Рішення

від 12.01.2023 по справі 912/1475/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2023 рокуСправа № 912/1475/22

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Гунько О.Є., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу № 912/1475/22

за позовом Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області, пр. Соборний, 59, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000

до відповідача Приватного підприємства "Комфорт", вул. 6-го Грудня, буд. 143, корп. 1, кв. 49, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000

про зобов`язання повернути приміщення, стягнення 2 396,92 грн

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали;

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області до Приватного підприємства "Комфорт" з вимогами про :

- зобов`язання повернути нежитлове приміщення площею 88,74 кв.м, розміщене за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Червоноармійська, 29, за актом приймання-передачі;

- стягнення 2396,92 грн заборгованості;

- покладення судових витрат.

Ухвалою від 24.10.2022 позовну заяву судом залишено без руху та зобов`язано в строк не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки.

07.11.2022 на адресу господарського суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з відповідними доказами.

Ухвалою від 07.11.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/1475/22 за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 07.12.2022 об 11:00 год та встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Від позивача 06.12.2022 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області.

Ухвалою від 07.12.2022 господарський суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів. Закрив підготовче провадження у справі №912/1475/22 та призначив справу до судового розгляду по суті на 12.01.2023.

12.12.2022 та 11.01.2023 до суду від позивача надійшли клопотання про розгляд справи без участі представника Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області.

Представник відповідача участі в судовому засіданні не брав.

Судом вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про призначене судове засідання - ухвала суду від 07.11.2022 про відкриття провадження у справі та ухвала від 07.12.2022 направлені на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: вул. 6-го Грудня, буд. 143, корп. 1, кв. 49, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000. Крім того, вказані ухвали суду направлені відповідачу за адресою оренди спірного приміщення, а саме: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Червоноармійська, 29.

Зазначені ухвали направлені рекомендованими листами повідомленням з позначкою "Судова повістка".

Органом поштового зв`язку повернуто на адресу суду конверти з вкладенням (ухвали по справі) з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п. 99-2 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, з метою не затягування розгляду справи, та не порушення права позивача на справедливий розгляд справи у продовж розумного строку, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду у даній справі відповідачем та повернення їх до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання, тобто його власною волею.

Господарський суд бере до уваги, що відповідач мав можливість отримати інформацію по справі, що розглядається, на сторінці Господарського суду Кіровоградської області на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://kr.arbitr.gov.ua, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про призначене судове засідання належним чином і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відзив на позов відповідач не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на викладене, та клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника, господарський суд розглядає справу в судовому засіданні 12.01.2023 за відсутності представників сторін.

В судовому засіданні 12.01.2023 досліджено докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив таке.

06.07.2006 між Фондом комунального майна Олександрійської міської ради (далі -Орендодавець) правонаступником якого є управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області та Приватним підприємством "Комфорт" (далі - Орендар) укладений договір оренди нерухомого майна приміщення № 39 (далі - Договір), яке розміщено за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Червоноармійська, 29, та належать до комунальної власності територіальної громади м. Олександрії в особі Олександрійської міської ради (а.с. 6-7).

Згідно з п. 1.1., р. 2., п. 4.1.- 4.6., 4.9., 9.4., 10.2, 10.5 Договору Орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 6 липня 2006 року № 528 передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Олександрія, вул. Червоноармійська, 29, загальна площа якого становить 377,22 кв.м згідно плану і знаходиться на балансовому обліку комунального підприємства "Житлово - експлуатаційна контора № 4" для використання відповідно під розміщення адмінбудівлі -115,72 кв.м, побутових приміщень - 133,4 кв.м, господарських приміщень - 128,1 кв.м. Вартість орендованого майна, визначена за його залишковою вартістю за актом оцінки вартості індивідуально визначеного майна станом на 1 липня 2006 року становить 0 гривень.

Договір оренди укладений на термін з 6 липня 2006 року по 5 липня 2007 року і вступає в дію з моменту підписання.

У разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Орендна плата встановлюється згідно Методики та розрахунку, проведеному заставками орендної плати, затвердженими рішенням Олександрійської міської ради. Розрахунок орендної плати є невід`ємною частиною договору.

