Ухвала

від 17.01.2023 по справі 911/150/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"17" січня 2023 р. Справа № 911/150/23

Суддя Бацуца В. М. розглянувши заяву та додані до неї матеріали

за заявою Національного банку України, (01601, вул. Інститутська, буд. 9, м. Київ)

в особі Банкотно-монетного двору Національного банку України, (02232, вул. Пухівська, буд. 7, м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МВСС», (07400, вул. Красовського, буд. 26 А, м. Бровари, Київська область)

про видачу судового наказу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національний банк України в особі Банкотно-монетного двору Національного банку України звернувся в Господарський суд Київської області із заявою про видачу судового наказу за вимогою до ТОВ «МВСС» про стягнення 14 659, 18 грн основної заборгованості з попередньої оплати, що виникла внаслідок невиконання боржником свого обов`язку щодо своєчасної поставки товару згідно з рахунком-фактурою № МВ-000123 від 09.12.2021 р. на суму 14 659, 18 грн, оплаченого заявником у відповідності до платіжного доручення № 0000099289 від 17.12.2021 р.

Розглянувши заяву заявника про видачу судового наказу у справі, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що вказана заява є такою, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

2. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

3. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

4. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Відповідно до ст. 148 цього ж кодексу судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

2. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Згідно з п. 1) ч. 3 ст. 150 цього ж кодексу до заяви про видачу судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;

3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

У відповідності до п.п. 2-1) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору із заяв про видачу судового наказу, що подаються до господарського суду, становить 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 ст. 4 цього ж закону передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено з 01.01.2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.

До вказаної заяви про видачу судового наказу додана платіжна інструкція № 0000104721 від 29.12.2022 р. про сплату судового збору на суму 248, 10 грн, розмір якого не відповідає п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір». Належного доказу, що б підтверджував сплату заявником судового збору у встановлених порядку і розмірі (268, 40 грн), заявником до заяви про видачу судового наказу не додано.

Статтею 152 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:

1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу;

2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу;

4) наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу;

5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою;

6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ;

7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 цієї частини;

8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

2. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

3. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

4. Суддя з метою визначення підсудності, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

5. Якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд не пізніше десяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про передачу заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю.

Відповідно до ст. 153 цього ж кодексу відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

2. Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Частиною 2 ст. 151 цього ж кодексу визначено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про відмову заявнику у видачі судового наказу.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 147, 148, 152, 153, 233 235, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у задоволенні заяви № 81-0020/2006 від 10.01.2023 р. (вх. № 136/22 від 13.01.2023 р.) Національного банку України в особі Банкотно-монетного двору Національного банку України про видачу судового наказу за вимогою до ТОВ «МВСС» про стягнення 14 659, 18 грн попередньої оплати за рахунком-фактурою № МВ-000123 від 09.12.2021 р. на суму 14 659, 18 грн.

2.Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків, а відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя В.М.Бацуца