Рішення

від 18.01.2023 по справі 910/7564/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.01.2023Справа № 910/7564/22Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі:

1) Білоцерківської міської ради

2) комунального закладу Білоцерківської міської ради Дитячо-юнацької спортивної школи

до товариства з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич"

про визнання додаткових угод недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів в розмірі 316 182,99 грн.

Представники сторін: не викликались.

встановив:

Заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі 1) Білоцерківської міської ради, 2) комунального закладу Білоцерківської міської ради Дитячо-юнацької спортивної школи №1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" про визнання додаткових угод недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів в розмірі 316 182,99 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.08.2022 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.

14.09.2022 до канцелярії суду прокуратурою подано супровідний лист з доданими документами.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.09.2022 р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №01054 92822910 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 16.08.2022 року, а саме: 03126, м. Київ, вулиця Донця Михайла, будинок 18, квартира 23.

Вищезазначена ухвала господарського суду м. Києва від 19.09.2022 р. повернута до суду у зв`язку з: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/7564/22 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

07.10.2022 до канцелярії суду від Білоцерківської міської ради надійшли пояснення до позовної заяви, в яких зазначено, що позов підтримує в повному об`ємі.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Комунальним закладом Білоцерківської міської ради Дитячо-юнацька спортивна школа № 1 проведено відкриті торги щодо закупівлі природного газу обсягом 148,908 тис. куб. м., код за ДК 021:2015: 09120000-6 з очікуваною вартістю 1 317 822,00 грн.

Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в мережі Інтернет на веб-сайті "Prozorro" за UA-2020-11-28-000355-с.

Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвались: ТОВ «УКРГАЗДОБИЧ», ТОВ «ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД» та ТОВ «Київоблгаз Збут».

Згідно з протоколом розкриття тендерних пропозицій від 15.12.2020 та протоколом прийняття рішення уповноваженою особою № 61 від 21.12.2020, ТОВ «Укргаздобич» визначено переможцем відкритих торгів згідно предмету закупівлі «Природний газ» ДК 021:2015:09120000-6: Газове паливо з ціновою пропозицією 920 251,44 грн. з ПДВ.

08.01.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «Укргаздобич» (постачальник) та комунальним закладом Білоцерківської міської ради дитячо-юнацької спортивної школи № 1 (споживач) укладено договір № 0401/2Б про постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим.

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов`язався передати у власність споживачу у 2021 році природний газ, а споживач зобов`язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Річний плановий обсяг постачання газу - 148 908 кубічних метрів (п.1.2 договору).

Відповідно до п.1.3 договору планові обсяг постачання газу по місяцях, м3: у січні 2021 - 20,508 тис. м.куб., у лютому 2021 - 23,350 тис. м.куб., у березні 2021 - 19,800 тис. м.куб., у квітні 2021 - 8,800 тис. м.куб у травні 2021 - 5,600 тис. м.куб., у червні 2021 - 1,400 тис. куб.м., у вересні 2021 - 6,850 тис. куб.м., у жовтні 2021 - 14 тис. куб.м., у листопаді 21,600 тис. куб.м., у грудні 2021 - 27 тис. куб.м.

Обсяг природного газу та умови його поставки узгоджено сторонами у розділі 2 договору.

Відповідно до п. 2.7.1 договору за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ/Кодексу ГТС.

Згідно з п. 3.2 договору ціна газу становить 6 016,10 грн. за 1 тис. куб.м., крім того компенсація вартості послуги замовленої потужності становить 163,90 грн. Ціна за 1 тис. куб. метр природного газу з урахуванням компенсації вартості послуг доступу до потужності становить 5 150,00 грн., крім того ПДВ 1 030,00 грн., всього з ПДВ - 6180,00 грн.

Відповідно до п. 3.6 договору загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором і на день його укладення становить 920 251,44 грн. з ПДВ.

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 08 січня 2021 до 31 грудня 2021 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками (за наявності) (п. 9.4 договору).

В подальшому між позивачем-2 та відповідачем було укладено 12 додаткових угоди до договору, якими збільшено первісну ціну товару в договорі, яка була визначена за результатами відкритих торгів, а саме:

- №1 від 12.01.2021, якою внесено зміни до п. 3.2 договору: «Ціна природного газу за 1000 куб. м складає 5665,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 1133,00 грн., всього з ПДВ 6798,00 грн.;

- №2 від 19.01.2021, якою внесено зміни до п. 3.2 договору: «з 15 січня 2021 ціна на спожитий природного газу за 1000 куб. м становить 7 477,74 з ПДВ;

- №3 від 01.02.2021, якою внесено зміни до п. 3.2 договору: «з 25 січня 2021 ціна за спожитий природного газу за 1000 куб. м становить 8 225,46 з ПДВ;