Орендна плата встановлюється з розрахунку на один місяць.

Встановлена Договором орендна плата підлягає індексації відповідно до індексу інфляції, який щомісячно визначається Мінстатом України.

Розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Оренда плата вноситься платіжними дорученнями шляхом попередньої оплати на розрахунковий рахунок "Орендодавця" №37110006001863 УДК у Кіровоградській області м. Кіровоград МФО 823016 код 30225269.

Встановлена орендна плата перераховується "Орендодавцеві" щомісячно до 25 числа місяця, за який проводиться розрахунок. В платіжних документах чітко вказується за який період проводиться оплата та номер договору.

Орендар має право сплачувати орендну плату згідно розрахунку (додаток № 2), який додається до договору оренди, але раз на рік, не пізніше 31 січня, "орендар" зобов`язаний на підставі акта звірки провести додаткові перерахування орендної плати відповідно до індексів інфляції.

Орендодавець має право пред`явити в суді вимогу про дострокове розірвання цього договору, зокрема, якщо "Орендар" не вніс плати за користування приміщення протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу, а також у разі невиконання або не належного виконання Орендарем своїх зобов`язань за цим договором, які завдали матеріальної шкоди "Орендодавцю" на суму, що перевищує 3-х місячну орендну плату за цей об`єкт оренди або загибелі об`єкта оренди.

Зміна або розірвання Договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами протягом 20 днів. Одностороння відмова від виконання Договору та внесення змін не допускається.

Дія Договору оренди припиняється внаслідок:

- закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об`єкта оренди;

- загибелі об`єкта оренди;

- достроково за згодою сторін або за рішенням господарського суду (суду);

- банкрутства Орендаря;

- ліквідації Орендаря;

- при невиконанні умов цього Договору.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

На виконання умов Договору сторонами 06.07.2006 підписано акт передачі приміщення (будівлі) в оренду, яким засвідчено фактичне передання відповідачу орендованого майна (а.с. 8).

Додатковою угодою до Договору від 10.02.2011 Орендодавець та Орендар на підставі рішення Олександрійської міської ради від 10 лютого 2011 року № 117 "Про продовження терміну оренди нежитлового приміщення за адресою: вул. Червоноармійська, 29" прийшли до згоди:

"Продовжити термін дії договору оренди нежитлового приміщення від 06 липня 2006 року № 39, яке розташоване за адресою: м. Олександрія, вул. Червоноармійська, 29 з 05.07.2010 року по 04.07.2015 року.

Зменшити орендну площу з 377,22 кв.м на 88,74 кв.м, що включає в себе

- Адміністративні приміщення- 33,1 кв.м;

- Побутові приміщення - 9,4 кв.м;

- Господарські приміщення - 46,24 кв.м.

Інші умови вищевказаного договору, не порушені даною додатковою угодою, залишаються незмінними, і сторони підтверджують по них свої зобов`язання.

Дана додаткова угода вступає в дію з моменту підписання та діє до внесення нових змін та доповнень до договору оренди нерухомого майна."

Додаткова угода підписана та скріплена печатками сторін.

На виконання умов Додаткової угоди відповідач повернув позивачу частину орендованого приміщення площею 248,44 кв.м (акт прийому приміщення (будівлі) з оренди (а.с. 11 об. - 12), а позивач передав відповідачу частину орендованого приміщення площею 88,74 кв.м. (акт передачі приміщення в оренду (а.с. 10 об. - 11).

За твердженням позивача, не зважаючи, що строк дії Договору закінчився 30.04.2021 відповідач не повернув орендоване приміщення.

Також, позивач зазначає, що станом на сьогоднішній день відповідачем не сплачена орендна плата в повному обсязі, в результаті чого наявна заборгованість з орендної плати в розмірі 2 396,92 грн.

