належних доказів направлення останньої представником позивача надано не було, окрім того, що на описі вкладення до цінного листа за яким відправлялась вищевказана претензія містить відтиск відділення поштового зв`язку.

Вищевказана претензія була залишена відповідачем без відповіді, заборгованість не оплачено у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 90 312,90 грн з яких: сума основної заборгованості становить - 51 612,90 грн та штрафні санкції у розмірі 38 700,00 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного між сторонами договору позивач надав відповідачу охоронні послуги за грудень 2021 по березень 2022 року, що підтверджується актами надання послуг №12210000010 від 31.12.2021 на суму 33 548,39 грн, №1220000001 від 31.01.2022 на суму 40 000,00 грн, №2220000008 від 28.02.2022 на суму 40 000,00 грн, №3220000011 від 09.03.2022 на суму 11612,90 грн.

Однак відповідачем надані послуги були оплачені частково, а саме на суму 73 548,39 грн, що підтверджується актом звірки, який підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

Відтак з урахуванням часткових оплат заборгованість відповідача перед позивачем становить 51 612,90 грн.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до п. 1, 3 Додатку №1 до Договору №6-32/21 про надання послуг з охорони об`єктів за умовами якого сторони погодили, що вартість охоронних послуг складає Добовий пост 40 000,00 (сорок тисяч гривен 00 копійок) гривень в місяць, а також, що Замовник зобов`язаний оплачувати суму за послуги охорони протягом 7 робочих днів за місяцем в якому надавалася послуга передбачена предметом договору.

Як вбачається зі змісту Договору, останнім не встановлено обов`язку позивача направляти на адресу відповідача рахунки, а оплата за надані Виконавцем послуги в розмірі, обумовленому Додатком №1 до цього договору.

Враховуючи, що відповідачем були прийняті послуги, шляхом підписання актів надання послуг за спірний період з урахуванням часткових оплат у останнього виник обов`язок здійснити їх оплату у розмірі 51 612,90 грн.

Відповідачем не надано суду доказів оплати наданих послуг на суму 51 612,90 грн.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з оплати отриманих послуг за договором про охорону об`єкту у розмірі 51 612,90 грн, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Позивачем окрім основної заборгованості заявлено вимоги про стягнення пені у розмірі 30960,00 грн.

Частиною 1 ст.216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ст.230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч.2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст.548 Цивільного кодексу України унормовано, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 4 Додатку №1 до Договору №6-32/21 про надання послуг з охорони об`єктів сторони передбачили, що у разі затримки оплати за виконані охоронні послуги, з боку Замовника, останній зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,5% від суми Договору за кожен день прострочення платежу.

Як встановлено судом, відповідач у строк, визначений п. 3 Додатку №1 до Договору №6-32/21 про надання послуг з охорони об`єктів свого обов`язку зі сплати за надані послуг не виконав в повному обсязі, чим допустив прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання, і він вважається таким, що прострочив, а тому позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення пені.

Перевіривши розрахунок пені у розмірі 30960,00 грн. суд дійшов висновку про його невідповідність з огляду на наступне.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки розмір пені встановлений у Додатку № 1 до Договору №6-32/21 про надання послуг з охорони об`єктів у розмірі 0,5%, що перевищує розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, суд доходить до висновку, що позивачем невірно було обрано розмір пені.

Окрім того,суд звертає увагу представника позивача, що останнім невірно було обрано початковий період нарахування пені з огляду на наступне.

Пунктом 3 Додатку № 1 до Договору №6-32/21 про надання послуг з охорони об`єктів Замовник зобов`язаний оплачувати суму за послуги охорони протягом 7 робочих днів за місяцем в якому надавалася послуга передбачена предметом договору.

Отже відповідач зобов`язаний був оплатити позивачеві за надані послуги з охорони у грудні 2021 року у сумі 33 548,39 грн до 11.01.2022 (включно), заборгованість за січень 2022 року у сумі 40 000,00 грн відповідач зобов`язаний був оплатити до 09.02.2022 (включно), заборгованість за лютий 2022 у сумі 40 000,00 грн року відповідач зобов`язаний був оплатити до 09.03.2022 (включно) та за березень 2022 року у сумі 11 612,90 грн відповідач зобов`язаний був оплатити до 11.04.2022 (включно).

Оскільки з акту звірки вбачається, що відповідач 29.12.2021 оплатив 33 548,39 грн та 40 000,00 грн відповідно у останнього рахується заборгованість за лютий та березень.

Як вбачається з розрахунку долученого позивачем, останнім було обрано період нарахування пені з 09.03.2022 та нараховано на загальну кількість днів 150.

Враховуючи вищевикладене за розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 6789,57 грн в іншій частині слід відмовити.

Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Пункт 3 частини другої ст. 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Частиною першою ст. 77 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 58402,47 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕНЕБІЛД" (01034, місто Київ, вул. Рейтарська, будинок 17, нежитлове приміщення 14 літ. А, офіс 7, код ЄДРПОУ 41054665) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАБІНЕР 6" (65088, Одеська обл., місто Одеса, Люстдорфська дорога, будинок 101, код ЄДРПОУ 43128560) 58 402 (п`ятдесят вісім тисяч чотириста дві) грн. 47 коп. з яких: 51612 (п`ятдесят одна тисяча шістсот дванадцять) грн. 90 коп. - основного боргу; 6789 (шість тисяч сімсот вісімдесят дев`ять) грн. 57 коп. - пені та судовий збір в розмірі 1604 (одна тисяча шістсот чотири) грн. 38 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 18.01.2023

Суддя Владислав ДЕМИДОВ