- №3 від 01.02.2021, якою внесено зміни до п. 3.2 договору: «з 25 січня 2021 ціна за спожитий природного газу за 1000 куб. м становить 8 225,46 з ПДВ;

- №4 від 15.04.2021, якою внесено зміни до п. 3.2 договору: «з 07 квітня 2021 ціна за спожитий природного газу за 1000 куб. м становить 9 033,00 з ПДВ;

- №5 від 06.05.2021, якою внесено зміни до п. 3.2 договору: «з 01 травня 2021 ціна за спожитий природного газу за 1000 куб. м становить 9 513,00 з ПДВ;

- №6 від 18.05.2021, якою внесено зміни до п. 3.2 договору: «з 14 травня 2021 ціна за спожитий природного газу за 1000 куб. м становить 10 461,00 з ПДВ;

- №7 від 09.06.2021, якою внесено зміни до п. 3.2 договору: «з 17 червня 2021 ціна за спожитий природного газу за 1000 куб. м становить 11 505,00 з ПДВ;

- №8 від 28.07.2021, якою внесено зміни до п. 3.2 договору: «з 19 липня 2021 ціна за спожитий природного газу за 1000 куб. м становить 12 655,50 з ПДВ;

- №9 від 19.08.2021, якою внесено зміни до п. 3.2 договору: «з 16 серпня 2021 ціна за спожитий природного газу за 1000 куб. м становить 13 920,96 з ПДВ;

- №10 від 30.08.2021, якою внесено зміни до п. 3.2 договору: «з 20 серпня 2021 ціна за спожитий природного газу за 1000 куб. м становить 15 312,96 з ПДВ;

- №11 від 08.09.2021, якою внесено зміни до п. 3.2 договору: «з 01 вересня 2021 ціна за спожитий природного газу за 1000 куб. м становить 16 843,86 з ПДВ;

- №12 від 23.09.2021, якою внесено зміни до п. 3.2 договору: «з 16 вересня 2021 ціна за спожитий природного газу за 1000 куб. м становить 18 467,88 з ПДВ.

23.09.2021 між сторонами укладено додаткову угоду №13 до договору постачання природного газу від 08.01.2021 №0401/2Б, відповідно до умов якої постачальник та замовник дійшли згоди розірвати договір з 01.10.2021 року.

На виконання умов договору сторонами підписано акти приймання-передачі природного газу на загальну суму 948 344,09 грн., а саме: №0000-000070 від 08.02.2021 на суму 73 377,74 грн., №0000-000072 від 08.02.2021 на суму 73 841,11 грн., №0000-000073 від 08.02.2021 на суму 54 151,57 грн., №0000-000160 від 09.03.2021 на суму 224 703,94 грн., №0000-000264 від 31.03.2021 на суму 165 393,11 грн., №0000-000387 від 07.05.2021 на суму 37 941,40 грн., №0000-000457 від 08.06.2021 на суму 93 814,78 грн., №0000-000578 від 30.06.2021 на суму 53 093,82 грн., №0000-000679 від 18.08.2021 на суму 19,66 грн., №0000-000709 від 31.08.2021 на суму 44 316,00 грн., №0000-000794 від 07.10.2021 на суму 127 690,96 грн.

Відповідно до вищезазначених актів (за період з січня 2021 по вересень 2021) фактично спожито газу у обсязі 102,29144 тис. куб. м.

За договором комунальним закладом Білоцерківської міської ради Дитячо-юнацької спортивної школи №1 зроблено наступні оплати, а саме: на суму 73 377,74 грн., що підтверджується платіжним дорученням №27 від 15.02.2021, на суму 5 302,24 грн., що підтверджується платіжним дорученням №28 від 15.02.2021,на суму 73 841,11 грн., що підтверджується платіжним дорученням №29 від 15.02.2021, на суму 224 703,94 грн., що підтверджується платіжним дорученням №62 від 17.03.2021, на суму 165 393,11 грн., що підтверджується платіжним дорученням №94 від 07.04.2021, на суму 17 572,99 грн., що підтверджується платіжним дорученням №95 від 07.04.2021, на суму 37 941,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням №142 від 24.05.2021, на суму 93 814,78 грн., що підтверджується платіжним дорученням №163 від 10.06.2021, на суму 53 093,82 грн., що підтверджується платіжним дорученням №198 від 13.07.2021, на суму 19,66 грн., що підтверджується платіжним дорученням №242 від 26.08.2021, на суму 15 573,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №243 від 26.08.2021, на суму 44 316,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №255 від 09.09.2021, на суму 8 849,89 грн., що підтверджується платіжним дорученням №21 від 11.10.2021, на суму 118 841,07 грн., що підтверджується платіжним дорученням №298 від 20.10.2021.