Вказані обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Розглядаючи спір по суті суд враховує таке.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3-4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Господарський суд звертає увагу щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі N 129/1033/13-ц (провадження N 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

До того ж, господарський суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 N 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 вказаного кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шабельник проти України" (заява N 16404/03) від 19.02.2009 зазначається, що хоча стаття 6 (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) гарантує право на справедливий судовий розгляд, вона не встановлює ніяких правил стосовно допустимості доказів як таких, бо це передусім питання, яке регулюється національним законодавством (див. рішення у справі "Шенк проти Швейцарії" від 12.07.98 та у справі "Тейшейра ді Кастру проти Португалії" від 09.06.98).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

Принцип належності доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Верховний Суд відзначає, що правило належності доказів обов`язкове не лише для суду, а й для осіб, які є суб`єктами доказування (сторони, треті особи), і подають докази суду. Питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Отже, саме на Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області, як позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Позивачем зазначено, що термін дії Договору закінчився 30.04.2021, однак ні в Договорі, ні в Додатковій угоді не визначено закінчення дії Договору 30.04.2021. Також, в матеріалах справи відсутні інші докази, які б вказували на закінчення дії Договору 30.04.2021.

Більш того, позивачем взагалі не надано доказів закінчення дії Договору.

Позивачем в якості доказу надано лист № 759/06 від 29.12.2020 "Про продовження договору оренди нежитлового приміщення", у якому, зокрема, вказано, що 30.04.2021 закінчується термін дії договору оренди. Однак, зі змісту вказаного листа вбачається, що він стосується Договору оренди від 01.08.2012 № 27, укладеного між позивачем та Приватним підприємством "Комфорт 01" про оренду приміщення за адресою: пров. Борі Бєлого, 6, м. Олександрія, загальною площею 119,25 кв.м і, відповідно, не стосується спірного Договору і предмету спору у даній справі.

Стосовно наданої позивачем в якості доказу претензії від 09.05.2022 №311, суд зазначає, що у вказаній претензії також зазначається про інший Договір оренди між сторонами, а саме: Договір від 28.07.2017 № 39. Крім того, у вказаній претензії позивач повідомляє відповідач лише про те, що у разі не погашення заборгованості з орендних платежів Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області буде змушене звертатися до суду про стягнення заборгованості та дострокове розірвання договору оренди в судовому порядку.

Таким чином, з наданих позивачем доказів та наявних матеріалів справи не вбачається припинення дії Договору оренди нерухомого майна приміщення № від 06.07.2006, що в свою чергу виключає можливість зобов`язання відповідача повернути нежитлове приміщення площею 88,74 кв.м, розміщене за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Червоноармійська, 29, за актом приймання-передачі.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення 2 369,92 грн заборгованості по орендній платі згідно договору оренди нерухомого майна приміщення № 39 від 06.07.2006 суд зазначає таке.

Позивачем подано в якості доказу розрахунки орендної плати до Договору (а.с. 9, 10), в той же час вказані Додатки стосуються іншого Договору, а саме: Договору оренди від 14.05.2003 № 33 і не стосуються спірного Договору.

У поданому позивачем в якості доказу розрахунку орендної плати до спірного Договору (а.с. 12 об) визначена орендна плата за місяць в розмірі 231,88 грн, однак не вказано за який місяць якого року визначена така оренда плата.

Також, суд критично оцінює в якості доказу розрахунок заборгованості станом 26.09.2022 (а.с. 15), оскільки, як зазначено в самому розрахунку, він стосується іншого договору оренди, а саме: Договору № 39 від 20.10.2009. Крім того, у вказаному розрахунку зазначено про наявність сальдо на 01.02.2022 в розмірі 664,62 грн та здійснено нарахування орендних платежів в сумах, розмір яких не можливо встановити з умов Договору та наявних матеріалів справи.

Отже, позивачем заявлено до стягнення орендна плата, розмір та період якої не підтверджено матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення його права чи охоронюваного законом інтересу відповідачем на момент звернення до господарського суду та відповідно необхідність його відновлення, у зв`язку з чим позовні вимоги є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до норм п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. 73-74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити позивачу (fkm01@ukr.net), відповідачу (вул. 6-го Грудня, буд. 143, корп. 1, кв. 49, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000).

Повне рішення складено 18.01.2023.

Суддя В.Г. Кабакова