Звертаючись до суду з цим позовом, прокурор зазначає, при укладені позивачем-2 додаткових угод не дотримано вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки безпідставно змінено істотні умови договору, кожного разу при укладенні всіх додаткових угод сторонами договору жодним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни природного газу в період виконання умов договору, а тому такі додаткові угоди мають бути визнані судом недійсними, а сплачені за такими додатковими угодами грошові кошти у розмірі 316 182,99 грн. підлягають поверненню на користь бюджету.

Відповідно до ч.1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі".

Суд застосовує Закон України "Про публічні закупівлі" у редакції станом на момент укладення договору та додаткових до нього угод.

Вказаний Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

В силу вимог п.2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції Закону № 1026-ІХ від 02.12.2020) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції Закону № 1530-IX від 03.06.2021) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

У абзаці 2 частини 3 ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

З аналізу вищенаведеного слідує, що коливання ціни товару на ринку передбачає динаміку ціни товару у бік збільшення за період з моменту укладення договору та до моменту виникнення необхідності у внесенні відповідних змін, зумовлених таким коливанням. Тобто, повинно бути доведено наявність коливання ціни у бік підвищення на ринку природного газу за період з дати укладення основного договору до дати укладення додаткових угод.

Згідно з підпунктом 57 пункту 4 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 459 від 20.08.2014 вказане Міністерство надає роз`яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель.

Згідно роз`яснень Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 3302-06/34307-06 від 27.10.2016 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.

Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу.

Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Тобто для збільшення ціни закупівлі товару у договорі закупівлі товару за державні кошти сторонами договору повинно бути доведено та документально підтверджено факт коливання ціни такого товару на ринку у бік збільшення.

З аналізу вищенаведеного слідує, що коливання ціни товару на ринку передбачає динаміку ціни товару у бік збільшення за період з моменту укладення договору та до моменту виникнення необхідності у внесенні відповідних змін, зумовлених таким коливанням. Тобто, повинно бути доведено наявність коливання ціни у бік підвищення на ринку природного газу за період з дати укладення основного договору до дати укладення додаткових угод.

Крім того, суд зазначає, що постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Такої правової позиції щодо імперативної поведінки постачальника дійшов Верховний Суд в постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19.

Чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації). Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 922/2030/20.

Укладаючи додаткові угоди, сторони послалися на відповідний пункт 3.1 договору від 08.01.2021 № 0401/2Б, п. 3 ч. 5 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Підставою укладення додаткових угод слугували письмові пропозиції ТОВ «Укргаздобич» та експертні висновки торгово-промислових палат.

В матеріалах справи наявні копії експертних висновків Черкаської торгово-промислової палати №О-7 від 05.01.2021, №О-33 від 14.01.2021, №О-75 від 25.01.2021, №О-367/01 від 07.04.2021, №О-428 від 27.04.2021, №О-462 від 12.05.2021, №О-508 від 26.05.2021, №О-672 від 19.07.202, №О-916 від 16.09.202 та Київської торгово-промислової палати №Ц-889 від 12.08.2021, №Ц-961 від 01.09.2021.

Зазначені висновки слугували підставою для укладення додаткових угод « 1-12 до договору № 0401/2Б від 08.01.2021, в той же час, суд зазначає, що вказані експертні висновки не підтверджують факту коливання ціни природного газу на ринку в розумінні погодженого сторонами договору, оскільки лише констатують ціну на природний газ станом на конкретну дату (загальною цифрою) та не містять доказів реального відсотку здорожчання такого товару, вони містять довідковий характер та не можуть бути належними доказами об`єктивних змін середніх цін на газовому ринку України у проміжку часу з дати укладення договору по дату укладення окремої додаткової угоди, а також за визначений період, тобто після укладення попередньої додаткової угоди.

Укладеними сторонами договору додатковими угодами було збільшено ціну за одиницю товару в результаті чого цінну вартості одиниці природного газу за 1000 куб. м. збільшено з 6 180,00 грн. з ПДВ до 18 467,88 грн. з ПДВ, що становить +198,83%.

В матеріалах справи наявний лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №6581/16.2.1/7-22 від 19.07.2021 (наданий у відповідь на лист Білоцерківської прокуратури) щодо середньозважених цін природного газу для бюджетних установ та організацій на роздрібному ринку природного газу за січень-вересень 2021 року, отриману за результатами моніторингу Форми №5. Так, середньомісячна ціна на природний газ для бюджетних установ та організацій (без ПДВ та без урахування тарифів на послуги транспортування та розподілу природного газу) становить: січень 2021 - 6 582,00 грн., лютий 2021 - 6 626,00 грн., березень 2021 - 6 459,00 грн., квітень 2021 - 6 887,00 грн., травень 2021 - 7 528,00 грн., червень 2021 - 8 742,00 грн., липень 2021 - 9 708,00 грн., серпень 2021 - 11 597,00 грн., вересень 2021 - 15 501,00 грн.

Суд дійшов висновку, що факти коливання ціни на газ за певні періоди дії договору не було доведено відповідачем, оскільки не було надано в порядку, передбаченому положеннями статей 13, 74, 76-77 ГПК України, відповідні докази та не зазначено обставини, які б спростовували доводи прокурора щодо необґрунтованого збільшення ціни та зменшення кількості газу.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що коливання ціни на природний газ не має належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідно збільшення ціни вартості газу за додатковими угодами №1-12 було необґрунтованим та документально не підтвердженим.

Крім того суд зазначає, що укладення спірних угод у цьому випадку призвело до нівелювання результатів відкритих торгів, а держава втратила можливість купити газ по ціні, запропонованій переможцем тендеру з огляду на таке.

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

За звичайних умов покупець товару не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору, оскільки за наявності необґрунтованого росту на ринку ціни відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

У справі, що розглядається, суд встановив, що споживач, який мав право на отримання газу по ціні, визначеній в укладеному сторонами договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо пропозиції постачальника про збільшення ціни підписав спірні додаткові угоди до договору, внаслідок чого додатковими угодами змінені істотні умови договору: ціна за одиницю товару в бік збільшення на 198,83 %, а обсяг поставки газу істотно зменшився.

Зазначене дає підстави для висновку про нівелювання результатів відкритих торгів та втрату державою можливості скористатися пропозиціями інших учасників відкритих торгів, оскільки запропонована переможцем ціна газу не відповідає встановленій з самого початку договором, укладеним внаслідок відкритих торгів.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За правилами частини 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, порушення при укладенні додаткових угод №1 від 12.01.2021, №2 від 19.01.2021, №3 від 01.02.2021, №3 від 01.02.2021, №4 від 15.04.2021, №5 від 06.05.2021, №6 від 18.05.2021, №7 від 09.06.2021, №8 від 28.07.2021, №9 від 19.08.2021, №10 від 30.08.2021, №11 від 08.09.2021, №12 від 23.09.2021 пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" є підставою для визнання таких додаткових угод недійсними та вимоги прокурора в цій частині підлягають задоволенню.

Прокурор в обґрунтування заявленої вимоги про стягнення коштів в розмірі 316 182,99 грн. зазначає, що вони безпідставно сплачені з державного бюджету.

Суд зазначає, визнання судом недійсними додаткових угод №1-12 не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані договором, тобто зобов`язання є договірними.

Відповідно до ст.12 Закону "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Частиною 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 669 ЦК України передбачено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Згідно з ч. 1 статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 27.07.2021 у справі № 923/518/20, від 31.08.2021 у справі № 926/1392/20.

Таким чином, позивачем -2 надмірно сплачено кошти в сумі 316 182,99 грн. (фактично сплачені кошти в розмірі 948 344,09 грн. - 632 161,00 (обсяг поставленого газу 102,29144 * 6 180,00 грн. (ціна газу згідно договору).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги прокурора про стягнення з відповідача безпідставно сплачених коштів в сумі 316 182,99 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір в розмірі 7 223,74 грн. згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідачів на користь прокуратури.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 129, ч.2 ст. 165, ст.ст. 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійними додаткові угоди №1 від 12.01.2021, №2 від 19.01.2021, №3 від 01.02.2021, №3 від 01.02.2021, №4 від 15.04.2021, №5 від 06.05.2021, №6 від 18.05.2021, №7 від 09.06.2021, №8 від 28.07.2021, №9 від 19.08.2021, №10 від 30.08.2021, №11 від 08.09.2021, №12 від 23.09.2021 до договору постачання природного газу від 08.01.2021 №0401/2Б укладені між товариством з обмеженою відповідальністю «Укргаздобич» та комунальним закладом Білоцерківської міської ради дитячо-юнацької спортивної школи № 1.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укргаздобич» (03126, місто Київ, вул. Донця Михайла, будинок 18, квартира 23, код ЄДРПОУ 41055889) на користь комунального закладу Білоцерківської міської ради дитячо-юнацької спортивної школи № 1 (09100, Київська обл., місто Біла Церква, вул. Героїв Небесної Сотні, будинок 46-А, код ЄДРПОУ 25297107) грошові кошти в розмірі 316 182 (триста шістнадцять тисяч сто вісімдесят дві) грн. 00 коп.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укргаздобич» (03126, місто Київ, вул. Донця Михайла, будинок 18, квартира 23, код ЄДРПОУ 41055889) на користь Київської обласної прокуратури (01014, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 27/2, код ЄДРПОУ 02909996) судовий збір в розмірі 7 223 (сім тисяч двісті двадцять три) грн. 74 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. М. Мудрий